Починаючи із середини 1990-х років, прослідковується стійка тенденція щодо поступового створення у Криму розвинутої мережі прихильників ваххабізму та інших споріднених йому течій нетрадиційного для Причорномор’я ісламу. Є певні підстави вважати, що в Криму розпочався процес формування на їх основі релігійної опозиції.
Враховуючи останні терористичні акції на відомих світових курортах в Туреччині, Індонезії, Єгипті тощо, представляється, що діяльність ісламських радикалів у перспективі може створити серйозну перешкоду сталому розвиткові Автономної Республіки Крим (АРК) як курорту, а також Української держави в цілому.
У записці розглядається діяльність у АРК організацій та угруповань, що сповідують ваххабітську, або близьку до ваххабізму ідеологію.
Надаються конкретні рекомендації щодо протидії радикалізації кримського мусульманського середовища, вносяться пропозиції щодо необхідності удосконалення чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
Зростання впливу радикальних течій ісламу в кримському мусульманському середовищі є серйозною проблемою сучасного регіонального розвитку. Починаючи із середини 1990-х років, прослідковується стійка тенденція щодо поступового створення в Криму розвинутої мережі прихильників ваххабізму та інших споріднених йому течій нетрадиційного для Причорномор’я ісламу. Є певні підстави вважати, що в Криму розпочався процес формування релігійної опозиції.
Враховуючи останні терористичні акції на відомих світових курортах в Туреччині, Індонезії, Єгипті тощо, представляється, що діяльність ісламських радикалів в перспективі може створити серйозну перешкоду сталому розвиткові Автономної Республіки Крим (АРК) як курорту, а також Української держави в цілому.
За даними Рескомітету АРК у справах релігій, станом на 1 січня 2007 року на території АРК зареєстровано 366 мусульманських релігійних організацій, серед яких 1 релігійний центр – Духовне управління мусульман Криму (ДУМК), 5 медресе, 324 мусульманські громади, що входять до складу ДУМК, і 36 автономних мусульманських громад. Без реєстрації статутів здійснюють свою діяльність 612 етнічних мусульманських громад кримських татар і представників інших народів, що традиційно сповідують іслам.
Групи ваххабітів діють у Криму досить ізольовано, створюючи малочисельні мобільні групи прихильників. У регіоні все наочніше спостерігаються характерні зовнішні ознаки ісламу ваххабітського напряму: відрощування чоловіками специфічних борід, поступовий перехід мусульманських жінок на носіння характерного одягу – хіджабів, специфічна практика проведення мусульманської молитви – намазу тощо.
Зазначимо, що у 2000 р. у Криму був зареєстрований впливовий саудівський благодійний фонд “Ас-Суна”, президент якого – Мухаммад Аль-Кахтані керував також приватною канцелярією саудівського принца Сауда бін Фагда Абд аль-Азіза. Фонд тісно співпрацювач із кримським фондом “Крим 2000”, яким керував Х.Куртбеддінов, співголова опозиційної до Меджлісу “Координаційної Ради”.
З метою поширення свого впливу серед кримських мусульман цей альянс почав здійснювати проекти щодо організації хаджу (паломництва) віруючих до Мекки (Королівство Саудівська Аравія).
Після повернення мусульман з Мекки, з метою зміцнення основного складу учасників хаджу, фондами “Ас-Суна”, “Крим 2000”, під егідою “WAMI” [2] був організований літній табір у селі Баланово Білогірського району АРК, де обговорювалися питання виборів майбутніх імамів, відпрацьовування системи зв'язку, поширення релігійної літератури.
Правоохоронними органами АРК вказаний табір, як і сам фонд “Ас-Суна”, було закрито, арабські емісари були депортовані з Криму. Однак, у середовищі кримських мусульман чимало учасників зазначеного паломництва продовжують проповідувати ваххабітську ідеологію.
Активна діяльність арабських місіонерських груп зареєстрована у Бахчисарайському і Білогірському районах АРК, де мусульманський склад населення досягає 25 %.
Практично у всіх мечетях Бахчисарайського району наявна релігійна література ваххабітського напряму.
Оцінюючи серйозність перспективи подальшого внутрішньоконфесійного розколу серед кримських татар, Муфтій мусульман Криму Е. Аблаєв (очолює ДУМК) та голова Меджлісу кримськотатарського народу М. Джемілєв на сторінках кримськотатарських ЗМІ заявляють про своє негативне ставлення до представників різних благодійних фондів з арабських країн, які безпосередньо працюють з кримськими мусульманськими общинами, створюючи умови для їхньої подальшої “ваххабізації” та, відповідно, виходу з під контролю ДУМК.
З огляду на серйозну підтримку з боку закордонних радикальних ісламських центрів, високий ступінь організованості (що проявилося, зокрема, у 2002 р. під час протестних акцій кримських мусульман проти військової операції США в Іраку), не можна виключати подальшої участі кримських ваххабітів в акціях екстремістського характеру. Вже сьогодні спостерігається активна участь близьких до ваххабізму осіб у керівництві та здійсненні земельних самозахоплень (зокрема, група Д. Аметова).
Близькою до ідеології ваххабізму є діяльність незареєстрованої радикальної партії “Хізб-ут-Тахрір” [3](“Ісламська партія звільнення”).
За оцінками Рескомітету АРК у справах релігій, подібні фонди виявляють все більшу активність на території Криму. Яскравим прикладом є діяльність фонду “Азіз Махмуд Худаї Вакуфи”, що активно діє в Криму з середини 90-х років. Діяльність цього фонду почалася з будівництва мечетей, однак нині основний акцент спрямований на підготовку мусульманських релігійних кадрів в медресе смт. Азовське Джанкойського району АРК. У 2006 р. медресе випустило 26 учнів: 17 юнаків та 9 дівчат. Викладання в медресе проводиться турецькими викладачами.
У 2005 р. ДУМК були звільнені від займаних посад 11 випускників зазначеного медресе за прихильність до ідеології партії “Хізб-ут-Тахрір”, однак не відбулося істотних змін у сфері контролю за процесом навчання з боку ДУМК.
Активна діяльність “Хізб-ут-Тахрір” у Криму викликала конфлікт цієї партії з керівництвом ДУМК, що почався у серпні 2004 р. У жовтні 2004 р.
Духовне управління мусульман Криму прийняло рішення про звільнення від займаних посад 8 імамів кримських мечетей (у т.ч. імамів центральних міських мечетей Білогірська, Джанкоя, Алушти) за їхню належність до “Хізб-ут-Тахрір”, однак ці заходи не призвели до падіння впливу зазначеної релігійної партії на кримське мусульманське середовище.
Так, якщо до 2005 р. “Хізб-ут-Тахрір” діяла в Джанкої, Алушті, Бахчисараї, Ялті, Сімферополі, Керчі, то сьогодні осередки партії активно діють практично на всій території АРК, їх чисельність складає приблизно 5000 осіб.
Важливо підкреслити, що активна діяльність прихильників “Хізб-ут-Тахрір” призвела до загострення внутрішньоконфесійних відносин у мусульманському середовищі Криму. У липні-серпні 2005 року протистояння переросло у відкриті зіткнення. Так, зіткнення за право контролю над мечетями між представниками ДУМК та прихильниками партії “Хізб-ут-Тахрір” відбулися в мечетях м. Алушти і м Судака. Внаслідок конфлікту мусульманські громади Алушти і Судака заявили про свій вихід зі складу ДУМК та представили до Рескомітету у справах релігій АРК документи для реєстрації автономних (незалежних від ДУМК) мусульманських громад.
Слід зазначити, що при подальшому розвитку подій щодо реєстрації автономних громад активістами “Хізб-ут-Тахрір” можуть початися правові конфлікти між автономними мусульманськими громадами й ДУМК у питаннях права власності на культові споруди, земельні ділянки, що виділяються під будівництво мечетей і т.д. Поза контролем ДУМК можуть опинитися ключові аспекти діяльності автономних мусульманських громад: взаємодія із закордонними релігійними центрами, канонічна діяльність, видання й розповсюдження релігійної літератури.
В АРК також діє близький до ваххабітів ісламський рух “Таблігі Джамаат” [4]. Привертає увагу, що у 1999 р. група прихильників “Таблігі Джамаат” була звинувачена в організації серії вибухів у столиці Узбекистану Ташкенті. Після терористичних актів у м. Ташкент у лютому 1999 р. керівництво Узбекистану заборонило на законодавчому рівні діяльність “Таблігі Джамаат”, а також її найближчого союзника – Ісламського руху Узбекистану (ІРУ), які були вимушені перейти на нелегальне становище.
Після масових арештів та заборони діяльності в Узбекистані певна кількість представників “Таблігі Джамаат”, а, можливо, й інших радикальних ісламських течій, які мають своїх знайомих та родичів серед своїх колишніх сусідів – кримських татар, прийняли рішення оселитися в кримському регіоні (зокрема в гірсько-лісовій місцевості) серед своїх одновірців.
За результатами перепису населення 2001 р., кількість етнічних узбеків, що проживають у Криму, склала 2,9 тис. осіб. Сьогодні їх чисельність, за оцінками, досягає близько 5000 осіб. При цьому необхідно враховувати, що окрім вимушених мігрантів, значна кількість узбеків прибуває до Криму на сезонні заробітки та мешкає на території півострова фактично нелегально.
Деякі представники цієї міграційної хвилі навчалися у закордонних, зокрема пакистанських, мусульманських навчальних закладах, і після переселення до АРК поширюють в середовищі традиційного кримського ісламу фундаменталістські ідеї.
За даними мусульманських священнослужителів, діяльність учасників руху “Таблігі Джамаат” помічена у Сімферопольському, Бахчисарайському, Білогірському, Красноперекопському районах АРК. Активісти “Таблігі Джамаат” сповідують версію ісламу, дуже близьку до ідеології ваххабітів.
Діяльність цього нелегального руху відбувається “від дверей до дверей”, без залучення широких мас мусульманського населення Криму, та потребує поглибленого вивчення.
Рекомендації
Правоохоронним органам АРК посилити правовий контроль за дотриманням в кримському регіоні законодавства про свободу совісті та релігійні організації, політичні партії, міграцію.
Кабінетові Міністрів України забезпечити виконання Указу Президента України № 154/2006 від 28 лютого “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року “Про суспільну ситуацію в Автономній Республіці Крим”, зокрема у частині впорядкування проведення місіонерської й релігійно-освітньої діяльності.
Верховній Раді України внести зміни до чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а саме: процедура реєстрації релігійних організацій має стати обов’язковою для всіх без виключення релігійних організацій, а не тільки для тих, хто ставить за мету отримати статут юридичної особи (що спостерігається сьогодні).
Державний комітет України у справах національностей, релігій та міграції, а також його установи на місцях мають одержати право в адміністративному порядку припиняти діяльність релігійних організацій (у випадку грубих порушень законодавчих норм) із правом оскарження таких рішень у судовому порядку.
Доцільно ввести принцип обов'язкової періодичної звітності, встановлення переліку звітних даних, які надаються релігійними організаціями, а також термінів їхнього надання, з обов'язковою фіксацією змін юридичної адреси та керівного органу.
Міносвіти АР Крим більш активно впливати на процеси мусульманської освіти, приділяючи значної уваги пропаганді в мусульманському середовищі демократичних, гуманних цінностей.
Органам Прокуратури України забезпечити постійний моніторинг релігійної літератури, що надходить із закордонних ісламських, в тому числі ваххабітських, центрів.
Національній академії наук України дослідити проблему ісламського радикалізму, зокрема його історичних витоків, специфіки, особливостей сучасного розвитку та світового державно-правового досвіду боротьби з проявами цього явища.
Передові нейромережі – це інтелектуальні істоти з власними стратегіями, мотиваціями та рисами поведінки, характерними для психопатів. Ми вже пройшли дві з п’яти фаз «психопатичного союзу»: ШІ...
Щодо проблеми проникнення ваххабізму в конфесійний простір АР Крим
Світ:
05042907a.jpg
Враховуючи останні терористичні акції на відомих світових курортах в Туреччині, Індонезії, Єгипті тощо, представляється, що діяльність ісламських радикалів у перспективі може створити серйозну перешкоду сталому розвиткові Автономної Республіки Крим (АРК) як курорту, а також Української держави в цілому.
У записці розглядається діяльність у АРК організацій та угруповань, що сповідують ваххабітську, або близьку до ваххабізму ідеологію.
Надаються конкретні рекомендації щодо протидії радикалізації кримського мусульманського середовища, вносяться пропозиції щодо необхідності удосконалення чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
Зростання впливу радикальних течій ісламу в кримському мусульманському середовищі є серйозною проблемою сучасного регіонального розвитку. Починаючи із середини 1990-х років, прослідковується стійка тенденція щодо поступового створення в Криму розвинутої мережі прихильників ваххабізму та інших споріднених йому течій нетрадиційного для Причорномор’я ісламу. Є певні підстави вважати, що в Криму розпочався процес формування релігійної опозиції.
Враховуючи останні терористичні акції на відомих світових курортах в Туреччині, Індонезії, Єгипті тощо, представляється, що діяльність ісламських радикалів в перспективі може створити серйозну перешкоду сталому розвиткові Автономної Республіки Крим (АРК) як курорту, а також Української держави в цілому.
За даними Рескомітету АРК у справах релігій, станом на 1 січня 2007 року на території АРК зареєстровано 366 мусульманських релігійних організацій, серед яких 1 релігійний центр – Духовне управління мусульман Криму (ДУМК), 5 медресе, 324 мусульманські громади, що входять до складу ДУМК, і 36 автономних мусульманських громад. Без реєстрації статутів здійснюють свою діяльність 612 етнічних мусульманських громад кримських татар і представників інших народів, що традиційно сповідують іслам.
Групи ваххабітів діють у Криму досить ізольовано, створюючи малочисельні мобільні групи прихильників. У регіоні все наочніше спостерігаються характерні зовнішні ознаки ісламу ваххабітського напряму: відрощування чоловіками специфічних борід, поступовий перехід мусульманських жінок на носіння характерного одягу – хіджабів, специфічна практика проведення мусульманської молитви – намазу тощо.
Зазначимо, що у 2000 р. у Криму був зареєстрований впливовий саудівський благодійний фонд “Ас-Суна”, президент якого – Мухаммад Аль-Кахтані керував також приватною канцелярією саудівського принца Сауда бін Фагда Абд аль-Азіза. Фонд тісно співпрацювач із кримським фондом “Крим 2000”, яким керував Х.Куртбеддінов, співголова опозиційної до Меджлісу “Координаційної Ради”.
З метою поширення свого впливу серед кримських мусульман цей альянс почав здійснювати проекти щодо організації хаджу (паломництва) віруючих до Мекки (Королівство Саудівська Аравія).
Після повернення мусульман з Мекки, з метою зміцнення основного складу учасників хаджу, фондами “Ас-Суна”, “Крим 2000”, під егідою “WAMI” [2] був організований літній табір у селі Баланово Білогірського району АРК, де обговорювалися питання виборів майбутніх імамів, відпрацьовування системи зв'язку, поширення релігійної літератури.
Правоохоронними органами АРК вказаний табір, як і сам фонд “Ас-Суна”, було закрито, арабські емісари були депортовані з Криму. Однак, у середовищі кримських мусульман чимало учасників зазначеного паломництва продовжують проповідувати ваххабітську ідеологію.
Активна діяльність арабських місіонерських груп зареєстрована у Бахчисарайському і Білогірському районах АРК, де мусульманський склад населення досягає 25 %.
Практично у всіх мечетях Бахчисарайського району наявна релігійна література ваххабітського напряму.
Оцінюючи серйозність перспективи подальшого внутрішньоконфесійного розколу серед кримських татар, Муфтій мусульман Криму Е. Аблаєв (очолює ДУМК) та голова Меджлісу кримськотатарського народу М. Джемілєв на сторінках кримськотатарських ЗМІ заявляють про своє негативне ставлення до представників різних благодійних фондів з арабських країн, які безпосередньо працюють з кримськими мусульманськими общинами, створюючи умови для їхньої подальшої “ваххабізації” та, відповідно, виходу з під контролю ДУМК.
З огляду на серйозну підтримку з боку закордонних радикальних ісламських центрів, високий ступінь організованості (що проявилося, зокрема, у 2002 р. під час протестних акцій кримських мусульман проти військової операції США в Іраку), не можна виключати подальшої участі кримських ваххабітів в акціях екстремістського характеру. Вже сьогодні спостерігається активна участь близьких до ваххабізму осіб у керівництві та здійсненні земельних самозахоплень (зокрема, група Д. Аметова).
Близькою до ідеології ваххабізму є діяльність незареєстрованої радикальної партії “Хізб-ут-Тахрір” [3](“Ісламська партія звільнення”).
За оцінками Рескомітету АРК у справах релігій, подібні фонди виявляють все більшу активність на території Криму. Яскравим прикладом є діяльність фонду “Азіз Махмуд Худаї Вакуфи”, що активно діє в Криму з середини 90-х років. Діяльність цього фонду почалася з будівництва мечетей, однак нині основний акцент спрямований на підготовку мусульманських релігійних кадрів в медресе смт. Азовське Джанкойського району АРК. У 2006 р. медресе випустило 26 учнів: 17 юнаків та 9 дівчат. Викладання в медресе проводиться турецькими викладачами.
У 2005 р. ДУМК були звільнені від займаних посад 11 випускників зазначеного медресе за прихильність до ідеології партії “Хізб-ут-Тахрір”, однак не відбулося істотних змін у сфері контролю за процесом навчання з боку ДУМК.
Активна діяльність “Хізб-ут-Тахрір” у Криму викликала конфлікт цієї партії з керівництвом ДУМК, що почався у серпні 2004 р. У жовтні 2004 р.
Духовне управління мусульман Криму прийняло рішення про звільнення від займаних посад 8 імамів кримських мечетей (у т.ч. імамів центральних міських мечетей Білогірська, Джанкоя, Алушти) за їхню належність до “Хізб-ут-Тахрір”, однак ці заходи не призвели до падіння впливу зазначеної релігійної партії на кримське мусульманське середовище.
Так, якщо до 2005 р. “Хізб-ут-Тахрір” діяла в Джанкої, Алушті, Бахчисараї, Ялті, Сімферополі, Керчі, то сьогодні осередки партії активно діють практично на всій території АРК, їх чисельність складає приблизно 5000 осіб.
Важливо підкреслити, що активна діяльність прихильників “Хізб-ут-Тахрір” призвела до загострення внутрішньоконфесійних відносин у мусульманському середовищі Криму. У липні-серпні 2005 року протистояння переросло у відкриті зіткнення. Так, зіткнення за право контролю над мечетями між представниками ДУМК та прихильниками партії “Хізб-ут-Тахрір” відбулися в мечетях м. Алушти і м Судака. Внаслідок конфлікту мусульманські громади Алушти і Судака заявили про свій вихід зі складу ДУМК та представили до Рескомітету у справах релігій АРК документи для реєстрації автономних (незалежних від ДУМК) мусульманських громад.
Слід зазначити, що при подальшому розвитку подій щодо реєстрації автономних громад активістами “Хізб-ут-Тахрір” можуть початися правові конфлікти між автономними мусульманськими громадами й ДУМК у питаннях права власності на культові споруди, земельні ділянки, що виділяються під будівництво мечетей і т.д. Поза контролем ДУМК можуть опинитися ключові аспекти діяльності автономних мусульманських громад: взаємодія із закордонними релігійними центрами, канонічна діяльність, видання й розповсюдження релігійної літератури.
В АРК також діє близький до ваххабітів ісламський рух “Таблігі Джамаат” [4]. Привертає увагу, що у 1999 р. група прихильників “Таблігі Джамаат” була звинувачена в організації серії вибухів у столиці Узбекистану Ташкенті. Після терористичних актів у м. Ташкент у лютому 1999 р. керівництво Узбекистану заборонило на законодавчому рівні діяльність “Таблігі Джамаат”, а також її найближчого союзника – Ісламського руху Узбекистану (ІРУ), які були вимушені перейти на нелегальне становище.
Після масових арештів та заборони діяльності в Узбекистані певна кількість представників “Таблігі Джамаат”, а, можливо, й інших радикальних ісламських течій, які мають своїх знайомих та родичів серед своїх колишніх сусідів – кримських татар, прийняли рішення оселитися в кримському регіоні (зокрема в гірсько-лісовій місцевості) серед своїх одновірців.
За результатами перепису населення 2001 р., кількість етнічних узбеків, що проживають у Криму, склала 2,9 тис. осіб. Сьогодні їх чисельність, за оцінками, досягає близько 5000 осіб. При цьому необхідно враховувати, що окрім вимушених мігрантів, значна кількість узбеків прибуває до Криму на сезонні заробітки та мешкає на території півострова фактично нелегально.
Деякі представники цієї міграційної хвилі навчалися у закордонних, зокрема пакистанських, мусульманських навчальних закладах, і після переселення до АРК поширюють в середовищі традиційного кримського ісламу фундаменталістські ідеї.
За даними мусульманських священнослужителів, діяльність учасників руху “Таблігі Джамаат” помічена у Сімферопольському, Бахчисарайському, Білогірському, Красноперекопському районах АРК. Активісти “Таблігі Джамаат” сповідують версію ісламу, дуже близьку до ідеології ваххабітів.
Діяльність цього нелегального руху відбувається “від дверей до дверей”, без залучення широких мас мусульманського населення Криму, та потребує поглибленого вивчення.
Рекомендації
Правоохоронним органам АРК посилити правовий контроль за дотриманням в кримському регіоні законодавства про свободу совісті та релігійні організації, політичні партії, міграцію.
Кабінетові Міністрів України забезпечити виконання Указу Президента України № 154/2006 від 28 лютого “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року “Про суспільну ситуацію в Автономній Республіці Крим”, зокрема у частині впорядкування проведення місіонерської й релігійно-освітньої діяльності.
Верховній Раді України внести зміни до чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а саме: процедура реєстрації релігійних організацій має стати обов’язковою для всіх без виключення релігійних організацій, а не тільки для тих, хто ставить за мету отримати статут юридичної особи (що спостерігається сьогодні).
Державний комітет України у справах національностей, релігій та міграції, а також його установи на місцях мають одержати право в адміністративному порядку припиняти діяльність релігійних організацій (у випадку грубих порушень законодавчих норм) із правом оскарження таких рішень у судовому порядку.
Доцільно ввести принцип обов'язкової періодичної звітності, встановлення переліку звітних даних, які надаються релігійними організаціями, а також термінів їхнього надання, з обов'язковою фіксацією змін юридичної адреси та керівного органу.
Міносвіти АР Крим більш активно впливати на процеси мусульманської освіти, приділяючи значної уваги пропаганді в мусульманському середовищі демократичних, гуманних цінностей.
Органам Прокуратури України забезпечити постійний моніторинг релігійної літератури, що надходить із закордонних ісламських, в тому числі ваххабітських, центрів.
Національній академії наук України дослідити проблему ісламського радикалізму, зокрема його історичних витоків, специфіки, особливостей сучасного розвитку та світового державно-правового досвіду боротьби з проявами цього явища.
Зверніть увагу
Як контролювати «цифрового дракона» і чому нейромережі діють як психопати – підказка від Джорджа Орвелла