Зображення користувача Володимир Майборода.
Володимир Майборода
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

!Вишиванку сам одягай, а товариша научай!

Моя оцінка корисності цієї статті: 
1 - Може колись знадобиться.

Ну що, друзі мої, відсвяткували Свято Вишиванки? Сподобалося?
Кілька думок викликало свято...

Перша - ГАРНЕ СВЯТО! 

Друга - щось мало українців відгукнулося...

Наступна - пройшло свято тихо, але врочисто в цій тиші. Саме так, як і потрібно.

Наступна - переприщеплювати любов до національного одягу потрібно... щоб не було "вишиватництва"...

На мою думку справжня вишиванка та, яку рідна душа вишила - мама, бабуся, мила, або й сам. Коли хрестик до хрестика з думкою світлою. А так... то це черговий реквізит неприкаяного серця. 

Моя порада всім (якщо ваша ласка) - хто ще не має вишиванки - вишивайте! Хто має хоч і декілька вишиванок (...як у мене, наприклад, завдяки моїй бабусі, матусі і хресній) - навчаймо потягу до національного.

Феномен "вишиватництва" - у присутності стадного інстинкту "бо так всі вдягають" чи "а що люди скажуть".
Феномен "вишиватництва" - від відсутності відчуття сакральності українськості, відсутності зв'язку з культурою предків, які рідні не прищепили (в силу різних причин).
От цим і займаймося... потихеньку... - "Сам одягай, а товариша научай" wink emoticon. Бажано - з дитинства. Мої діти вже не скажуть "какая разніца" (маю таку надію), бо кажуть "Мамо, і мені дай вишиту сорочку. Оту, що тато носив, що йому його бабуся вишила".

Усвідомивши цей феномен є шанс змінити відношення до ВИШИВАНКИ, шанс відчути себе українцем з прив'язкою не до території, а до КУЛЬТУРИ народу з багато тисячолітнім буттям.

Ну, звичайно ж вишиванка "не показник", а...скоріше - "один із показників", як і любов до землі, як і участь у розквіту землі і процвітання народу, як і мова народу. Все в комплексі.
Все вірно, вишиванка стає оберегом - це коли вишивання "хрестик до хрестика давнього узору люблячою душею". Долучайтесь!

Проте, найголовніша думка залишилася сталою - мені не потрібно спеціального "свята", щоб одягти ВИШИВАНКУ! Однак, якщо це сприятиме пробудженню чи підняттю національної свідомості оточуючих - ХАЙ БУДЕ!

Наші інтереси: 

.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

«Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «ПІРАМІДА», 2017 - 596 с. Зладив Ігор Каганець)

Подарунок на Різдво – «Євангеліє Ісуса Хреста» (Ігор Каганець, 2017) для нових прихильників AR25.ORG

Даруючи книги, ми розширюємо коло однодумців. Для придбання цієї книги насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну...

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Арсен Дубовик.

І навіщо писати банальщину? От бачите, і не читає це ніхто! ;-)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Володимир Майборода.

"Я сьогодні живу і РаДію", а там дивись комусь і моя радість передасця :-).
РаДіймо, Арсене! :-)

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Анатолій Висота.

А от я помітив аж зараз (27.5.15), друже Володимире, твою останню таку гарну публікацію. Написано лаконічно і з любов"ю. Відмічаю на тобі гарну вишиванку та ще й з калиною. Хто вишивав? Видно відразу, що майстер. Маєш від мене гали.

Зображення користувача Володимир Майборода.

Дякую, друже Анатолію! Я РаДію від того, що Тобі сподобався мій допис.
А на вишиванці моя мама вишила не калину (то жіноча рослина), а дубове листя і жолуді - моє дерево від народження.

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Анатолій Висота.

Не добачив, друже Володимире, що це на твоїй вишиванці дубове листя та жолуді. А подивувався, гадаючи, чому це калина? Ми, українці, маємо кілька ідентифікаторів: мова, пісня, вишиванка+. Я сам маю 4 вишиванки, з яких лиш одну вишила добра жінка - Ольга Литовка ще у 80-ті роки м.ст., а інші куплені А от найдорожчу, яку була вишила мені маленькому мати - десь поділи. Дякую й за прекрасну пісню "А сорочка мамина... " Її так гарно й щемливо співають нинішні трипільські інтернатівці, коли ми - ветерани туди приїжджаємо на зустріч.

Зображення користувача Аватар Арій.

!У мене це свято приблизно 5 разів на тиждень останніх років 3! ;)

<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>