Зображення користувача Леонід Українець.
Леонід Українець
155

Поширення інформатизації породжує відносне невігластво

Світ:

Так вважає Андрій Станіславович Тарґовський — польсько-американський науковець, котрий спеціалізується на вивченні впливу інформаційних технологій на цивілізацію і теорії мудрості. Один з творців перших прикладних інформаційних систем у Польщі; виконавець, викладач, філософ, провидець, письменник. 

targovskyy.jpg

Анджей Станіслав Тарґовскі (Andrzej Stanislaw Targowski)
Анджей Станіслав Тарґовскі (Andrzej Stanislaw Targowski) народився 9 жовтня 1937 року в Варшаві, Польща. Видатний польсько-американський вчений, спеціаліст з інформаційних технологій, теорії мудрості і цивілізаційної теорії.

Батько Тарґовського був правником, дипломатом, політиком і письменником. Мати Галина народилась і виросла на Поділлі, а після Першої Світової війни перебралась до Варшави.

Тарґовський вважає, що залучений до створення інформаційного суспільства з 1970 року, коли сприяв розвитку проекту Інфострада. В той час він вважав, що подібна мережа сприятиме поінформованості суспільства в умовах тотальної цензури в Польщі. Уже, будучи в Америці, він опублікував статтю "Інформатика в тоталітарних державах: шлях Польщі до інформованого суспільства." Вивчаючи це питання, він визначив таксономію інформаційного суспільства, розрізняючи 14 сегментів і пропонуючи способи їх розвитку. Також розробив набір моделей для держав, регіонів, міст і сіл.

Андрій Тарґовський в 1980-х роках усвідомив, що концепція Маршалла Маклюена про Глобальне Селище має бути розширена до Глобального Електронного Селища. Це були роки зародження Інтернету в надрах проекту Арпанет. Свою концепцію він запропонував на міжнародній конференції у травні 1991 року в Мемфісі, штат Теннесі. І опублікував працю про нове явище “Стратегія і архітектура Глобального Електронного Селища в інформаційному суспільстві” (1990). Він аналізував головним чином два питання:

1) будувати чи не будувати?

2) інформувати чи контролювати?

У 2012 році перше питання отримало позитивну відповідь, відповідь на друге питання ще не прийнята, більша схильність "до контролю".

Тарґовський стикнувся з певними труднощами в проектуванні інформаційних систем для бізнесменів і адміністраторів, які не розуміють смислу інформації. Він вважає, що кількісна теорія інформації (сформульована Хартлі і Шенноном) переважно має справу з синтаксисом в широкому сенсі, відповідаючи на питання: як обробляти інформацію? Таким чином, він розробив семантичний підхід, який відповідає на питання: що обробляти? І запропонував концепцію семантичної драбинки з таких блоків пізнання:

  • 1-Дані (вимірювання),
  • 2-Інформація (змінені дані),
  • 3-Концепція (напрямок),
  • 4-Уміння (принципи, правила, знання),
  • 5-Мудрість (рішення і вибір).

Модель ДІКУМ вперше опублікував у книзі “Архітектура і планування корпоративних систем управління інформацією”.

Пізніше це допомогло йому визначити чотири універсальні правила інформації.

Правило 1: складність екосистеми пропорційна обсягу існуючої в ній інформації.

Правило 2: інформація генерує наслідки, які вона не може передбачити.

Правило 3: точність і надійність інформації пропорційна простоті об'єкта інформації.

Правило 4: поширення інформатизації породжує відносне невігластво і взаємозалежність між людьми.

Підписуюсь на новини
Поширити цю сторінку: 

Коментарі

Зображення користувача Миро Продум.

Я так і думав, що в пана Андрія Тарґовського є українське коріння. Можливо тому, що побачив у нього глибокий, цілісний, системний, фундаментальний підхід.

З такими людьми треба дружити, їхні твори треба вивчати.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Чому поширення інформатизації породжує відносне невігластво і взаємозалежність?

Тому що люди схильні по-різному сприймати ту ж саму інформацію - в залежності від наявного досвіду, світогляду, соціотипу, рівня розвитку, психокасти тощо.

Одні сприймають краще, інші гірше - і це породжує відмінності та веде до певної спеціалізації. А спеціалізація породжує взаємозалежність і кооперацію.

Хочеш перетворити натовп на соціум - насичуй його правильною інформацією.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Леонід Українець.

Тут треба розуміти більше. Загальнодоступність інформації знижує її цінність. Інформація швидко втрачає актуальність. Якщо фахівець знає те, що знають усі, він перестає бути знавцем своєї справи. За останні 10-15 років з’явилось тисячі випускників нових вузів, котрі знайомі з основами кодування, яке можна вивчати безплатно і онлайн. Тому вченість передбачає дещо більше, ніж проінформованість. Потрібне, щонайменше уміння до обробки тієї інформації.
Трохи більше про це у наступній статті.