Під санкції потрапили 11 осіб та 42 організації з Росії. Серед них компанія "Алроса", Авіакомплекс імені Ільюшина, концерн "Туполєв"», два виробництва з концерну "Алмаз-Антей", Челябінський тракторний завод, Пермський пороховий завод, Арзамаський приладобудівний завод та інші військово-промислові компанії, повідомляє Радіо Свобода.

Під обмеження потрапили сім китайських компаній, які допомагали Росії купувати електроніку, а також по одній компанії з Індії, Казахстану, ОАЕ та Узбекистану. Активи цих компаній у Японії мають бути заморожені, а угоди з ними японських фірм та громадян тепер заборонені.

Персонально під санкції потрапили секретар ЦВК Росії Наталія Бударіна та ще п’ять членів Центрвиборчкому, а також керівник Тактичного ракетного озброєння Борис Обносов, директор Уралвагонзаводу Олександр Потапов та інші.

Тиждень тому США запровадили санкції проти компаній із Китаю, які допомагали Росії закуповувати електроніку.

Японія підтримує Україну з моменту нападу на неї Росії. Влада Японії припинила експорт до РФ багатьох видів обладнання, машин, транспорту, різних промислових товарів.

24 травня Японія та Південна Корея розширили списки санкцій проти Росії через купівлю зброї з Північної Кореї. Під обмеження потрапили дев’ять російських компаній, дві кіпрські фірми та гендиректор російської державної авіакомпанії "224-й льотний загін" Володимир Міхейчик.

5 квітня міністерство торгівлі Японії опублікувало список 164 категорій промислових товарів, які забороняється постачати до Росії. Санкції стосувалися літій-іонних акумуляторів, газових труб, моторної оливи для автомобілів, термостатів, нітроцелюлозних продуктів та деревообробних верстатів. Крім того, заборонено експорт фотообладнання, ручних електроінструментів, вольфрамового порошку, молібдену, кобальту, цирконію та ренію.