Аудіоверсія: Розподіл влад у демосах – поєднуємо церковну і козацьку традицію

Навіщо потрібні гілки влади

Так званий «розподіл влади» є стандартним управлінським прийомом, спрямованим на підвищення якості рішень, розподіл компетенцій, взаємний контроль, захист від узурпації влади. У сфері державного управління зазвичай йдеться про розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також контрольну, екзаменаційну, юридичну, засновницьку та виборчу.

Традиція структурування влади

Ідея розподілу влади йде ще від Платона: задля підвищення ефективності державного управління він пропонував виокремити чотири функції – управління, законодавства, суддівства та військової справи.

У козацькій традиції знаходимо структурування єдиної влади на 5 гілок, представлених старшиною – виборними вищими посадовцями:

• отаман – загальне управління,
• писар – діловодство і наукове забезпечення,
• суддя – правове забезпечення,
• осавул – військове забезпечення,
• скарбник – економічне забезпечення.

Вочевидь, козацька система була продовженням прадавньої арійської традиції. Зокрема, вона зафіксована в євангельському описі першої церковної громади:

• Ісус Хрестос – голова,
• Іван Заведей – редактор Чотириєвангелія, писар,
• Яків Справедливий – суддя,  
• Симон Петро – силовик, воїн,
• Андрій – скарбник.

Колективна і лідерська моделі управління

У козацькій традиції згадані п’ятеро посадовців обиралися громадою, тобто формування органів управління відбувалося знизу догори. У церковній традиції Ісус Хрестос, володіючи безперечним авторитетом, самостійно призначив апостолів і розподілив між ними функції. Це свідчить про правомірність обох моделей організації – колективної та лідерської.

Доступнішою є колективна модель – її може застосувати будь-яка спільнота. Натомість реалізація лідерської моделі можлива лише за наявності лідера, що користується особливим авторитетом і довірою.  

Від демосів до брахманату

Демоси – це організовані спільноти персонально знайомих людей, що керовані «квінтетом» – керівним ядром (старшиною) з п’яти осіб. Об’єднання демосів у багаторівневу ієрархічну мережу веде до формування постіндустріальної форми державної організації – церкви-держави, або ж Сокупії–Скуфії–Скіфії. Для її позначення ще застосовують термін «брахманат» – держава брахманів, тобто святих мудреців.

Демоси поєднують церковну і державну козацьку традицію, відтак допускають організацію як за колективною, так і за лідерською моделлю.

Лідерська модель заохочується у первинних демосах, тобто на рівні сотні – спільноті чисельністю від 20 до 100 осіб. Сенс цієї моделі в тому, що лідер, за прикладом Ісуса Хреста, самостійно формує квінтет, призначаючи радника, правника, силовика і скарбника.

Натомість при об’єднанні демосів у структури вищого рівня – полки, коші, корпуси, патріархат – допускається лише колективна модель.

Як працює колективна модель

У колективній моделі всі посади старшини є виборними. Загальна схема така.

Спочатку простою більшістю голосів обирається голова – в залежності від організаційного рівня це може бути сотник, полковник, кошовий, генерал або патріарх.

Після цього голова пропонує одного або двох кандидатів на кожну з чотирьох посад. Для позначення цих посад можна застосувати традиційні козацькі назви:

• писар (наукова гілка влади),
• суддя (судова гілка влади),
• осавул (безпекова гілка влади),
• скарбник (господарська гілка влади).  

Голосувати можна одразу за кількох кандидатів на ту ж саму посаду. Обраним на посаду вважається той кандидат, який набрав найбільше голосів, але не менше половини.

Завдяки такій системі забезпечується цілісність влади: демос обирає лідера, лідер пропонує старшину, демос висловлює довіру.

На першому – сотенному – рівні голосують усі члени сотенного демосу.

На другому рівні голосують лише члени полкового демосу. До полкового демосу належить вся сотенна старшина. Спочатку сотники обирають полковника. Обраний полковник пропонує полковий квінтет зі складу сотенних старшин. Далі сотенні писарі обирають або затверджують полкового писаря, сотенні судді – полкового суддю, сотенні осавули – полкового осавула, сотенні скарбники – полкового скарбника.

Подібним чином формуються квінтети третього рівня – коша, четвертого рівня – корпусу, і п’ятого рівня – патріархату.

Як бачимо, тут працює метафізичний принцип «Те, що вгорі, подібне до того, що внизу». Завдяки такому підходу людина, яка знається на діяльності полку, легко зорієнтується в діяльності коша, корпусу, патріархату.

Термін повноважень старшини визначається її рівнем:

• сотня – 1 рік,
• полк – 2 роки,
• кіш – 3 роки,
• корпус – 4 роки,
• патріархат – 5 років.

Взаємодопомога і взаємоконтроль

Координація і взаємодопомога старшини забезпечується єдиноначальністю, адже всім керує голова, який несе персональну відповідальність за досягнення поставлених цілей. Захист голови від помилок забезпечується тим, що його накази набувають сили після погодження усіма членами квінтету. Завдяки цьому всі накази голови проходять експертизу з погляду науки, права, безпеки та економіки.

Якщо голова не задоволений роботою когось зі старшин, то він у будь-який момент може зініціювати його дострокове переобрання. Формальною підставою для переобрання може бути те, що член старшини тричі заветував наказ голови. Переобрання відбувається згідно з  усталеною процедурою: голова пропонує кандидатів, а демос обирає з них того, кого вважає кращим.  

З другого боку, будь-який член старшини може ініціювати дострокове переобрання голови. Якщо ініціативу підтримає проста більшість голів нижчого рівня, то здійснюється дострокове переобрання всього квінтету. Наприклад, якщо полковий писар зініціює переобрання полковника – і цю ініціативу підтримає більш ніж половина сотників, то відбувається переобрання всього полкового квінтету.

Демоси – це законодавча влада

Влада народу як суверена реалізується шляхом його самоорганізації у правильно організовані громади – демоси. Вони об’єднують активну частину народу, яка з власної волі бере участь у суспільному житті. Будь-хто з народу може приєднатися до існуючого демосу або заснувати новий.

Сотенні демоси є первинними одиницями народного суверенітету, першоджерелами влади і права. Будучи самоорганізованими спільнотами персонально знайомих людей, демоси спроможні самостійно впорядковувати своє життя, виробляти внутрішні правила і закони. Тому демоси виступають в ролі законодавчої влади. Це не просто гілка влади – це її стовбур.

Демоси формують власну правову систему – право громад. При об'єднанні демосів поступово формується загальне право.

Для виконання законодавчої функції демосам нема потреби делегувати свій суверенітет іншим особам чи установам. Демоси є достатньо компактними для того, щоб усі їх члени брали активну участь у формуванні правової основи своїх громад.

Таким чином, кожен сотенний демос є своєрідним міні-парламентом – первинним органом законодавчої влади. Головою цього парламенту є голова демосу, відтак він виконує функції, властиві для голови (спікера) парламенту.

Оскільки голова демосу обирається прямим загальним голосуванням усіх його членів, то водночас він є і президентом демосу. Відтак голова демосу водночас виконує функції, властиві президентам – головам держав.

Загалом демоси мають ознаки президентсько-парламентської (змішаної) форми правління, яка поєднує ознаки парламентської і президентської республіки. Змішана форма правління властива багатьом сучасним державам, в тому числі й Україні.   

Формування гілок влади

У правових державах судова, виконавча та інші гілки влади формуються парламентом або парламентом спільно з президентом. У демосах судова влада представлена суддею, а виконавча влада – скарбником. Згідно з козацькою традицією, також виділяється наукова влада, представлена писарем, і військова (безпекова) влада, представлена осавулом (шерифом). Обрання на ці посади здійснюють усі члени демосу, обираючи з двох чи більше кандидатів, запропонованих головою демосу.

Будучи вищим органом влади, демос може достроково переобрати голову демосу. Для ініціювання процедури переобрання досить простої більшості голосів членів демосу.  

Підтримання балансу, захист від помилок

Запропонована система розподілу повноважень, стримувань і противаг  впорядковує діяльність демосу, захищає його від помилок і зловживань. Її перевага полягає у простоті, зрозумілості та природовідповідності. У процесі практичного застосування вона може змінюватися і вдосконалюватися.    

Кому вниз - Мажа-віра