Про ситуацію в українському книгодрукуванні розповідає президент Всеукраїнського рейтингу ”Книга року” Костянтин Родик, 55 років:

— Книжок виходить менше, ніж раніше. Причина — обігових коштів у видавців немає, а кредитів їм ніхто не дає. З іншого боку, українцям і того, що видають, забагато. Ну не читають наші люди! Хоча пропаганда говорила, що радянський народ — найбільш читаючий. Насправді більшість накладів припадали на твори так званих класиків марксизму-ленінізму, які масово закуповували у бібліотеки, кабінети політпросвіти, ленінські кімнати. Найбільше читали завжди у Німеччині, Франції, Англії, США.

В Україні сьогодні вигідніше друкувати українські книжки, бо російські тексти не можуть конкурувати із завезеними з Москви, набагато дешевшими. Для вітчизняних видавництв є пільги — нульові ставки податків на додану вартість і на прибуток. Великі видавці зберігають свої позиції, бо мають широкий асортимент — від серйозної літератури до мелодрам і кустарних бойовиків, спрямованих на невибагливі смаки. Якось ще існують видавництва, що спеціалізуються на серйозній літературі й гуманітаристиці. Вони-бо послуговуються грантами бюджетних організацій, які пропагують українську літературу за кордоном: Українського дому, Літінституту, фонду ”Відродження”, польського Інституту книги тощо. Європа не припинила інвестувати у переклади українських письменників.

Дитяча книжка, попри все, у кращому становищі. Бо література для дітей — товар, на який повсякчас є попит. У цьому сегменті українського ринку існує повноформатна конкуренція. Тому дитячі книжки — найякісніші.

Держава не повинна підтримувати книгодрукування прямими коштами, так само як і виробництво автомобілів чи літаків. Вона має створити умови, щоб це було вигідно і для видавців, і для країни. Тобто розробити прозору систему оподаткування, сформувати розумну систему кредитування і захищати вітчизняного товаровиробника. Решту зробить сам бізнес. А державі буде ще й користь у вигляді податків.

Якщо ж держава прямо вкладатиме кошти у друкування книжок — це завжди будуть безглузді та корупційні програми. Скажімо, Держтелерадіо щороку фінансує випуск близько 120 видань. На ті ж гроші бізнесмен випустив би вдвічі більше.

Українській книжці дошкуляє експансія російської. Саме лише московське видавництво ”ЭКСМО” видає 50 назв на тиждень. Усі вони йдуть в Україну — через нерозуміння і невміння влади захистити свій ринок. Чиновники тільки вміють звітувати. Тому вигадують програми, їздять по закордонах, улаштовують ярмарки, що не є функцією держави.

Записав Олександр ГУНЬКО

---

В тему:

У Рівному відбувся книжковий ярмарок: підсумки і перспективи

Ліберальна ідея не спрацювала. Що далі?

Книга Петра Масляка «День Незалежності» – кращий подарунок родичам і друзям