Важливість: 
2

Спецтема:

Омськізація економіка Російської Федерації – з нафтової голки на нафтовий кілок…

За такої структури російської економіки, де дев’яносто відсотків доданої вартості створюють галузі із низьким ступенем переробки, економічно доцільною є кількість населення не більше двадцяти п’яти мільйонів осіб – менше населення Саудівської Аравії.

Треба розуміти, що відбувається у сучасній російській економіці, тобто що уявляє собою ця економіка. Очевидно, що абсолютна більшість населення Росії, тобто особи, які дивляться загальнодержавні канали російського телебачення, навіть близько не можуть уявити, що їх чекатиме у найближчому майбутньому.

Для стороннього спостерігача російська економіка – це суцільна маячня. Наприклад, виникає питання чому при наявності великих обсягів коштів на рахунках банків Російської Федерації не відбувається кредитування реального сектору російської економіки. Тобто грошей нібито нікуди дівати, а з іншого боку ті кому вони потрібні їх не можуть отримати. На це навіть звернув увагу міністр економіки РФ Алєксєй Улюкаєв дорікнувши банки за те, що вони мають величезні депозити, а кредити виробникам не дають.

Якщо розглянути обсяги кредитування з урахуванням інфляції, то виявляється що вони невпинного зменшуються, триває фінансовий колапс російської економіки. Це відбувається в галузях, які не пов’язані із добуванням, первинною переробкою сировини та у середньому й малому бізнесі. При цьому зростає кредитування саме сировинних галузей та перекредитування банків банками.

В чому тут справа?

Треба перш за все розібратися, чиї це депозити. Виявляється, що це депозити не малого та середнього бізнесу, не агропромислового комплексу. Це надприбуток експортно-сировинних галузей російської економіки на кшталт Газпрому, Роснафти, нафтохіміків, виробників та експортерів добрив, тобто галузей низького переділу, які заробили рублі за рахунок його девальвації відносно долару. Загалом дев’яносто п’ять відсотків корпоративних прибутків в РФ заробили два десятки держмонополій.

Таким чином згадані вищі депозити належать експортно-сировинним держмонополіям. Цим монополіям не має жодного сенсу вкладати отримані надприбутки в малий та середній бізнес.

Підприємства не сировинної частини російської економіки зараз фактично планово збиткові, якщо використати призабуту термінологію держплану СРСР.

Тому кредитувати цю частину російської економіки банки не будуть. Банкіри від свої акціонерів та навіть Банку Росії мають ясні вказівки не кредитувати де-факто мерців, які вочевидь не спроможні повернути кредити під запропоновані банками відсотки.

Малий та середній бізнес РФ задавлено податками акцизами, так званою «адміністративною рентою» тобто необхідністю сплачувати хабарі місцевим чиновникам. Стосовно акцизів варто згадати, що приблизно 65 (шістдесят п’ять) відсотків вартості бензину в РФ складають акцизні платежі та податки.

Інвестиції в реальний сектор мають великий ризик, тому банки видають кредити під 25-30 відсотків річних, а реальна рентабельність сучасного не сировинного бізнесу в РФ складає 5-15 відсотків річних. Таким чином створилося мертве замкнене коло, яке добиває економіку високих ступенів переробки.

На тлі розмов стосовно «імпортозамєщєнія» триває процес структурно-технологічного спрощення економіки РФ.

Кілька показників, які проілюструють вище наведені загальні міркування. Заважимо, що насправді процеси деградації почалися не у 2014, тобто кримсько-русско-мірная авантюра Кремля була скоріше не причиною, а спробою відволікти увагу «електорату» від тих процесів.

Російську переробну промисловість умовно можна поділити на шістнадцять галузей.

У 2015 році порівняні із 2007 (попередня криза відбулася у 2008-2009 р.р.) роком обсяги виробництва втратили вісім із шістнадцяти галузей переробної промисловості РФ. Наведемо деякі приклади:

-  металургія втратила три відсотка;

- переробка деревини втратила дев’ять відсотків;

- целюлозно-паперова виробництво – мінус тринадцять відсотків;

- виробництво електрообладнання та електронних компонентів – зменшення на дев’ятнадцять відсотків (тобто виробництво російської високотехнологічної зброї ґрунтується у великій мірі на імпортних мікросхемах, зараз перш за все китайських, оскільки цивілізований світ наклав на РФ санкції);

- ткацько-швацьке виробництво – мінус двадцять два відсотки;

- виробництво машин та обладнання – мінус тридцять один відсоток.

Збільшення виробництва у 2015 році порівняно із 2007 роком відбулися у наступних галузях:

- гумових та пластмасових виробів – на вісімдесят три відсотки;

- хімічна промисловість – на двадцять сім відсотків;

- виробництво коксу та нафтопродуктів – на двадцять п’ять відсотків;

- харчова промисловість – на двадцять відсотків (порівняємо: Китай за цей час збільшив виробництво у харчовій галузі майже вдвічі).

Така динаміка виробництва у різних галузях мала відповідне змінення кількості робочих місць за цей час.

Обробна промисловість у 2014 році порівняно із 2008 роком втратила один мільйон триста сорок п’ять тисяч робочих місць. Це робочі місця висококваліфікованих робітників та інженерів.

Лісове та сільське господарство (ще раз згадаємо волання урядовців РФ про імпортозаміщення у виробництві їжі) за цей час втратило п’ятсот двадцять сім тисяч робочих місць.

Освіта втратила чотириста вісімдесят п’ять тисяч робочих місць, система охорони здоров’я втратила шістдесят дев’ять тисяч робочих місць.

Наукова галузь втратила п’ятдесят тисяч робочих місць.

Зростання кількості робочих місць за згаданий час відбулося у таких галузях:

- операції із нерухомістю створили додатково сімсот п’ятдесят чотири тисячі робочих місць;

- оптова та роздрібна торгівля додала шістсот дев’яносто тисяч робочих місць;

- сфера послуг створила шістсот п’ятдесят тисяч робочих місць;

- банки створили додатково сто вісімдесят тисяч робочих місць;

- галузь будівництва створила сто шістдесят тисяч робочих місць.

Загалом за останні вісім років економіка РФ втратила більше п’ятисот вісімдесяти п’яти тисяч робочих місць.

Ще раз зауважимо, що економіка не просто скорочується, а спрощується, робочі місця скорочується у найбільш технологічних галузях із високим ступенем переробки та множником створення доданої вартості. Часткова компенсація втрачених там робочих місць відбувається у галузях із малим ступенем переробки та малим множником створення доданої вартості.

За такої структури російської економіки, де дев’яносто відсотків доданої вартості створюють галузі із малим множником доданої вартості та низьким ступенем переробки, економічно доцільною є кількість населення не більше двадцяти п’яти мільйонів осіб – менше ніж населення Саудівської Аравії.

Російська Федерація та Саудівська Аравія добувають на добу приблизно однакову кількість нафти – десять із половиною мільйонів барелів. Але сучасне населення РФ у три з половиною рази більше населення Саудівської Аравії. З урахування різниці у кліматі, величині території, рівня корупції отримуємо «рентабельну» кількість населення РФ не більше двадцяти п’яти мільйонів. Решта населення у найближчі роки стрімко втрачатиме теперішній рівень життя, тобто житиме так як зараз живуть мешканці за Уралом.

Те, що відбудеться найближчим часом із Російською Федерацією можна розглянути на прикладі Омську, де доріг не має як таких. Де навіть за офіційними зведеннями місцевої дорожньої поліції дев’яносто п’ять відсотків аварій відбувається виключно через незадовільний стан доріг. Тільки один відсоток доріг в Омську офіційно відповідають технічним регламентам, решта -  в аварійному стані.

Загальний стан економіки РФ доцільно порівняти із ситуацією в Омську, бо до 2007 року це місто сиділо на нафтовій голці, там перебував центр збору прибутків «Сибнафти».

Потім «Сибнафта» була поглинена «Газпромнафтою» й центр збирання прибутку перемістився частково до Санкт-Петербургу, частково до Москви.

Наступні вісім років місто швидко деградувало. Зараз ціла Росія перетворюється на такий собі величезний Омськ, де мешкають зубожілі, злі люди, де забито стоки води, де ями на вулицях помічаються гілками дерев та автомобільними шинами. Найближчим часом більшість росіян відчуватимуть себе такими мешканцями Омську. Багато міст за Уралом мало чим відрізняються від Омську – Іркутськ, Хабаровськ, Пенза, Перм. Просто Омськ до 2008 року мав нафтові надприбутки, за рахунок яких міг собі дозволити трохи «розкошувати», після 2008 року цих надприбутків не стало й почалася деградація.

Варто звернути ще на один суттєвий чинник. Кредитна заборгованість населення Росії з 2009 року збільшилася втричі, а заробітна платня за цей час збільшилася на сімдесят два відсотки. Двадцять відсотків кредиторів в РФ взагалі зараз припинили сплачувати за своїми зобов’язаннями.

Цікаво, що навіть офіційно російська статистика фіксує безпрецедентне зменшення споживацької впевненості мешканців Росії. Найбільший песимізм у пенсіонерів після шістдесяти років, у працездатного населення віком до п’ятдесяти років. Найбільший оптимізм у «айфонної» молоді, яка поки що взагалі не розуміє, що відбувається й що незабаром станеться. Як не дивно ця молодь не розуміє свою приреченість у сучасній Росії.

Ненафтові регіони стрімко деградуватимуть. Москва триматиметься до останнього. У Москві сконцентровано двадцять два відсотки валового регіонального продукту, вісімдесят відсотків банківського капіталу. Москва тримає третє «почесне» місце за кількістю доларових мільярдерів у світі.

Очевидно, що точку неповернення російської економіки пройдено. Навіть у «найжирніші» нафтові роки середній відсоток спрацьованості основних фондів не зменшувався, а постійно збільшувався із тридцяти дев’яти відсотків у двохтисячному році до сорока дев’яти відсотків у дві тисячі чотирнадцятому році. Зараз жодні локальні зміни вже не допоможуть. Навіть, якщо раптом зменшити ставки по кредитам, або фіскальний тиск на малий бізнес, або … – це не допоможе. Потрібні системні зміни зі зміною системи персон, які отримують основні прибутки.

А це у сучасній РФ не можливо. Процес пришвидшується. Вже навіть за офіційними повідомлення так званого «ВЦИОМ» менше третини російського населення довіряє російському телебаченню. Створення так званої Національної (чи Російської) гвардії тому яскравий доказ. Омскізація РФ – перелаз із нафтової голки на нафтовий кілок вже без нафтових надприбутків – процес незворотній та незупинний. До наслідків цього процесу треба готуватися всім.

Наші інтереси: 

Омскізація РФ – перелаз із нафтової голки на нафтовий кілок вже без нафтових надприбутків – процес незворотній та незупинний. До наслідків цього процесу треба готуватися всім.

Гравець: 
Вiктор Нокiд
204

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка