Наступні кроки – створення міжнародного реєстру збитків та розробка міжнародного договору, у якому будуть детально прописані усі умови щодо створення компенсаційного механізму для виплати компенсацій усім постраждалим.
14 листопада Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про створення механізму компенсації Росією збитків, завданих Україні. Наступний крок – підписання міжнародного договору, де будуть прописані деталі та механізми компенсації, а також створення міжнародного реєстру збитків. Інший важливий трек Мінʼюсту – конфіскація активів росіян, які потрапили під санкції РНБО.
Наскільки близький Мінʼюст до вирішення цих двох завдань, розповіла в інтервʼю Forbes заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.
У всіх війнах та збройних конфліктах країна-агресор по завершенню бойових дій була зобовʼязана платити репарації добровільно або примусово. Наприклад, у 1991 році Ірак був змушений виплатити репарації та перераховувати 30% від видобутку нафти до компенсаційного фонду за окупацію Кувейту.
В Україні наразі унікальна ситуація з точки зору міжнародного права, бо війна та спричинені нею руйнування тривають. Росія, користуючись правом вето як член Радбезу ООН, блокує будь-які рішення, направлені проти неї. Тому підтримка на рівні світової спільноти була дуже важлива.
Ця резолюція – визнання світом відповідальності Росії за війну, розпочату проти України, та важливий крок до створення майбутнього механізму компенсації. Без успішного голосування у Генасамблеї ООН перейти до другого кроку було б неможливо. Зараз ми бачимо, що міжнародна спільнота готова до конкретних та активних дій.
Механізм виплати репарацій буде затверджений міжнародним договором, який Україна розробить разом з країнами, які підтримали резолюцію. Угода передбачатиме як можливість добровільної виплати Росією повних репарацій, так і стягнення їх без згоди країни-агресора.
Якщо говорити про країни, які голосували в ООН проти або утрималися, – це переважно країни Африки та Азії, які не мають значних російських актів у своїх юрисдикціях. Виключення – Китай, де зосереджено майже 17% всіх золото-валютних резервів Росії, які знаходяться за межами країни, а це $80 млрд. Для нас важливо, що резолюцію підтримали країни G7 (Німеччина, Франція, Японія, Велика Британія, Італія, Канада та США). Саме в цих країнах знаходиться значна частина заморожених російських активів.
Наступні кроки – створення міжнародного реєстру збитків та розробка міжнародного договору, у якому будуть детально прописані усі умови щодо створення компенсаційного механізму для виплати компенсацій усім постраждалим.
Реєстр має зʼявитися протягом пів року. Наразі ми радимо громадянам, бізнесу та муніципалітетам зібрати якомога більше доказової бази, фіксувати та документувати руйнування. Бо саме на основі цих даних будуть виплачуватися компенсація.
Другий важливий момент – створення компенсаційного фонду, до якого будуть надходити кошти. Тут ще немає цілісного концепту, багато буде залежати від бачення міжнародних партнерів, оскільки заморожені активи знаходяться у їх юрисдикції.
Компенсаційний фонд буде наповнюватися в першу чергу коштом російських суверенних активів. Інші джерела для компенсації – активи російських державних компаній та заморожені активи юридичних та фізичних осіб.
Певні юридичні нюанси є по всім трьом групам активів. У першому випадку – це суверенний імунітет держави. Другий – потрібно довести, що компанії дійсно є alter ego держави.
Приватні активи – найскладніше, бо тут йдеться про базові права людини, куди відноситься право власності, його закріплено у конституції більшості держав. Тобто потрібно вносити зміни до законодавства цих держав. Наразі такий крок вже зробила Канада. Законодавчі ініціативи є у конгресі США.
Ми дуже сподіваємося, що вони будуть прийняті. Європейські країни чекають на резолюцію Європейського союзу, яка дасть підстави на внесення змін у законодавство. Наразі розроблена директива, яка надасть підстави для конфіскації активів підсанкційних суб’єктів, які намагатимуться ухилитися від санкцій. Вона розроблена та очікує внесення до Європарламенту.
Про яку суму репарацій ми орієнтовно говоримо?
Якщо казати про суверенні активи – від $300 до 350 млрд. Оголошена премʼєр-міністром сума на відновлення, майже вдвічі більша – $750 млрд. Руйнування продовжуються. Ймовірно, на кінець війни це буде більше трильйона доларів.
Тому наполягаємо на компенсації й коштом інших двох груп активів. Конкретну суму важко назвати, бо щоб отримати реальні кошти з рухомого і нерухомого майна його ще потрібно продати. Крім того, ці активи до моменту продажу потрібно обслуговувати та підтримувати – ціна за послуги управителя близько 10% від вартості активу.
Подано зі скороченням. Виділення в тексті мої, О.К.
Наші інтереси:
Розуміємо, що після війни в Україну підуть шалені гроші, які вже так чекають у вищих ешелонах влади. Прем'єр-міністр України та інші близькі до влади уповноважені ділки влітку представили так званий план відновлення України, який проаналізував економіст Ярослав Романчук. У них вже руки чешуться, щоб освоїти ці кошти, тому й потрібно, щоб за цими коштами був нагляд саме міжнародних організацій і щоб ці кошти не давали прямо уряду України, а давали конкретно під конкретний проект, на конкретний об'єкт відновлення.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Операція «репарації». Україна зробила важливий крок для того, щоб РФ компенсувала збитки
Світ:
Спецтема:
Наступні кроки – створення міжнародного реєстру збитків та розробка міжнародного договору, у якому будуть детально прописані усі умови щодо створення компенсаційного механізму для виплати компенсацій усім постраждалим.
22111702.jpg
14 листопада Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про створення механізму компенсації Росією збитків, завданих Україні. Наступний крок – підписання міжнародного договору, де будуть прописані деталі та механізми компенсації, а також створення міжнародного реєстру збитків. Інший важливий трек Мінʼюсту – конфіскація активів росіян, які потрапили під санкції РНБО.
Наскільки близький Мінʼюст до вирішення цих двох завдань, розповіла в інтервʼю Forbes заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.
У всіх війнах та збройних конфліктах країна-агресор по завершенню бойових дій була зобовʼязана платити репарації добровільно або примусово. Наприклад, у 1991 році Ірак був змушений виплатити репарації та перераховувати 30% від видобутку нафти до компенсаційного фонду за окупацію Кувейту.
В Україні наразі унікальна ситуація з точки зору міжнародного права, бо війна та спричинені нею руйнування тривають. Росія, користуючись правом вето як член Радбезу ООН, блокує будь-які рішення, направлені проти неї. Тому підтримка на рівні світової спільноти була дуже важлива.
Ця резолюція – визнання світом відповідальності Росії за війну, розпочату проти України, та важливий крок до створення майбутнього механізму компенсації. Без успішного голосування у Генасамблеї ООН перейти до другого кроку було б неможливо. Зараз ми бачимо, що міжнародна спільнота готова до конкретних та активних дій.
Механізм виплати репарацій буде затверджений міжнародним договором, який Україна розробить разом з країнами, які підтримали резолюцію. Угода передбачатиме як можливість добровільної виплати Росією повних репарацій, так і стягнення їх без згоди країни-агресора.
Якщо говорити про країни, які голосували в ООН проти або утрималися, – це переважно країни Африки та Азії, які не мають значних російських актів у своїх юрисдикціях. Виключення – Китай, де зосереджено майже 17% всіх золото-валютних резервів Росії, які знаходяться за межами країни, а це $80 млрд. Для нас важливо, що резолюцію підтримали країни G7 (Німеччина, Франція, Японія, Велика Британія, Італія, Канада та США). Саме в цих країнах знаходиться значна частина заморожених російських активів.
Наступні кроки – створення міжнародного реєстру збитків та розробка міжнародного договору, у якому будуть детально прописані усі умови щодо створення компенсаційного механізму для виплати компенсацій усім постраждалим.
Реєстр має зʼявитися протягом пів року. Наразі ми радимо громадянам, бізнесу та муніципалітетам зібрати якомога більше доказової бази, фіксувати та документувати руйнування. Бо саме на основі цих даних будуть виплачуватися компенсація.
Другий важливий момент – створення компенсаційного фонду, до якого будуть надходити кошти. Тут ще немає цілісного концепту, багато буде залежати від бачення міжнародних партнерів, оскільки заморожені активи знаходяться у їх юрисдикції.
Компенсаційний фонд буде наповнюватися в першу чергу коштом російських суверенних активів. Інші джерела для компенсації – активи російських державних компаній та заморожені активи юридичних та фізичних осіб.
Певні юридичні нюанси є по всім трьом групам активів. У першому випадку – це суверенний імунітет держави. Другий – потрібно довести, що компанії дійсно є alter ego держави.
Приватні активи – найскладніше, бо тут йдеться про базові права людини, куди відноситься право власності, його закріплено у конституції більшості держав. Тобто потрібно вносити зміни до законодавства цих держав. Наразі такий крок вже зробила Канада. Законодавчі ініціативи є у конгресі США.
Ми дуже сподіваємося, що вони будуть прийняті. Європейські країни чекають на резолюцію Європейського союзу, яка дасть підстави на внесення змін у законодавство. Наразі розроблена директива, яка надасть підстави для конфіскації активів підсанкційних суб’єктів, які намагатимуться ухилитися від санкцій. Вона розроблена та очікує внесення до Європарламенту.
Про яку суму репарацій ми орієнтовно говоримо?
Якщо казати про суверенні активи – від $300 до 350 млрд. Оголошена премʼєр-міністром сума на відновлення, майже вдвічі більша – $750 млрд. Руйнування продовжуються. Ймовірно, на кінець війни це буде більше трильйона доларів.
Тому наполягаємо на компенсації й коштом інших двох груп активів. Конкретну суму важко назвати, бо щоб отримати реальні кошти з рухомого і нерухомого майна його ще потрібно продати. Крім того, ці активи до моменту продажу потрібно обслуговувати та підтримувати – ціна за послуги управителя близько 10% від вартості активу.
Подано зі скороченням. Виділення в тексті мої, О.К.
Розуміємо, що після війни в Україну підуть шалені гроші, які вже так чекають у вищих ешелонах влади. Прем'єр-міністр України та інші близькі до влади уповноважені ділки влітку представили так званий план відновлення України, який проаналізував економіст Ярослав Романчук. У них вже руки чешуться, щоб освоїти ці кошти, тому й потрібно, щоб за цими коштами був нагляд саме міжнародних організацій і щоб ці кошти не давали прямо уряду України, а давали конкретно під конкретний проект, на конкретний об'єкт відновлення.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта