Україна езотерична. Розслідування

Що стосується майбутнього, істина не може бути цілком визначеною. Нострадамус. «Послання Генріху II»

Я прошу Всемогутнього Бога благословити вас, народ України, і залікувати всі ваші рани. Іван Павло II, 27 червня 2001 р.

Майбутнє… Воно завжди цікавило людство, з перших його кроків по цій планеті. Але найбільше інтригує майбутнє власної країни та нації. Хто такі українці? Що нас чекає через п’ять, десять, двадцять або п’ятдесят років? Слава і повага всього світу чи, може, байдужість й апатія?

Українці — працьовитий народ із розвиненими творчими здібностями, його загальна кількість у світі перевищує 46 мільйонів осіб. Він прагне споруджувати та наділений практичним розумом; народ терплячий, обережний, часто нерішучий і надзвичайно довірливий.

Українці намагаються завжди бути самостійними, але без лідера на мало що здатні, тому й постійно незадоволені владою.

Громадяни найбільшої європейської країни зациклилися на матеріальних проблемах, забули про духовність, вони бояться мислити глобально, вирішуючи дрібні питання, що гальмує процес до нашого процвітання. Українці намагаються завжди бути самостійними, але без лідера на мало що здатні, тому й постійно незадоволені владою.

I. Пророки

Французький астролог і лікар Нострадамус у катрені 95, центурії III згадує про сучасну Україну: «Закон Мора поступово згасне, потім другий прийде більш спокусливий. Борисфен першим встановить своїми талантами та мовою цей привабливий закон». Часто зустрічається й інший варіант перекладу: «Гряде новий, стократ привабніший звичай, старому, бусурманському на зміну. Де мова тішить слух, там Борисфенів край початок здвигам покладе, злама рутину».

Борисфен — давньогрецька назва Дніпра. «Закон Мора» часто трактують як доктрину утопічного соціалізму (комунізму). Катрен є спробою Нострадамуса описати ніколи не бачений ним народ — географічно (в оригіналі — «les Boristhenes», тобто «борисфенці», «придніпровці»), і етнічно — через мову (чужоземні мандрівники часто відзначали приємне враження від милозвучності місцевої української мови).

У «Посланні Генріху II» Мішель де Нострдам писав: «… потім підуть надзвичайні зміни, зміна царювання, великі землетруси, розмноження нового Вавилона, злощасний нащадок розростеться після першої спокутної жертви, і буде це тривати лише сімдесят три роки і сім місяців, а потім пустить пагони та, яка так довго була безплідною, починаючи з п'ятидесятого градуса, і яка оновить усю Християнську Церкву».

​«Новий Вавилон» — це Радянський Союз, 73 роки і 7 місяців існування якого відраховуються від розгону більшовиками російських Установчих Зборів до серпневого путчу 1991 р. і початку масового виходу республік зі складу СРСР. «… А потім пустить пагони та, яка так довго була безплідною, починаючи з п'ятидесятого градуса, і яка оновить усю Християнську Церкву». Тут важливо звернути увагу на координати, тому що це географічна широта Києва (50-27-01 північної широти, 30-31-30 східної довготи; п’ятидесятий градус північної широти — паралель, яка проходить через Харків, нижче Києва та вище Львова).

                                                                                       

 

Стосовно життя простих українців, згідно зі словами наших сучасників, болгарська провидиця Ванга пророкувала: «Після довгих-предовгих труднощів люди, нарешті, заживуть дуже добре, оскільки для України повинні настати чудові часи». Також відомо її пророцтво про міжнародну роль України: «Україна стане головною серед п'яти країн» 

Однією з найбільших інтриг є правильне розуміння пророцтв Вангелії, у т.ч. і питання, хто є адекватнішим правонаступником Русі — Україна, Білорусь або Росія. Російські ЗМІ часто поширюють інформацію про те, що Ванга багато разів згадувала Росію як країну, яку чекає велике духовне і геополітичне майбутнє. Ось, наприклад, в інтернет-джерелах поширене таке пророцтво: «Все розтане, немов лід, тільки одне залишиться незайманим — слава Володимира, слава Росії… Все змете вона зі свого шляху і не тільки збережеться, але і стане володарем світу».

                                                                                           

 

При детальному аналізі можна дійти до висновку, що ці слова належать російському письменнику Валентину Сидорову, який зустрічався з Вангою в 1979 р. Саме з його слів ми дізналися про це пророцтво й інших джерел немає. В такому випадку є коректним піддати його текст сумнівам. Жені Костадінова (Zheni Kostadinova), автор книги «Ванга» з цього приводу пише: «Ці слова Ванги не потребують тлумачення. Їх наводить відомий російський письменник Валентин Сидоров. Природно припустити, що Сидоров передає слова пророчиці з відомою часткою пристрасті, особливо враховуючи її незвичайну популярність серед росіян. Нерідко ще при її житті чутки про стихійні лиха, які вона нібито передбачила, вселяли паніку в населення величезної країни. Так що не можна виключити ймовірність використання імені Ванги в пропагандистсько-психологічній війні, яка досі ведеться на міжнародній арені».

По-перше, «слава Володимира» — це слава державного політичного діяча варязької династії Рюриковичів, що в 988 р. охрестив Русь, першим із руських князів розпочав карбувати власну монету та канонізований католицькою і православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир.

По-друге, трактування пророцтв спричинило чималу плутанину: незрозуміло, Ванга мала на увазі дійсно Росію чи все-таки казала «Русь», тому що якщо правильним варіантом є другий, мова тоді може йти дійсно про Україну. Як відомо, Русь знаходилася на територіях України, Білорусі та Росії.

Деякі пророки (Нострадамус, Ванга, Кейсі) та геополітики стверджують про створення в майбутньому«Панслов’янської конфедерації». Але що конкретно це означає? Об’єднання України та Білорусі? України та Росії? Або всіх трьох наступників Русі? Чи все-таки Союз і з іншими суб’єктами, будь то Польща, Молдова, Кубань чи європейська частина РФ? Незрозуміло.

Київський професор-фізик Олександр Лазарєв, який вважає, що розшифрував усі пророцтва Нострадамуса, в своєму інтерв’ю Марії Гребєнкеній зазначив: «Україна захищена Творцем, бо тут у 988 році народилася нова християнська релігія — православ'я (аріанство - і не зародилася, а існувала з І ст.  Князь Володимир просто зробив аріанство державною релігією - див.  http://ar25.org/article/rus-arianska.html). Князь Володимир не просто охрестив Русь, він захистив її від ударів інших релігій (тут можна погодитись з автором, якщо брати до уваги іудохристиянську Візантію). Нострадамус написав: Україна першою з країн СНД стане на шлях побудови нової структури і зараз ми є свідками цих процесів. Про далеке майбутнє скажу абсолютно точно: Україна створить нову християнську релігію, яка стане продовженням хрещення Русі. Тільки правильно зрозумійте слово «нову». Не в противагу тим християнським релігіям, які є на планеті, а їхній природний розвиток і зближення зі Вселенським розумом. Вона повинна стати природним продовженням системи управління, яку ми назвали Господь-Бог, тобто «образом і подобою Його». Другий клас школи не суперечить першому, а вдосконалює його. Так і нова релігія, яку створить Україна в наступних століттях — за образом і подобою Творця.  Назвав Нострадамус і цілий ряд держав, які будуть створені в XXI— XXIII століттях. А Україна — особливий регіон.

Нагадаю ще раз: Хрещення Русі прийшло з берегів Дніпра, і це не випадковість. Другого подібного місця на Землі не існує. Народження нової релігії трапляється раз на тисячоліття, а місце цієї події Творець вибирає ретельно, на десятки, а може й сотні століть. Нам дано не тільки особливе благовоління, а й величезна відповідальність. Ми — джерело нової релігії, тобто місце наступного ступеня розвитку християнської церкви. Прочитайте ще раз Святе Письмо. Вектор напрямку розвитку Людства — не Єрусалим-Вашингтон, а Єрусалим-Київ. Розумію, що мої слова звучать занадто претензійно, але не я їх визначив. Це справа Творця. Безумовно, такий висновок не означає особливої винятковості киян. Навпаки — колосальна відповідальність» (Мария Гребенкина, «Книга Нострадамуса — пособие по выживанию планеты»).

А в інтерв’ю з Ростиславом Ящишиним Олександр Лазарєв додав: «Стверджую абсолютно відповідально: у книзі є лише два катрени про Україну. У першому описана катастрофа на ЧАЕС (катрен 4.67), а в другому — народження нового ступеня християнської релігії в ХХІІ— ХХІІІ століттях (катрен 3.95). Є загроза політичного розколу на схід і захід (якщо політики не порозумнішають), але немає в Нострадамуса слів про загибель України чи її частини… Україна та Росія отримали завдання від Творця — збудувати новий тип держави (саме тип, а не державу) і нову християнську релігію. Зараз іде руйнація застарілої системи, очищення місця для майбутнього. Причому робити це доведеться через перехідну структуру, якою прийде олігархічна система, що зараз ми можемо спостерігати. На жаль, без неї обійтися не можна. Згодом цей лад змінить тиранія — вона прийде на хвилі незадоволення народних мас. І лише після цього ми пізнаємо новий тип державності, який ще треба буде збудувати. Франція від монархії до П’ятої Республіки йшла два століття. У будь-якому випадку на хороше життя нам не варто розраховувати найближчим часом» (Ростислав Ящишин, «Після Третьої світової війни людство виживе. Так казав Нострадамус»).

Таким чином, згідно з деякими трактовками пророцтв Нострадамуса, Україна повинна відновити християнську релігію і встановити у світі «новий закон» — нові принципи світобудови і міжнародного порядку, проголосити універсальний світогляд.

ІІ.  Українська символіка

Торкаються спеціалісти і будови української символіки. Поширена думка, що синьо-жовтий прапор України має наступнее значення: зверху — блакитне небо, знизу — жовта земля від доспілої пшениці. І ось тут існує безліч нюансів. На невідповідність розміщення кольорів стягу давно звертали увагу

Під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація та занепад: синє та жовте за китайською Книгою змін «І-цзин» утворюють гексаграму «Пі» — одну з чотирьох найгірших комбінацій. Обернене ж розміщення барв (зверху — жовте, синє — знизу) утворює позитивну гексаграму «Тай», значення якого — розквіт. Жовто-блакитний же прапор — уособлення духовності, врівноваженості. Космічна енергія через жовтий колір вільно переходить до блакитної Землі. Золоте (жовте) символізує Творця та Вищу Духовність, синє — все земне. Жовте (китайське Ян) — це тепло, активність, чоловічий принцип, сонце; синє (китайське Інь) — холод, пасивність, жіночий принцип, місяць.

За іншою думкою, барви українського прапора символізують Вогонь (жовтий колір) і Воду (синій). Лише сполучення «жовтий — згори, синій — знизу» відображає гармонію цих стихій. Інакше це означатиме катастрофу: спеціалісти з фен-шуй зауважують, що в українському випадку Вода заливає Вогонь, це домінування пасивної матерії над активним духом.

Крім того, згідно з геральдистами, прапори найчастіше утворюють на основі гербів. Барва верхньої смуги прапора — колір знака, нижньої — гербового поля. Тому якщо герб України — жовтий тризуб на синьому полі, то й прапор має бути жовто-синій.

Тризуб — історичний знак української незалежності. На українських землях його зображення з'явилися ще за часів трипільської культури, це були досить умовні, але цілком упізнавані обриси. Яке ж його значення в езотериці?

Цифра 3 (Свята Трійця, Мудрість, Духовність і Любов, Вогонь, Вода та Вітер, Чоловік, Жінка та Дитина, Минуле, Сьогодення і Майбутнє), символ прибульців (навіть таке є, дійсно!), символ життя, буття в буддистській філософії, атрибут Посейдона, Перуна й тризубця богині Венери, символ справедливої влади, духовного шляху людини, торгівлі, православного хреста, скандинавської руни миру, планети Нептун тощо.

Часто звертають увагу і на слова Гімну України. Його текст постійно критикується уважними слухачами:

Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

«Ще не вмерла України і слава, і воля» — тобто слава і воля України ще не вмерли, але помруть??«Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля» — знову знаходимо натяк, що українцям доля усміхнеться десь у майбутньому.

«Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці» — хто зна, коли вороги України згинуть, і тільки тоді українці запанують у рідній країні. Хоча теза про «колись щасливе майбутнє» з’являється протягом усього гімну, текст, по суті, наповнений негативом і песимізмом.

Деякі критики також звертають увагу на те, що слова гімну містять заклики до пошуку внутрішнього ворога, а в повному варіанті ще й до переділу кордонів («Станем, браття, в бій кривавий, від Сяну до Дону»). Щоправда, в останньому випадку через закон від 06.03.2003 р. «експансіонізм» у Державний Гімн України не потрапив.

Восени 1862 р. український етнограф і фольклорист Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», який у майбутньому став державним гімном українського народу. На текст вірша вплинув польський гімн «Jeszcze Polska nie zginęła». Треба зазначити, що навіть текст гімну Української РСР (варіант Павла Тичини «Живи, Україно, прекрасна і сильна», 1949—1991) звучав оптимістичніше (якщо не звертати уваги на радянську пропаганду). Мабуть, не дивно, що в Інтернеті та соцмережах стають популярними нові варіанти гімну, одним із яких є «Квітне рідна Україна».

З іншого боку, не все так погано. З давніх-давен рослинні символи (калина, верба, дуб, вишня, чорнобривці) уособлюють красу України та духовну міць народу; вінок — символ життя, долі, життєвої сили; калина — материнства; писанка  Сонця, весняного відродження, добра й щастя; вишиванка — здоров'я, щасливої долі, родової пам'яті, а вишня символізує світове дерево, рідну землю, дівчину-наречену тощо.

Езотерики часто концентрують свою увагу на таких деталях, бо згідно з цією точкою зору негатив державної символіки України (у т.ч. символи Президента України) притягує до держави та її громадян багато проблем і неприємностей.

Можливо, це питання буде вирішено майбутніми поколіннями. До речі, а сам проект великого герба України ще досі знаходиться на доопрацюванні.

ІІІ. Інші пророцтва та гіпотези

Про те, що перший імпульс створення Нового Світу відбудеться в Україні та потім отримає свій розвиток у Росії й інших країнах, восени 1989 р. у Москві заявив афганський «пророк-професор» Мохаммед Сіддік. Таку заяву він зробив по Центральному ТБ СРСР і в пресі.

У нього була розроблена оригінальна авторська нумерологічна система, яка дозволяла з великою точністю визначати минуле, сьогодення й майбутнє будь-якого фізичного, юридичного чи соціального об'єкта. В результаті він точно передбачив час і причину розпаду СРСР, передрік конфлікти та війни між колишніми братніми народами. За його словами, «з України прозвучить принципово нова ідея Нового Життя». Бурхливий же розвиток вона отримає після того, як відбудеться важлива подія міжнародного масштабу, пов'язана з кров'ю та обманом людства з боку «сильних світу цього».

Турецький мандрівець Евлія Челебі писав про українців у ХVII ст., що «вони —стародавній народ, а мова їхня ще більш всеохоплююча і багата, ніж фарсі, китайська, монгольська й інші».

Віщий старець-козак Вернигора«І Україна зазнає щастя, але надійде для неї час, у котрому стануть великі речі. Говорив би я про них, але боюся, щоби Дніпро не виступив зі своїх берегів»(Ігор Чорновол, Ростислав Мостовий, «Вернигора — український Нострадамус»).

Цікаву характеристику України можна зустріти у «Щоденнику моєї подорожі в 1769 році» («Journal meiner Reise im Jahre 1769») відомого німецького письменника, філософа і етнографа Йоганна Готфрида Гердера (1744—1803): «Україна стане колись новою Гелладою: прекрасне підсоння цього краю, весела вдача народу, його музичний хист, родюча земля колись прокинуться: із багатьох диких племен, якими також були колись геллени, повстане велика, культурна нація і її межі простягнуться до Чорного моря, а відтіля ген у далекій світ».

Взагалі, Україна згадується в езотериці з досить цікавих позицій. Наприклад, за твердженням деяких містиків, існує чи то легенда, чи то міф, що язичницькі волхви за глум над їхніми ідолами та віруваннями прокляли Русь на тисячу років. Якщо згадати всю історію території сучасної України, її постійне знаходження під контролем сусідніх держав, а також поодинокі випадки, коли українці не скористувалися шансом стати незалежними, така версія заслуговує на існування.

Автор чув й іншу, не менш цікаву версію, що стосується самої назви «Україна».

Етимологія цього слова достеменно невідома. Згідно з однією з теорій, що оформилася під впливом польської та російської історіографії, воно означає «окраїну», або «прикордоння».

Згідно з іншою теорією, якої притримується більшість українських дослідників, «Україна» походить від слів «країна», або «край».

Езотерики коментують її так: «Україна» походить від слова «укрита» («УКРаїна-УКРита»), тобто «захищена», «захищений край», «захищена країна». Майбутнє духовне лідерство України закладене в її гороскопі, але для реалізації цього потенціалу потребуються час і зусилля не одного покоління.

Україна за знаком Зодіаку — Тілець, вона енергетично й інформаційно насичена, це спасенне місце. Спаплюження України викликає помсту неба. В останньому випадку треба звернутися до історії:

• Близько 1500 р. до н. е. на території України з'явилися кочові племена – кіммерійці, скіфи, таври, сармати, готи, гуни і таке інші (насправді ніколи вони не з'являлися, і нігде вони не дівалися. Це був єдиний етнос який проживав на цій землі впродовж віків під різними назвами. - Примітка моя). Перші згадки про слов'ян трапляються у римських авторів I—II ст. н. е. До утворення першої східнослов’янської держави — Київської Русі — поетапно створювались і руйнувались Боспорська держава, Хозарський каганат, Готське королівство, Славія, Артанія тощо. Проте давня історія українських земель — це суцільні війни та конкуренція, перший етап формування наступних поколінь. Справжня містика починається після ординської навали та занепаду Русі;

• У XIV ст. центральні українські землі опинились у складі Литви і Польщі. Перша опанувала землі Києва, Чернігова і Волині, друга — Галичину і Поділля. 1569 р. Литва і Польща об'єдналися в Річ Посполиту для протидії сусідам, українські землі Литви перейшли під польський контроль. Результат — постійні повстання проти поневолення, Хмельниччина, знищення Речі Посполитої в результаті її поділу сусідами (1795);

• Кримське ханство було однією з найпотужніших сил до XVIII ст. 1449 р. нащадок Чингізхана Хаджі Герай проголосив створення кримського ханату. Ця держава вела своє коріння від численних кочових народів, що жили на теренах Криму та південної України протягом багатьох століть, до складу якої входили нащадки хозарів, половців, печенігів, татаро-монголів, татар і ногайців. У 1475 р. Кримське ханство перетворюється на васала Туреччини. Результат — знищення Кримського ханства, анексія його Російською імперією (1783);

• У 1654 р., виснажена війнами з поляками, козацька Україна вимушена шукати сильного союзника і прийняла російський протекторат. Проте 1667 р. поляки і росіяни уклали мир, що розділив країну по Дніпру без урахування позиції української сторони. Наприкінці XVIII ст. Російська імперія ліквідувала залишки козацького суверенітету. Результат — спроба козаків під проводом Івана Мазепи визволитися з-під російського панування (1708), ліквідація Запорізької Січі (1775), заборона української мови (1876) та україномовних шкіл (1862), знищення Російської імперії (1917);

• У результаті воєнних дій Росії та Австрії проти Туреччини у 1774 р. Буковину захопили австрійські війська. У складі Австрійської імперії (з 1867 р. — Австро-Угорщини) вона перебувала до 1918 р. Результат — чисельні селянські повстання, Перша світова війна, розпад Австро-Угорщини (1918);

• Новітній час ознаменувався крахом Російської імперії, в результаті чого була на короткий час (1917—1919) зроблена спроба створення української державності, яка змінила чимало назв (УНР, ЗУНР, Українська Держава, Директорія). Результат — Громадянська війна в Росії, злука УНР і ЗУНР, створення УРСР, Західна Україна ввійшла до складу Польщі, Буковина та Бессарабія — Румунії, Закарпаття — ЧСР;

• З 1922 р. після закінчення Громадянської війни в Росії Україна перетворена на УРСР і стала частиною СРСР. Результат — індустріалізація, насильницька колективізація, Голодомор, сталінські репресії і Велика Вітчизняна війна, від якої найбільше постраждали російська й українська частини СРСР;

• Цікаво, що після того, як Українська РСР стала співзасновником ООН (1945), об’єдналися сучасні українські території (1939 — до УРСР приєднана Західна Україна, 1940 — Північна Буковина і українська частина Бессарабії, 1945 — Закарпаття, 1954 — Крим) і сталася деяка лібералізація СРСР, це призвело до «м’якого варіанту» корегування історії. Результат — Перебудова, знищення СРСР, створення СНД, незалежність України.

Як ми можемо бачити з історичних прикладів, майже всі українські вороги були знешкоджені геополітичними обставинами, іноді навіть без нашого втручання. Від Кримського ханства залишився уламок у вигляді кількох відсотків татар в АРК, Османська імперія впала, залишивши після себе Туреччину, а Річ Посполита взагалі пережила століття поневолення — її ми знаємо як сучасну Республіку Польща. Тепер Україна територіально переважає всіх теперішніх спадкоємців наших супротивників минулого.

 Залишилася ще Російська Федерація, яка де-факто є наступником СРСР і Російської імперії. Проте доля її калічила достатньо, щоб змусити йти іншою стежкою. Але й ми повинні пам’ятати, що фортуна посміхалася українцям тільки тоді, коли вони дотримувалися закону справедливості та розуму. 

Гравець: 
Гендельф Білий
7030

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка