Президент Росії Путін вніс до Держдуми законопроект, який передбачає спільну охорону зовнішніх кордонів так званої Союзної держави й створення єдиної регіональної системи ППО. Дехто з експертів встиг припустити, що Росія де-факто почала окупацію Білорусі, інші – про розгортання широкомасштабної війни на території України, треті пропонують не панікувати, бо, мовляв, це всього лиш старий протокол, який потребує затвердження.
Протокол, який пропонується ратифікувати Держдумі, був ухвалений ще в 2009 році, підписаний у минулому, а подається на затвердження лише тепер.
Інна Кузнецова (ведуча): Якщо ми говоримо про те, що Москва буде «підвищувати надійність охорони зовнішнього кордону Союзної держави у повітряному просторі», коли говорять про необхідність захисту кордону Російської Федерації «від деяких загроз із повітря», як там написано, то про що це свідчить?
Владислав Селезньов: Я хочу відразу заспокоїти наших глядачів. Питання стосується суто технічного напрацювання цього документа. Адже, починаючи від 2009 року, Союзна держава Білорусі та Російської Федерації здійснює спільний контроль за повітряним простором над територією цих двох держав. Що стосується контролю за повітряним простором над територією Республіки Білорусь, то цим займаються відповідні підрозділи ППО Збройних сил Республіки Білорусь. Щоб адаптувати документ, зафіксований у 2009 році, президент Росії подав протокольне доручення, щоб привести його у відповідність до сучасних реалій.
Що стосується позиції ЗСУ, то Повітряні сили ЗСУ виконують завдання виключно в повітряному просторі нашої країни. Тому немає причин будь-кому хвилюватися, що ми можемо мати клопіт, пов’язаний з цим документом.
– Пане Романенко, як Ви оцінюєте цей законопроект, поданий Путіним до Держдуми на ратифікацію?
Ігор Романенко: Це законопроект, який додасть кращих можливостей для організації ППО для Збройних сил Російської Федерації і держави в цілому за рахунок розташування засобів ППО на території Білорусі. Йдеться про те, що на кордоні Білорусі як з Україною, так і з Польщею, країнами Балтики будуть розташовані радіотехнічні засоби, радіолокаційні засоби розвідки, які дозволять Збройним силам Російської Федерації засобами ППО спостерігати за нашими літальними апаратами на півночі України, а також на сході Польщі і в країнах Балтики. Потім на підставі цієї розвідки йде управління активними засобами родів військ ППО, а саме авіаційними комплексами, винищувачами, зенітно-ракетними, зенітно-артилерійськими комплексами, підрозділами радіоелектронної боротьби.
Ігор Романенко, військовий експерт
Крім того, оскільки для літаків-винищувачів потрібно буде забезпечувати поле управління, яке буде над територією України, Польщі і країн Балтики, то завдяки цьому (може допомагати) застосовують інші літальні апарати інших родів військ Російської Федерації, тобто ударних, як бомбардувальники, штурмовики, розвідники.У будь-якому випадку це дасть можливість розширити й підвищити потенціал Збройних сил Російської Федерації.
– Наскільки Україні варто готуватися до можливої агресії з іншого боку?
Ігор Романенко: Уже зараз, використовуючи підготовку до навчань, вирушили до 5 тисяч військовослужбовців на територію Білорусі, які там організовують пункти управління, структуру логістики для прийому решти військ. Крім того, замовлено 4,5 тисячі залізничних вагонів під навчання. А потрібно для забезпечення всього-на-всього близько тисячі вагонів із Росії на Білорусь.
Різна техніка пересувається з глибинних районів Росії. Росіяни, як мінімум, під час навчання можуть у вересні сформувати численне ударне угруповання військ, яке допоможе Путіну здійснювати стратегічного рівня тиск на Україну, країни Балтики й Польщу, а при кількості військовослужбовців (і відповідній техніці) біля 200 тисяч можуть початися широкомасштабні дії.
Зараз проводяться з боку України, наших союзників, в першу чергу Польщі, країн Балтії адекватні дії відносно проведення навчань, зосередження сил, концентрація їх, перевірка резервів і таке інше. Генштаб і керівництво держави, тому що готуються не тільки ЗСУ, а всі силові структури, державні структури теж, готові до відповідних дій на будь-який сценарій, який може розв’язати Російська Федерація.
– Пане Селезньов, як Генштаб оцінює всю цю ситуацію, яка відбувається?
Владислав Селезньов: Ситуація, яка розгортається поблизу державного кордону, постійно в центрі уваги Генштабу. Знаючи відповідну оперативну інформацію на територіях суміжних країн, Генштаб вносить це у плани бойової підготовки ЗСУ. Генштаб розглядає сім напрямків, сім ділянок, які можуть бути потенційно небезпечними у плані забезпечення оборонних спроможностей нашої країни.
Минулого року ми провели ряд стратегічних, командно-штабних навчань, у ході яких опрацьовувалися різні варіанти застосування ЗСУ в рамках реагування на будь-які випадки і факти агресії з боку можливого противника. Навчання показали рівень готовності ЗСУ для відбиття агресії на будь-якому з напрямків. Цього року ми плануємо проведення відповідних навчань у вересні, щоб ЗСУ були максимально готові діяти ефективно й оперативно на визначених ділянках.
– Пане Тишкевич, чи не дивує Вас те, що ратифікація відбуватиметься саме зараз, перед навчаннями і після візиту Олександра Лукашенка до України?
Ігор Тишкевич (переклад): Те, чим лякають в українському інтернеті, – це договір про спільний захист повітряного простору між Росією і Білорусі, він діє від 2010 року. Ратифікація і нове положення потрібні були, тому що в Росії перестали існувати військово-космічні сили, тобто заміна «ВПС» на «ВКС». Заміна однієї літери вимагала нового договору. Але міжнародний договір – це не той папірець, який можна на коліні переписати. Потрібно підписати, і необхідна ратифікація.
Інше, що туди внесли, – зміна так званого «загрозливого періоду» на період можливої агресії. Тут якраз українці, на мій погляд, повинні були б радіти. У першому випадку мова йшла про гіпотетичну загрозу безпеці однієї з країн, яка вводила особливий період захисту повітряних кордонів, то в другому випадку є посилання на військово-політичну ситуацію. Це означає, що без концентрації сил ймовірного противника, без якоїсь воєнної ескалації введення цього режиму є неможливим.
Ігор Тишкевич
Навпаки, якраз білоруська сторона ввела нові рамки, які суттєво звужують можливість застосування особливих статей даного договору.
Тепер щодо часу. З одного боку, логічно – підписали, через півроку внесли на ратифікацію. Це якраз у дусі дипломатії й законотворчості країн Східної Європи, колишнього СРСР.
З іншого боку, це не перше таке інформаційне вкидання, яке створює напругу в стосунках Росії і Білорусі. Тільки за останній місяць я можу пригадати черговий галас щодо навчань, торгівля білоруськими товарами в ОРДЛО і в Криму, суперечки стосовно кордону і так далі.
Наші інтереси:
Всі силові структури готові до відповідних дій на будь-який сценарій, який може розв’язати Кремль.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
ЗСУ готові до відбиття агресії з будь-якого напрямку, – Владислав Селезньов
Світ:
Спецтема:
Президент Росії Путін вніс до Держдуми законопроект, який передбачає спільну охорону зовнішніх кордонів так званої Союзної держави й створення єдиної регіональної системи ППО. Дехто з експертів встиг припустити, що Росія де-факто почала окупацію Білорусі, інші – про розгортання широкомасштабної війни на території України, треті пропонують не панікувати, бо, мовляв, це всього лиш старий протокол, який потребує затвердження.
seleznov.jpg
Протокол, який пропонується ратифікувати Держдумі, був ухвалений ще в 2009 році, підписаний у минулому, а подається на затвердження лише тепер.
Інна Кузнецова (ведуча): Якщо ми говоримо про те, що Москва буде «підвищувати надійність охорони зовнішнього кордону Союзної держави у повітряному просторі», коли говорять про необхідність захисту кордону Російської Федерації «від деяких загроз із повітря», як там написано, то про що це свідчить?
Владислав Селезньов: Я хочу відразу заспокоїти наших глядачів. Питання стосується суто технічного напрацювання цього документа. Адже, починаючи від 2009 року, Союзна держава Білорусі та Російської Федерації здійснює спільний контроль за повітряним простором над територією цих двох держав. Що стосується контролю за повітряним простором над територією Республіки Білорусь, то цим займаються відповідні підрозділи ППО Збройних сил Республіки Білорусь. Щоб адаптувати документ, зафіксований у 2009 році, президент Росії подав протокольне доручення, щоб привести його у відповідність до сучасних реалій.
Що стосується позиції ЗСУ, то Повітряні сили ЗСУ виконують завдання виключно в повітряному просторі нашої країни. Тому немає причин будь-кому хвилюватися, що ми можемо мати клопіт, пов’язаний з цим документом.
– Пане Романенко, як Ви оцінюєте цей законопроект, поданий Путіним до Держдуми на ратифікацію?
Ігор Романенко: Це законопроект, який додасть кращих можливостей для організації ППО для Збройних сил Російської Федерації і держави в цілому за рахунок розташування засобів ППО на території Білорусі. Йдеться про те, що на кордоні Білорусі як з Україною, так і з Польщею, країнами Балтики будуть розташовані радіотехнічні засоби, радіолокаційні засоби розвідки, які дозволять Збройним силам Російської Федерації засобами ППО спостерігати за нашими літальними апаратами на півночі України, а також на сході Польщі і в країнах Балтики. Потім на підставі цієї розвідки йде управління активними засобами родів військ ППО, а саме авіаційними комплексами, винищувачами, зенітно-ракетними, зенітно-артилерійськими комплексами, підрозділами радіоелектронної боротьби.
Крім того, оскільки для літаків-винищувачів потрібно буде забезпечувати поле управління, яке буде над територією України, Польщі і країн Балтики, то завдяки цьому (може допомагати) застосовують інші літальні апарати інших родів військ Російської Федерації, тобто ударних, як бомбардувальники, штурмовики, розвідники.У будь-якому випадку це дасть можливість розширити й підвищити потенціал Збройних сил Російської Федерації.
– Наскільки Україні варто готуватися до можливої агресії з іншого боку?
Ігор Романенко: Уже зараз, використовуючи підготовку до навчань, вирушили до 5 тисяч військовослужбовців на територію Білорусі, які там організовують пункти управління, структуру логістики для прийому решти військ. Крім того, замовлено 4,5 тисячі залізничних вагонів під навчання. А потрібно для забезпечення всього-на-всього близько тисячі вагонів із Росії на Білорусь.
Різна техніка пересувається з глибинних районів Росії. Росіяни, як мінімум, під час навчання можуть у вересні сформувати численне ударне угруповання військ, яке допоможе Путіну здійснювати стратегічного рівня тиск на Україну, країни Балтики й Польщу, а при кількості військовослужбовців (і відповідній техніці) біля 200 тисяч можуть початися широкомасштабні дії.
Зараз проводяться з боку України, наших союзників, в першу чергу Польщі, країн Балтії адекватні дії відносно проведення навчань, зосередження сил, концентрація їх, перевірка резервів і таке інше. Генштаб і керівництво держави, тому що готуються не тільки ЗСУ, а всі силові структури, державні структури теж, готові до відповідних дій на будь-який сценарій, який може розв’язати Російська Федерація.
– Пане Селезньов, як Генштаб оцінює всю цю ситуацію, яка відбувається?
Владислав Селезньов: Ситуація, яка розгортається поблизу державного кордону, постійно в центрі уваги Генштабу. Знаючи відповідну оперативну інформацію на територіях суміжних країн, Генштаб вносить це у плани бойової підготовки ЗСУ. Генштаб розглядає сім напрямків, сім ділянок, які можуть бути потенційно небезпечними у плані забезпечення оборонних спроможностей нашої країни.
Минулого року ми провели ряд стратегічних, командно-штабних навчань, у ході яких опрацьовувалися різні варіанти застосування ЗСУ в рамках реагування на будь-які випадки і факти агресії з боку можливого противника. Навчання показали рівень готовності ЗСУ для відбиття агресії на будь-якому з напрямків. Цього року ми плануємо проведення відповідних навчань у вересні, щоб ЗСУ були максимально готові діяти ефективно й оперативно на визначених ділянках.
– Пане Тишкевич, чи не дивує Вас те, що ратифікація відбуватиметься саме зараз, перед навчаннями і після візиту Олександра Лукашенка до України?
Ігор Тишкевич (переклад): Те, чим лякають в українському інтернеті, – це договір про спільний захист повітряного простору між Росією і Білорусі, він діє від 2010 року. Ратифікація і нове положення потрібні були, тому що в Росії перестали існувати військово-космічні сили, тобто заміна «ВПС» на «ВКС». Заміна однієї літери вимагала нового договору. Але міжнародний договір – це не той папірець, який можна на коліні переписати. Потрібно підписати, і необхідна ратифікація.
Інше, що туди внесли, – зміна так званого «загрозливого періоду» на період можливої агресії. Тут якраз українці, на мій погляд, повинні були б радіти. У першому випадку мова йшла про гіпотетичну загрозу безпеці однієї з країн, яка вводила особливий період захисту повітряних кордонів, то в другому випадку є посилання на військово-політичну ситуацію. Це означає, що без концентрації сил ймовірного противника, без якоїсь воєнної ескалації введення цього режиму є неможливим.
Навпаки, якраз білоруська сторона ввела нові рамки, які суттєво звужують можливість застосування особливих статей даного договору.
Тепер щодо часу. З одного боку, логічно – підписали, через півроку внесли на ратифікацію. Це якраз у дусі дипломатії й законотворчості країн Східної Європи, колишнього СРСР.
З іншого боку, це не перше таке інформаційне вкидання, яке створює напругу в стосунках Росії і Білорусі. Тільки за останній місяць я можу пригадати черговий галас щодо навчань, торгівля білоруськими товарами в ОРДЛО і в Криму, суперечки стосовно кордону і так далі.
Всі силові структури готові до відповідних дій на будь-який сценарій, який може розв’язати Кремль.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта