Зображення користувача Володимир Федько.
Володимир Федько
196

Вільна людина зі СМАРТФОНОМ у кишені

Категорія:

Світ:

Важливість: 
2

У відносинах людини з сучасними інформаційними технологіями і новітніми гаджетами є два рівня стосунків: рабство і партнерство.

Не претендуючи на істину в останній інстанції, моралізаторство чи наставництво, поділюся своїм 30-річним досвідом роботи з інформаційними технологіями і взаєминами з технічними засобами. Можливо це комусь стане в пригоді.



Вперше живу «персоналку» я побачив у 1987 році, коли отримав запрошення працювати на УЦІС (Велика Британія). Це був моноблок з маленьким ч/б монітором (назви вже не пам’ятаю), у якому поруч з монітором було два дисководи. У верхній дисковод вставлялася дискета з програмним забезпеченням та текстовим редактором, а в нижній – чиста дискета, на яку записувалися набрані тексти. До моноблоку приєднувалися клавіатура і голчатий принтер, який нещадно верещав при роздруківці текстів.

На цьому ПК я набирав тексти інформаційних повідомлень, роздруковував і факсом відсилав на Лондон.

У 1989 році в одній із організацій, де працював мій приятель, я мав можливість познайомитися з НДР-івською персоналкою «Robotron», з чорним екраном і зеленим «Norton Commander»… Потім було знайомство з IBM PC/XT (RAM 640 kb, HDD 10 Mb) та IBM PC/AT (RAM 1 Mb, HDD 20 Mb). Закінчив комп’ютерні курси, на яких ми вивчали операційну систему MS-DOS 3.0, Windows 3,1 і мережеву Windows 3,11, а також MS Office 4.0…

У 1990-му нам з Лондона перекинули в Україну два комп’ютера «Macintosh», моноблоки з маленькими ч/б дисплеями. Вони були у спеціальних рюкзаках, куди вкладався моноблок, клавіатура і кабелі.

А у 1993-му я придбав свій перший власний комп’ютер! Це була IBM PC/AT-ішка, з монітором 14” і голчатим принтером Panasonic. Віддав я за цей комплект шалені гроші, але дуже хотілося…

Оскільки я з першого знайомства ставився до ПК, як до представника іншої форми втілення  Інтелекту, то моя перша персоналка отримала жіноче ім’я (яке вона підказала мені через мій внутрішній голос) і ця традиція зберігається і до сьогодні: кожна з 4-х моїх персоналок (2 в офісі і 2 вдома) мають жіночі імена…

Я познайомився і подружився з комп’ютерщиками, які збирали компи для продажу… Спочатку приходив до них з пивом… Потім, під їхнім пильним оком, навчився збирати компи і абгрейдити, інсталювати Вінду і програми. Допомагав їм безкоштовно і вчився. Оскільки це не було моїм майбутнім заробітком, то від мене не секретилися, відповідали на мої запитання. Під наглядом я зібрав свою другу персоналку, якою дуже горджуся! Вона жива і досі. На її базі я зробив дружині щось типу читалки/музичного центру: персоналка, телевізор 32”, аудіосистема (до речі, зараз поставив потужні колонки, які придбав на нашому ярмарку).

Купував і вивчав комп’ютерну літературу…

Програми добувалися різними шляхами… Копіювалися з ліцензійних, обмінювалися. Пам’ятаю, як копіювали M-Office 4.0… Інсталяційний комплект був на 34 (!) дискетах 3,5”. Копіювали, здається, програмою disccopy… Вночі на вихідних… У понеділок ранком віддали оригінал, сиджу інсталюю добутий офіс… і на 32-й дискеті облом! Дискета виявилася збійною. Наступними вихідними довелося копіювати знову. Але на цьому набувався досвід!

* * *

Зв’язок із зовнішнім світом починався з телефаксу, потім через факс-модем і, нарешті, через Інтернет.

Участь в обговореннях на форумах, створення своїх сторінок на «шарових» ресурсах, створення власного сайту (проект "МОЯ РЕВОЛЮЦІЯ"), участь в інтернет-війнах…

Спілкування з друзями, знайомими і діловими партнерами починалося з ICQ, потім перейшло в Skipe і, паралельно, через електронну пошту. Потреба в соціальних мережах прийшла до мене тільки у 2011 році і я зареєструвався в Facebook. (З "Однокласники" і "ВКонтакте" бажання дружити не виникало!) Пройшло трохи більше року і у мене вже було 5000 друзів, які в основному складі збереглися і дотепер. Дуже активно спілкувався під час Революції Гідності! Брав участь в інформаційних війнах...

У "ФБ" цей рік для мене невдалий… За антиросійські політичні коментарі мене вже третій раз банять на максимальний термін – 30 діб!

* * *

Світ мобільного зв’язку починався з пейджера…На жаль, не зберіг, як сувенір.

Потім стільниковий зв’язок:

  • Телефон (GSM);
  • Телефон (GSM) + Телефон (CDMA);
  • Телефон (GSM) + Телефон (CDMA) /приватний/ + Телефон (CDMA) /редакційний/;
  • Телефон: 2 картки різних операторів GSM + 2 телефона CDMA;
  • Телефон: 2 картки різних операторів GSM + Телефон: 1 картка оператора GSM.

Оскільки очолюю Військово-історичне товариство і ми беремо участь у пошукових операціях, то додався GPS-навігатор Pioneer (7”).

Дорога між домом і офісом займає десь хвилин 40-45 на маршрутці + очікування маршрутки… Це викликало потребу у придбанні планшету – музика та відео, щоб не було нудно в дорозі…

У 2012 році у моєї дружини сталося нещастя – «померла» її любима електронна книжка. Щоб вона не страждала, я віддав дружині свій планшет, а сам опинився перед вибором, що купити: знову планшет чи смартфон. (Хочу сказати, що планшет у мене виконував ще функцію фотоальбому…)

Трохи подумавши, я вирішив придбати смартфон! Дружина одразу поклала око на мій мобільник (з двома картками).

* * *

Коли я ішов купувати СМАРТФОН, то знав, що мені треба і для чого!

Мені потрібен був гаджет, в якому б були: телефон на 2 сімкарти; фото/відео-реєстратор; фотоальбом; диктофон; читалка електронних книг; аудіоплеєр; відеоплеєр; записна книжка з різними потрібними текстами…

Я придбав скромний Fly IQ442 Quad !

  • Прийшов додому, поставив телефон на зарядку і прочитав інструкцію.
  • Зайшов на сайт, де лежать сотні і сотні програм під Андроїд та скачав потрібні!
  • Потім переглянув всі програми, які були інстальовані на моєму смартфоні, та деінсталював всі, що були пов’язані з інтернетом, соціальними мережами, Скайпом і т.п.
  • Інсталював програми, які мені потрібні (перелік вище) і додав трійку програм GPS.

В результаті я отримав чудовий гаджет, який дуже допомагає мені в роботі, але не нав’язує мені чужі бажання і чужу волю! Я спілкуюся з навколишнім світом тоді, коли мені це потрібно і коли я цього бажаю!

Для серйозних фотозйомок я використовую дзеркалку і суперзуми… В той же час за ці чотири роки я на смартфон відзняв тисячі фото: сторінки і бібліографічні дані з книжок; фрагменти з газет; зустрічі з знайомими, панорами і краєвиди. Смартфон – це чудовий фото/відео-реєстратор.

Також слухаю музику і аудіо-книги, дивлюся фільми, записую на диктофон думки і тексти для блогів… І т.д. і т.п.

* * *

Дружині віддав телефон з двома сімками і вона була дуже задоволена!

А у мене – СМАРТФОН і «галапагос» (Nokia 3250 придбана у 2006 році /вироблена в Німеччині/) та зв’язок зі світом через трьох операторів GSM.

Я вмикаю телефони о 8:30 ранку і вимикаю о 22:00, незалежно від того, коли лягаю спати (досить часто працюю до 1-ї години ночі, а іноді і пізніше). Досить часто я вимикаю телефони в суботу ввечері і вмикаю їх тільки в понеділок вранці.

* * *

Відносно індивідуалізації телефонів голову собі не забиваю! Єдине, що я собі дозволив, то зробити ручками оригінальний чохол для смартфона.

Ніяких мелодій, ніяких аватарок і індивідуальних мелодій для абонентів.

* * *

Моє життєве правило:

У відносинах людини з сучасними інформаційними технологіями і новітніми гаджетами є два рівня стосунків: рабство і партнерство.

Я обрав партнерство!


Зарядки "галапагоса" вистачає на тиждень; смартфона на день - півтора. А коли щось багато фотографуєш (у бібліотеці), то на пару годин. Тому придбав два зовнішніх акумулятора: 6000 mAh (з сонячною підзарядкою) і 16800 mAh, а також відповідні кабелі. До речі, Nokia дуже розумно поступила, що випустила кабель для зарядки старих моделей телефонів від зовнішнього акумулятора.


P.S.

За останні 10 років пережив крадіжку двох мобілок GSM і привласнення мобілки CDMA колегою по роботі (після цього він став "колишнім колегою", бо ми його вигнали!)... Та ці втрати не стали трагедією - адже з перших днів користування мобільним зв'язком я зробив телефонну базу контактів у комп'ютері (куди одразу заношу нові контакти), тому перенести записи у новий телефон не було проблемою.


Наші інтереси: 

Вміти правильно використовувати сучасні інформаційні технології і гаджети!

Підписуюсь на новини
Поширити цю сторінку: 

Коментарі

Зображення користувача Миро Продум.

Володимире, ти мене щоразу дивуєш новими талантами своєї багатогранної особистості!

Збирати власноруч комп’ютери - я до такого ще не дійшов.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Володимир Федько.

Спогади про вихідні (і зв’язок з навколишнім світом)…

Минулий тиждень був дуже напружений… За три дні я переглянув 4588 сторінок документів і відчув, що треба відпочити. Спочатку планував один варіант, але ситуація змінилася і я вирішив поїхати до старого приятеля в Жукин, де він влітку-восени проживає на ранчо.
Виїхав на відпочинок у п’ятницю, о 16-й годині…

П’ятниця, 2/09:
Вже на початку 18-ї години був на місці. Зателефонував дружині і доповів, що прибув на ранчо; передав їй вітання від приятеля; розіслав найближчому колу друзів SMS-циркуляр: «До понеділка відпочиваю за містом. На зв’язку буду з 12:00 у понеділок, 5 вересня». І вимкнув обидва телефони!
Пили пиво з в’яленою рибою, яку наловив у Десні мій приятель і власноруч засолив. Вели розмови по військовій історії (мій приятель, у минулому, полковник збройних сил; освіта: вище військове училище + дві академії). Милувалися заходом сонця… потім зоряним небом. Згадали шкільні роки, коли захоплювалися астрономією і романами Станіслава Лема. Спати лягли десь о 23-й годині.

Субота, 3/09:
Піднялися о 4:30, попили кави з канапками і поїхали на берег Десни. Поставили 4 спінінга. Зустріли схід сонця. Десь до 12-ї години ловили рибу. Оскільки я у риболовлі повний профан, то був «другим номером»: знімав з крючка рибу і пускав її у відро з водою; стежив за вудками, поки приятель міняв наживку; перекладав виловлену рибу з відра в садок; і т.п. Фотографував природу, приятеля за процесом…, виловлену рибу (спіймали 23 штуки).
Приїхали на ранчо, помили рибу і засипали сіллю на три години. Пообідали і завалилися подрімати… Прокинулися… Приятель продовжив засолку риби (вже солоним розчином), а я погрався з кішкою Матільдою. Чудова кішечка! Ми одразу знайшли спільну мову… Я фотографував її… Помилувалися заходом сонця.
У приятеля планшет Samsung Galaxy Tab 3 lite SM-T111 (7”). Я показав йому наш сайт і заодно подивився, як виглядають мої блоги на планшеті. Все вантажилося досить швидко (доступ був по МТС).
Приїхала дружина приятеля. Приєдналася до нас і ми разом милувалися зорями, вели розмови на історичні теми, і пили пиво з в’яленою рибою. Спати лягли о 23:00.

Неділя, 4/09:
Піднялися о 4:30, попили чаю з канапками і поїхали на берег Десни. Поставили 4 спінінга. Зустріли схід сонця. Десь до 10-ї години ловили рибу. Я знову був «другим номером». Спіймали 25 риб.
Повернулися на ранчо… Приятель солив рибу, а я годував Матільду свіжою рибкою. Вона з задоволенням з’їла рибку і вдячно дивилася на мене. Ми добре подружилися. Пообідали, подрімали… Прокинулися… Приятель продовжив засолку риби, а я пішов фотографувати дві старі хати під солом’яними стріхами…
Повернувшись з фотосесії, показав дружині приятеля на її планшеті, iPad (10“, але якої моделі не подивився), наш сайт. Заодно протестував, як вантажиться і виглядає наш сайт та мої блоги. Все було чудово!
На вечерю дружина приятеля приготувала м’ясо, смажене на вугіллі, печену картоплю, свіжі овочі, пиво… Вечеряли на веранді, милувалися заходом сонця… У приятеля є стара-стара радіола «Беларусь-59» і колекція вінілових платівок… Слухали органну музику. Засиділися десь до першої години ночі… Милувалися зоряним небом, розмовляли на різні теми, насолоджувалися органною музикою.

Понеділок, 5/09:
Прокинувся о 8-й, поголився, прийняв душ. Зібрав речі. Також для мене приятель приготував в’язку риби до пива (12 штук, з числа виловлених нами у суботу). Поснідали о 9-й. Приятель підвіз мене на трасу, на зупинку автобусів. О 10:15 я сів в автобус «Сувід-Київ». Відпочинок закінчився!
Приїхав в київ, заніс додому рюкзак і пішов на «Нову пошту» отримувати посилку від друга Леоніда, який надіслав мені куплену на ярмарку річ. Отримав посилку.

Об 11-55 увімкнув телефони. Переглянув повідомлення.
Робочий тиждень розпочався!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Андерс Фальке.

Цікава історія! Володимире, надихаєш мене на написання подібної статті. Моє серйозне знайомство з PC почалося лише у 2001 році, тому в порівнянні з Тобою - я новачок :) Звісно, були і раніше знайомства з PC, перше здається в році так 1997 - тоді годинами міг сидіти в Paint і малювати. Пам'ятаю також той час, коли цілими хвилинами міг шукати потрібну літеру на клавіатурі й одночасно дивувався - чому вони не в алфавітному порядку, а в якомусь дивному порядку під назвою QWERTY :)

Своїм першим мегадосягенням вважаю встановлення Windows XP замість нестабільних Win98 й WinMe. Тоді ще мав інтернет через модем і завантажував улюблені пісні по три години і потім приходили шалені рахунки за телефон :) Потім з'явився Інтернет з магічною назвою 'безліміт' - це була справжня революція - всі перестали обмінюватися дисками з кіно, музикою та іграми - тепер всі гордо качали самостійно. Пропала тоді романтика... Ну і наступна революція - це напевно 2008 рік і перший iPhone, а потім через пару років Android - ці системи аж занадто індивідуалізували користування інтернетом - тепер не було потреби навіть приходити до друга 'просто разом посьорфити інтернетом', тоді кожен був у своєму кутку. Але здається й ті часи вже минули - суспільство переситилося цією індивідуальністю.

Коли Ти згадав про жіночі імена для персоналок - одразу згадався фільм - https://toloka.to/t56179 - світ недалекого майбутнього та роль PC в ньому.

І до речі, вчора була знаменна дата, вийшов iPhone 7. Вже з попередньої моделі якість фото та відео перевищувала деякі дзеркалки. Що думає про це? http://www.apple.com/iphone-7/

Миролюбність і озброєність!

Зображення користувача Володимир Федько.

Андерсе, напиши! У кожного своя історія і свій досвід знайомства і роботи з новітніми технологіями. :-) Можливо це комусь згодиться, щоб не набивати гулі напрацьовуючи власний досвід.

Я, наприклад, дуже інтенсивно використовую свій смартфон для фотографування різної текстової інформації (книги, статті в журналах і т.п.). Набагато швидше ніж фотокамерою і добра якість. Потім потрібний фрагмент на фото копіюєш ABBYY Screenshot Reader і отримуєш текст у Word...

При цьому фотографувати можна всюди...

Відносно iPhone 7...

Фотокамери в смартфонах/планшетах ніколи не замінять справжній фотоапарат :-) Повір мені, як професіоналу, що фотографує з 9-ти років, і має як другу професію 5-й розряд фотографа (за радянською класифікацією отриманий ще в 1975 році і записаний у моїй трудовій книжці).

Починав я займатися фотографією з фотоапаратом "ФЭД", який мені подарував на 9-й день народження двоюрідний брат - офіцер-топограф. Потім були дзеркалки: "Зеніт"-и, "Olympus", "Nikon"... В 2001-му, працюючи в "Юг-Контракт" (ГК "Фокстрот") познайомився з першими цифровими фотоапаратами... Це були мильниці. Потім зупинився на "Nikon". Зараз фотографую чотирма камерами: дзеркалка "Nikon", суперзуми "LUMIX" і "SONY", а також камерою UFO DV5040 (5 мегапікселів). Ця стара камера має унікальну функцію, що дозволяє фотографувати у повній темряві - спалах спрацьовує двічі... при першому спалаху спрацьовує автофокус і визначається експозиція, а при другому спалаху робиться фотозйомка. Коли ми досліджували бункер ПВО, то я на моноподі засовував її в різні місця, куди не міг залізти сам. Ставив на автоспуск, засовував камеру у потрібне місце / часто у якусь дірку...:-) / і отримував гарне фото.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!