У 2018 році розділенням Інтернету між регіонами та державами набиратиме обертів, оскільки уряди по всьому світові відновили контроль над цифровою реальністю, яка повільно міняла політиків на другорядних акторів в технологічному світі, де перед вели такі компанії, як Google, Amazon і Facebook.

Можна сказати, що зусилля урядів взяти під контроль Інтернет є природними. Проте, без поліпшення транскордонної координації, в тому числі з Китаєм, де драконівські закони продовжують обмежувати свободу висловлення думок в Інтернеті та інші основні права людини — регулювання може призвести до зворотних результатів.

Замість того, щоб обмежувати зловживання, зберігаючи глобальну мережеву структуру, регіональні правила можуть загрожувати економічним, соціальним та політичним досягненням епохи Інтернету.

Це стосується не лише Сполучених Штатів та Європейського Союзу — двох найбільших державних утворень в світі, які прагнуть отримати більший контроль над Мережею. Росія, Туреччина, Філіппіни і Китай намагаються створити власні версії Інтернету. Це, між іншим, примушування технологічних компаній зберігати дані про мешканців цих країн на локальних серверах, що дозволяє посилити цензуру соціальних мереж з точки зору вмісту, яка, наприклад, включає критику уряду.