гібридна війна

Президент Росії Путін вніс до Держдуми законопроект, який передбачає спільну охорону зовнішніх кордонів так званої Союзної держави й створення єдиної регіональної системи ППО. Дехто з експертів встиг припустити, що Росія де-факто почала окупацію Білорусі, інші – про розгортання широкомасштабної війни на території України, треті пропонують не панікувати, бо, мовляв, це всього лиш старий протокол, який потребує затвердження.

10 серпня, у Львові презентували посібник «Психологія бою» за редакцією Андрія Романишина. Книга призначена для командирів підрозділів, які беруть безпосередню участь у бойових діях, а також студентів-психологів та інших.

Президент США Дональд Трамп заявив, що завдяки висилці 755 дипломатів з Росії Америка заощадить значну частину грошей. Про це він заявив, виступаючи в гольф-клубі в Нью-Джерсі.

На президентських виборах в США у 2016 році Москва сприяла Гілларі Клінтон і фабрикувала чорний піар проти Дональда Трампа, який енергійно розмножували ЗМІ. Застосована підривна схема проти США є універсальною і активно використовується Москвою для знищення України.

Будучи на передньому краї, маємо багато переваг порівняно з Європою, яка Росії боїться. А ми не боїмося. Саме тому, що це великою мірою нашими предками і створена імперія, і ними до певної міри колонізовані території. Ми знаємо, чим вона дихає і чого вона варта без нас. Енергії і внутрішнього спротиву у нас достатньо, щоб Європа могла сьогодні в нас повчитися і дивитися на нас як на реальну силу.

Через закон про нові санкції проти Росії Сполучені Штати і Німеччина фактично увійшли в конфлікт; головний камінь спотикання - проект будівництва газопроводу "Північний потік-2", в реалізації якого зацікавлений Берлін. Таку думку висловив російський опозиційний політик Ілля Пономарьов.

Агенція Reuters, посилаючись на неназваного командувача НАТО, повідомляє, що російські спецслужби намагаються завербувати агентів серед військовослужбовців сусідніх країн, і, зокрема, орієнтуються на етнічних росіян. НАТО має остерігатися цього, але ризик не треба перебільшувати, бо російське коріння не обов’язково означає вірність Москві.

«Переговори з більшовизмом неможливі ні на політичній основі, ні на основі загальних життєвих принципів… Той, хто уклав угоду з більшовизмом, буде про це гірко шкодувати». – На жаль, світ не прислухався до цих пророчих слів!

Поширеність історичного невігластва робить можливим повторне використання пропагандистських прийомів і штампів комуністичного агітпропу радянських часів з використанням сучасних інформаційних технологій. Відповідно, актуально їх ретельне дослідження і розробка заходів інформаційної протидії…

В Україні слово фейк звучить з екранів телевізорів, з текстів ЗМІ. Але немає чіткого його визначення і типології. Пропонуємо статтю Ірини Мудрої «Поняття «фейк» та його види у ЗМІ», яка пропонує визначення фейку та способи його розпізнавання.

Україна знаходиться у розпалі інформаційної війни, одним із інструментів ведення якої є фейки (розповсюдження неправдивої інформації). Їх поширюють через ЗМІ і соціальні мережі. Фейків є багато не лише в інтернеті, а й в традиційних ЗМІ. Це пов’язано з політичними і військовими діями між Росією і Україною. Адже основним виробником фейкової інформації є російські інформаційні агенти і ЗМІ.

Вони не могли змиритися з тим, що нас прийняли в НАТО і навіть після того, як президент Литви Даля Грібаускайте назвала Росію терористичною державою реакція не була настільки істеричною. Все почалося тільки після короткого відеоролика НАТО про литовських, латвійських та естонських партизанів післявоєнного періоду.

Китайський мільярдер-втікач Гуо Венг стверджує, що США заполонили китайські шпигуни. Зовсім недавно він дав своє перше інтерв'ю американській пресі.

«Світу, ймовірно, ніколи не буде сказано про справжню причину вбивства ерцгерцога Франда Фердинанда. Судячи з усього, у нас ніколи не буде жодної людини, яка б знала все, що треба б знати». ( Едуард Грей, прем'єр-міністр Великобританії)

Ніколи раніше польсько-українські взаємини не були такими близькими і водночас напруженими. У Києві і Варшаві не бракує політиків, які готові грати трагічною історією, як на кожному іншому інструменті. Ми наближаємося до червоної лінії емоцій, а якщо її переступимо – відробити втрати буде дуже важко. Нині в Польщі існують три підходи до України.