Американці мали два варіанти – легкий і важкий – і одночасно працювали над обома.
Легкий варіант передбачав, що існує невеликий шанс відірвати Росію від Китаю, тож Трамп спробував скористатися цим шансом.
Як і слід було очікувати, легкий варіант виявився зовсім нереалістичним, тому американці останні півроку використовували його як димову завісу, а в цей час активно й тихо працювали над "важким", але реалістичним варіантом.
Тарнай Стрілець wrote: Виходить, що спецоперація здійснювалась майже рік? А всі публічні перемовини були димовою завісою? Чи американці прийняли вірне рішення після того, як перепробували всі помилкові?
Блокчейн-голосування призначене для того, щоб не допустити фальшування волевиявлення електорату. Але що робити, коли це волевиявлення є помилковим або відверто маніпульованим? Блокчейн захистить це хибне волевиявлення від фальсифікації, але це не врятує ситуацію.
У 2019 році електорат проголосував за єврейського клоуна, який ніколи не цікавився політикою, не вважав себе українцем і навіть не говорив українською мовою. Наступного разу електорат може проголосувати за собаку або табуретку. Блокчейн не допоможе зупинити масове безумство.
Народ – це не електоральний натовп, а соціальний організм, який має "голову" (5% населення) і "тулуб" (95%). Якщо хтось і спроможний виробляти більш-менш розумні державні рішення, то це згадані 5%. На рівні державного управління працює принцип "95% населення – ідіоти".
Консолідована думка згаданих 95% відсотків має сенс тільки в невеликих групах, де люди добре знають одне одного, і то лише в рамках суто локальних питань, які входять до простору компетентності згаданих компактних груп.
Виходить, що спецоперація здійснювалась майже рік? А всі публічні перемовини були димовою завісою? Чи американці прийняли вірне рішення після того, як перепробували всі помилкові?
Опубліковано Микола Погорілець 3 Січень, 2026 - 20:19
Пані Мирославо, дякую Вам за пояснення.
Мій фах -- інформаційні системи та інформаційна безпека.
І особливості роботи систем на блокчейні я також пильно спостерігаю.
Наприклад, експоненційне збільшення вартості транзакції при лінійному збільшенні кількості інформації.
А щодо традиційних систем, де ми довіряємо адміністратору -- то Ви поганими системами користуєтесь :)
Адекватні "традиційні" системи побудовані на недовірі адміністратору. Для зручності аутсорсингу.
Ми з Вами наразі обговорюємо сокиру, а не принципові питання.
Дійсне нпродовладдя -- це структурована комунікація, а не дикий базар, де кожен волає про своє. І суттю того структурування є людські якості. Люди, які здатні формулювати, розуміти, комунікувати і захищати принципи. А таких людей, яким ця діяльність цікава -- небагато.
А ще менше людей, які готові втілювати і захищати вищі принципи людського існування, такі, як, скажімо, вільна воля та самореалізація.
Ваша ініціатива по суті прекрасна, як спроба докласти енергію до покращення життя суспільства. Порахуйте статистику: більше 60% народу готові жертвувати чужим життям та правами інших людей задля власного добробуту, виживання чи збагачення. Оцінка експертна, обговорена в колі фахівців з управління вищих ланок бізнесу та уряду.
З такою статистикою Ви готові на народовладдя?
Ось Вам Платон:
За Платоном, держава (нація) гине через втрату справедливості, порушення гармонії між верствами, перевагу особистих інтересів над спільними, розкіш, владу невігласів (тиранство/олігархія) та руйнування системи виховання. Руйнація настає, коли філософи втрачають мудрість, а воїни — мужність, перетворюючись на олігархію або тиранію.
<blockquote><strong>Микола Погорілець wrote:</strong> Я згоден із думкою про те, що перший крок -- просвітницький. Людям донести ідею про людські якості і принципову можливість створення синергетичних спільнот для спільної мети, вищої, ніж наїстися.</blockquote>
Це утопічна ідея, ніколи всі громадяни не стануть "правильними". Якщо таке станеться, то нам і влада не потрібна і держава не потрібна, будемо собі жити за законами праведності. Тому завдання спільноти створити умови, які б сприяли просвіті і підвищенню усвідомленості громадян. А реальне народовладдя і є тими умовами..
<blockquote><strong>Микола Погорілець wrote:</strong> В цій гілці дискусії піднімається питання спільноти, громади, але, як звичайно -- не піднімається питання: хто є придатним для лідерства в відповідальності у громаді. Хто за людськими якостями для цього має підходити. І як громада висуватиме таких лідерів, якщо основою суспвльної психології є заздрість, страх і бажання вижити/нажитися.</blockquote>
Ці питання складні тим, що їх не можна обумовити законом. Ми не можемо законом зобов"язати громаду обирати своїми лідерами людей з певними якостям, перш за все тому, що це все дуже суб"єктивно. Але ми можемо продумати і прописати на законодавчому рівні механізми, які зроблять вибір людей більш усвідомленим. І я погоджуюся, що на першому місці стоїть рівень усвідомлення, тих, хто бере участь у виборі лідера. На мою думку, виборче право не повинні мати усі, або якщо його мають усі, то голоси різних людей повинні мати різну вагу (до речі такий принцип використовується в деяких країнах).Як на мене, ідеально, коли для того щоб отримати право голосу потрібно здати певні іспити на отримання сертифікату виборця (на даний момент мови, історії, теорії держави і права). Це підвищить загальний рівень і усвідоленість, тих хто бере участь в управлінні державою через інструмент виборів, зменшіть рівень маніпуляцій, відсіче тих, хто аполітичний і приходить голосувати лише мотивований підкупом, або тих, хто зовсім тупий і не здатен пройти прості тести.
<blockquote><strong>Микола Погорілець wrote:</strong> Саме тому розвинені суспільства не використовують ІТ і той нещасний блокченйн для проведення виборів.
Наша країна, як держава третього світу, використовується за полігон для всіх інших. Всі спостерігають за перебігом експлуатації і десь там роблять висновки.</blockquote>
Криза це завжди вікно для нових можливостей. У більшості цивілізованих країн такого не має, бо в них відносно все добре - не має війни і шаленої корупції. Нещодавно я спілкувалася і з однією письменницею із Норвегії і запитала, чи є в них електронні референдуми, і політичні сили які пропонують подібні проекти. Вона відповіла, що їм достатньо тих інструментів демократії (вибори тощо), які у них є, тому хоч в них і є така подібна партія, але вона не має підтримки. Можливо, якби ми жили в країні, де діти не гинуть через те, що розкрадаються гроші на оборонку, а з ренти за використання природних ресурсів був сформований фонд, з якого громадяни отримували свою частку, то у нас теж не було б потреби в якихось інноваційних механізмах народовладдя. Але, насправді, проблеми з демократією в прихованому вигляді є у більшості так званих цивілізованих країн, і тому Україна, як така, яка опинилася в найневигідніших умовах, тобто на межі виживання, яка штовхає її до пошуку нового, має шанс стати полігоном в хорошому сенсі цього слова і дати світу новий зразок реальної демократії (народовладдя).. До речі вже колись група козаків на чолі з П. Орликом дали світу першу Конституцію. Нещодавно до мене якраз з цього питання звернулися люди з Фоанції, які хочуть по пунктам обговорювати діючу конституцію України, щоб створити в такий спосіб суспільний договір, де народовладдя буде реальним , а не декларативним, бо за їхніми словами, це проблема більшості країн.
<blockquote><strong>Микола Погорілець wrote:</strong> Все, що
-- не піддається прямому прочитанню і розумінню людиною,
-- є залежним від зовнішніх постачальників, як-то енергопостачання, обладнання, зв'язок, технічна підтримка, та сама кібербезпека,
-- не може бути забезпечене силами самої спільноти (первинної групи)
Все це не має лягати в основу управління суспільством. Бо результати не можуть бути перевірені і підтверджені.</blockquote>
Ви піднімаєте багато важливих питань, які сьогодні задають більшість людей, які мало знайомі з сучасними технологіями і мають усі підстави їм не довіряти. почнемо з блокчейн і всього.... згідно перерахованих вами пунктів. Все, що у нас зараз є залежить від електроенергії, обладнання, зв"язку і тп. Як не парадоксально, але система блокчейн від цього найменш залежна. У блокчейні: кожна дія має криптографічний доказ, історія незмінна, перевірка не потребує довіри до особи, результат відтворюваний на будь-якому вузлі.електроенергія не може пропасти у всьому світі одночасно. Велика кільекість серверів на яких відбувається запис транзакції гарантує не можливість втручання в систему з метою спотворення результатів, а також гпрантує відтворюваність у випадку, якщо десь в одному місці пропала електроенергія (у всьому світі не пропаде). У традиційних системах: ми довіряємо адміністратору», журнали можна змінити, рішення часто непрозорі. Блокчейн — це перевірка без довіри, а не навпаки.
Річ у тім, що створення електронної системи як механізму (інструменту) через який народ буде реалізовувати свою Установчу владу - це і є суть народовладдя. Навіть сам процес збору грошей на її створення з громадян важливіше, ніж ідальна модель народовладдя, яку ми можемо придумати і усе, що може бути написане в новому сіспільному договорі. Не важливо чи буде в країні президент чи гетьман, буде це парламентська чи президентська республіка - важливо те, що у народу буде позитивний досвід і механізм (інструмент) приймати відповідні рішення. Важливіше створити умови для відбору кращого, а не намагатися віразу створити щось ідеальне (це не можливо).
Американці мали два варіанти – легкий і важкий – і одночасно працювали над обома.
Легкий варіант передбачав, що існує невеликий шанс відірвати Росію від Китаю, тож Трамп спробував скористатися цим шансом.
Як і слід було очікувати, легкий варіант виявився зовсім нереалістичним, тому американці останні півроку використовували його як димову завісу, а в цей час активно й тихо працювали над "важким", але реалістичним варіантом.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Блокчейн-голосування призначене для того, щоб не допустити фальшування волевиявлення електорату. Але що робити, коли це волевиявлення є помилковим або відверто маніпульованим? Блокчейн захистить це хибне волевиявлення від фальсифікації, але це не врятує ситуацію.
У 2019 році електорат проголосував за єврейського клоуна, який ніколи не цікавився політикою, не вважав себе українцем і навіть не говорив українською мовою. Наступного разу електорат може проголосувати за собаку або табуретку. Блокчейн не допоможе зупинити масове безумство.
Народ – це не електоральний натовп, а соціальний організм, який має "голову" (5% населення) і "тулуб" (95%). Якщо хтось і спроможний виробляти більш-менш розумні державні рішення, то це згадані 5%. На рівні державного управління працює принцип "95% населення – ідіоти".
Консолідована думка згаданих 95% відсотків має сенс тільки в невеликих групах, де люди добре знають одне одного, і то лише в рамках суто локальних питань, які входять до простору компетентності згаданих компактних груп.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Виходить, що спецоперація здійснювалась майже рік? А всі публічні перемовини були димовою завісою? Чи американці прийняли вірне рішення після того, як перепробували всі помилкові?
Пані Мирославо, дякую Вам за пояснення.
Мій фах -- інформаційні системи та інформаційна безпека.
І особливості роботи систем на блокчейні я також пильно спостерігаю.
Наприклад, експоненційне збільшення вартості транзакції при лінійному збільшенні кількості інформації.
А щодо традиційних систем, де ми довіряємо адміністратору -- то Ви поганими системами користуєтесь :)
Адекватні "традиційні" системи побудовані на недовірі адміністратору. Для зручності аутсорсингу.
Ми з Вами наразі обговорюємо сокиру, а не принципові питання.
Дійсне нпродовладдя -- це структурована комунікація, а не дикий базар, де кожен волає про своє. І суттю того структурування є людські якості. Люди, які здатні формулювати, розуміти, комунікувати і захищати принципи. А таких людей, яким ця діяльність цікава -- небагато.
А ще менше людей, які готові втілювати і захищати вищі принципи людського існування, такі, як, скажімо, вільна воля та самореалізація.
Ваша ініціатива по суті прекрасна, як спроба докласти енергію до покращення життя суспільства. Порахуйте статистику: більше 60% народу готові жертвувати чужим життям та правами інших людей задля власного добробуту, виживання чи збагачення. Оцінка експертна, обговорена в колі фахівців з управління вищих ланок бізнесу та уряду.
З такою статистикою Ви готові на народовладдя?
Ось Вам Платон:
За Платоном, держава (нація) гине через втрату справедливості, порушення гармонії між верствами, перевагу особистих інтересів над спільними, розкіш, владу невігласів (тиранство/олігархія) та руйнування системи виховання. Руйнація настає, коли філософи втрачають мудрість, а воїни — мужність, перетворюючись на олігархію або тиранію.
Пані Мирославо, то як Вам народовладдя?
Вибори в Україні вже не актуальні – Зеля і без виборів робитиме все, що йому скажуть.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
<blockquote><strong>Микола Погорілець wrote:</strong> Я згоден із думкою про те, що перший крок -- просвітницький. Людям донести ідею про людські якості і принципову можливість створення синергетичних спільнот для спільної мети, вищої, ніж наїстися.</blockquote>
Це утопічна ідея, ніколи всі громадяни не стануть "правильними". Якщо таке станеться, то нам і влада не потрібна і держава не потрібна, будемо собі жити за законами праведності. Тому завдання спільноти створити умови, які б сприяли просвіті і підвищенню усвідомленості громадян. А реальне народовладдя і є тими умовами..
<blockquote><strong>Микола Погорілець wrote:</strong> В цій гілці дискусії піднімається питання спільноти, громади, але, як звичайно -- не піднімається питання: хто є придатним для лідерства в відповідальності у громаді. Хто за людськими якостями для цього має підходити. І як громада висуватиме таких лідерів, якщо основою суспвльної психології є заздрість, страх і бажання вижити/нажитися.</blockquote>
Ці питання складні тим, що їх не можна обумовити законом. Ми не можемо законом зобов"язати громаду обирати своїми лідерами людей з певними якостям, перш за все тому, що це все дуже суб"єктивно. Але ми можемо продумати і прописати на законодавчому рівні механізми, які зроблять вибір людей більш усвідомленим. І я погоджуюся, що на першому місці стоїть рівень усвідомлення, тих, хто бере участь у виборі лідера. На мою думку, виборче право не повинні мати усі, або якщо його мають усі, то голоси різних людей повинні мати різну вагу (до речі такий принцип використовується в деяких країнах).Як на мене, ідеально, коли для того щоб отримати право голосу потрібно здати певні іспити на отримання сертифікату виборця (на даний момент мови, історії, теорії держави і права). Це підвищить загальний рівень і усвідоленість, тих хто бере участь в управлінні державою через інструмент виборів, зменшіть рівень маніпуляцій, відсіче тих, хто аполітичний і приходить голосувати лише мотивований підкупом, або тих, хто зовсім тупий і не здатен пройти прості тести.
<blockquote><strong>Микола Погорілець wrote:</strong> Саме тому розвинені суспільства не використовують ІТ і той нещасний блокченйн для проведення виборів.
Наша країна, як держава третього світу, використовується за полігон для всіх інших. Всі спостерігають за перебігом експлуатації і десь там роблять висновки.</blockquote>
Криза це завжди вікно для нових можливостей. У більшості цивілізованих країн такого не має, бо в них відносно все добре - не має війни і шаленої корупції. Нещодавно я спілкувалася і з однією письменницею із Норвегії і запитала, чи є в них електронні референдуми, і політичні сили які пропонують подібні проекти. Вона відповіла, що їм достатньо тих інструментів демократії (вибори тощо), які у них є, тому хоч в них і є така подібна партія, але вона не має підтримки. Можливо, якби ми жили в країні, де діти не гинуть через те, що розкрадаються гроші на оборонку, а з ренти за використання природних ресурсів був сформований фонд, з якого громадяни отримували свою частку, то у нас теж не було б потреби в якихось інноваційних механізмах народовладдя. Але, насправді, проблеми з демократією в прихованому вигляді є у більшості так званих цивілізованих країн, і тому Україна, як така, яка опинилася в найневигідніших умовах, тобто на межі виживання, яка штовхає її до пошуку нового, має шанс стати полігоном в хорошому сенсі цього слова і дати світу новий зразок реальної демократії (народовладдя).. До речі вже колись група козаків на чолі з П. Орликом дали світу першу Конституцію. Нещодавно до мене якраз з цього питання звернулися люди з Фоанції, які хочуть по пунктам обговорювати діючу конституцію України, щоб створити в такий спосіб суспільний договір, де народовладдя буде реальним , а не декларативним, бо за їхніми словами, це проблема більшості країн.
<blockquote><strong>Микола Погорілець wrote:</strong> Все, що
-- не піддається прямому прочитанню і розумінню людиною,
-- є залежним від зовнішніх постачальників, як-то енергопостачання, обладнання, зв'язок, технічна підтримка, та сама кібербезпека,
-- не може бути забезпечене силами самої спільноти (первинної групи)
Все це не має лягати в основу управління суспільством. Бо результати не можуть бути перевірені і підтверджені.</blockquote>
Ви піднімаєте багато важливих питань, які сьогодні задають більшість людей, які мало знайомі з сучасними технологіями і мають усі підстави їм не довіряти. почнемо з блокчейн і всього.... згідно перерахованих вами пунктів. Все, що у нас зараз є залежить від електроенергії, обладнання, зв"язку і тп. Як не парадоксально, але система блокчейн від цього найменш залежна. У блокчейні: кожна дія має криптографічний доказ, історія незмінна, перевірка не потребує довіри до особи, результат відтворюваний на будь-якому вузлі.електроенергія не може пропасти у всьому світі одночасно. Велика кільекість серверів на яких відбувається запис транзакції гарантує не можливість втручання в систему з метою спотворення результатів, а також гпрантує відтворюваність у випадку, якщо десь в одному місці пропала електроенергія (у всьому світі не пропаде). У традиційних системах: ми довіряємо адміністратору», журнали можна змінити, рішення часто непрозорі. Блокчейн — це перевірка без довіри, а не навпаки.
Річ у тім, що створення електронної системи як механізму (інструменту) через який народ буде реалізовувати свою Установчу владу - це і є суть народовладдя. Навіть сам процес збору грошей на її створення з громадян важливіше, ніж ідальна модель народовладдя, яку ми можемо придумати і усе, що може бути написане в новому сіспільному договорі. Не важливо чи буде в країні президент чи гетьман, буде це парламентська чи президентська республіка - важливо те, що у народу буде позитивний досвід і механізм (інструмент) приймати відповідні рішення. Важливіше створити умови для відбору кращого, а не намагатися віразу створити щось ідеальне (це не можливо).
Сторінки