Дякую за такий глибокий коментар! Дуже важлива думка про те, що "Адольф Гітлер не притягався до судової відповідальності і не був засуджений жодним судом планети Земля. Тобто, фюрер і керівник держави юридично не визнаний злочинцем! З цього юридично також випливає, що його діяння в період 1933-1945 рр. підлягають оцінці тільки з точки зору ефективності керівництва державою. З цієї, практичної, точки зору, його керівництво слід вважати надзвичайно ефективним та спрямованим на благо німецького народу і німецької держави".
Антитезою фашизму є не демократія, а комунізм – ідеологія розмовляючих тварин. А щодо демократії, то вона працює тільки в демосах – у спільнотах персонально знайомих людей. Фактично демос – це традиційне село (до двох сотень господарств), адже в селах усі знають одне одного.
У «Зверненні до німецького народу» (1 лютого 1933 р.) Гітлер, називаючи себе не керівником партії, але главою національного коаліційного уряду («Уряду національної революції»), звернувся із закликом знову з’єднати розрізнену націю і поновити «єдність її розуму і волі». Про НСДАП не було сказано жодного слова, усе звернення було витримане в дусі консерватизму, без будь-яких радикальних відтінків: «Національний уряд зберігатиме і захищатиме основи, на яких тримається сила нашої нації. Під надійний захист він візьме християнство — фундамент нашої моральності — і родину — ядро нації.
"Зробимо Америку величною знову!" – Дональд Трамп
«У середу 23 жовтня віцепрезидент виступила з несподіваною промовою у своїй резиденції у Вашингтоні, округ Колумбія, після того, як з'явилися повідомлення про те, що Джон Келлі, колишній керівник штабу Трампа, нагадав, як Трамп нарікав на те, що у нього нема генералів, які присягають йому на вірність так само, як воєначальники служили Адольфу Гітлеру в нацистській Німеччині.
У записаних на плівку розмовах з New York Times Келлі, який був главою адміністрації Білого дому протягом 18 місяців під час президентства Трампа, сказав, що його колишній
Дякую. Знаю, що допускається подвійний наголос. Але перший раз чую про два наголоси у словах : доповідач, відповідач, позивач, ясний. ОглЯдач - здогадувалася, але милозвучніше мені здається оглядАч. Може тому, що звикла…
Чи може наголос залежить від слова, на яке вказується?
Характерним для української мови є наявність двох варіантів наголошування, що відповідають нормі: оглЯдач – оглядАч, доповІдач – доповідАч, позИвач – позивАч, прОстий – простИй, яснИй – Ясний, первІсний – пЕрвісний, допомІжний – допоміжнИй.
оглЯдач (з наголосом на центральному Я) звучить милозвучніше і збалансованіше, тому застосовуємо цей варіант.
Зірка Вітошинська wrote: Єдине, чому наголос «ОглЯдач»?
Дякую за такий глибокий коментар! Дуже важлива думка про те, що "Адольф Гітлер не притягався до судової відповідальності і не був засуджений жодним судом планети Земля. Тобто, фюрер і керівник держави юридично не визнаний злочинцем! З цього юридично також випливає, що його діяння в період 1933-1945 рр. підлягають оцінці тільки з точки зору ефективності керівництва державою. З цієї, практичної, точки зору, його керівництво слід вважати надзвичайно ефективним та спрямованим на благо німецького народу і німецької держави".
Антитезою фашизму є не демократія, а комунізм – ідеологія розмовляючих тварин. А щодо демократії, то вона працює тільки в демосах – у спільнотах персонально знайомих людей. Фактично демос – це традиційне село (до двох сотень господарств), адже в селах усі знають одне одного.
Дякую. Знаю, що допускається подвійний наголос. Але перший раз чую про два наголоси у словах : доповідач, відповідач, позивач, ясний. ОглЯдач - здогадувалася, але милозвучніше мені здається оглядАч. Може тому, що звикла…
Чи може наголос залежить від слова, на яке вказується?
ОглЯдач -> огляд,
ОглядАч -> оглядати…?
Так. І в обох випадках мають бути чисті суди… чи не так?
Характерним для української мови є наявність двох варіантів наголошування, що відповідають нормі: оглЯдач – оглядАч, доповІдач – доповідАч, позИвач – позивАч, прОстий – простИй, яснИй – Ясний, первІсний – пЕрвісний, допомІжний – допоміжнИй.
оглЯдач (з наголосом на центральному Я) звучить милозвучніше і збалансованіше, тому застосовуємо цей варіант.
Не можна розглядати армію як спосіб покарання. Паразити мають бути не в армії, а в тюрмі.