Демографія і расологія

У центрі уваги звичайно залишаються події 1932-33 років. Це – друга лінія оборони московських імперців та їхніх посіпак в Україні. В якості таких посіпак виступають здебільше представники племені професійних істориків, що здобули свої наукові ступені та звання ще у Радянському союзі або невдовзі після його розвалу.

Навіть за оптимістичним прогнозом за сто років Україна втратить приблизно третину свого населення. Без складних математичних розрахунків можна бачити, що за 33 роки після розвалу Радянського союзу нинішнє населення воюючої України становить приблизно половину від 56 млн. осіб, яким воно було у 1991 році.

Взаємодія українців, московитів і хозар я назвав би кривавою для всіх її учасників. Тому доцільно розібратись, наскільки генетично споріднені ці народи. Це дозволяє зробити Математична модель.

Коли ви чуєте фразу «найбільша фінансова піраміда України», що найперше спадає вам на думку? Десятки років в Україні діє масштабніша фінансова піраміда, в якій беруть участь на примусовій основі, – це солідарна пенсійна система.

Багато польських галузей економіки базують свою ефективність переважно на українських громадянах, які там працюють. Українці приходять на допомогу польським компаніям, а отже, і всій економіці. Вони відігравали дуже важливу роль у багатьох галузях ще до початку війни, а нова хвиля українців, які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року, ще більше змінила ці пропорції.

У жовтні Управління у справах громадянства та міграції повідомило більше ніж 3,2 тисячі росіян про закінчення терміну дії посвідки на проживання (ВНЖ) і наказало їм у строк до 30 листопада 2023 залишити Латвію. Для подальшого проживання в країні від них вимагали скласти іспит з латиської мови, знання якого на рівні А2 Сейм Латвії зробив обов'язковим для отримання посвідки на проживання з 1 вересня цього року.

Демографічні показники в Україні значною мірою залежать від того, скільки ще триватиме війна, розповів Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ. Демографічна ситуація може значно погіршитися в Україні після закінчення війни.

На зміну українцям прийшли азіати. На фабриках, у готелях і на будівництвах, де донедавна громадяни України найчастіше працювали разом з поляками, з кожним місяцем зростає кількість іммігрантів з дуже далеких країн.

Японські компанії все більше покладаються на літніх працівників, щоб заповнити дефіцит робочої сили та зробити бізнес конкурентоспроможнішим.

Майже дві третини опитаних українців, які перебувають за кордоном через збройну агресію Росії, стверджують, що планують повертатися в Україну, але багато з них (35% усіх респондентів) розглядають повернення додому лише після завершення війни.

Україна перебуває у стані війни, яка загрожує перейти в затяжну. Війна має особливість – люди з серйозними хворобами, які роблять їх непридатними для служби, матимуть підвищений шанс виживання. Люди з гарними інтелектуальними здібностями вже виїхали/виїдуть з країни.

Термін «братні народи» широко використовувався в радянські часи. Які саме народи вважати братніми вирішувалось на найвищому рівні у Політбюро ЦК комуністичної партії Радянського союзу. Причому термін «братні» не мав жодного стосунку до етнічної спорідненості народів. А чи можна надати однозначного математичного сенсу термінам «народ» і «братній народ»?

Згідно з даними ООН, кількість біженців з України станом на 6 червня цього року становила у світі 6,28 млн, більше ніж по 100 тис. – у Канаді та США. В Росії на початок червня було 1,3 млн "біженців" з України, з яких подали заяву про притулок 103,6 тисячі, 27,7 тис. українців "втекли від війни" до Білорусі (притулок там просять 2,8 тис).

Таким вердиктом Верховний суд США став на бік групи активістів організації "Студенти за справедливий вступ", яка подала до суду на Гарвардський університет та Університет Північної Кароліни через їхню політику прийому студентів. Ці університети, як і низка інших конкурентних університетів США, розглядають расову та етнічну приналежність абітурієнта як фактор, що забезпечує різноманітність студентського складу.

Хто такі "русскіє" насправді й чому вони не люблять, коли згадують їхнє фіно-угорське походження, а також про геноцид корінних народів РФ розповів Ростислав Мартинюк.