Зображення користувача Оксана Дац.
Оксана Дац
981

Ми є тим, що їмо

Категорія:

Спецтема:

У кожного з нас є спогади з дитинства. Ми пам’ятаємо свою улюблену їжу, а також ту, яку нас примушували їсти «щоб краще рости». Тоді ми з нетерпінням чекали літа, щоб можна було наїстися свіжих ягід та фруктів на весь рік. Пам’ятаю, як приходила з бабусею на город і їла досхочу полуницю, малину, суницю, черешню, смородину, яблука. Дитячі руки самі тягнулися до плодів.

«Якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Боже» – казав Господь. Діти мають величезний запас енергії, ніколи не змучуються, постійно навчаються нового, не ображаються, не осуджують, вони радісні та щасливі. То варто приглянути до їжі, яку вони люблять. Це жива їжа.

Виявляється, їжа розділяється на живу і мертву. Живою є сира їжа, без термообробки. Її сила в тому, що вона має ферменти, які дають їй здатність до саморозщеплення. Тому вона легко засвоюється і не забруднює організм.

При температурі понад 43°C ферменти руйнуються, і їжа перетворюється на мертву. Організм її сприймає як щось чуже і небезпечне, а для її розщеплення негайно мобілізує власні ферменти. При цьому залишається багато відходів, які накопичуються у вигляді зайвого жиру та шлаків. Через повільне отруєння розвиваються хронічні хвороби, а людське життя триває принаймні удвічі менше, ніж це задумав Творець.

Тому-то дієтологи рекомендують якомога більше вживати живу їжу – за прикладом співаків і кінозірок, які вже давно перейшли на «салатики». Це дозволяє їм зберігати молодість і гарну форму.

Я про все це довідалася випадково. Спочатку відмовилася від м'яса, а вже через рік їла тільки живу їжу: фрукти, ягоди, овочі, сирий жовток, малину з медом, терту моркву з яблуком, пророслу пшеницю. Дуже корисними є свіже молоко, сметана, вершкове масло. Але перехід треба робити поступово, адже для перелаштування на живу їжу організму потрібен час.

Підписуюсь на новини
Поширити цю сторінку: 

Коментарі

Зображення користувача Андрій Пасічник.

Жива їжа не лише не забруднює організм, - вона вимітає шлаки, очищує.

Зображення користувача Анатолій Висота.

Дякую, п. Оксано. Ми є тим, що їмо і МИ Є ТИМ, ПРО ЩО ДУМАЄМО!

Зображення користувача Явсе Світ.

Їжа перетворюється на кров.Кров несе речовини-пальне у наш мозок.Від якості пального залежить робота органу, який генерує думки..Життя людини-це матеріалізовані думки..Дякую.

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Дякую за повторення! ))) Адже саме воно є матір'ю навчання!

На вашу думку і досвід - (?)як виконати вказівку "перехід треба робити поступово"?

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Оксана Дац.

У мене все почалося з Живого Слова у липні 2012. Відмовилася від м'яса і алкоголю. Через 6 місяців практично не хотілося нічого вареного, їла овочеві салати і фрукти, а вже тепер в основному фруктів вистарчає. До ЖС не уявляла собі відмову від м'яса...

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - усе має...

Зображення користувача Зоріна Небокрай.

А хліб ви їсте? Дякую

Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!

Зображення користувача Оксана Дац.

Був такий період часу коли я їла живу пророщену пшеницю з маком, горіхами і медом.Також декілька разів минулого літа пекла сама хліб з перемеленої живоі пшениці на воді. Хотіла переконатися що дріжджі не потрібні. Бажання задовільнила, хліба не ім. Дякую!

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - усе має...

Зображення користувача Анатолій Висота.

Пані Оксано, а чи маєте ви проблеми із зубами? І ще одне: як ви умудряєтеся після своїх коментарів під рискою поміщати таке гарне про МАМАЯ?

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Анатолій Висота каже:
...як ви умудряєтеся після своїх коментарів під рискою поміщати таке гарне про МАМАЯ?

Заходимо в "Мій профіль" (вгорі), праворуч у блоці "Завдання", клацаємо на слові "Редагувати", в блоці "НАЛАШТУВАННЯ ПІДПИСУ" пишемо вподобане гасло.
РаДіймо, пане Анатолію! ))) Там ще можна дещо зробити...

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)