Для кого Ісус умер і воскрес, або Істинний сенс Доброї Новини (+аудіо)
Для кого Ісус умер і воскрес, або Істинний сенс Доброї Новини (+аудіо)
Аудіоверсія: Для кого Ісус умер і воскрес, або Істинний сенс Доброї Новини
Початок:
Попередні статті:
- Продай одежу й купи меч: чотири простори подій Доброї Новини. Що означають терміни «пастка» і «світ»?
- Чудесна сила апостола Петра і фізичне безсмертя апостола Івана
Кожна риба плаває на своїй глибині
Добра Новина полягає в тому, що Царство боже близько, а для його досягнення треба оновлюватися. Про це чітко висловився Ісус Хрестос: «Оновлюйтесь, бо Царство боже близько» (Матвій 5.17), «Царство Боже близько; оновлюйтесь і вірте в Добру Новину» (Марко 1.15). Про що йдеться?
Царство боже – це простір подій, в якому відбуваються тільки позитивні речі. В Арійській Традиції цей простір ще позначається терміном «вищі планети», сучасний термін – «Простір волі». Добра Новина полягає в тому, що цей простір цілком доступний, отже людина може піднестися до нього. Для цього їй треба повірити в його існування й оновитися, тобто виконати певну роботу над собою з удосконалення духу, душі та плоті.
Чому це так важливо? Тому, що більшість людей перебуває у нижчому просторі подій, який має давню назву «земні планети», а Євангеліє позначає його терміном «світ»: «У світі на вас тиснутимуть…». У сучасній термінології він має назву «Простір боротьби», оскільки тут періодично виникають конфлікти та руйнування, нетривала радість змінюється горем, а після білої смуги неминуче настає чорна. У цьому просторі багато втрат і страждань. Через постійну протидію, тут неможливо досягати запланованого.
Діти зазвичай народжуються у Просторі волі, проте суспільство з його звичаями та інституціями врешті-решт затягує їх у Простір боротьби, ба навіть ще нижче – у «пекельні світи» Простору страждань.
У Просторі боротьби, як не старайся, неможливо досягти щастя та перемоги. Це нагадує ситуацію, коли потрапив під зливу – що не роби, а все одно намокнеш. Якщо хочеш бути сухим, то перейди в інше місце, де нема дощу.
Back to topЧому Ісус не став царем
Інколи запитують: А чому Ісус не захотів стати царем, щоб організувати для народу Царство боже? Його ж запрошували.
Це відбулося після того, як Ісус чудесним чином нагодував хлібом п’ять тисяч людей: «Побачивши чудо, яке зробив Ісус, люди заговорили: Це справді пророк, що має прийти у світ. Довідався Ісус, що вони хочуть прийти й узяти його силоміць, щоб зробити царем, і відійшов сам-один знову на гору» (Іван 6.14-15).
Річ у тому, що простір Царства божого досягається лише власними зусиллями людини. Його не можна ні купити за гроші, ні отримати в подарунок: «Царство Боже здобувається силою; і ті, що докладають зусиль, схоплюють його» (Матвій 11.12). Людині можна допомогти в саморозвитку, проте головні зусилля вона має докласти сама. Це як дихання – якщо бажаєш жити, то маєш дихати сам: ніхто за тебе це не зможе зробити, хоч би й хотів.
Навіть якщо зовнішньою силою висмикнути людину в Царство боже, то вона там надовго не затримається, адже цей простір не відповідатиме її внутрішньому стану. Кожна риба плаває на своїй глибині, а рівень цієї глибини визначається її внутрішнім станом.
З другого боку, люди по-справжньому цінують лише те, чого досягли власними зусиллями.
Тому єдине, що може допомогти людям у досягненні Царства божого, це знання і позитивний приклад. Саме це й приніс людям Ісус.
Back to topАвторитет носія знань
Добра Новина – це знання про те, як піднестися у простір подій Царства божого і осягнути щастя. Ці знання Ісус підтвердив численними зціленнями людей і навіть воскресіннями померлих. Але цього замало для подолання суспільної інерції. Необхідно дещо більше.
Проблема в тому, що люди звикли до Простору боротьби і не уявляють своє життя поза ним. Понад те, навіть кращі з них переконані в тому, що іншого простору нема й не може бути.
Для того, щоб переконати їх у наявності кращого простору подій, необхідно володіти колосальним авторитетом. Ісус вважав, що такого авторитету можна набути, якщо привселюдно вмерти, а потім воскреснути.
Back to topМайстер-клас для учнівської громади
Смерть і воскресіння Ісуса Хреста мали допомогти людям пробудити в собі силу віри і змінити уявлення про буття. Проте цей чудесний акт був призначений передусім для учнівської громади, тому в Єрусалим прийшли не лише апостоли, а й усі інші учні Ісуса. Їхнє завдання полягало в тому, щоб перебувати на безпечній відстані й непомітно спостерігати за тим, що відбувається.
Ви можете запитати: Як же непомітно, якщо апостол Іван, Діва Марія та інші жінки стояли під самим тавром з розіп’ятим Ісусом?
Почнімо з опису цієї ситуації в синоптичних євангеліях.
«Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа. Було ж там багато жінок, які дивилися ЗДАЛЕКА. Вони слідом ішли за Ісусом з Галілеї і служили йому: між ними Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосипа, і мати синів Заведея» (Матвій 27.50-56).
«Ісус же, скрикнувши сильним голосом, віддав духа. Були там і жінки, що дивилися ЗДАЛЕКА. Між ними була Марія Магдалина, Марія – мати Якова Молодшого та Йосипа, і Соломія, що слідом за ним ходили і служили йому, як був він у Галілеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим» (Марко 15.37-41).
«Сказавши це, він віддав духа. Усі його знайомі стояли ОПОДАЛІК, і жінки, що були прийшли слідом за ним з Галілеї, дивилися на все те» (Лука 23.49).
Усі три синоптичні євангелія дають зрозуміти, що ситуація в Єрусалимі була надзвичайно небезпечна для галілеян, особливо для чоловіків. Можна собі уявити, що там відбувалося – це було якесь біснування іудейського натовпу з можливістю переходу в різню. Навіть Понтій Пилат не ризикнув піти проти перезбудженого натовпу, оскільки бачив, що ситуація на межі кривавого повстання. Тому галілейські чоловіки спостерігали за подіями таємно. Жінки почувалися трохи безпечніше, проте також трималися на достатній віддалі від місця розп’яття і «дивилися здалека».
Back to topВставка в Євангеліє від Івана
Зовсім по-іншому описує ситуацію Євангеліє від Івана. А все тому, що це вставка, і в цьому легко переконатися. Отже: «При таврі Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері: Жінко, ось син твій. Потім каже до учня: Ось мати твоя. І від тієї хвилини учень узяв її до себе» (Іван 19.25-27).
1. Усі синоптичні Євангелія стверджують, що жінки спостерігали здалека, а тут – «при таврі». Насправді при таврі були лише римські вояки, причому їх могло бути багато. Справді, адже коли Ісус умер, то про його смерть Понтій Пилат запитав у сотника, отже охорону Ісуса могла здійснювати сотня вояків (центурія). Це реально в умовах біснування перезбудженого єрусалимського натовпу.
2. Якщо жінки спостерігали здалека, то Ісус не міг їм щось сказати.
3. Дивно, коли Ісус призначає, хто кому матір, а хто син. Кровна спорідненість не призначається, вона дається по факту народження. Діва Марія була матір’ю Ісуса, а Соломія – матір’ю Івана.
4. Іван не міг взяти Діву Марію до себе, адже вони перебували в Єрусалимі і не мали свого постійного житла.
5. Ісус за три дні мав намір воскреснути, тому не було сенсу комусь передавати під опіку свою матір, яка, до того ж, була сильною, сміливою й самодостатньою жінкою, відтак сама могла взяти будь-кого під свою опіку.
6. У жодному іншому євангелії не повідомляється про те, що в Єрусалимі була присутня Діва Марія. Можливо, справа в тому, що майстер-клас був призначений для учнів, натомість Діва Марія до них не належала – вона сама була вчителькою Ісуса і добре знала всі його можливості. Тобто євангелія описують лише поведінку членів Ісусової громади, а Марія стояла над громадою. Тож цілком можливо, що вона за всім спостерігала таємно з готовністю втрутитися в хід подій, якщо вони підуть не за планом.
– Навіщо була зроблена ця вставка?
Мотивація – це найважливіше питання в будь-яких розслідуваннях. У нашому випадку вона досить прозора: фальсифікатор намагався негайно позбутися Ісуса, щоб залишити новостворюваний рух без лідера. Для цього були зроблені й інші вставки, в тому числі вставка про «вознесіння».
Вставка «При таврі Ісуса…» натякає, що, віддаючи свою матір під опіку, Ісус не збирався воскресати, відтак воскресіння виявилося для нього несподіванкою. Окрім того, фальсифікатор намагається представити євангельські події не як реалізацію наперед розробленого плану, а як імпровізацію. Мовляв, Ісус не очікував на страту, а коли вона настала, то в останній момент віддав доручення щодо матері.
Back to topЗаради майбутньої Церкви
Отже, згідно з наказом Ісуса, учні не втручалися в хід подій, а спостерігали за ними з безпечної відстані. Це дозволяє дати обґрунтовану відповідь на запитання про те, навіщо Ісус прийшов у Єрусалим, дав себе вбити, після чого воскрес і наступного дня зустрівся зі своїми учнями в Галілеї. Сенс цих подій простий і зрозумілий: Учитель показав своїм учням вищий пілотаж керування подіями. Вони побачили, як розробляти і реалізовувати стратегію. Вони переконалися, що дітей диявола можна перемагати – і це треба робити.
Одне діло, коли учні спостерігали за тим, як Ісус ходив по воді, керував стихіями і навіть воскрешав померлих. І зовсім інше, коли їхній Учитель, такий рідний і близький, вмирає у них на очах, при чому його смерть зафіксована контрольним ударом списа у серце. А на третій день він радісно зустрічає їх у Галілеї, обіймає, жартує і продовжує навчання. І все це відбувається згідно з наперед оголошеним планом!
Відомо, що для глибинного навчання треба не лише розказати, а й показати. Після того, що учні побачили і пережили в Єрусалимі, їхня віра набула незламної сили. Завдяки яскравим і потужним емоціям їхні знання були міцно закарбовані в пам’яті. В учнів остаточно сформувався новий світогляд: вони переконалися, що людина має в собі божественний потенціал, а простори подій – це не красива теорія, а фундаментальна реальність нашого життя.
У цьому й полягав головний сенс смерті й воскресіння Ісуса Хреста – надати учням такий потужний духовний імпульс, щоб новостворений рух за Царство боже поширився на всю планету.
Отже, повертаємось до запитання, винесеного в заголовок: Для кого Ісус умер і воскрес?
Відповідь: Для майбутньої Аріянської Церкви.
Продовження: Ісус не ніс свого хреста, його одяг не ділили, розбійників не розпинали – Євангеліє без вставок
Пізнаємо Євангеліє, творимо майбутнє.
Уявіть собі молодого красивого чоловіка років тридцяти, атлетичної статури, одягненого елегантно, але без зайвої надмірності, з гарним довгим волоссям, доглянутою бородою, блакитними очима та просвітленим поглядом, який випромінює надзвичайну впевненість. Ви набираєтесь сміливості, підходите до нього і кажете: дозвольте вас запитати, скільки вам років? І він без зайвої скромності, чесно відповідає: 2023. Перше, що виникає в голові: я теж так хочу.
Для чого була ця думка? Вона ілюструє той факт, що люди готові йти за тим, хто дає істинні знання (які завжди продуктивні) та підтверджує їх особистим прикладом. Саме такі знання приніс людям Ісус Хрестос, який для наочного доведення існування Простору волі зцілював та воскрешав людей, ходив по воді, використовував телепортацію та примноження їжі. Однак найбільшим вражаючим чудом стала смерть та воскресіння, які наочно довели, що Царство боже близько, а людина – це втілена духовно-божественна сутність, яка здатна творити чудеса такого масштабу!