Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 80
  • Переглядів: 92

Символом Чернігова обрали дракона-семаргла

Як повідомили у чернігівській громадській організації "Громадська думка", серед 10 проектів скульптур шляхом смс- та iнтернет-голосування перемогу здобув саме семаргл: "за нього проголосували майже 2000 чернігівців, семаргл випередив інші скульптури – відьмочку та солов’я-розбійника, що увійшли до трійки лідерів".

Міфічний звір Семаргл здавна вважається захисником міста Чернігова. Його зображення знаходиться на капітелі Борисоглібського собору. Саме цей образ підкреслює древність Чернігова.

Семаргл (симаргл) – це т. зв. "чернігівській звір", зображення якого збереглося на капітелі (верхній частині колони) Борисо-Глібського собору - одного з давньоруських храмів Чернігова ХІІ століття. Він зображається у вигляді дракона з парою лап, пташиними крилами та зміїним хвостом, що закінчується вогненними язиками. Це символічно означає, що дракон-семаргл є володарем чотирьох земних стихій: Землі (у нього лапи), Води (хвіст земноводного), Повітря (крила) і Вогонь (вогненний подих).
Ім’я Семаргл складається з трьох частин: се - це (визначений артикль, що вказує на іменник), мар - аналог кореня Яр, що означає вогненне, яре, сонячне начало (звідси імена Арес, Марс, Арій, Марія), гл - скорочене "гал", що значить сила, потужність (гальське слово "галлія" означає сила, "галли" - сильні, "галілей" - віл, тур). Тобто ім’я Семаргл буквально означає "сонячна сила".
Синонімом слова "семарл" є "дракон-драгон", що означає "носій сили": "дра" – сила, "гон" – рушій, «той, що жене»).
Дракон-семаргл з давніх давен був символом могутності арійської раси. Так, у галлів-кельтів, як носіїв давньої арійської, а пізніше первинної хрестиянської традиції (кельтське хрестиянство), дракон – символ пана-господаря, що живе згідно з власною волею, це символ вищої влади.
З цієї причини червоний (вогненний, сонячний) дракон – емблема Валлії (Уельс, Cymru), де збереглися законсервованими дуже давні європейські традиції. Національний девіз валлійців (самоназва «кімри»): «Червоний дракон веде вперед».
Валлійські кельти-кімри є родичами українських галлів-кімрів-кімерійців. Цей суперетнос, що сформувався в Північному Надчорномор’ї в районі 13 ст. до н. е., згодом опанував величезні простори Євразії, дійшовши до Британії й Палестини, Китаю та Індокитаю. Нащадками кімрів були скіфи і, згодом, сармати, анти, руси, козаки. За переказами Велесової Книги, «були кіморії, також отці наші, і ті римлян потрясали і греків розметали, як поросят устрашених» (дощечка 6-Е). Все це підтверджує, що символіка дракона має давньоукраїнські корені.
З поширенням в Україні іудохристиянської єресі дракона намагалися ототожнити зі змієм (повзучим гадом) і зробити символом злих сил. Частково це вдалося, проте на євразійській периферії збереглися первинні уявлення про дракона як уособлення земної життєвої сили. Зокрема, на Сході дракон є емблемою імператора, символом духовної і світської влади, знаком щастя і добробуту. Китайці досі вірять, що дракони дали їм знання, мистецтва і ремесла.
В українській народній традиції дракон виступав у ролі посередника між небом і землею. Як носій чоловічого начала він уособлював небесну вологу, що у вигляді дощу запліднює Землю - Велику Матір. Він був символом мудрості, безсмертя, життєвої і цілющої сили, володарем і охоронцем підземних скарбів.
Драконами-семарглами прикрашали хрестиянські церкви. Так, у селі Крилосі Галицького району в стіні внутрішньої сторони Успенської церкви вмуровано камінь, на якому висічено зображення крилатого вогненного дракона. Свого часу цей камінь було взято з Успенського собору, побудованого у стародавньому Галичі в 12 ст.

Дракон-семаргл в Успенській церкві села Крилос Галицького району: камінь взято з Успенського собору, побудованого у стародавньому Галичі в 12 ст. (фото автора).

В тему:
Мамай на драконі
Український мир. Стратегія УНГ
Придбай нашивку «Галар»!
Про роль дракона в історії Європи

Наші інтереси: 

Досліджуємо європейську традицію. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Кандидат історичних наук Олена Черненко оприлюднила цікавий пост про чернігівського Семаргла.

«Кам’яний блок із зображеннями звіра та птаха в плетиві був знайдений у 1948 р. у Борисоглібському соборі в Чернігові. Археолог В. Богусевич доводив, що звір на камені – язичницький бог-звіроптах Семаргл. Утім, з огляду на західноєвропейські (ломбардські) аналоги білокам’яного різьблення Борисоглібського собору, сучасні дослідники вважають «чернігівське страхіття» драконом.

Дракони в середньовічних західноєвропейських «Бестіаріях» (від лат. bestia – «звір») дійсно до нього подібні – із такою ж собачою головою, тілом змія, двома лапами та довгим закрученим хвостом (вважалось, що сила дракона саме у хвості).

У християнській символіці дракон є уособленням зла.

Цікаво, що зображення дракона та птаха в плетиві зустрічається й в інших творах мистецтва давнього Чернігова. Так, вони є на уламку давньоруської ювелірної форми, знайденої у 2015 р. під час розкопок чернігівської фортеці-дитинця. На жаль, зберігся лише уламок…», – йдеться в пості.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Кандидат історичних наук Олена Черненко оприлюднила цікавий пост про чернігівського Семаргла.

«Кам’яний блок із зображеннями звіра та птаха в плетиві був знайдений у 1948 р. у Борисоглібському соборі в Чернігові. Археолог В. Богусевич доводив, що звір на камені – язичницький бог-звіроптах Семаргл. Утім, з огляду на західноєвропейські (ломбардські) аналоги білокам’яного різьблення Борисоглібського собору, сучасні дослідники вважають «чернігівське страхіття» драконом.

Дракони в середньовічних західноєвропейських «Бестіаріях» (від лат. bestia – «звір») дійсно до нього подібні – із такою ж собачою головою, тілом змія, двома лапами та довгим закрученим хвостом (вважалось, що сила дракона саме у хвості).

У християнській символіці дракон є уособленням зла.

Цікаво, що зображення дракона та птаха в плетиві зустрічається й в інших творах мистецтва давнього Чернігова. Так, вони є на уламку давньоруської ювелірної форми, знайденої у 2015 р. під час розкопок чернігівської фортеці-дитинця. На жаль, зберігся лише уламок…», – йдеться в пості.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

?Чи не тому

Цитата:
У християнській символіці дракон є уособленням зла.

що

Цитата:
З поширенням в Україні іудохристиянської єресі дракона намагалися ототожнити зі змієм (повзучим гадом) і зробити символом злих сил.

І певно, що не тільки китайцям арійські переселенці дали всі знання, а й юдейцям. Тільки, якщо китайці це сприйняли з благоговінням і почитанням, то юдейців це озлобило і налаштувало на спротив і заперечення істини.

Цитата:
на Сході дракон є емблемою імператора, символом духовної і світської влади, знаком щастя і добробуту. Китайці досі вірять, що дракони дали їм знання, мистецтва і ремесла.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)