Зазвичай, під спасінням розуміють перехід від стану небезпеки до стану безпеки. Це відповідає етимології, адже арійський корінь *пас буквально означає «перехід». Наприклад, в англійській мові, відомій своїми архаїзмами, слово «pass» має головні значення «рухатися вперед», «переходити», «перетворюватися». Звідси англійське і французьке passage (перехід, переправа).
08.09.2015 - 22:48
1100
Що таке спасіння
150908_isus.jpg
Радіймо, арії!
В українській мові цей корінь зберігся у слові «пас» в значенні ременя для переходу-передачі від одного шківа до іншого, а також передачі м’яча у спортивних іграх. У єврейській мові від кореня «пас» походить слово «пассах» (перехід). Українське слово «паска» означає перехід від старого до нового року – у перших віках паску святкували на весняне рівнодення. Англійське «passover» (паска) буквально перекладається як «перехід вище, над чимось, до чогось вищого».
А що означає спасіння в релігійному сенсі? У давнину чимало аріянських храмів присвячувалося Святому Спасу – Ісусу Хресту, наприклад церква Святого Спаса у Чернігові (11 ст.) Про який перехід тут йдеться? Ісус Хрестос здійснив перехід від людини до боголюдини. Отже, з аріянської точки зору, спасання – це рух людини до боголюдського стану. Спасіння, тобто досягнення стану боголюдини за прикладом Ісуса Хреста – це наша еволюційна мета.
В іудохристиянстві, як і слід було очікувати, спасіння має протилежне значення: це звільнення від гріхів та пекла, а також порятунок (втеча, евакуація) «обраних» у цьому грішному світі, який прямує до катастрофи. Хрестиянство та іудохристиянство – дві різні релігії
Таким чином, спасатися з релігійної точки зору означає розвиватися, вдосконалюватися, наближати перехід від людини до боголюдини.
– У чому відмінність слів «рятувати» і «спасати»?
Слово «рятувати» означає виводити зі стану небезпеки. Близьким до нього є слово «ратувати» – ревно захищати, обстоювати. Обидва походять від слова «рать» – військо, битва.
Натомість слово «спасати» означає не тільки виводити зі стану небезпеки, а й переводити у стан безпеки.
Рятуватися можна скільки завгодно, натомість спасіння відбувається один раз. Порятунок – тимчасовий, спасіння – назавжди.
Порятунок – це захист. Спасіння – це захищеність.
Порятунок – це уникнення небезпеки у Просторі боротьби. Спасіння – це досягнення повної безпеки у Просторі волі.
Порятунок – уникнення небезпечної ситуації без зміни свого внутрішнього стану.
Спасіння – зміна внутрішнього стану, наслідком якого є зміна зовнішньої ситуації. Спасіння – це внутрішній перехід.
Спас (від со-пас, со-перехід) означає «той, хто здійснив перехід», здійснив метаморфозу (перетворення). Фактично, слово «спас» є синонімом гелленського «хрестос», тобто боголюдина, син Божий.
Спасати – допомагати здійснити перехід. Саме допомагати, адже спасіння – це внутрішня справа, яка вимагає індивідуальних зусиль, тому із-зовні цього ніхто за тебе не зробить.
Наші інтереси:
Реформування завжди починається з відновлення імен.
Коментарі
Дописав про те, чим спасіння
Дописав про те, чим спасіння відрізняється від порятунку.
Все, що робиться з власної волі, - добро!
Рятунок - то від солова рать?
Рятунок - то від солова рать?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Так. Рятуватися - воювати,
Так. Рятуватися - воювати, битися, боротися. Врятувався - відбився, переборов.
Все, що робиться з власної волі, - добро!
Оце згадав, як Противник - у
Оце згадав, як Противник - у моєму улюбленому к/ф "Пропала грамота" (1972) -противиться бажанню Одарки отримати спасіння:
"Противник: - Стань моєю. Все для тебе зроблю. Все для тебе зроблю, чого тільки не забажає твоя Душа.
- Не зробиш ти того, чого Душа моя бажає....
- Зроблю. Присягаюся....(ну і так далі...)
Одарка: - Спасіння хочу!
Противник: - Не можна! Цього ні як не можна."
Але козаки йому заперечують: - Чого це не можна?! Навіть дуже можна!"
2) Не даремно СПАС - Козацька бойова наука збережена в звичаях і традиціях українського народу.
3) Українська народна казка "Спас"
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Юдеї мали саме таке розуміння
Юдеї мали саме таке розуміння "спасіння" - "звільнення від гріхів та пекла, а також порятунок (втеча, евакуація)".
Натомість, аріянське розуміння "спасіння" знаходимо в Добрій Новині.
Пшениця без куколю:
"3. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці не бачиш? 4. Або як можеш твоєму братові сказати: дай, вийму скалку в тебе з ока, як он колода в твоїм оці? 5. Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку.
● Продовження повчання про етику стосунків у Хрестовій громаді. ● 1–2. Не судіть несправедливо. Ідеться про Золоте правило етики: роби іншим те, що хотів би, аби робили тобі. Хрестос дає ще одне його формулювання: за яким законом судиш інших, за таким же законом судитимуть тебе. Наприклад, людина, яка намірилась на вбивство, має бути готовою до того, що її саму вб’ють – згідно із Золотим правилом етики. ● 3. Хрестос відразу ж дає чітке правило, як уникнути несправедливого суду: перед тим, як судити іншого, приглянься до себе. Перед тим, як виправляти недоліки інших людей, виправ свої недоліки. Варіант цієї мудрості: «Спасися сам, і тисяча спасеться навколо тебе». Запропонований підхід формує здоровий і відповідальний народ, очищує його від лицемірства і марнословності, закладає потужний механізм індивідуального і колективного вдосконалення. «Даєш братові пораду – підкріпи її особистим прикладом»: у виконанні цього правила заховані сила і динамізм нових аріїв. "
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
"Безпека" походить від
"Безпека" походить від "безпечний". Безпечний - це той хто не має печі. Коли наступила Калі Юґа клімат погіршився і почалися зими, і морози. Деякі люди почали будувати собі в хатах печі щоб грітися. А тих хто не боявся морозної зими і надіявся на імунітет називали безпечними.
Тому Служба Безпеки означає що в них стоять газові котли замість печей. Тому треба перейменувати цю чудернацьку назву.
Натомість, "опасний" ймовірно має стосунок до пояса-пасА-паскА.
Андрію, а "пасічник" означає
Андрію, а "пасічник" означає "бджоляр" чи просто "підперезаний"?:-)).
Влучне питання.
Влучне питання.
А ще додам, що коли худоба пасе...
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Зовсім не обов'язково. Якщо
Зовсім не обов'язково. Якщо випасають череду (табун, отару), то прив'язувати кожну тварину паском - недоцільно і небезпечно:-)).
Пасти - харчуватися,
Пасти - харчуватися, переходячи з місця на місце. О!
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Геніально!
Геніально!
бджоляр
бджоляр
ПаСІЧник - козак-січовик,
ПаСІЧник - козак-січовик, який відійшов від ратних подвигів, поселився окремо (моно) і у співпраці з божою комахою - бджолою - зайнявся особистим спасінням.
Інші просто йшли у монастир.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
То вірно!
То вірно!
Якщо прагнеш дива - створюй його!
Тут трохи так:
Тут трохи так:
"безпека" = "без + Пека". Простір вільний від противника світлого, доброго - Пека (слов'янська міфологія). Безпека - це практично "спокій", "впевненість у сьогоденні і т.ін.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ihor Kahanets: "Звідси
Ihor Kahanets: "Звідси англійське і французьке passage (перехід, переправа)."
Nu j mojna dodaty "vsesvitnie" slovo "passport", jake, znovu j, dala ukrajinska mova!?
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Саме так, ЗІрко! Латинське
Саме так, ЗІрко! Латинське "passus" означає "перехід", а "porta" - ворота. Тобто паспорт - це, первинно, дозвіл на вхід до міста через браму.
Все, що робиться з власної волі, - добро!
Коментар Арія Хрестового
Коментар Арія Хрестового наштовхнув мене на думку, що первинним значенням кореня "пас" могло бути якраз щось пов'язане з порятунком - тільки не від ворогів, а від голоду. Адже, дієслово пастися означає в укр. мові не що інше, як поїдання живої рослинної їжі: трави та інших дарів природи.
А що зробили наші арійські родичі італійці після необачного переходу на щоденне споживання термічно звареного пшеничного тіста? Вони все рівно вперто продовжують називати свою улюблену страву ПАСТОЮ!
Немає учителя в світі над
Немає учителя в світі над мудрості слово,
Воно до спасіння приводить. Завжди. Поступово.
Бгаґават-Ґіта (Божественна пісня)
Все, що робиться з власної волі, - добро!
Прекрасні слова!
Прекрасні слова!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)