Важливість: 
3
Німецько-російський альянс поглиблює конфлікт між Євросоюзом і США, – Nowe Państwo (Польша)

В Європі все більш чітко формується новий розклад сил. З одного боку знаходяться Росія, Німеччина, пара держав старої Європи, а також частина єврократів, з іншого - США, Польща, Україна, більшість держав Центральної Європи і Скандинавії плюс Великобританія.

Розпадається модель «Захід проти Росії», євроатлантичний союз і ЄС переживають кризу. Західний світ, судячи з усього, вже не зможе звернути з цього шляху, тому Польщі доведеться знайти своє місце в новій геополітичній реальності, фундаментом якої стануть, скоріше, двосторонні контакти, ніж міжнародні договори, що обмежували свободу більшості учасників як у внутрішній, так і у зовнішній політиці.

Геополітичний світ Заходу руйнують зсередини дії Німеччини. Саме Берлін своєю імміграційною політикою спровокував одну із найсерйозніших криз європейської спільноти, саме він не хоче змиритися з частковою втратою впливів в Центральній Європі, яскравим прикладом чого служить безпрецедентна кампанія, спрямована проти Польщі та Угорщини (наївно припускати, що Брюссель міг розв'язати її, не отримавши вказівок з Німеччини).

Саме Берлін будує разом з Москвою газопровід, який змусить Східну і Центральну Європу залежати від російсько-німецького газового диктату.

Саме Берлін не може (або не хоче) нічого зробити для вирішення конфлікту між Росією і Україною.

Саме Берлін сприяв перемозі прихильників Брекзіту у Великобританії, а зараз робить все для того, щоб процес розлучення цієї країни з ЄС не пройшов швидко і гладко.

І, нарешті, найважливіше: саме Берлін став головним європейським ворогом американської адміністрації, що не може не посилювати конфлікт між Євросоюзом і США.

На наших очах союз Америки з Європою (ЄС) починає тріщати по швах. У самому Євросоюзі наростають суперечності між двома утвореними в ньому таборами. З одного боку ми бачимо ворогів Трампа і США, яких влаштовувала ситуація до 2016 року, а з іншого - країни, які прагнуть зміцнити двосторонні відносини з американцями через кризу Євросоюзу, який перестав виступати для них гарантом безпеки, але почав втручатися в їхні внутрішні справи .

Зрозуміло, чому в такій ситуації починають звучати думки, що реальна гарантія безпеки - це не п'ята стаття Вашингтонського договору, а присутність баз американської армії в тій чи іншій країні (навіть якщо за них доведеться щедро заплатити).

Колишня формула, в якій Захід протистояв Сходу (Росія плюс частина пострадянських республік), поступово відходить у минуле. Вона продовжила своє існування після холодної війни, а події 2014 року, як здавалося, лише закріпили її. Зараз ми бачимо, що це не так.

З'являються нові лінії вододілу, які проходять абсолютно в інших місцях і, що важливо, не збігаються зі старою формулою, що існувала в епоху холодної війни. Більш того, ці лінії часом перетинаються або розмиваються.

У нас є німецько-російський газовий союз, спрямований проти США. У цій битві сторону американців займає Польща, а не Угорщина, наприклад, яку, в свою чергу, пов'язує з Варшавою проблема нападок з боку Брюсселя. При цьому до Росії вони відносяться по-різному. Подібних ситуацій буде все більше.

Ми вступаємо в еру двосторонніх відносин. Польське керівництво швидко це усвідомило, тому, зокрема, воно прагне зміцнити союз з США, навіть ризикуючи викликати на себе критику з боку тотальної опозиції і частини ЗМІ.

Зміцнілий польсько-американський союз загрожує не тільки Росії, але і Німеччині. З одного боку, нарощування американської присутності завдає удару по німецьких амбіціям в регіоні і в усій Європі, а з іншого - тісні контакти з США зміцнюють позицію польського керівництва, з яким практично у відкриту веде боротьбу Берлін.

Німеччина вважає, що без підтримки Москви вона не зможе домогтися ключових для себе цілей: завершення конфлікту в Сирії (який вважається каталізатором масової міграції в Європу) і політичного вирішення «української кризи» (через що з'явилися санкції, що викликають суперечки), а також, що не менш важливо, не забезпечить собі надійні поставки вуглеводнів.

У цьому дуеті саме Берлін виступає тією стороною, яка активно шукає рішення і пропонує їх. Росіяни продовжують займати вичікувальну позицію, вважаючи, що раз німці знаходяться в слабкій переговорній позиції і так намагаються чогось досягти, значить, час працює на Москву, і незабаром вона почує від німців ще вигідніші пропозиції. Поки ж Росія (хоча і неофіційно) повернула Німеччині статус «найпривілейованішого партнера» в Європі.

Підтримка проекту «Північний потік - 2» і критика концепції, умовно званої «Форт Трамп», - ось фундамент, на якому будується німецько-російське співробітництво. Як сказав один з відомих «адвокатів» Кремля, науковий директор Німецько-російського форуму Олександр Рар, «деякі європейські держави, вважаючи Росію новою загрозою Європі, закликають НАТО озброюватися і розміщувати додаткові війська вздовж східного кордону ЄС. Це в першу чергу Великобританія, Польща і країни Балтії. Німеччина, в свою чергу, показала цією зустріччю, що вона бачить для Європи новий шлях - повернення до нормалізації відносин з Москвою».

Берліну буде не так складно це зробити, адже у Євросоюзу, якщо не брати до уваги санкції, нема єдиної або хоча б узгодженої політики щодо Росії.

Найвиразніше це видно в сфері енергетики. Берлін саботує європейське ринкове законодавство, що спирається на так званий Третій енергетичний пакет ЄС, і вважає за краще діяти самостійно.

Не дивно, що його приклад наслідують деякі інші країни, теж роблячи ставку на Росію. Однак, наприклад, газова співпраця Угорщини з Путіним,  з невідомих причин зустрічається з більш різкою критикою, ніж німецько-російські відносини в цій галузі.

Наші інтереси: 

Німеччина вважає, що без підтримки Москви вона не зможе домогтися ключових для себе цілей. На зміну ЄС повинно прийти нове міждержавне утворення, що успішно протистоятиме континентальному блоку ЄС-РФ-КНР.

Гравець: 
Оксана Колосовська
161

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка