Зображення користувача Доктор Смалець.
Доктор Смалець

Семіотичний простір

Моя оцінка корисності цієї статті: 
1 - Може колись знадобиться.

*Цей текст написано в 2007 р. – тоді у вагонах метро було дуже багато реклами.

На одній з ліній київського метро я іноді потрапляю в такий дивний вагон, у якому зовсім немає реклами* –  жодної навіть маленької наклейки. Від несподіванки чомусь починає дзвеніти у вухах. Тобто, поїзд гуркотить як завжди, але відчуття таке, наче опинився в іншому часі і просторі. Люди обмінюються здивованими, осмисленими і доброзичливими поглядами. Здається, що всі прокинулися від якоїсь матриці. Можна навести лад у думках. У власних думках. Чужі розмови не дратують, а нагадують ранкове цвірінькання горобців...

Виходиш на своїй станції і знову опиняєшся у величезному міському смітнику. З усіх боків мені безперервно щось намагаються увіпхати у вуха, очі і руки: гукають, улещують, підморгують з біг-бордів, тицяють буклети і безкоштовні газети...

Мені 48 років. У цьому віці мені відомо, як зветься кожна клітинка (знак) тої дурнуватої семіотичної мозаїки. Всі ці легіони знаків, включаючи прочитану мною незначну частину світової художньої літератури, з шаленою швидкістю крутяться у моєму бідному двох-ядерному мозкові. Я відчуваю себе звичайним міським божевільним. Від інших мешканців міського транспорту я відрізняюся тим, що ніколи не відгадую кросворди! Таким чином я висловлюю свій внутрішній протест.

Іноді, дуже рідко, вдається побувати у справжньому лісі. Я уважно розглядаю дерева, кущі, рослини, різних комашок. Вони досконалі і прекрасні. У кожного з них є своє наукове ім’я, але я не знаю цих імен і вони мені не потрібні. Я без посередників (знаків) сприймаю ці чудеса Природи, адже Я є ЇЇ частиною, у якійсь мірі, можливо, навіть Царем. Це дивовижне відчуття! Майже, як в метро…

Наші інтереси: 

.

Підписуюсь на новини

Коментарі

Зображення користувача Доктор Смалець.

Можливо, цей текст трішки допоможе якомусь Сізіфові у великій справі зупинки власного внутрішнього діалогу:-)).

Зображення користувача Явсе Світ.

Не потрібно боятися виглядати божевільним і тоді вже зовсім недалеко до Царя Природи(Свідомості)...

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Миро Продум.

З ким поведешся, того і наберешся. Природа є божественним творінням, тому спілкування з нею робить нас гармонійнішими і здоровішими. Що стосується людського творіння, то тут не все так однозначно.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Публікація чудова! Особливо останній абзац!

Надіюсь, Докторе, Ви тепер зрозуміли, що я маю на увазі, коли кажу, що не можна пізнати Всесвіт шляхом навішування ярликів у вигляді різних слів, класифікацій чи придумування релігій та філософських вчень. Тому що ці слова, терміни і вчення не відображають справжню суть явища. Пізнати Всесвіт можна тільки шляхом прямого сприйняття і ототожнення себе з ним, що Ви і намагалися зробити.

Перепрошую, що знову коментую публікацію світоглядного характеру, хоча обіцяв цього не робити на НО. Просто, пан Доктор, сам в коментарі звернув мою увагу на цю публікацію, тому не міг залишити поза увагою.

Зображення користувача Доктор Смалець.

Дякую, Доброславе. Сподіваюсь, що тепер Вам буде важче навішувати на мене ярлик душителя інакодумців:-)).

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Пане Докторе, думаю, якщо Ви перешукаєте весь Інтернет, то не знайдете де я на Вас навішував ярлики :)

Доктор Смалець каже:
Дякую, Доброславе. Сподіваюсь, що тепер Вам буде важче навішувати на мене ярлик душителя інакодумців:-)).