14 серпня – свято Маковія або Медово-маковий Спас
14 серпня – свято Маковія або Медово-маковий Спас
Сьогодні досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий, а також чистять та впорядковують криниці й джерела.
За давнім звичаєм на Медовий Спас освячують мед, мак і букети з трав та квітів – «маковійчики». Здавна вважається: якщо освятити квіти на Маковія, то буде квітнути господарство.
У різних областях і навіть у сусідніх селах повний перелік зілля для маковійчика різний, втім основа магічного букета скрізь однакова: калина (дівоче щастя), соняшник (Сонце, тепло), рута та нагідки (від хворі), материнка (родинні зв’язки, сила роду), овес (достаток, добрий урожай), м’ята (мир, злагода), ласкавці (ласка і взаєморозуміння), тирлич («тирлич, мого милого приклич»), полин (від нечисті), ну і звісно ж – маківки. Кладуть у «Маковійську квітку» квіти з поля, лісу, городу: чорнобривці, айстри, васильки, любисток, петрів батіг, деревій.
Серед українців свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших. У давні часи цього дня вшановували Богів Спасів (безсмертних боголюдей) і освячували квіти, городину та криниці. Українці зберегли давні традиції і дотримуються їх до сьогодні, хоча й не завжди розуміють, що вони означають, наприклад, що таке спасіння.
Від Маковія починається Успенський піст (Спасівка), тобто період очищення з максимальним використанням живої рослинної їжі. Він триватиме до 28 серпня – свята Успiння: Чи була безсмертною Діва Марія?
Другий Спас, або Яблучний, припадає на 19 серпня.
Третій Спас найчастіше називають Хлібним Спасом і пов’язують його у народі із закінченням літа – свято припадає на 29 серпня.
Про сенс освячення насіння, плодів, меду і трав читайте у статті: Священна їжа Гіперборійської традиції безсмертя: зелень, яблука, мак, мед
Свято Маковія є практичним проявом аріянства (ареохрестиянства, релігії знань).
Згадка про хрещення Русі також не випадкова, адже святий Володимир Великий охрестив Русь в аріянство (а не іудохристиянство): Русь аріанська
Хрещення Русі означало велике оновлення народу і всієї його організації, в тому числі арійських варн брахманів, кшатріїв та господарів: Хрещення варнових богів Русі
Проявом великого оновлення стало те, що держава бере під свою опіку аріянську церкву (організовану духовну громаду) і підтримує її фінансуванням з бюджету в розмірі 10%, тобто держава платила десятину на розвиток всієї церковної структури. Тому головний аріянський храм і науково-культурний центр аріянства - Собор Святої Богородиці в Києві - називався Десятинною церквою.
Збереження обрядової форми дозволяє відновити внутрішній сенс і долучитися до його магічної сили.