Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Про архангелів Гаврила і Михайла

Світ:

Казуси з “народною етимологією” дуже часто виникали тоді, коли арійські сакральні назви потрапляли в неарійське середовище.

Згідно з євангелієм від Луки, священик Захарія і його дружина Єлисавета до старості лишалися бездітними і вже були готові з цим змиритися. Але одного разу під час священичої служби Захарії з’явився ангел Господній. Побачивши його, Захарія стривожився, і страх напав на нього. Ангел же заспокоїв його і сказав, що у Єлисавети народиться син, якого треба назвати іменем Іван.

Захарія в цьому засумнівався, адже вони з дружиною вже були в літах. Тоді ангел озвався до нього і сказав буквально таке (увага!): “Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою і принести тобі цю благовість. Ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що не повірив словам моїм, які збудуться свого часу” (св. Лука, 1.5—25).

Коли ж усе здійснилося так, як говорив Гавриїл, і новонародженого назвали Іваном, “відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити і благословити Бога” (1.57—66). Додамо, що цей же ангел з’явився Діві Марії і сказав їй про народження у неї Сина Божого (1.26—38).

Які висновки можна зробити з описів цих подій?

По-перше, Гавриїл виступає в ролі вісника, який говорить до людей. Начебто нічого особливого, адже слово “ангел” і означає “вісник” (від янгол, де “ян” — новий, “гол” — голос, логос, знання, інформація; звідси “євангеліє” — блага новина, звістка). Звертає увагу лише те, що цей ангел називає своє ім’я — Гавриїл, підкреслюючи цим свій вищий, архангельський статус.

По-друге, Гавриїл продемонстрував свою владу над людським мовленням: він за своєю волею відібрав у Захарії дар мовлення, а потім його повернув.

Ну то що, здогадалися, хто такий Гавриїл? Так це ж Говориїл — буквально “говорячий, промовляючий дух”, володар людського мовлення, можна сказати, небесний покровитель лінгвістів, дикторів, ораторів.

Принагідно згадаємо іншого архангела, ім’я якого також має виразні арійські корені — Михаїла. Це арійське слово складається з двох частин: “Миха” + “їл”. “Їл”, “ель”, “ельф”, “ліль” — як відомо, позначає дух, духовну сутність. А “Миха” походить від давньоукраїнського “мога” — могутність. Від цього слова також походять “маг” (могутній, чарівник), “мега” (величезний, потужний) та інші пов’язані з ними слова, наприклад, назва першої на землі машини, точніше, мажини (“тієї, що посилює могутність”): “мажа” (чумацький віз, уперше винайдений на території України), а також “мажара” (великий віз).

У народних українських віруваннях збереглася пам’ять про доброго бога на ім’я Миха — захисника мисливців, непримиренного войовника з нечистою силою, якому Господь доручив вогненного меча. Йому підвладна вся небесна ангельська сила, а на землі навіть вовки. Іменини Михи наші далекі предки святкували 8 листопада, сьогодні ж у цей день святкуємо собор Архангела Михаїла — архістратига, верховного полководця ангельського війська, переможця Люцифера, покровителя запорізьких козаків — варни професійних воїнів-кшатріїв (нагадаємо, що слова “козак” і “кшатрій” походять від одного й того ж самого кореню “кес” — меч, порівняйте з українським “косак” — великий ніж) і, до речі, також покровителя мисливців.

Ось така арійська етимологія імен двох найвідоміших архангелів. Порівняйте її з єврейською “народною етимологією”: Гавриїл — “сила Божа”, Михаїл — “хто яко бог”. Як кажуть, без коментарів.

Подібна ситуація з іншими арійськими словами — Ізраїль, тобто “Іскра Божа” або “Від сонячного (небесного) Бога”. Цілком абсурдною виглядає єврейська етимологія цього слова — “богоборець”. Жоден тверезомислячий правитель на дасть своїй державі таке ім’я, яке більше нагадує прокляття.

Ще виразніший контраст між двома етимологіями в імені Саваот або Сваот, яке являє собою скорочення арійського терміну “Святий Отець”, яким позначали Бога-Отця. Єврейська етимологія — “війська” — виглядає абсолютно недоречно і надумано.

Варто додати, що такого роду казуси з “народною етимологією” дуже часто виникали тоді, коли арійські сакральні назви потрапляли в неарійське середовище. Багато хто ламав собі голову, намагаючись зрозуміти індуїстську трійцю “Брахма, Вішну, Шива (Сіва)”, походження якої покрите суцільним мороком. Насправді це традиційна арійська формула “Брахма Вишній Святий”, яка в розгорнутому вигляді читається так: Бог неба (ра) і (х — символ гармонійного поєднання, руна “Гебо”) землі (ма) Всевишній (найвищий) і Святий (світлий, чистий, добрий). У цій лаконічній фразі сконцентровані уявлення арійців про Бога-Отця, який створив видимий та невидимий світ, несе світу лише святість і добро (тому Його не треба боятися), Він найвищий і наймогутніший, так що поряд з Ним не можна поставити жодну іншу духовну сутність. Як це контрастує з юдейським жорстоким і заздрісним богом, який існує в середовищі інших богів (пам’ятаєте: “Не знай інших богів, крім мене!” — перша заповідь декалога, досить дивна для арійської свідомості).

Так само арійськими, як ми вже знаємо, є імена архангелів. В українській традиції слово “ель”, “ліль”, “лель” вимовляється як “ло”, звідси Михайло (Миха-дух), Гаврило (Говори-ло, мовлення-дух), Купало (Гопал-ло — “захисник-дух”, звідси Гопалан-Аполлон). Замість слова “дух” нерідко вживають слово “бог”, але це не точний переклад. Арійсько-слов’янське “багатобожжя” — це ніщо інше, як знання про ієрархію духовних сутностей і керованих ними сил.

----------------------------
В тему:


Спокійно, ви в руках Матриці!

Чи належала Діва Марія до роду Давида?

Етнічна основа християнства: гали—галілеяни—тиверці

Обережно: апокрифи!

Спецоперація “Книга Якова”

Чи були “східні мандри” Ісуса Христа?

А чи було “обрізання Господнє”?

Юдейська Пасха чи арійська Таємна вечеря?

Чи були в Ісуса рідні брати?

Як виглядав Христос

Істинний арієць

Наслідувати Христа!

Таємниця чотирьох євангелій

“Пшениця і кукіль”: притча про інформаційну війну

Жнива Господні починаються в 2004 році

“Четверте пришестя Спасителя” // Перехід-IV, випуск 8.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи