Portrait de Олена Каганець
Олена Каганець
  • Visits: 272
  • Accès: 305

Експеримент «Всесвіт-25»: як рай став пеклом

Світ:

Для популяції мишей в рамках соціального експерименту створили "райські умови": необмежені запаси їжі та пиття, відсутність хижаків і хвороб, достатній простір для розмноження. Однак у результаті вся колонія мишей вимерла. Чому це сталося? І які уроки з цього має винести людство?

Американський вчений-етолог Джон Келхун провів дивовижні експерименти в 60-70-х роках двадцятого століття. У якості піддослідних він незмінно вибирав гризунів, хоча кінцевою метою досліджень завжди було передбачення майбутнього людського суспільства. В результаті численних дослідів над колоніями гризунів Келхун сформулював новий термін «поведінкова раковина» (behavioral sink), що позначає перехід до деструктивної та девіантної поведінки в умовах перенаселення і скупченості.

Своїми дослідженнями Джон Келхун отримав популярність в 60-і роки. Багато людей в західних країнах, що переживали післявоєнний бебі-бум, стали замислюватися над тим, як перенаселення вплине на суспільні інститути та на кожну людину зокрема.

Свій найвідоміший експеримент, який змусив задуматися про майбутнє ціле покоління, він провів в 1972 році спільно з Національним інститутом психічного здоров'я (NIMH). Метою експерименту «Всесвіт-25» був аналіз впливу щільності популяції на поведінкові патерни гризунів.

Келхун побудував справжній "рай" для мишей в умовах лабораторії. Був створений бак розмірами два на два метри і заввишки півтора метра, звідки піддослідні не могли вибратися. Усередині бака підтримувалася постійна комфортна для мишей температура (+20 ° C), було досить їжі і води, створено численні гнізда для самок. Щотижня бак чистили і постійно підтримували чистоту, були вжиті всі необхідні заходи безпеки: виключалася поява в баку хижаків або виникнення масових інфекцій.

Піддослідні миші були під постійним контролем ветеринарів, за станом їхнього здоров'я постійно стежили. Система забезпечення кормом і водою була настільки продумана, що 9500 мишей могли б одночасно харчуватися, не відчуваючи ніякого дискомфорту, 6144 мишей споживати воду, також не відчуваючи ніяких проблем. Простору для мишей було більше, ніж достатньо, перші проблеми відсутності укриття могли виникнути тільки при досягненні чисельності популяції понад 3840 особин. Однак, такої кількості мишей ніколи в баку не було, максимальна чисельність популяції відзначена на рівні 2200 мишей.

Експеримент стартував з того моменту, коли в середину бака помістили чотири пари здорових мишей, яким було потрібно зовсім небагато часу, щоб освоїтися, усвідомити, в яку мишачу казку вони потрапили, і почати прискорено розмножуватися. Цей період Келхун назвав фазою А, проте з моменту народження перших дитинчат почалася друга стадія B. Це стадія експоненціального зростання чисельності популяції в баку в ідеальних умовах.  Число мишей подвоювалася кожні 55 днів. Починаючи з 315 дня проведення експерименту темп росту популяції значно сповільнився, тепер чисельність подвоювалася кожні 145 днів, що ознаменувало собою вступ до третьої фази C. В цей момент в баці проживало близько 600 мишей, сформувалася певна ієрархія і якесь соціальне життя. Стало фізично менше місця, ніж було раніше.

З'явилася категорія «знедолених», яких виганяли в центр бака, вони часто ставали жертвами агресії. Відрізнити групу «знедолених» можна було за покусаними хвостами, видертою шерстю та слідами крові на тілі. Знедолені складалися, насамперед, з молодих особин, що не знайшли для себе соціальної ролі в мишачій ієрархії.

Проблема відсутності відповідних соціальних ролей була викликана тим, що в ідеальних умовах бака миші жили довго, старіючі миші не звільняли місця для молодих гризунів. Тому часто агресія була спрямована на нові покоління особин, що народжувалися в баку. Після вигнання самці ламалися психологічно, менше проявляли агресію, не бажали захищати своїх вагітних самок і виконувати будь-які соціальні ролі. Хоча періодично вони нападали або на інших особин з товариства «знедолених», або на будь-яких інших мишей.

Самки, що готувалися до народження, ставали все більш нервовими, тому що в результаті зростання пасивності серед самців вони ставали менш захищеними від випадкових атак. У підсумку самки стали проявляти агресію, часто битися, захищаючи потомство. Однак агресія парадоксальним чином не була спрямована тільки на оточуючих, не менша агресивність виявлялася по відношенню до своїх дітей. Часто самки вбивали своїх дитинчат і перебиралися у верхні гнізда, ставали агресивними відлюдниками і відмовлялися від розмноження. В результаті народжуваність значно впала, а смертність молодняка досягла значних рівнів.

Незабаром почалася остання стадія існування мишачого раю - фаза D або фаза смерті, як її назвав Джон Келхун. Символом цієї стадії стала поява нової категорії мишей, що отримала назву «красиві». До них відносили самців, що демонструють нехарактерну для виду поведінку, що відмовляються битися і боротися за самок і територію, що не проявляють жодного бажання злучатися, схильних до пасивного стилю життя. «Красиві» тільки їли, пили, спали і чистили свою шкірку, уникаючи конфліктів і виконання будь-яких соціальних функцій. Подібне ім'я вони отримали тому, що на відміну від більшості інших мешканців бака, на їхньому тілі не було слідів жорстоких битв, шрамів і видертої шкіри, їхній нарцисизм і самозамилування стали легендарними. Також дослідника вразила відсутність бажання у «красивих» злучатися і розмножуватися - серед останньої хвилі народжень в баку «красиві» і самки-одиначки, що відмовлялися розмножуватися і тікали у верхні гнізда бака, стали більшістю.

Середній вік миші в останній стадії існування мишачого раю склав 776 днів, що на 200 днів перевищує верхню межу репродуктивного віку. Смертність молодняка склала 100%, кількість вагітностей було незначним, а незабаром склало 0. Вимираючі миші практикували гомосексуалізм, девіантну і нез'ясовно агресивну поведінку в умовах надлишку життєво необхідних ресурсів. Процвітав канібалізм при тому, що було вдосталь їжі, самки відмовлялися виховувати дитинчат і вбивали їх. Миші стрімко вимирали, і на 1780 день після початку експерименту помер останній мешканець «мишачого раю».

Передбачаючи подібну катастрофу, Д. Келхун за допомогою свого колеги доктора Х. Марден провів низку експериментів на третій стадії фази смерті. З бака були вилучені кілька маленьких груп мишей і переселені в такі ж ідеальні умови, але при цьому там була мінімальна населеність і необмежений вільний простір. Ніякої скупченості і внутрішньовидової агресії. По суті, «красивим» і самкам-одиначкам були відтворені умови, при яких перші 4 пари мишей в баку експоненціально розмножувалися і створювали соціальну структуру. Але на подив учених, «красиві» і самки-одиначки свою поведінку не поміняли, відмовилися злучатися, розмножуватися і виконувати соціальні функції, пов'язані з репродукцією. У результаті не було нових вагітностей і миші померли від старості. Подібні однакові результати були відзначені у всіх переселених групах. Так всі піддослідні миші померли, перебуваючи в ідеальних умовах.

Джон Келхун створив за результатами експерименту теорію двох смертей. «Перша смерть» - це смерть духу. Коли новонароджені особини не знаходили місця в соціальній ієрархії «мишачого раю», намітився брак соціальних ролей в ідеальних умовах з необмеженими ресурсами, виникло відкрите протистояння дорослих і молодих гризунів, збільшився рівень невмотивованої агресії.

Зростаюча чисельність популяції, збільшення скупченості, підвищення рівня фізичного контакту, все це, на думку Келхун, призвело до появи особин, здатних тільки до найпростішої поведінки. В умовах ідеального світу, в безпеці, при достатку їжі та води, відсутності хижаків, більшість особин тільки їли, пили, спали, доглядали за собою. Миша - проста тварина, для неї найскладніші поведінкові моделі - це процес злягання з самкою, розмноження і турбота про потомство, захист території і дитинчат, участь в ієрархічних соціальних групах. Від усього перерахованого зломлені психологічно миші відмовилися.

Келхун називає подібну відмову від складних поведінкових патернів «першою смертю» або «смертю духу». Після настання першої смерті фізична смерть («друга смерть» за термінологією Келхун) неминуча і є питанням недовгого часу. У результаті «першої смерті» значної частини популяції вся колонія приречена на вимирання навіть в умовах «раю».

Одного разу Келхуна запитали про причини появи групи гризунів «красиві». Келхун провів пряму аналогію з людиною, пояснивши, що ключова риса людини, її природна доля - це жити в умовах тиску, напруги і стресу. Миші, які відмовилися від боротьби, що вибрали нестерпну легкість буття, перетворилися на аутичних «красенів», здатних лише на найпримітивніші функції, поглинання їжі та сну. Від усього складного і такого, що вимагає зусиль, «красені» відмовилися і, в принципі, стали не здатні на складну поведінку.

Келхун провів паралелі з багатьма сучасними чоловіками, здатними тільки до самих рутинних, повсякденних дій для підтримки фізіологічного життя, але з уже померлим духом. Це виражається у втраті креативності, здатності долати і, найголовніше, перебувати під тиском. Відмова від прийняття численних викликів, втеча від тиску, від життя, повного боротьби і подолання перешкод - це «перша смерть» за термінологією Джона Келхуна або смерть духу, за якою неминуче приходить друга смерть.

Можливо, у вас залишилося питання, чому експеримент Д. Келхуна називався «Всесвіт-25»? Це була двадцять п'ята спроба вченого створити рай для мишей. Попередні також закінчилися смертю всіх піддослідних гризунів.

 

Наші інтереси: 

Життя - це змагальність і подолання перешкод. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Кращий коментар

Portrait de Анатолій Висота
5
Average: 5 (1 vote)

Чи не призводить "радісна змагальність в умовах обмежених ресурсів" до фізичного знищення конкурентів-переможених? Яка мета ЗОВНІШНЬОГО СПОСТЕРІГАЧА, який влаштував для людей цю "радісну гру"?

Commentaires

Portrait de Миро Продум
0
No votes yet

Експеримент показав, що людству нав’язали абсолютне неправильне, перевернуте уявлення про рай. Те, що нині називають раєм, насправді є пеклом.

Рай - це стан і простір максимально швидкого розвитку.
Пекло - це стан і простір відсутності розвитку, деградації і смерті.

Головна ознака раю - це гра, тобто радісна змагальність в умовах обмежених ресурсів.

Ви будете здивовані, але сучасна Україна реально перетворюється на Рай. Радіймо!

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Portrait de Анатолій Висота
5
Average: 5 (1 vote)

Чи не призводить "радісна змагальність в умовах обмежених ресурсів" до фізичного знищення конкурентів-переможених? Яка мета ЗОВНІШНЬОГО СПОСТЕРІГАЧА, який влаштував для людей цю "радісну гру"?

Portrait de Явсе Світ
0
No votes yet

Можливо-це гра зовнішнього спостерігача..можливо фільм "Матриця"..Але скоріше за все правильну відповідь можна знайти в своєму у серці,озброївшись сонячними знаннями..

Вірю в те, що розумію.

Portrait de Явсе Світ
0
No votes yet

Пані Олено щиро дякую за статтю..
Значить життєвий простір не допомагає коли приходить "смерть духу"..Думаю,що Західна Європа вже на порозі першої смерті..Тоді на нашу країну дійсно сходить певна місія по збереженню білої раси..Але все рівно прийде час, коли підкрадеться "смерть духу" і до нас..Єдиним шансом вижити в такій ситуації буде духовний розвиток і перехід у стан Гри у Раю,як пише пан Миро...

Вірю в те, що розумію.

Portrait de ДЗен ДЗелень
0
No votes yet

Піддослідним бракувало дуже важливого ресурсу - простору для гри.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Portrait de Андрій Пасічник
5
Average: 5 (1 vote)

Щодо переможців і переможених у змаганні. То змагання можуть бути
1. Між добрим і добрим, 2. Між злим і злим. 3. Між добрим і злим.

1. Конкуренція Райська закінчується перемогою кращого чесними способами, переможений щиро вітає переможця і визнає за ним право на лідерство над собою. Переможець з любов’ю і пошаною підбадьорює переможеного і щиро бажає розвитку для перемог у майбутньому. Всі з гарним настроєм, бо випробували свої сили і визначили справді найкращого, до якого іншим можна рости. Перемога правдива. Всі щасливі.

2. Конкуренція Пекельна закінчується перемогою кого завгодно з якими завгодно характеристиками. Або перемога підлішого, підступнішого, в кого менше совісті, але проворнішого, шустрішого, або перемога кукли, який сам собою нічого не представляє але за ним стоїть клан, намірений через того куклу реалізувати свої інтереси. Перемога здобувається будь-якими засобами, зокрема викраденням інформації, завданням тілесної шкоди чи вбивством конкурента. Переможець насміхається з переможеного, цим принижуючи його, а переможений принижено з похиленою головою впадає у журбу і отримує комплекс меншовартості. Всі деградують, переможець деґрадує бо в нього розвивається фальшивий еґоїзм і манія величі. Переможений деґрадує через комплекс меншоватрости. Всі нещасні.

3. Комбіновано.

Portrait de Андерс Фальке
5
Average: 5 (1 vote)

Західний світ вже на самій вершині графіку, який був показаний у відео. В багатьох суспільствах почнеться стрімке падіння корінного населення. Але цей експеримент з мишами можуть використати недоброзичливці, нав'язуючи ідеологію мульті-культі з метою запрошення до себе всіх народів світу, особливо мусульманських, як це вже зробили Франція, Великобританія, Скандинавія та Німеччина.

Миролюбність і озброєність!

Portrait de Леонід Українець
0
No votes yet

Пригадую, що за висновками Римського Клубу глобальна демографічна катастрофа має статись у 20-30 роках цього століття.

https://t.me/ETEPHET

Portrait de Михайло Харачко
0
No votes yet

Комусь можуть видатись дивними слова: "ключова риса людини, її природна доля - це жити в умовах тиску, напруги і стресу". Але це тільки на перший погляд. Помилковою є спроба пошуку спокою й умиротворення. Навпаки потрібно шукати собі пригод, драйву, ставити нездоланні (на 1-й погляд) цілі. Головне наше ставлення до цих же тиску, напруги стресів: потрібно ставитись до низ з радісним ігровим азартом, як до чергового рівня цікавої комп’ютерної гри в сеансі свого втілення.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Portrait de Михайло Харачко
0
No votes yet

Є показовий приклад в історії 20 ст. як відсутність напружених ігрових обставин веде до виродження популяції. В історії совкової армії, яка за відсутності військової практики повністю виродилась, організувавши собі в заняття дідівщину і перетворилась на джерело безкоштовної робочої сили для армійського керівництва.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Portrait de Михайло Харачко
3
Average: 3 (1 vote)

А як Вам такий висновок: юдохрістиянське пекло є справжнім раєм: Якісь цікаві хвостаті-рогаті противники намагаються запхнути тебе в казан з гарячою смолою - тут мимоволі увімкнуться всі джерела сили, щоб з великим успіхом подолати всі перешкоди, отримати цікавий досвід і велике задоволення від такої гри.

Подивімось за вікно, що цікавого відбувається на нашій землі. Нас давно запросили у гру - граємо. Вогонь запалює нас, смола - це будівельний матер’ял, а чортикам ми вдячні - вони сприяють нашому вдосконаленню. Ну як нам "людосам" не радіти такому життю. :-))

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Portrait de Леонід Українець
0
No votes yet

Святослав Сонячний каже:
А як Вам такий висновок: юдохрістиянське пекло є справжнім раєм:

Так і я про те ж.

https://t.me/ETEPHET

Portrait de Арсен Дубовик
5
Average: 5 (1 vote)

-А куди це нас несуть?
-Мабуть в пекло...
-А-а, мабуть...

-Андрію! Може покаємось?
-Та йди ти до всіх чортів! Он чоловік у карти програє!

(з х/ф "Пропала грамота, 1972)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Portrait de Миро Продум
5
Average: 5 (1 vote)

Всесвіт - це велика гра. Але Рай - тільки на четвертому поверсі буття, "проторай" - на третьому.

Справжнє пекло - у Просторі страждань. Але й там є шанс піднятися вгору. Думаю, що багато хто з нас пройшов цей шлях.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Portrait de Валерій Швець
0
No votes yet

Ось Вам і пояснення вимирання європейців

Portrait de Таргитай Борисфенів
0
No votes yet

На загал, треба додати до сказаного, вимирають не просто європейці - а біла раса.
Треба визнати, українці теж уже років зо 50 як вимирають, оскільки теж належать до білої раси. Як бачимо: життя для білої раси це суєта суєт. Але якість життя і добробут європейців дуже на високому рівні, а українців - ні.
Як кажуть, приїхали...

Валерій Швець каже:
Ось Вам і пояснення вимирання європейців
Portrait de Валерій Швець
0
No votes yet

Можливо точніше було б сказати, що вимирає християнський світ. Світ Іслама нарощує свій демографічний потенціал. Серед мусульманських народів багато належать до білої расизм: перси, афганці, турки, кримські татари.

Portrait de Іван Ведь
0
No votes yet

Садок вишневий коло хати,
Хрущi над вишнями гудуть,
Плугатарi з плугами йдуть.
Спiвають iдучи дiвчата,
А матерi вечерять ждуть. А коли ми чули спів радості? Тільки в старих кінострічках та в споминах дитинства про батьків...

Гарно, дуже гарно.

Portrait de Велеслав Гіперборій
0
No votes yet

Миро Продум каже: ["Експеримент показав, що людству нав’язали абсолютне неправильне, перевернуте уявлення про рай. Те, що нині називають раєм, насправді є пеклом]".

Головна причина вимирання Білої Раси, яка створила світову цивілізацію майстерно приховується від самої Білої Раси. У дійсности має рацію Миро Продум та інші: "людству нав’язали абсолютно неправильне, перевернуте уявлення про рай". У доантичний і ранньоантичний період історії народами керували Мудреці, котрі майстерно "ліпили" ідеальний етнотип людини-елліна: прямодушної, правдивої, красивої, чесної, щирої добро-дійної. Його можна назвати "Типом Аполлонівської людини".

Однак це не влаштовувало опонентів Білої Раси. Тому вони штучно придумали новий протилежний тип людини: криводушної, брехливої, зло-дійної, людини-крадія всього найкращого і найціннішого, сотвореного людиною-елліном (ельфом), Боголюдиною, перевертаючи все "навпаки". Його можна назвати "Типом Діонісійської людини". Європейці прийняли цю нову "Гру" по максимуму. До чого це привело? Погляньте у "телевізор" за вашим вікном - хаос духовного життя, перенаселення міст, вбивства, ненажерність одних і нещастя інших. Біла Раса вимирає добровільно, прийнявши чужу вбивчу "Програму".

Portrait de Велеслав Гіперборій
0
No votes yet

Для спасіння подібних ситуацій "Раю як Пекла" чи "Пекла як Раю" (це можна порівняти як на місце аріянства було підсунуто його подобу-навпакитику) у всі віки на Землю приходить Аватара-Спаситель або Спасителька у вигляді певної Інкарнації, як Іісус у Галілею, Сократес у осине гніздо Атген, Рама у Косалу, Мойсей у Єгипет.

Такою Інкарнацією нинішнього періоду стагнації й занепаду стала Духовна Радниця самого Махатми Ґанді, Аватара Святої Матері - Шрі Матаджі Нірмала Деві, принісши людям Нову Відью. Парадокс і трагедія нашої ситуації полягає в тому, що завжди знайдуться люди, які скажуть, що це "не наше". От тому "ми маємо те, що маємо" але при цьому не хочемо змінюватись. Це показує і дослід над крисами. Ціла генерація Білої Раси "Красивих", "розумних" крис (мишей, людей) просто приречена на вимирання.
Чи хочемо цього і ми? Чи почнемо міняти нашу Гру і нашу Свідомість?

"Інформація - це те, що приховується, все інше - реклама" (НО)