- Відвідувань: 15
- Переглядів: 16
Скасовуємо чергування голосних О, І, Е, А
Світ:
Схоже, що чергування голосних відбулися для того, щоб надати українській мові самобутності, передусім, щоб більше вирізнити її від московської і польської. Нині у нас зворотне завдання – створити універсальну слов’янську мову. А для цього треба повернутися до першоджерел.
Можливо, винятки таки залишаться, проте там, де можливо зберегти уніфікацію, чергування голосних скасовується. Залишаємо той варіант вживання голосної, який використовується частіше. Наприклад:
Воля – вольний – вольность – добровольний – добровольчий
водопо́й – водопо́ю, гу́ркот – гу́ркоту, дохо́д – дохо́ду, конь – коня́, ка́мень – ка́меня, ле́бедь – ле́бедя, льод – льо́ду, лой – ло́ю, носоро́г – носоро́га, пішохо́д – пішохо́да, по́пел – по́пелу, сок – со́ку, сто́гон – сто́гону, у́строй – у́строю; пе́вность – пе́вності – пе́вностю,
нога́ – ног, осо́ба – осо́б, село́ – сел, сло́во – слов;
ба́тьков – ба́тькового, бра́тов – бра́тового, Василе́в – Василе́вого, ковалі́в – ковалі́вого, Петро́в – Петро́вого,
Бори́споль – Бори́споля, Ки́їв – Київа, Львов – Льво́ва, Фа́стов – Фа́стова, Ха́рков – Ха́ркова, Черні́гов – Черні́гова;
ове́с – овса́, ове́ць – овця́, вісі – вісь;
бою́ся – бо́йся, стоя́ти – стой;
мо́жу (могла́, могти́) – мог, мо́гши; несу́ (несла́, нести́) – нес, не́сши; плету́ (плела́, плести́) – плев, пле́вши;
роди́ти – доро́дний, село́ – сельськи́й
Незалежность – незалежності (краще застосовувати слово "вольность").
Воск – восковий
Бой – бойовий – бойня (война) – боєць
Рой – ройовий – роїння
Сім (7) – сіми – сімидесятилітній (віддаємо перевагу букві "і", а не "е"), або Сем - семи - семидесятилітній (віддаємо перевагу букві "е").
Осінь – осіні – осінній
Гора – гор – горський
Радость – радості – радостю
Ноч – ночі – ночний – ночник – ночівля – опівночний
Мій – мого (тут, можливо, доведеться зробити виняток, або все ж таки перейти на форму "мой")
піч – печі – піччю, або печ - печі - печчу (оскільки "ч" тверде, до закінчення має бути "у", а не "ю").
Канів – Каніва, Харків – Харківа, Чернігів – Чернігіва, або Канев – Канева, Харков – Харкова, Чернігов – Чернігова
будова – будовник, робота – робочий, нога – підножжя
бог – богато – богатир – богач.
Думаю, що загальний підхід зрозумілий. Які будуть міркування?
Це мозковий штурм, тому допускаються будь-які фантазії.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
В цілому ініціативу підтримую, але конкретно цей набір слів заперечую.
Ось зауваги.
пе́вность – пе́вности – пе́вностю. Звук т в називному відмінку м'який, тому має залишатись таким і інших відмінках. Отже, певность - певності, але кров - крови.
Ба́тьков – ба́тькового, бра́тов – бра́тового, Василе́в – Василе́вого - не зрозумів.
ковалі́в – ковалі́вого - ще менше зрозумів.
Якщо Львов, тоді чому Чернігів? І як писатимемо Тернопіль?
Хибне слово незалежність вилучити зі словника. Замінити словом вольность (самостійность).
Може бути й мой. Що менше винятків, то краще.
Стосовно слова піч треба подумати. Воно походить від слова пек, але водночас у московитів збереглось слово кірпіч, імовірно запозичене від русів.
Будова – будовник. Що менше суфіків, то краще.
А в цілому напрям правильний.
Додаю галів за виконану працю. Але голосую проти і пропоную внести мої поправки.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Коментарі
Мужність по-німецьки.
Розказували випадок у дорогому німецькому ресторані. Все дорого, блищить, гламур, але ж нафуркали так, що нічим дихати, не те щоби їсти. Один чоловік (іноземець?) демонстративно голосно позвав офіціанта і голосно попросив відчинити вікно, щоб трохи провітирити. Так за одним столиком йому хтось зааплодував!
VAKULA
Читата: "Для того, щоб любити своє, зовсім не потрібно ненавидіти чуже!" Само по-собі слушно.
Але якщо пан вбача ненависть у цілком зрозумілій критиці неукраїнської мови, то чи не ненавидить він і принижує українську?
Чому не можна згадувати, що українці не гнусавлять, не картавлять, що жінки розмовляють жіночо, а чоловіки мужньо (враження турецького туриста)?
Чи не додати нам у нашу мову чиїхось перлів, про які тут йде пусте не підтверджене нагадування? Що там за перли? Французькі поцілунки?
Вже по телевізору "дзекають" (дзіло, ціло), набираються "тонкощів" світського гламуру...
Комусь подобається шепелявити? І в чому тут перл? Шепелявити і шамкати при цілих зубах - це збочення.
VAKULA
Цікаво, оскільки мені дуже подобається французька музика, точність німецької мови, гнучкість Есперанто, менталітет іспанців, крім того ще дуже подобається глибока індійська філософія і японські бойові мистецтва, значить я не українець і мене десь тягне не туди, навіть при тому що я себе вважаю українцем, і завжди відкидав всі можливості жити в інших країнах і збираюсь саме тут "дати дуба" :) Виявляється, що, по вашому, в мене в роду були іноземці незрозуміло звідки, при тому що я про таких не знаю, і саме тому мені подобається, те що по-вашому є збоченим, деградованим і взагалі сатанинським.
Але ця ваша фраза ставить все на свої місця.
"Але якщо пан вбача ненависть у цілком зрозумілій критиці неукраїнської мови, то чи не ненавидить він і принижує українську?"
Ви чітко висловили думку, що той хто не принижує чуже, той ненавидить українське. В цьому і різниця в наших поглядах. Я ж вважаю, що завжди треба бачити те хороше, що є в чужих і брати собі, а свої негативні сторони виправляти.
Щодо вашої розповіді про ресторан, то тисячу таких негативних історій можна навести і про українців. В кожного народу є свої хороші і погані сторони. І треба бачити і ті і ті, а не вважати, що чим більше принизите іншого, тим кращі станете самі.
Чому у розмові про мови сказати що французи гундять і не вимовляють "р" не можна ?
Чому після цього я повинен вислуховувати потік ненависті до себе?
Чому все збочене сусіди гундявих французів називають французьким і чому я тут винен? Може, все-таки тут є якась закономірність? Чи треба хвалити бомжів, которі гундосять так само?
Якщо людина:
а)без розуміння загляда до всіх інших народів за розрадою, (і звісно не знаходить), бо вона є у свого народу,
б) не може толком пояснити своїх гарячих нападов, то я буду називати її хранцузом! ;)) Добре? Це ж почесно, має бути.
VAKULA
Схоже, що ненависть поки що тільки у вас в голові, і без неї не може існувати ваша "любов до свого".
Буває і таке. Хоча в більшості людей, любов до свого гарно поєднується з любов’ю до всього хорошого в світі.
Але так як ви в принципі не можете побачити щось хороше "в інших", то для вас такий варіант відпадає.
"мені подобається, те що по-вашому є збоченим" - не я називав усе збочене французьким, а ваші любі друзі европейці.
Якщо українець не вважа приниженням згадування, що українська мова має якісь вади і треба її змінити, а його зносять з рейок згадування, про французькі вади мовлення, і він не може пояснити чому це і які там перли так конче потрібні українцям запозичити, то що це за українець і що в нього взагалі з глуздом.
VAKULA
Я раніше думав, що ваша ненависть поширюється тільки на те, що дальше українського. Але зараз бачу що все набагато гірше.
Не дарма, деякі поважні люди на НО вже просили вас навчитись бути ввічливішим, не надриватися, і не нав’язувати іншим свої бурні фантазії, які є наслідком фобії чужого.
Сам "надумав принизити мене щоб стати кращим"?
Українофоб це той хто читав АрСтандарт, дививсь мапу з “Маршу Титанів” Кемпа, але при згадуванні, що українці вирізняються чимось хорошим, його клинить КЗ і далі мозок не сприйма. Тож, бери цихрони, енергосоти, прочитуй ними “українофоб” і “щирий українець” сто вісім разів, повинно попустити. Потім скажеш: “Хух! Я повернувся! Слава Богу і Слава Україні!”. Тризуб можеш називати Триславом
VAKULA
Українофобу не зрозуміти, що діаманти европейського письменництва (хай не образяться на Велесового всі інші народи бо вони теж діамантові) прекрасніше і багатше звучать українською мовою. Якщо перекладач любить мову то і переклад зробить достойний, маючи таке знаряддя — українську мову.
Хай вибачають французи — гнусавість важко передати, та й на бомжівську говірку стане схожим, коли що.
VAKULA
Поділяю думки шановної добродійки Зірки! Голосував проти. Додам , ще. Чергування голосних дозволяє набути українській мові найбільшої співочості та милозвучності в світі! Це дуже й дуже важливо! Саме завдяки такому чергуванню українська мова є цілющою! Бо найбільша дієвість Живого Слова - саме українською!
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
У 95 році на фестивалі "Червона рута" у Севастополі я, щоби досадити тамтешнім москалям, зі сцени вигукував "дякую СевастопІль!" (а ще "сахгал" - "дякую" по кримськотатарському, але це дещо інша історія). Так от, що ж то воно буде, коли відмінити чергування голосних? Не те, що СевастопІль стане СевастопОлем, а й Тернопіль - ТернопОлем. А от коли ТрепІлля - ТрепОллям, то це вже якось вообше! Ось чому я не погодився.
Хай буде!
Є таке слово поліс, тобто місто. Від нього походить слово політика. Тож Скитополь, Севастополь, Тернополь є логічними назвами.
А творча людина, якщо захоче подратувати супротивника, знайде інший спосіб.
Хоча, може краще українців привести до злагоди?
https://t.me/ETEPHET
Можна вважати (для себе), що "-поль" спочатку було наше: щось таке Гуляйполе - Гуляйполь
VAKULA
Одна велика, як на мене препона - звичка.
Наприклад, "Андрій" - "Гандрей" цілком слушна заміна, але ж хто з Андріїв на це погодиться? :)
Але якщо нововведення робити не в повному обсязі - чи не буде це лише перший крок, для початку, а далі - інші кроки, щоб довести до кінця, більш-менш.
Помітив таке - коли просте слово починається на "а", це терпимо (хоча всі ці слова чужі, запозичені), але коли це ім'я, то коли гукають людину - напруженіше сприймається, тому Анна стала Ганною. Тобто, це вияв поваги гукати не дратуючи: Ганна, це як будити не різко, а потроху.
VAKULA
Мова може існувати у двох варіантах - м’якому і твердому. Кожний варіант застосовується там, де це доречно. З дітьми можна використовувати м’який, навіть пестливий варіант. А там, де потрібна дисципліна й чіткість, краще підійде твердий.
Я знав одну дівчинку, яка з дитинства вимагала, щоб її називали саме Анна, а не Ганна.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дуже гарна думка! Збільшується гнучкість і можливості мови і саме собою вирішується питання, що краще - м'яке чи тверде :)
ОБЕРЕЖНО АСТМА!
Про "а" на початку слов. Коли слухав східні мови, відчував від їх різкостей наче спазми в легенях, схоже на астму. Тому наша мова мала дуже мало таких слов.
Не дарма хвороба Астма так зветься! Назва показує подобность звуку "а" до відчуття приступу хвороби!
VAKULA
Затіяли цікаву й корисну дискусію. Це й справді так, що мова, яка не розвивається, спочатку занепада(є), а потім і зника(є). Ось ці закінчення на "є" точно можна позбуватися без жалю і з користю для мови. Друге: мова еволюціонує і всякі революційні (масовані) зміни в ній тільки на шкоду. Приємно було дізнатися, що Вакула ще й який ЛІНГВІСТ!. От спробую вгадати, що він живе на Полтавщині або звідти родом. (Шкода лиш що в АСТМІ він відчуває немилозвучність, а в ГЕРБ ГРАЙ, хоч кіл на голові теши). Хоч з основними ідеями Вакули я згоден: яка ж там милозвучність, коли чиясь мова схожа на гавкіт, жування або пшекання. Мої батько та мати помирали зо сміху в Німеччині, коли почули польську. Казали, що в нас і діти так не розмовляють. А ще таки має рацію Зірка, кажучи, що треба спочатку нам позбуватися шкідливих запозичень, канцеляризмів та іншого. Отож зараз проголосую ПРОТИ.
В недалекому минулому,норвежці теж модифікували свою мову..Їхня країна зараз є зразковою у багатьох показниках..Видно мова для успішної нації повинна бути відповідною...
Вірю в те, що розумію.
Це доки Вакула Коваль не з’явився :) Зараз він вам розкаже, які там всі збоченці, і яка їхня мова недолуга ))))))))
У сумнівних випадках доцільно звернутися до фоносемантичного аналізу звучання слова, наприклад, ось на цьому сайті.
У нас були сумніви, що краще "печ" чи "піч"? Задайте спочатку пэ*ч, а потім пи*ч. Згідно з фоносемантичним аналізом, "печ" звучить значно приємніше.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Твердость слова "ест".
Про "ест" - погарячкував був, я проти. Тому що "є" це те саме, що "йе" тобто "йест", це майже "гест". Тобто "йе" - тверде слово, ще й коротке та гармонійне. Бо пробував у продовж дня говорити "ест" - не годиться, нам потрібні відкриті склади.
промовте: Так і йеееее
порівняйте: Так і ест - горло напружується, як у арабів якихось.
VAKULA
Іноді можна додавати точності словам (творити нове слово), не виконуючи переходу "о"-і" :
(порівняти - знайдти одмінності
поровняти - зробити ровним, однаковим)
VAKULA
Твердость мови.
У деяких краях мовлят так: ходит, спит... , без м'якого знаку.
Ось де ще велике число м'якості, которой можна позбутися, без шкоди для зрозумілості.
Дуже невелике число "напружених" слов, що починаються на "а" та "і" мову не зопсують, але додадуть гостроти. (Іноді, або...)
Але при всякому зручному випадку вважаю доцільним "гуманьский" способ гармонізації слов - додавати "г" чи "й" на початку.
"є" - "йее" - це не м'якость, як на мене, а сила.
VAKULA
Простонародне скорочення, що я тут вже давно "обкатую":
співає - співа
бігає - біга
Як воно, не звично? Недоцільно? Можливо це занадто по-англійськи, коли коротесенькі незрозумілі без усього речення, слова.
Воно трохи зменшує надлишковість змісту, тому здається менш зрозумілим, без звички. Хоча іноді будуть невеликі незрозумілості, що пояснюватимуться змістом цілого речення:
дієслово гуляє - гуля, але ґуля - іменник.
VAKULA
Підтримую: гуля, співа, трима, нема, трива... Що лаконічніше, то краще.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
ГулЯ і ГУля - не підходить, бо різні наголоси й у ГУлі звук, як у Ганку. То як з Полтавою, пане Вакуло? Твої лінгво-здібності незаперечні! То яка твоя базова освіта? От я, до прикладу, фізико-хімік, а теж додаю свої 5 копійок до цього обговорення. От хто мені порадить, де мені на своїй клавіатурі на стаціонарному компі знайти Г-проривне? Підозріваю, що першим на це питання відповість друг Арсен!
Особисто вже давно помічав, скоріше відчував, що з українською мовою щось не те - що варто було б змінити деякі речі, повернути архаїчні форми, створити нові, але...
Чи відомі нам причини появи чергувань голосних української мови? Хіба ми можемо, зібравшись тут невеликою групою, взяти і змінити самі корені української (руської) мови? Історичні чергування голосних відбулися ще у праслов'янській мові, але їхні причини невідомі - може завдяки їм наша мова пройшла крізь тисячоліття змагань та боротьби за виживання? Може саме ця її м'якість та "непотрібне" чергування - це і є її імунітет, її "відпорність" на будь-які зовнішні загрози?
Цитата одного перекладача: "одного разу я дозволив собі вжити слово "чудовище". Саме так, не "чудовисько", а "чудовище", оскільки і корінь (чудо) і суфікс в українській мові широко уживані: є у нас "явище", є "видовище" – чому не можна сказати "чудовище"? Редактор обґрунтувати відмову не зміг (не було коли), знову звично пославшись на "офіційні норми словотворення". Мене від тих норм почала брати задуха."
Далі він каже, що "мовні норми, якими ми користуємось, здебільшого були встановлені за раннього совєцького союзу, за часів "українізації"".
І справді, варто розібратися, що саме було змінено в той період, щоб почати розвивати Сенсар з моменту, коли українська мова ще не зазнала змін. Тому пропоную плавно повертатися до норм ХАРКІВСЬКОГО ПРАВОПИСУ, як це вже давно робить телеканал СТБ.
Дякую Вакулі за цікаві твори Платона Лукашевича!
Слов'янські мови справді звучать скажімо "не смачно" для вух азіатів - в нас багато шиплячих та дзвінких звуків. Але ж Сенсар - це вінець індо-европейських мов, тому хай азіати послуговуються своїми мовами, а ми своїми.
Також згоден щодо звуку "ф" у Сенсарі - його варто прибрати та замінити. Також добрі приклади з коренем "ар" - "арно", "армонія", "аразд" тощо. Приклад "Он ест арний!" - це звучить якось дуже польською :) Можна також писати форму "есте", щоб був відкритий склад. Далі варто розвивати це допоміжне дієслово - для родів та кількості. Наприклад - якщо мова йде про якусь "неї", тоді "Вона еста арна", якщо про якогось "нього", то "То він естен арний", якщо про якихось "них", то "Вони ести арні" і т.д.
"Чужинці милуються нашою мовою, французи завжди просять щось сказати-заспівати українською, натомість сміються, наприклад, з польської…" - а потім те саме кажуть полякам і сміються з нашої мови :)
Про те, що Поляки (до речі Сенсаром варто було б народи писати з великої літери) мусять у своїх словах писати далеко більше, ніж по чотири літери підряд - наприклад zbezczeszczenie, тому вони використовують латинське слово profanacja, а в нас просто - зневага.
Також в коментарях було згадане походження слова "політика". Так от - дослівно воно значить "багато інтересів", бо "полі" - це багато і "етікос" - це інтереси, зацікавлення.
Цікаве зауваження про закінчення "є" в дієсловах - можна спробувати їх позбутися, як архаїзмів - "занепада(є), зника(є), сіда(є)" тощо. Але знову ж таки - ми не знаємо історичних причини виникнення саме такої форми мислення, коли дієсловом описували не саму дію, а стан людини, явища чи речі. Напевно це давня індо-европейська форма, яка збереглася у всіх її нащадках. В англійській "It is", "Es ist" в німецькій тощо. Багато своїми експериментами ми можемо легко та безболісно змінити одяг мови, але водночас поламати її суть, хід мислення.
Норвезька мова також має два варіанти - Bokmal та Nynorsk
Мій особистий висновок - на початку відновленим Сенсаром варто спілкуватися у окремій групі, бо нові користувачі, які приходитимуть ззовні на Народний Оглядач будуть здивовані і перше їх враження буде таке: "чому всі тут спілкуються суржиком?"
P.S. Про подібні речі вже давно пише перекладач Бабанський - http://babanski.sumno.com/post/ukrajinski-slova-scho-zalyshylys-lyshe-v-rosijskij/
Миролюбність і озброєність!
Якщо хвалити щось толком не знаючи за що, це мавпувати — участь “двійочників” та мавпи з окулярами (це з басні Крилова). Це є принизливо для українців, маючи таку свою мову. Бо мов тисячі, і всі вони діамантові. Чи для догоди українофобам зроби слово “слов'ян” - тобто, “раб”, “слов'янин” - буде йому синонім, а замість “ні душі” казажи “ні тіла”, як англійці.
А ще розмовляй гнусаво та картаво, щоб довести, що то є добре і можна звикнути до збочень. А я проти цього.
VAKULA
це правда - кожна мова має свої особливості. Англійська найрозповсюдженіша сьогодні (це факт), німецька легка до словотворення (подивіться статтю - http://goo.gl/VdIyIK), французька - мова літератури та мистецтва, а колись дипломатії. Це все факти, які не можна заперечити.
Миролюбність і озброєність!
"Думаю, очистити і спростити українську мову треба.
1. Сьогоднішня українська мова страшенно обтяжена совєтською канцелярщиною. Позбудьмося її, і мова зразу стане зрозумілішою (?!чому казати «у мене є», коли простіше «маю», «голова був обраний радою» замість «рада обрала голову»?!),
2. Якщо намагатися зближувати українську мову до сусідніх
замість шукати найприродніше у нашій, ширити і творити з нього,
тоді можемо розійтися з добрим наміром.
Ӏснує багато чого природнього і по селах, чуємо його і з дитячих уст, як уже згадувалося.
3. Позбуватися відмінків і часів означало б відібрати від нашої мови точність і ясність. Французи, які не мають відмінків, щоби виразити думку, мусять додавати інші слова.
Чужинці милуються нашою мовою, французи завжди просять щось сказати-заспівати українською, натомість сміються, наприклад, з польської …
4. До того ж, якщо наша мова «матірна» - нелогічно її «зраджувати». Гадаю, краще докопуватися до її джерел,
і відсікати з неї непотріб".
Дозволив собі нагадати ще раз допис п.Зірки, як найважливіший для мене і, надіюсь, для товариства.
Живе Слово творить і перемагає
Тут ще треба подумати. Дійсно "маю" набагато коротше. Але "мати" означає володіння чимось. А ми в цьому світі не володіємо нічим (якщо правильно розуміти), все нам дається тільки в тимчасове користування, тому "в мене є" (біля мене є, при мені є) набагато точніше відбиває правильний сенс речей.
Мабуть у всіх західних мовах використовується "мати", але це привело до того, що в них загострене відчуття власності. Саме тому, наприклад, англійці майже завжди до іменника додають "мій, твій, його і т.д".
Тут повністю згоден. Смисл абсолютно той самий, тільки зменшується кількість слів.
Дякую, Андрію, за таку несподівану оцінку!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Вважаю, що є рація. Моя мати родом зі Степаня Сарненського району. Так ось вона говорила : тук, нуж, кунь, стул. Це значить - тік, ніж, кінь, стіл і ми сміялися з неї завжди. Тому середнє О навіть дуже благозвучне, певно так колись і було, відроджуємо. Степань - це містечко людей великого українського духу. Ці люди багато знали і бачили і навіть побували в совіцьких тюрмах, хоч їх зараз вже і нема. Мати водила нас, дітей, в Степань пішки, автобус був до напівдороги. З Сошників через Ромейки до Великого Вербча ногами, певно більше 10 км .
Ще один доказ як нас кличе інформативна Земля до себе.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Вакула Коваль сказав: Мужність по-німецьки і... нафуркали )))). Це є правда, я була в колишньому НДР в кінотеатрі. То була вражена тим, що поряд сиділи німці і фуркали ((((( під час фільму.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Стосовно твердості мови - не перестарайтеся. Одна справа зробити корені подібними для полегшення і зовсім інша справа - це забрати різноманітність її звучання. Музика, ноти хай вам підкажуть, що приємніше слухати в раю.
Французи і італійці повсюди повсовали лє, лі, ля, перед кожним іменником. Чомусь їм не є занадто від тої м"ягкості. Стукніть кришталевими бокалами і послухайте цей дзвін. Я вже стукала і слухала цей звук, його хочеться повторювати безкінечно, звук тонко вібрує.
Вміти вимовляти горлом звуки і удосконалювати їх для слуху. Тому голос є важливим, він є кришталь. Наше тіло реагує на тон звуку, адже ми ще й когось повинні слухати. Отож, перш за все, це руйнівна чи лікуюча дія. Мовою ми повинні заворожувати, принаджувати, благотворити. Миротворці- )))))- обіймати і гладити. Ще, логос може значити голос, переставлений склад.
Також гадаю, що слово глаголиця, може значити, що попереду було дієслово, тобто дія+назва. Тому прізвища були дані по ремеслу (ковальчук, бондарчук) і читаємо ми їх раніше за ім"я. Так є правильно, бо першою була дія, а потім життя.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
На мою думку від переважного числа запропонованих нововведень українська мова втрачає свою милозвучність, наближаючись звучанням чи то до москальської, чи то до дойчляндської.
Після перечитання всіх коментарів пригадався анекдот.
Урок москальської мови в грузинській школі.
— Деті, запомнітє. Такіє слава, как «сол», «фасол» в русскам язікє пішуца с мягкім знакам. А такіє слава как «вілька», «тарєлька» — бєз мягкава знака.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Чергування О з І і Е з А - це те, що залишилось нам від сарматів і скіфів. Оскільки ми більше скіфи і сармати, ніж слов'яни, то не варто поривати із своїми предками.
Годжуся з Валерієм і Аватаром. Особливо сьогодні, коли, як ніколи, мова грає для українців роль щиту.
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Чергування голосних - це спадок наших предків скифів і сарматів, так само як і глухе "г" , та багато інших особливостей нашої мови. Всі наші велики річки: Дунай, Дніпро, Донець, Дон, Бог (нині чомусь Південний Буг) мають скифські імена. Швидше за все, ми більше нащадки скифів і сарматів, ніж слов'ян. Пишаймося цим. Мова - це сакральна річ. Вона зберігає пам'ять про нашу історію, наше коріння. Змінювати її можна лише добре розібравшись у своїй історії, зокрема генетичній. Скіфи - це ціла епоха в історії людства і багато позитивних письмових пам'яток про них. Що можна пов'язати із слов'янами? Важко сказати. Хіба псевдослов'янський москвинський народ. У середні віки українців звали роксоланами. У мене є тритомник Феофана Прокоповича - найосвіченішої людини вісімнадцятого сторіччя на нашій землі. Він написав їх для роксоланської молоді - це його слова. А роксолани - це одне з сарматських великих племінних об'днань на наших землях.
Сторінки