Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець

Як етатична верхівка реалізує модель антиутопії «1984» Джорджа Орвелла – конспект цитат

Категорія:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
4 - Дуже важливо

На початку XX століття мрія про майбутнє суспільство, яке буде неймовірно багатим, у якому буде безліч дозвілля і яке буде упорядкованим та ефективним, жила у свідомості мало не кожної грамотної людини. Проте загальне зростання добробуту загрожує існуванню етатичної системи. Що робити?

Це – продовження теми, як еліти реалізують модель Орвелла, що її вдало висвітлює письменник Олександр Розов. Тут він цитує Орвелла практично поспіль – вирізані лише незначні деталі в п. 1., п. 2. і в п. 14 – 15. Подібність із ситуацією 2010-х і початку 2020-х просто дивовижна.

1. На початку XX століття мрія про майбутнє суспільство, яке буде неймовірно багатим, де буде безліч дозвілля, яке буде упорядкованим та ефективним, сяючим антисептичним світом зі скла, сталі та сніжно-білого бетону, жила у свідомості мало не кожної грамотної людини. 

Наука і техніка розвивалися з дивовижною швидкістю, і природно було припустити, що так вони й будуть розвиватися. Цього не сталося через те, що науково-технічний прогрес ґрунтувався на практичному мисленні, яке не могло вижити в жорстко регламентованому суспільстві.

2. В цілому світ сьогодні примітивніше, ніж п'ятдесят років тому. Розвинулися деякі відсталі області, створені різноманітні нові пристрої – але так чи інакше пов'язані з війною і поліцейським стеженням. Але експеримент й винахідництво в основному відмерли... Проте небезпеки, які несе з собою машина (тобто технології. – НО), нікуди не поділися.

3. З того моменту, коли машина заявила про себе, всім мислячим людям стало ясно, що зникла необхідність в чорній роботі – а значить і головна передумова людської нерівності. Якби машину цілеспрямовано використовували для цієї мети, то через кілька поколінь було б покінчено і з голодом, і з виснажливою працею, і з брудом, і з неписьменністю, і з хворобами.

Та й не задля цієї мети, а, так би мовити, стихійним порядком, виробляючи блага, які іноді неможливо було розподілити, машина за п'ять десятків років в кінці XIX – на початку XX століття разюче підняла життєвий рівень звичайної людини.

4. Але так само ясно було і те, що загальне зростання добробуту загрожує етатичному устрою загибеллю, а в якомусь сенсі вже і є його загибель. У світі, де робочий день короткий, де кожен ситий і живе в будинку з ванною і холодильником, володіє автомобілем або навіть літаком, найочевидніша, а, можливо, і найважливіша форма нерівності вже зникла. Ставши загальним, багатство перестає породжувати [статусні] відмінності.

5. Можна, звичайно, уявити суспільство, де блага, в сенсі особистої власності й задоволень, будуть розподілені порівну, а влада залишиться у маленької привілейованої касти. Але насправді таке суспільство не може довго бути стійким. Бо якщо забезпеченістю і дозвіллям зможуть насолоджуватися всі, то величезна маса людей, отупілих від злиднів, стане грамотною і навчиться думати самостійно.  Після чого ці люди рано чи пізно зрозуміють, що привілейована меншість не виконує жодної функції, і викинуть її.

6. Зрештою етатичний [комуністичний] устрій тримається тільки на злиднях і темряві.

7. Повернутися до сільського способу життя, як мріяли деякі мислителі на початку XX століття, – вихід нереальний. Він суперечить прагненню до індустріалізації, яке майже повсюдно стало квазі-інстинктом; крім того, індустріально відстала країна безпорадна у військовому відношенні й прямо або побічно потрапить в підпорядкування до більш розвинених суперників.

8. Не виправдав себе й інший спосіб – тримати маси в злиднях, обмеживши виробництво товарів. Це вже частково спостерігалося на кінцевій стадії капіталізму – приблизно між 1920 і 1940 роками. В економіці багатьох країн був допущений застій, земля не оброблялася, обладнання не оновлювалося, великі групи населення були позбавлені роботи й сяк-так підтримували життя шляхом державної благодійності. Але це також послаблювало військову міць, і, оскільки позбавлення явно не були викликані необхідністю, неминуче виникали незадоволення й опозицію.

9. Завдання полягало в тому, щоб промисловість працювала на повних обертах, не збільшуючи кількість матеріальних цінностей у світі. Товари треба виробляти, але не треба розподіляти. На практиці єдиний шлях до цього – безперервна війна.

10. Сутність війни – знищення не тільки людських життів, а й плодів людської праці. Війна – це спосіб розбивати вщент, розпорошувати в стратосфері, топити в морській безодні матеріали, які могли б поліпшити народу життя і тим самим у загальному підсумку зробити його розумнішим. Навіть коли зброя не знищується на поле бою, виробництво її – зручний спосіб витратити людську працю, не виробивши нічого для споживання.

11. Плаваюча фортеця, наприклад, поглинула стільки праці, скільки пішло б на будівництво кількох сотень вантажних суден. Врешті-решт вона застаріває, йде на металобрухт, що не приносить нікому матеріальної користі. І знову з величезним трудом будується інша плаваюча фортеця. Теоретично військові зусилля завжди плануються так, щоб поглинути всі надлишки, які могли б залишитися після того, як будуть задоволені мінімальні потреби населення.

12. На практиці потреби населення завжди недооцінюються, і в результаті – хронічна нестача предметів першої необхідності; але це (тобто нестача) вважається корисною. Це – обдумана політика: тримати навіть привілейовані верстви на межі злиднів, бо загальна убогість підвищує значення дрібних привілеїв і тим збільшує відмінності між однією групою та іншою.

13. За мірками початку XX століття навіть член внутрішньої партії веде аскетичне і важке життя. Однак ті незначні переваги, які йому даються, – велика, добре обладнана квартира, одяг з кращої тканини, кращої якості їжа, тютюн і напої, двоє або троє слуг, персональний автомобіль або вертоліт – прірвою відокремлюють його від члена зовнішньої партії. А той своєю чергою має такі ж переваги перед найбіднішою масою, яку ми називаємо "проли".

14. Це – соціальна атмосфера обложеного міста, де різниця між багатством і бідністю полягає у володінні шматком конини. Водночас завдяки відчуттю війни, а отже, небезпеки, передача всієї влади маленькій верхівці видається природною та необхідною умовою виживання.

15. Наука в колишньому сенсі майже перестала існувати. На новосуржі* нема слова "наука". Емпіричний (оснований на результативності. – НО) метод мислення, на якому засновані всі наукові досягнення минулого, суперечить корінним принципам Ангсоцу. Технічний прогрес відбувається тільки там, де його результати можна якось використати для скорочення людської свободи. В корисних ремеслах світ або стоїть на місці, або рухається назад.

* англ. Newspeak – штучна мова з роману Джорджа Орвелла «1984». У романі новомовою називається мова, яка була створена партією Ангсоц (англ.Ingsoc).

Наші інтереси: 

Стежити за тим, що відбувається навколо у світі. Аналізувати й робити висновки.

Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Стіл-свастика для самоорганізації громад оновленої України – замовити, придбати, отримати

Творення будь-якої системи починається з народження символічного центру. В Арійській Традиції символом центру є свастика: «Де свастика – там арії, де арії – там свастика». Стіл-свастика – найкращий...

Останні записи