Чому пробуксовує міждержавний проект Міжмор’я (+аудіо)

Аудіоверсія: Чому пробуксовує міждержавний проект Міжмор’я

Спільний ворог

У наш час головним мотивом формування співдружності Міжмор’я є загроза розширення гібридної війни, яку Москва веде проти України. Тобто об’єднуючим чинником для країн Балтійсько-Чорноморського регіону є спільний ворог і спільний страх. Якщо максимально увиразнити проблему, то її можна звести до гасла «Об’єднання або смерть». Йдеться про виживання у протистоянні з ворогом без моральних обмежень, який має ядерну зброю та розгалужену терористичну мережу. Проте навіть ця смертельна загроза виявилася недостатньою спонукою для творення Україною, Польщею і Литвою найпростішого і найочевиднішого – оборонного союзу.

Міжмор’я можливе тільки як постіндустріальний проект

Річ у тім, що співдружність Міжмор’я неможливо створити як ще один проект індустріальної формації – подібно до Радянського чи Європейського союзу. Перший вже розпався, другий розпадається. А все тому, що час індустріалізму закінчився і людство здійснює перехід до нової – постіндустріальної формації. Неможливо створити здорове з невиліковно хворих компонентів.  Звідси простий висновок: Міжмор’я можливе тільки як постіндустріальний проект, спрямований на творення нової цивілізації – Нової Європи.   

«Великий конвеєр»

Індустріальна формація сформувала соціальну мегамашину, в якій людина є лише «живою гайкою». Економічною основою індустріалізму є масове виробництво і масове споживання однотипних товарів.

Для обслуговування елементів «великого конвеєра» потрібен вузькоспеціалізований персонал. Його підготовкою займається масова освіта, головним завданням якої є формування в людини «машинного мислення». Передбачення фантастів про повстання машин і підкорення ними людей уже збулося.

Світоглядною основою індустріалізму є уявлення про людину як слабку, несамостійну істоту, спроможну вижити лише як частинка мегамашини. Саме вона надає людям все, необхідне для життя: народження в пологовому будинку, виховання, освіту, квартиру, одяг, таблетки, вакцини, електроенергію, продовольство, розваги тощо.

Формою державного устрою в індустріальній формації є прихована диктатура владної верхівки. Централізоване керування здійснює спеціально навчена і лояльна до мегамашини бюрократія, яка працює в єдності з олігархатом.

Політична і економічна влада здійснюється шляхом маніпуляцій натовпами. Щоб зробити суспільство податливим до маніпуляцій, здійснюються системні заходи з ослаблення його фізичного здоров’я, соціального розпорошення, формування вкрай спотворених уявлень про природу людини і суспільства, історичний розвиток і сучасний стан. Усе це тримається як на прихованій, так і на відвертій, супернахабній брехні.

Індустріальна формація вичерпала себе, переживає гостру кризу і розвалюється під тиском постіндустріальних новацій, що ростуть як гриби після дощу.  Докладніше: Індастріал, ультраіндастріал, постіндастріал – що це таке?

Звільнення людини – базова ідея постіндастріалу

Нова формація є повним, докорінним і рішучим запереченням старої. Її головна ідея полягає у звільненні людини і досягненні нею самодостатності за допомогою включення в демоси – спільноти, у яких всі знають всіх.

Економічною основою постіндустріальної формації є індивідуалізоване (ручне або роботизоване) виробництво, індивідуалізоване споживання, неонатуральне господарство, енергетична, продовольча та інформаційна незалежність.

Постіндустріальна освіта спрямована на вміння вчитися і швидко пристосовуватися до мінливого світу, що переживає стрімку трансформацію.

Формою державного устрою є влада демосів, тобто демократія в первинному сенсі цього слова. Демоси
перебувають у постійному процесі синергетичної взаємодії і змагальності.

Базовим принципом постіндустріальної формації є несприйняття будь-якої брехні. Висока і стійка продуктивність постіндастріалу тримається на правді. 

Вільний простір для цивілізаційних інновацій

Оскільки Міжмор’я – це проект майбутнього, то його можна здійснити лише у формі вільного простору для інновацій – світоглядних, організаційних, освітніх, економічних, технологічних. Нинішня індустріальна система чинить енергійний опір, але постіндустріальний інноваційний потік вже не зупинити.    

Звільнення завжди починається з духовної-світоглядної сфери: «І пізнаєте істину, і істина визволить вас» (Іван 8.32). В нашому випадку йдеться про докорінну зміну всієї світоглядної моделі.

З одного боку, це важкий процес, адже світоглядна картина – це не лише нематеріальна інформація, а й цілком матеріальні нейронні комплекси головного мозку. Тому зміна світоглядної моделі означає для людини фізичне перетворення її найважливішого органу. Якщо це перетворення відбувається занадто швидко, то людина навіть може відчувати фізичний біль.

З іншого боку, вкрай необхідне звільнення від помилкових стереотипів і скидання тягарів минулого – це приємна справа: «Слава блаженному Богу за те, що потрібне зробив неважким, а важке – непотрібним» (Григорій Сковорода).

Чи можна створити Міжмор’я без зміни світогляду?

Звісно, хотілось би, що усе відбулося швидко і з мінімальними зусиллями. Але ж не виходить. Так, налагодження союзницьких стосунків між Україною і Польщею заблоковано Волинською трагедією. Для розчищення цього завалу доведеться відкинути всю брехню сталінської пропаганди і визнати, що ця українсько-польська війна була організована Москвою та її агентурою, яка діяла з обох сторін.

Буде важко. Адже тоді українцям доведеться визнати, що бандерівська організація була створена Сталіним для ліквідації ОУН і руйнування вкрай небезпечного для Москви  українсько-німецького союзу. Але сказавши «А», доведеться сказати «Б» і визнати, що головний союзник ОУН – націонал-соціалістичний Третій Райх – це зовсім не те, що нам подає як сталінська, так і сучасна пропаганда. 

Зі свого боку, полякам доведеться визнати, що трагічні події 1943 року відбувалися не на польській, а на українській етнічній території. Що там робили польські колоністи? Навіщо міжвоєнна польська держава займалася асиміляцією українців, здійснювала етноцид?

Гаразд, у польського народу були відповідні імперські амбіції. А звідки вони взялися? І чи не вони свого часу розвалили українсько-польсько-литовську Річ Посполиту, тобто Міжмор’я попереднього циклу?

Аналізуючи причини тодішнього українсько-польського конфлікту, доведеться зачепити питання релігії. До початку 17 ст. у Речі Посполитій релігійне життя характеризується значною віротерпимістю. Проте вже з другої половини 16 починається європейська католицька реакція, а у другій чверті 17 ст., особливо з кінця 30-х рр., у Речі Посполитій посилюються репресії щодо представників некатолицьких течій. Як зазначав Михайло Грушевський, Польща, що за часів Зигмунта-Августа вважала себе чи не найбільш вільнодумним краєм у світі, півстоліття тому стала царством темної реакції та клерикалізму (див: Юрій Немирич – лідер аріянства, полковник Богдана Хмельницького).

Скажете, що така вже специфіка католицизму? А звідки він набрався релігійної нетерпимості? Ісус такого не навчав. Відповідаючи на це запитання, і українцям, і полякам, і литовцям доведеться визнати, що хрестиянство та іудохристиянство – дві різні релігії. І тільки після цього щирого визнання правди ми повернемося до першовитоків – до наших спільних коренів, коли ми були братами і по крові, і по духу.

А якщо наші держави не насміляться визнати історичну правду?

Співдружність Міжмор’я – це веління часу. Надпотужним стимулом до його творення є Московська загроза. Але це тільки верхівка айсбергу, адже за Москвою стоїть ультраіндустріальний проект Континентального блоку, в якому задіяні Західна Європа і Китай. Інстинкт самозбереження примусить українців, поляків, литовців і білорусів творити постіндустріальну цивілізацію Нової Європи. Для цього їм доведеться активно працювати зі своїми державами, а вже сьогодні – максимально використовувати можливості народної дипломатії.

Постіндустріальне Міжмор’я спочатку народиться в наших головах, потім у спільному інформаційному просторі, потім у солідарній співпраці громадянських структур Центрально-Східної Європи і скоординованій діяльності постіндустріальних політичних рухів.  

Почни з себе!

Майбутня цивілізація починається з її сьогоднішніх прихильників, з їхньої інтелектуальної та організаційної активності, з їхніх зусиль у перетворенні себе і свого оточення. Ключова роль у творенні постіндустріального Міжмор’я покладається на українців, адже:

• Україна є найслабшою ланкою індустріальної формації, а де тонко, там і рветься;
• Україна перебуває у стані гарячої війни з Московією, яка є прискорювачем перетворень;
• в Україні далі розгортається волонтерський рух;
• Україна є Гартлендом – серцевинною землею, цивілізаційним полюсом;
• головним геополітичним союзником України є США – наддержава, життєво зацікавлена у творенні Міжмор’я.

Висновки

1. Глобальною вимогою часу є формування постіндустріальної цивілізації.

2. Формою заснування постіндустріальної цивілізації є Співдружність Міжмор’я.

3. У заснуванні Міжмор’я життєво зацікавлені народи Центрально-Східної Європи.

4. Головним геополітичним союзником Міжмор’я є США.

5. Міжмор’я можливе лише як вільний простір для постіндустріальних інновацій.

6. Сучасні індустріальні держави неспроможні заснувати постіндустріальне Міжмор’я.

7. Головним творцем Міжмор’я буде об’єднаний волонтерський рух України за сприяння США.