гібридна війна

Записи розмов Глазьєва про організацію так званої "російської весни" в Україні заповнюють прогалини в історії початку війни. Перш, ніж в квітні 2014 року заговорили автомати, були масові мітинги в лютому і березні. Перш, ніж спалахнула війна, було не збройне заворушення. Там була так звана "російська весна".

Сьогодні Україна має можливість створити настільки потужний військовий потенціал, що жодна армія світу (а Москва й поготів) не наважиться напасти на Україну.

Москва розраховує на те, що кандидат від республіканців Дональд Трамп у разі перемоги на американських виборах президента внесе в політичне життя США нескінченний хаос.

Євросоюз не переглядатиме політику тиску на Росію і підтримки України, незважаючи на те, що Кремль активно шукає союзників серед маргінальних європейських політиків. Кремль намагається розхитати те, що можна назвати єдністю Заходу.

Російський журналіст Александр Сотник звернувся до українського народу з нагоди 25-тої річниці незалежности з великою, до нього, повагою. Ӏ вірою в його перемозі у тій російській війні.

Російське пропагандистське телебачення на Заході не користується великою популярністю, проте Кремль грамотно веде інформаційні кампанії в інтернеті.

Бо за уявленням пересічного росіянина, кожен українець, який розмовляє російською мовою, теж "русскій". А отже – свій. Звичайно, при цьому допускається, що серед тих "своїх" є й заблукалі вівці, які піддалися укропівській агітації, але на них ніхто зважати не буде, бо є висока мета – повернути Росії усі її землі.

Нам обіцяли мир і швидке вирішення питань. Натомість маємо затяжний процес із безліччю дискусій, подвійністю трактувань тощо. Я не політик, я журналіст. Але, в першу чергу, громадянин цієї країни. І мої міркування можуть бути примітивні, але вони продиктовані відчуттям власної безпеки – в першу чергу. Що має зробити моя з вами Держава, аби рухати вперед, а не долати наслідки агресії?

Російська еліта розуміє, що повномасштабний військовий конфлікт з Україною загрожує катастрофою самої РФ. Тому в Кремлі "давно і міцно" сподіваються, що Україна сама звалиться під тягарем власних помилок.

Завдяки маніпуляціям бандерівської фракції ОУН відбувся найбільший обман перших місяців війни, інакше уряд Ярослава Стецька ніколи б не отримав підтримки митрополита. Провід ОУН (б) часто використовував авторитет архієрея: поширювали фальшовані листівки з благословенням підпільної боротьби за підписом митрополита, редагували окремі його послання для місцевого використання. Водночас можна стверджувати – митрополит був поінформований про формування дивізії «Галичина», він дозволив українським єпископам проводити урочисті служби для новобранців та намагався контролювати питання польового духівництва в дивізії. Своєю чергою, дивізійники були переконані, що йдуть у бій з благословення глави ГКЦ.

Під заголовком «Визначитися щодо Владіміра Путіна - вирішальний чинник для наших цінностей» щоденник « Le Monde » опублікував 06.07.2016 обґрунтований виклад французького політолога, і футуролога, Ніколя Тензера* про потребу тверезого ставлення до Росії. Ця стаття - покликана «зрушити мур мовчання» у Франції про загальну кремлівську загрозу і негайно розпочати обговорення на цю безпекову тему.

Інтенсивний культурницький рух назустріч один одному слід починати не гаючи часу. Альтернатива також завжди є. Можемо знову разом повернутися до складу новітньої Орди. Нашою ж стратегічною метою не є досягнення мирного співжиття з Московією. Історія наших стосунків з нею протягом останнього тисячоліття свідчить, що це неможливо. Нашим надзавданням є знищення Московії як імперії. І хоча мова, як і віра, мають велике значення, головним засадничим принципом співжиття і окремих людей, і окремих народів, як на мене, є питання крові. З моєї точки зору війна на сході України – це, в першу чергу, міжетнічна війна, а отже питання крові.

Про це Радіо Свобода розповів старший редактор видання The Economist, заступник голови Центру аналізу європейської політики (CEPA) та автор звіту про вплив кампанії дезінформації Росії в країнах Центральної та Східної Європи Едвард Лукас.

Центр аналізу європейської політики звітує про вплив кампанії дезінформації Росії в країнах Центральної та Східної Європи та пропонує її дослідження на конкретних прикладах у восьми країнах. Серед них і аналіз кампанії російської дезінформації, спрямованої проти України.

Розенберг, якого підтримували генерали Бергер та Браухіч, готовий був відкрити в Києві університет. Планував організувати вільне козацтво та українізувати Донбас. На відміну від рейхсміністра Альфреда Розенберга, Кох був переконаним ворогом української незалежності.