Два роки тому письменник Олександр Розов показав підстави для крайнього скептицизму з приводу сучасної генеральної лінії в області прикладного моделювання інтелекту*. Методично такий штучний інтелект (ШІ) не зміг піднятися вище вихідної ідеї Френка Розенблатта, показаної в 1957-1960 роках (це т.зв. концепція багатошарового персептрона, або т.зв. штучних нейронних мереж). Вже через 10 років стало зрозуміло, що у вихідної (цілком геніальної) ідеї були все-таки занадто урізані функції нейрона та ігнорувалися функції інфохімічного середовища, тому мережі на таких віртуальних модельних нейронах досягнуть в кращому випадку інтелекту медузи, пише він.

Наукова спільнота зайнялася пошуками просунутої моделі, але ще через 10 років почалося екстенсивне зростання ресурсів комп'ютерної пам'яті та обчислювальної потужності. Хтось вирішив, що при таких ресурсах BigData для ШІ буде цілком достатньо інтелекту медузи. Перспективні дослідження були згорнуті, і прикладна наука кинулася шукати шляхи форсованого набивання електронної медузи масивами даних.

У підсумку, ми маємо зараз не епоху Штучного Інтелекту, а епоху Штучного імбецила (дуже зручно – не треба навіть міняти абревіатуру ШІ). ШІ як збирач і примітивний аналізатор "великих даних", звичайно, корисний – але тільки на дуже обмеженому колі завдань (навмисно обмеженому, як довели Мінскі й Паперть в 1969-му). Трохи пізніше таку ж думку було опубліковано в "Scientific American"**.

Але тільки недавно шахраям, які багато років розповідали про створений (або майже створений) штучний інтелект, нагадали історію питання***. Хайп майже луснув.

Цитую вибірково:

— У 2015 році, наприклад, The Guardian писала, що зовсім скоро на дорогах з'являться безпілотні автомобілі, такий собі смертоносний додаток сучасного штучного інтелекту. «До 2020 року ви пересядете на заднє сидіння». А всього два роки тому Ілон Маск говорив, що до 2020 року «у нас буде більше мільйона автомобілів з повним програмним забезпеченням для безпілотного управління».

— Надії покладали на машину, яка буде гнучко реагувати на будь-які ситуації в міру їх виникнення. Замість цього дослідники виявили, що, попри весь значний прогрес, створені ними системи залишаються крихкими. Цей технічний термін означає, що «вони поводяться невірно при зіткненні з несподіваними даними».

— Будь-яка шестирічна дитина є значно більш гнучкою й універсальною, ніж «найрозумніший» робот Amazon. Ще більш важливо, що жодна зі створених нами систем не може розуміти, що робить – якою б чудовою вона не була.

В уяві постають розмови про нову зиму штучного інтелекту. З огляду на важливість глибокого навчання і великих даних в технологіях, важко уявити, що фінансування цих областей найближчим часом вичерпається. Але, можливо, ми побачимо свого роду осінь штучного інтелекту, коли дослідники розумно переосмислять свої погляди та очікування.

Розов коментує це так:

На жаль, хайп навколо ШІ лише МАЙЖЕ луснув. Як вірно помітили автори цитованої статті, важко уявити, що фінансування ШІ найближчим часом вичерпається. Важко – просто тому, що громіздка глобальна система натхненної медіа-брехні й поточного кредитування "візіонерських" ідей нездатна загальмувати навіть при відкритті очевидною дебільності цих ідей. Хайп лопне не від "прозріння" фінансистів і великих інвесторів, а від масового обґрунтованого бойкоту фейкових систем ШІ з боку споживачів.

* 02.07.2019 Все надежды человоща. Искусственный интеллект как бог человощества
** 10.12.2019 Scientific American: искусственный интеллект до сих пор не существует
*** 13 May, 2021 Are we in an AI summer or AI winter? Neither. We are entering an AI autumn. ADAM FRANK
Зима близко: какие ветры дуют в сторону ИИ?