Зображення користувача Ірина Новиченко.
Ірина Новиченко
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Усе буде правильно

Травень 2011 року. Ми відпочиваємо в гостях у доньки й зятя в маленькому баварському містечку Мьоттінгені. Стоїть чудова сонячна погода, по траві босоніж бігає наша семирічна внучка, весело звертається до нас українською мовою. Раптом вона нахиляється до рожевої квітки півонії, вдихає її пахощі і, примруживши від захоплення очі, промовляє: "Гарна квітка!.." На мене хвилею накочуються спогади, і я починаю згадувати...

Коли народилася наша донька, ми з чоловіком говорили з нею лише українською мовою. Це дуже важливо - щоб дитина від самого свого народження чула від обох батьків рідну мову. Так одразу на свідомому і підсвідомому рівні закладається міцна основа приналежності майбутньої дорослої людини до рідної культури.

Дуже важливо, що донька відвідувала україномовні садок і школу. Адже саме там значною мірою відбувається формування національноі свідомості дітей. Варто зауважити, що мало лише говорити з дитиною рідною мовою. Необхідно плекати свідомий патріотизм - так, як це роблять поляки, які, вперше відправляючи дитину до школи, кажуть їй:"Запам’ятай: ти - поляк, твоя Батьківщина - Польща, твоя рідна мова - польська".

Або так, як це роблять німці, які дуже шанують свої традиціі, звичаї, мову, прикрашають державним прапором не лише державні будівлі, а й приватні будинки, автомобілі, велосипеди. Так чинять і французи, американці, голландці, італійці, іспанці.

Щоб відчуття своєї приналежності до українства стало для дитини усвідомленим, необхідно створювати в сім’ї рідномовну ауру - читати українські книжки, відвідувати українські театри, дивитися українські фільми. Так, наша донька співала в шкільному хорі, навчалася писанкарству. Особливо багато вражень вона отримала під час поїздок до Західної України, де відчула себе частинкою єдиної української нації.

У психології є таке поняття - ядро особистості. Якщо любов до всього рідного прищеплювати дитині від самого її народження, то ця любов назавжди стане невід’ємною частиною її людської сутності, її ядра особистості. І тоді шанобливе ставлення до мови й культури пращурів буде тим містком, що з’єднає не лише далеке минуле з вимріяним щасливим майбутнім. Це буде також міцною основою, яка поєднає покоління батьків і дітей, бабусь і дідусів та їхніх онуків.

Я дивлюся на свою онучку, яка легко й невимушено переходить з німецької на українську, з української - на німецьку, і починаю розпитувати доньку про те, як їй вдалося прищепити дитині любов до української мови.

Донька усміхається у відповідь:

- Це дуже просто. Потрібно говорити з дитиною відразу ж, не чекаючи, поки вона підросте і зможе засвоювати мову свідомо. Для матері говорити з дитиною рідною мовою так само природно, як їсти, ходити, співати. Ми з чоловіком із самого початку вирішили, що я буду спілкуватися з дитиною українською мовою, а він - німецькою. Наш досвід підтвердив, що і найменші діти здатні легко розрізняти та засвоювати навіть такі різні мови, як українська й німецька. Важливо також, щоб мова, яку чує дитина, асоціювалася у неї з приємними емоціями. Для цього потрібно читати дітям гарні книжки, відвідувати гарні спектаклі, навчати народним ремеслам.

Нашу розмову перериває внучка: "Пішли гратися,- просить вона.- Будь ласка". І ця чиста українська мова, яка так природно звучить із вуст дитини, котра народилася й виросла в самому серці Німеччини, вносить у мою душу спокій і гармонію: "Усе було правильно. Усе буде правильно".
 


В тему:

Жіноче і чоловіче начала: вічний пошук гармонії

Пробудження родових енергій

Творимо Простір любові

Чистотою, світлом перемагаємо!

Перехід-IV: чоловічий і жіночий полюси Третього Гетьманату

«Освітянська лотерея»: Тести негативно впливають на свідомість і підсвідомість молоді

Україна в контексті розвитку світової цивілізації: зміна парадигми

Вітчизняні освітні технології в контексті Болонського процесу

Україна як простір любові

Інформаційне перенавантаження
 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи