Від результатів проміжних виборів у США політичний курс цієї країни не зміниться – принаймні зовнішній.

Зрозуміло, що демократи покладають основні сподівання на те, щоб стати біля адміністрації Трампа – інакше трампізм далі крокуватиме Америкою і світом. Перемога в Бразилії Жаїра Болсонару, якого називають тропічним Трампом, показує, що ідеї та цінності американського президента є затребуваними – подобається демократам це чи ні.

Що таке трампізм? Це відмова від цінностей на кшталт прав людини, свободи віросповідання і сексуальних меншин на догоду економічним інтересам.

Трамп сказав, що для них не стільки важливе питання демократичних цінностей, скільки пріоритети американського народу. І очевидно, що цей приклад консервативного підходу сподобався. Як інакше пояснити те, що Бразилія, яка була під лівими президентами, зробила різкий крок вправо – до Болсонару?

Зараз у країнах Південної та Північної Америки посилюється вплив правих партій. Там бачать, що в обмін чи наступ на певні свободи, американці отримали безперечні економічні бонуси – передусім збільшення доходів населення. Зараз США переживає рекордне зростання економіки. Республіканці просувають гасло «обіцянки зроблені, обіцянок дотримано» – і це збільшує шанси на те, що сьогодні республіканці втримають дві палати Конгресу.

У цій ситуації для України взагалі немає жодних поганих сценаріїв

Та це не кінець історії. Трампа неоднозначно сприймають у ЄС. Але разом з тим у Східній Європі є багато країн, де трампізм популярний та затребуваний. Зокрема, Угорщина та Польща – там американський президент має високий рівень підтримки серед місцевого населення.

Питання, яке постійно ставлять навіть найближчі радники президента, – як далеко може завести цей відхід від цінностей? Ніхто не знає.

Багато хто критикував Трампа за його північнокорейську оборудку. Але він пояснив, що свідомо не згадує ситуацію з правами людини в КНДР, бо натомість отримає безпечний світ, домовившись про скорочення ядерних арсеналів. Як кажуть, я це купляю, або ні. Так ось американські виборці купляють у переважній більшості саме те, що їм пропонує Трамп.

Наведу інший приклад. Коли Іран не погодився на співпрацю з США, то натомість отримав дуже жорсткі санкції, які вступили в дію з понеділка. І це після певного періоду лібералізації за часів президентства Обами. Тобто Трамп дає приклад – або ви розділяєте цінності глобального трампізму, або для вас настають погані часи. І ніхто не знає меж Трампа. Приклад з Північною Кореєю показує, що задля обіцяного досягнення безпеки Трамп готовий на оборудки з найвиднішими диктаторами. І слід визнати: він досягає результатів.

Шанси на те, що демократам вдасться переломити ситуацію, вкрай невеликі. Дуже обережні прогнози кажуть, що їм, можливо, вдасться взяти більшість у Палаті представників.

Про Сенат взагалі не йдеться – він залишиться фортецею республіканців. Зрештою, за два роки з обрання Трампа демократична партія так і не встигла народити яскравих лідерів, натомість адміністрація президента здійснює найголовніше – економічні реформи, яких потребувало суспільство.

Навіть якщо демократи десь і отримають більше місць у Палаті представників, зовнішнього політичного курсу США це не змінить. Адже згідно з їх конституцією, зовнішня політика – як і в Україні – є компетенцією виключно президента. А Конгрес відіграє радше дорадчу функцію.

У цій ситуації для України взагалі немає жодних поганих сценаріїв. І республіканці, і демократи вкрай налаштовані на нашу підтримку: між собою вони змагаються, хто запровадить більш радикальні санкції проти Росії та хто запропонує більше законопроектів на посилення безпеки України.

Тому для нас будь-який результат цих виборів жодним чином не змінить ситуацію. Навпаки – підтримка України зміцнюється.