Вчені з Університету Бостона і Медичної школи Гарварду з'ясували, навіщо людині доводиться проводити приблизно третину свого життя уві сні. Згідно з їхніми дослідженнями, однією з найважливіших задач глибокого сну, без якого не можуть жити ні люди, ні тварини, є видалення з мозку сміття, що накопичилося.
Про це пише "Медуза" з посиланням на статтю в журналі Science.
Найважливіша подія, яка змінила сучасні уявлення про роль глибокого сну, відбулася в 2012 році. В журналі Science Translational Medicine вийшла стаття, що описує відкриття в мозку подібності лімфатичної системи. За допомогою складної оптичної техніки автори статті виявили в мозку тонкі канали, що пронизують нервову тканину і наповнені рідиною.
Відкриття цього, по суті, нового органу, який умовно назвали глімфатичною системою, зажадало поєднання декількох видів мікроскопії високої роздільної здатності та імунологічних методів забарвлення тканин. Тому не дивно, що анатоми, які ретельно вивчали мозок протягом століть, про цю систему взагалі нічого не знали.
Вже наступного року в Science вийшло продовження історії: вчені з американського університету Рочестера показали, що глімфатична система бере участь у циркуляції спинномозкової рідини, і що ця циркуляція відбувається саме уві сні. Для того, щоб це довести, дослідники навчили мишей спати в камері мікроскопа, що дозволяє стежити за переміщенням барвника в тканинах. Уві сні тваринам вводили в спинномозкову рідину зелений барвник, а під час пробудження - червоний. Спостерігаючи за рухом фарби, дослідники з'ясували, що основне переміщення рідини в мозку відбувається під час глибокої фази сну.
Крім барвника, вчені вводили в мозок мишам бета-амілоїд - білок, скупчення якого утворюють нерозчинні бляшки на нейронах при хворобі Альцгеймера. Виявилося, що нічна "промивка" необхідна, щоб вивести амілоїд з мозку, і уникнути накопичення токсичного білка. Так з'явилася гіпотеза про те, що глибокий сон перш за все потрібен для очищення мозку від метаболічного баласту.
Незважаючи на досить переконливі експерименти з барвниками, нова концепція спочатку була зустрінута з великою пересторогою, адже глімфатична система мозку і її зв'язок з рештою організму поки вивчена досить погано. Нинішня стаття в Science істотно посилила позицію "очисної гіпотези", зв'язавши ток спинномозкової рідини з самої електричною активністю мозку під час сну.
Зроблено це було так. За допомогою зняття електроенцефалограми, спостереження за потоком крові і магніто-резонансної томографії, вчені показали, що хвилеподібна активність нейронів під час глибокого сну синхронізована з пульсацією крові в судинах і спинномозкової рідини. Крім того, автори статті докладно описали напрям струму рідини в мозку і показали, що саме під час фази глибокого сну відбувається змішування спинномозкової рідини і тканинної рідини, яка необхідна для відводу відходів від клітин мозку.
Згідно з новою статтею, нічна робота мозку полягає не тільки в сортуванні спогадів, але і в видаленні метаболічного баласту, який накопичився за день. Звідси випливає, що порушення сну можуть призвести до розвитку захворювань, прямо пов'язаних з накопиченням відходів.
Серед цих відходів, зокрема, так звані амілоїдні білки, - ті самі, які утворюють на нейронах нерозчинні "бляшки". Відповідно до сучасної концепції виникнення хвороби Альцгеймера, до формування амілоїд в мозку в тому числі призводять стресові впливи на організм. Якщо баланс між їх появою і видаленням із спинномозкової рідини порушений, з часом кількість бляшок в нейронах буде збільшуватися. Те, що якісний нічний сон необхідний для запобігання розвитку деменції, підтверджує і недавня робота в журналі PNAS: єдина безсонна ніч здатна збільшити кількість бета-амілоїду в мозку у людини.
Як повідомляли Українські Новини, тренер зі сну дав 8 порад, як витрачати мінімум часу на сон і висипатися. Також вчені з'ясували, що мозок у "сов" працює так само добре, як у "жайворонків", але вони страждають від режиму суспільства.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Позбутися сміття: Вчені дізналися, навіщо людині потрібно спати
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Вчені з Університету Бостона і Медичної школи Гарварду з'ясували, навіщо людині доводиться проводити приблизно третину свого життя уві сні. Згідно з їхніми дослідженнями, однією з найважливіших задач глибокого сну, без якого не можуть жити ні люди, ні тварини, є видалення з мозку сміття, що накопичилося.
20021502.jpg
Про це пише "Медуза" з посиланням на статтю в журналі Science.
Найважливіша подія, яка змінила сучасні уявлення про роль глибокого сну, відбулася в 2012 році. В журналі Science Translational Medicine вийшла стаття, що описує відкриття в мозку подібності лімфатичної системи. За допомогою складної оптичної техніки автори статті виявили в мозку тонкі канали, що пронизують нервову тканину і наповнені рідиною.
Відкриття цього, по суті, нового органу, який умовно назвали глімфатичною системою, зажадало поєднання декількох видів мікроскопії високої роздільної здатності та імунологічних методів забарвлення тканин. Тому не дивно, що анатоми, які ретельно вивчали мозок протягом століть, про цю систему взагалі нічого не знали.
Вже наступного року в Science вийшло продовження історії: вчені з американського університету Рочестера показали, що глімфатична система бере участь у циркуляції спинномозкової рідини, і що ця циркуляція відбувається саме уві сні. Для того, щоб це довести, дослідники навчили мишей спати в камері мікроскопа, що дозволяє стежити за переміщенням барвника в тканинах. Уві сні тваринам вводили в спинномозкову рідину зелений барвник, а під час пробудження - червоний. Спостерігаючи за рухом фарби, дослідники з'ясували, що основне переміщення рідини в мозку відбувається під час глибокої фази сну.
Крім барвника, вчені вводили в мозок мишам бета-амілоїд - білок, скупчення якого утворюють нерозчинні бляшки на нейронах при хворобі Альцгеймера. Виявилося, що нічна "промивка" необхідна, щоб вивести амілоїд з мозку, і уникнути накопичення токсичного білка. Так з'явилася гіпотеза про те, що глибокий сон перш за все потрібен для очищення мозку від метаболічного баласту.
Незважаючи на досить переконливі експерименти з барвниками, нова концепція спочатку була зустрінута з великою пересторогою, адже глімфатична система мозку і її зв'язок з рештою організму поки вивчена досить погано. Нинішня стаття в Science істотно посилила позицію "очисної гіпотези", зв'язавши ток спинномозкової рідини з самої електричною активністю мозку під час сну.
Зроблено це було так. За допомогою зняття електроенцефалограми, спостереження за потоком крові і магніто-резонансної томографії, вчені показали, що хвилеподібна активність нейронів під час глибокого сну синхронізована з пульсацією крові в судинах і спинномозкової рідини. Крім того, автори статті докладно описали напрям струму рідини в мозку і показали, що саме під час фази глибокого сну відбувається змішування спинномозкової рідини і тканинної рідини, яка необхідна для відводу відходів від клітин мозку.
Згідно з новою статтею, нічна робота мозку полягає не тільки в сортуванні спогадів, але і в видаленні метаболічного баласту, який накопичився за день. Звідси випливає, що порушення сну можуть призвести до розвитку захворювань, прямо пов'язаних з накопиченням відходів.
Серед цих відходів, зокрема, так звані амілоїдні білки, - ті самі, які утворюють на нейронах нерозчинні "бляшки". Відповідно до сучасної концепції виникнення хвороби Альцгеймера, до формування амілоїд в мозку в тому числі призводять стресові впливи на організм. Якщо баланс між їх появою і видаленням із спинномозкової рідини порушений, з часом кількість бляшок в нейронах буде збільшуватися. Те, що якісний нічний сон необхідний для запобігання розвитку деменції, підтверджує і недавня робота в журналі PNAS: єдина безсонна ніч здатна збільшити кількість бета-амілоїду в мозку у людини.
Як повідомляли Українські Новини, тренер зі сну дав 8 порад, як витрачати мінімум часу на сон і висипатися. Також вчені з'ясували, що мозок у "сов" працює так само добре, як у "жайворонків", але вони страждають від режиму суспільства.
Розуміти важливість сну.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта