Виховання дітей віком до трьох років

Виховання - ховання дітей від лихого.

Виховання дітей віком до трьох років

Для дітей усе нове, тому для них нема складного. Зазвичай, в дитинстві все дається легше, ніж згодом.

Основна частина людського мозку розвивається у віці до трьох років, тому багато інформації дитині легше засвоїти у цьому віці.

Що менше іграшок, то краще розвивається уява дітей. При виборі іграшки ставимо собі питання: «Які навички отримуватиме дитина бавлячись іграшкою?

Розвиваємо в дитини любов до мистецтва. Це допоможе виховати гармонійну особистість. Вмикаємо дитині класичну музику, оточуємо творами мистецтва, показуємо репродукції картин.

Виховання дитини - найважливіша справа в житті. Тож даруймо їй любов, час і піклування.

Навіть для найменшої дитини, оточення відіграє значну роль у розвитку. Тому речі, які оточують малюка, мають бути яскраві і різноманітні.

Не примушуємо дитину, зацікавлюємо її.

Фізичний розвиток і рух має великий вплив на розвиток здібностей.

Діти до 3-ох років намагаються уподібнитися дорослим чи іншим дітям. Враховуймо це, коли щось робимо. Друга дитина завжди швидше розвивається, через те що тягнеться до старшої.

Можна тренувати пам'ять, вивчаючи короткі вірші.

Виховуємо у маленької дитини свідоме ставлення до себе.

Привчаємо дитину уважно ставитися до себе, виявляти інтерес до своїх особливостей, станів, якостей, поведінки, результів праці тощо. Вправляємо в умінні спостерігати за собою в різних життєвих ситуаціях, порівнювати різні враження про себе, радіти більшості з них. Надаємо перевагу питальній формі звернень до дитини: "А ти як вважаєш?", "Ти зі мною згодна?", "Чому так?", "Навіщо?" тощо.

З розумінням ставимось до намагань малюка з'ясувати в дорослого, чому слід виконувати те чи інше завдання, яка з цього користь для нього самого та інших людей. Культивуємо самостійну поведінку: прийняття власного рішення, відповідальність за його наслідки, об'єктивну оцінку результатів своєї праці, якостей, вчинків, надання переваг та відмова від них. Надаємо часом дошкільникові можливість самому обирати вид діяльності, складність варіанта та спосіб виконання, манеру оформлення. Висловлюємо довіру до її намірів. Заохочуємо висловлювати власну думку.

Розвиток мовлення

Третій рік життя вважається одним з найголовніших в засвоєнні дитиною мови. Мало просто спілкуватися з дитиною у формі діалогу. Потрібні спеціальні мовні завдання з поступовим ускладненням: "Піди до Андрійка і скажи: “Андрійко, дай мені, будь – ласка, олівець, я машину намалюю”".

Дитина поспішає говорити, вигадує свої мовні звороти і конструкції. Наше завдання – допомогти оволодіти граматичною будовою рідної мови, а найперша умова успіху – наявність граматичного зразка в мовленні оточення. Хай замислюється, добирає потрібне слово, кілька разів повторить про одне і те саме, доводить і переконує того, хто його слухає. В окремих випадках можна підказати допоміжне слово (вигук, частка, сполучник, прислівник), допомогти побудувати красиве речення, додати зразок нових мовних форм.

Обмеження активності і створення несприятливих умов для втілення ініціативи маляти - сприяють розвитку впертості, вередливості, негативізму. Гра з'являється не з примусу, а виходить з безпосередніх інтересів і потреб дитини.

Якщо дитина схильна до читання - вчимо її цього та радіємо разом з нею; не хоче - терпляче чекаємо, заохочуємо, запрошуємо, але не вдаємося до примусу.

Фізичний розвиток

В три роки маса дитини становить приблизно 15 кг, зріст 95 – 96 см.

Зростають фізичні можливості, розширюються потреби, змінюються види і форми діяльності, розвивається вольова сфера, елементи свідомості та самосвідомості, відбуваються великі зміни у спілкуванні дитини з дорослими та однолітками. Висока чутливість до емоційного спілкування зберігається, але за умови спільних предметних або ігрових дій з дорослими. Потрібно, щоб дорослий брав участь у їхніх діях. У тісній практичній взаємодії діти, наслідуючи дорослого, засвоюють предметні дії, чим досягають певного рівня розвитку навичок предметної діяльності.

Пов'язуємо фізичне не лише з розвитком м'язів, а й з предметно-практичною діяльністю дитини.

Навчаємо малюка орієнтуватись в основних ознаках здоров'я та хвороби, самостійно виявляти їх, повідомляти дорослому про нездужання.

Вчимо орієнтуватися в безпечному-небезпечному, корисному-шкідливому; обігруємо життєві ситуації, пропонуємо дитині випробувати елементарні способи виходу з них.

Підтримуємо інтерес дитини до здорового способу життя, виробляємо в неї звички протистояти згубним впливам.

Суспільне виховання

Заздалегідь учіть малих науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба домовлятися, враховуючи інтереси інших дітей.

Привчіть правильно застібати одяг, надягати шапку, знімати й взувати черевики (хай взуття буде досить просте, аби дитині не довелося вибиватися із сил, стягуючи його з ніг). Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терплячим – хай учиться самостійності, дорослішає. Перетворіть цю процедуру на цікаву гру. Дитина має привчитись вішати або акуратно складати свій одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитися з олівцями, іншими предметами.

Поради батькам

1. Любіть свою дитину такою, якою вона є, а не за її досягнення та успіхи.

2. Не порівнюйте її з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (такою, якою вона була вчора і, можливо, буде завтра).

3. Не варто постійно турбуватися про дитину, намагатися постійно оберігати її від можливих небезпек, які часто є надуманими. Сподівайтеся, що вона зможе самостійно подолати життєві труднощі.

4. Не сваріть, а тим паче не ображайте дитину в присутності чужих людей. Поважайте почуття і думки дитини. На скарги з боку оточення відповідайте: «Ми вдома обов'язково поговоримо на цю тему». Якщо терміново треба зробити дитині заувагу, то зробіть це пошепки, тихо, непомітно для інших.

5. Якщо дитина вчинила погано, засуджуйте її вчинок, а не її саму.

6. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, які виникають з однолітками і дорослими. Щиро цікавтесь її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї пра­вильну життєву позицію.

7. Постійно спілкуйтеся з дитиною про події, що відбулись. Хай вона розповість вам, як провела день, з ким гралася. Слухайте уважно, ставте запитання, проявіть справжню зацікавленість.

8. Допомагайте дитині виконувати те, що вона поки що не вміє робити сама.

9. Заохочуйте її, коли вона цього заслуго­вує. Хваліть словом, усмішкою, ніжністю. Похва­ла, як і покарання, має відповідати вчинку.

10. Дайте дитині свободу. Пам'ятайте, що дитина потребує не стільки самостійності, скільки права на неї.

11. Допомагайте дитині розвивати її зді­бності.

12. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернати­ву. Повага до дитини зараз — фундамент поважного ставлення до вас у теперіш­ньому й майбутньому.

13. Будьте терпимими до вашої дитини.

Розвиток здібностей

1. Уникаймо однобокості в навчанні та вихованні.

2. Створюймо умови для прояву дитячої енергії, рухливості, емоційності.

3. Залишаймо дитину на самоті й дозволяймо займатися своїми справами. Пам’ятаймо: «Якщо ми хочемо своїй дитині добра, то вчимо її обходитися без нас».

4. Підтримуймо здібності дитини до творчості й виявляймо співчут­тя до невдач.

5. Будьмо уважними до ідей, поважаймо допитливість, запитання дитини. Відповідаймо на всі запитання, навіть, якщо вони незручні.

Перехід до наступної вікової категорії

Колись у трирічному віці було прийнято здійснювати вікову посвяту, котра символізує закінчення одного періоду і перехід до нового.

 

Про виховання дітей віком до двох років читайте на вікі.

Пісня про бабусю, що мала 100 діток

Гравець: 
Леонід Українець
 
Форум Підтримати сайт Довідка