А нумо спробуймо розібратися, пропонує Анатолій Мицкан.

Отож, розбираємо слова:
Ujak (уяк) – дядько. У горах кажуть як? Вуйко.
Tetka (тетка) – тітка. Тета.
Sivi (сіві) – сірий. Сивий. 
Jagodа (ягода) – полуниця. Ягода.
Kuća (куча) – будинок. Куча (будь-яка нежитлова будівля).
Zatvorena (затворена) – зачинена. Затворена.
Otvorenа (отворена) – відчинена. Втворена.
Teško (тешко) – важко. Тєжко.
Htjela bih (хтьела бих) – хотіла би. Хтіла бим.
Lijepo (лієпо) – гарно. Лєпо.
Ime (іме) – ім’я. Ім’є.
Hlače (хлаче) – штани. Гачі.
Plivati (пліваті) – плавати. Пливати.
Smije se (сміє се) – сміється. Смієси.
Debelo (дебело) – товстий. Дебелий.
Mršavi (миршаві) – худий. Миршавий.
Uzeti (узеті) – брати. Взєти.
Bombone (бомбоне) – цукерки. Бомбони.
І так далі.

Але ж то зовсім не польська мова, скажете ви! І правду скажете.

То не польська мова, хоча ці слова такі звичні для Карпат. Гм. Це мова хорватська (Стандартизована сербо-хорватська на базі штокавського наріччя). І де ж тут пес закопаний?

Справа у тім, що маємо тут один із м’яко кажучи антиукраїнських міфів про те, що української мови нема. Он на заході одні полонізми і германізми. Так, є полонізми, є і германізми. Історію ніхто не відміняв. Але маса слів, які вважаються полонізмами, є в хорватській мові. А хто такі хорвати? Це автохтони Карпат, які тисячу років тому емігрували на Балкани. Принагідно згадуємо Білу Хорватію, Велику Хорватію, Стільське городище тощо.

Ці слова не дивно зустріти і в польській мові, що теж є закономірно. Українці, поляки і хорвати мають у певний історичний відтинок спільних предків. Тому ці слова є одночасно як хорватськими, так і українськими, у випадках спільного вжитку і польськими. Це не запозичення одні у одних. Це рідні слова у цих мовах.

Знімаємо трішки московські лінгвістичні окуляри -- Менше думаємо про запозичення. Більше копаємо, заглиблюємось у історію і бачимо, що картина світу стає чіткішою і більш зрозумілою --

П.С. Називається «зламайте мозок» --
Pravo (право) – прямо
Podrezati kosu (подрезаті косу) – підстригти волосся
Travanj (травань) – квітень
Lipanj (ліпань) – червень
Srpanj (српань) – липень
Listopad (лістопад) – жовтень.