Ось і відбулися президентські вибори. Саме час провести розбір польотів і відповісти на запитання «Що це було?» Спробуємо проаналізувати події останніх трьох місяців максимально об’єктивно, без емоцій. Як говориться, тільки фактаж, нічого особистого.

Ми вже говорили про те, що до початку 2014 року Україна розвивалася в рамках «геопаразитичного балансу», зафіксованого Будапештським меморандумом 1994 року і Конституцією 1996 року. Сутність цього балансу, фактично – злочинної змови, полягала в тому, що українська владна верхівка вільно грабує український народ, але при цьому чесно ділиться з Заходом і Росією. Руйнування балансу почалося ще з 2013 року. Ось як це було.

Хроніка подій

1. Режим Януковича у своїй жадібності перейшов прийнятні межі, чим  викликав загальне озлоблення. Для легалізації награбованого він почав рух на Захід – до своїх грошей. 

2. Таке порушення балансу викликало роздратування Росії, яка системно працювала на повернення України. Після здійснення невідомих нам виховних заходів (ходили чутки, що Януковичу пригрозили ліквідацією), він у листопаді 2013 р. рвонув у Митний Союз.  

3. Різка зміна курсу викликала нерозуміння населення, передусім молоді. 21 листопада почався Євромайдан. Після побиття студентів 30 листопада він перетворився на Майдан, спрямований не в ЄС, а проти існуючої кримінальної влади.

4. Після спроби парламенту 16 січня 2014 року запровадити диктаторські закони, в Україні розпочалося антикримінальне повстання. Для придушення повстання влада за підтримки Росії пішла на викрадення, катування і знищення сотень активістів (донині маємо сотні зниклих безвісти). Це посилило рух правлячої верхівки до Москви.   

5. За сприяння Заходу відбувся переворот, внаслідок якого до влади прийшло політформування Юлії Тимошенко (Турчинов, Яценюк, Аваков, Парубій та інші). Підставою для перевороту став розстріл «Небесної сотні» 20 лютого 2014 року. Відсутність розслідування цього злочину новою проамериканською владою вказує на її причетність до нього. Наступного дня після втечі Януковича Яценюк заявив про прискорений рух до ЄС. Почався рух на Захід.

6. З вечора 20 лютого починається новий спалах народної активності: громадські блок-пости на дорогах, перевірка маєтків попередньої влади, визволення ув’язнених. Головне гасло – ЛЮСТРАЦІЯ, тобто відсторонення від влади корумпованих чиновників, покарання злочинців, повернення награбованого. Реалізація цього гасла означає повну ліквідацію існуючої системи. Це наводить жах як на українську правлячу верхівку, так і на російську, адже революційні ідеї вже почали поширюватися в Росії.

7. Розуміючи небезпеку революційних процесів і руху України до НАТО, Росія вже з 20 лютого розпочинає окупацію Криму. Це дозволяє Путіну різко підвищити свій рейтинг в Росії, заблокувати поширення інформації з України, зміцнити владу, придушити внутрішню опозицію, консолідувати суспільство і здійснити силовий тиск на Україну. Мета тиску – домогтися від української влади припинити рух на Захід. Тиск не спрацьовує: проамериканська влада готова позбутися Криму заради збереження свого панування на решті територій, а загроза війни для неї тільки корисна, адже повністю знімає з порядку денного тему люстрації. Для своєї легітимізації нова влада 22 лютого оголошує дострокові президентські вибори. Москва заявляє, що ніколи їх не визнає, бо легітимний президент Янукович дієздатний і перебуває на території Росії. Москві нема з ким домовлятися в Україні, тому переговори ведуть між собою Москва і США. 5 березня під час зустрічі держсекретаря США Джона Керрі і російського міністра іноземних справ Сергія Лаврова Росія висунула головну вимогу – припинення руху України до НАТО. 

8. США не реагують на ці вимоги. Росія нарощує тиск на Україну, організовуючи на Сході сепаратистський рух і залякуючи вторгненням регулярних військ. Поширюються чутки про можливість бомбардування Києва, народ починає цікавитися бомбосховищами. США і ЄС поступово розгортають точкові економічні санкції. Росія опиняється в міжнародній ізоляції, США посилюють свій вплив на Європу. Усі сторони конфлікту терплять економічні збитки.

9. Українська влада розпочинає на Сході антитерористичну операцію (АТО). У цей час українські підприємства продовжують поставки в Росію військової техніки. Формування української армії і народної самооборони відверто саботується новою владою. 24 березня за наказом Авакова без суду убивають лідера Правого сектора на Західній Україні Олександра Музичка. Народна допомога до армії майже не доходить, паразитична верхівка далі продовжує розкрадання, для участі в АТО посилаються не оснащені і не навчені новобранці. Народ починає розуміти, що влада боїться озброєного народу більше, чим окупантів. Усе більше спостерігачів починають вважати події на Сході імітацією війни, своєрідним реаліті-шоу для відволікання уваги. Розгортається самоозброєння і військова самоорганізація українців, створюється Українська Резервна Армія та інші центри військової підготовки, Українська асоціація власників зброї створює в Києві оперативний штаб.  

10. Власник 5-го телеканалу олігарх Петро Порошенко 31 березня  застосовує нову маніпуляційну технологію, внаслідок чого різко виривається вперед  у президентських перегонах. В його особі з’являється суб’єкт переговорів, який задовольняє і паразитичну систему, і США, і Росію. 23 травня Путін несподівано заявляє, що відтепер вибори в Україні є легітимними і він визнає їх результати. Це означає, що відбулась домовленість між Росією, США, Порошенком та іншими олігархами. Включився механізм якнайскорішого завершення конфлікту, адже кожний день – це економічні втрати. Для перемоги Порошенка в першому турі блокується Донбас, де  Порошенко майже не має підтримки (до 6%).

11. Як і слід було очікувати, Петро Порошенко перемагає в першому турі, причому на Донбасі за нього зненацька голосує аж 35% виборців.   

Висновок

1. За останні три місяці ми пережили подій більше, ніж за три роки. Життя прискорюється.

2. Протягом весни паразитичній системі вдалося тимчасово приборкати українську революцію і до олігархічного парламенту додати президента-олігарха.

3. Наявна система виборів показала свою безглуздість і вразливість до маніпуляцій: всього за 2 місяці симпатії електорату вдалося змінити на протилежні.

4. Сім’я Януковича зберегла гроші, оргструктури і вплив. Жодного високопоставленого злочинця не покарано.

5. Тимчасово відновлено геополітичний баланс 1994 року: тимчасово тому, що відбулося руйнування трьох основоположних міфів, на яких цей баланс тримався – про братній «російський народ», «Захід нам допоможе», «міжнародні гарантії безпеки».

6. З’явився новий гравець – озброєний український народ, який усвідомив, що гарантом безпеки є тільки він сам. «Весняне загострення» здійснило селекцію населення і виявило справжніх лідерів.

Чого чекати

1. Відновлення української армії далі саботуватиметься владою, яка звично продовжуватиме «пиляти бюджет».

2. Влада підтримуватиме напруження задля блокування люстрації. 

3. Росія і Захід нарощуватимуть свій вплив на Україну.

4. Завдяки появі нових лідерів почнеться їх швидка самоорганізація, передусім мілітарна.

5. Почнеться інтенсивне суспільне осмислення фундаментальних проблем України і шляхів їх розв’язання.

6. Неминуче виникне конфлікт між реставрованою паразитичною системою і громадянським суспільством, що викличе Майдан-3 вже цього або наступного року.  

7. Нова українська нація створить нову державу і стане засновником нового геополітичного балансу.          

А це для душі:

 

 

Гравець: 
Ігор Каганець
2308

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка