Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.
Наталка Артанія...
1496

Космічний закон, якому нас не вчили. Необхідність духовної самоосвіти

Нас ніхто й ніколи не вчив космічним законам: ані в сім’ї, ані в школі, ані деінде. Про те, що будь-яке діяння наше у цьому просторі неодмінно творить свій наслідок: за основним законом простору - космічним законом карми. Будь-яке наше діяння залишає свій запис у так званих Хроніках Акаші – це ніби запис-відбиток наших дій у найточнішому  інформаційному реєстрі простору. 

Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя…

Т.Шевченко

Будь-яке знання треба заслужити. Воно ніколи не падає просто з неба. Поки воно не заслужене (не вистраждане: шляхом пошуку, спотикань, болю від помилок і  падінь, хвилювань і піднесень), то і почутим/зрозумілим по-справжньому бути не може. Знання не може бути взято від когось або передано кимось.  Інформація – так, може, але не знання. Не будемо плутати.  Знання має бути виношеним, навіть вистражданим всередині психічного єства («психе» – грецьк. душа), а потім народженим там же, всередині духовного єства. Навіть якщо здається, що воно надходить із-зовні.

Нас ніхто й ніколи не вчив космічним законам: ані в сім’ї, ані в школі, ані деінде. Про те, що будь-яке діяння наше у цьому просторі неодмінно творить свій наслідок: за основним законом простору - космічним законом карми. Про карму багато хто говорить, але найчастіше поверхово, вловивши тільки таємничу вібрацію популярного, дещо загадкового слова. А проте, що б ми не робили, за нашими мірками, доброго чи навпаки, злого, - будь-яке наше діяння залишає свій запис у так званих  Хроніках Акаші – це ніби відбиток наших дій у найточнішому  інформаційному реєстрі простору. Фіксуються усі найдрібніші деталі нашого перебування у даному втіленні. І це наповнює  наш «сосуд карми», якщо дії наші  суперечать  гармонії Золотого перерізу: хаотичні, деструктивні, агресивні тощо. І навпаки – очищує цей сосуд, якщо наші дії, без нанесення жодної шкоди живому, направлені на спільне благо, тобто творять загальну користь, несуть світу вібрації любові та миру і сприяють всезагальній гармонії.

Взагалі, як би нам не уявлялось, а не буває «праведного» гніву або «справедливої» війни. Це тільки у людській інтерпретації так, речі наділені тими чи іншими якостями. А у просторі – є просто дії, які або сприяють загальному його ладу, або порушують його лад, спокій, гармонію. Треба бути  свідомими того, що  усі важкі події, які відбуваються сьогодні, є уже наслідком породженої, умовно кажучи, вчора причини. «Вчора» - це можуть бути наші  і минулі, і позаминулі життя, а можуть бути і події тисячолітньої давнини. Тобто сьогодні ми спокутуємо свої історичні, соціальні, сімейні і т.д. «гріхи»: прорахунки, спотворення  чи недолугості, які допустили колись, у попередніх втіленнях.

 Коли ми сьогодні свідомі у своїх діях, а так само й у своїх думках, то прикладаємо усю надбану віками мудрість, щоб не примножувати свою карму сьогоднішніми думками і діями. Бо будь-які дії силового сценарію творять негативну карму тому або тим, хто спричиняє хаос у просторі. І ця карма неодмінно згодом випаде - як спосіб свого ж самознищення, самоочищення - у вигляді того чи іншого нещастя, катаклізму, епідемії (якщо це була карма колективна) тощо. Космічний простір від початку творення налаштований на лад, мир, спокій, любов. Це його фундаментальні засади. Якщо ми життєдіємо у цьому ладному діапазоні, з нами все добре у всіх аспектах: у власному розвитку, у справах, якими ми займаємося, в особистому і соціальному житті, у творчості, в якій ми розкриваємося  повноцінними духовними індивідуальностями… І зовсім інше, коли ми з своєї або з чужої волі випадаємо з поля ладу. Фактично, ми тоді губимо свою золоту еволюційну стежку. А якась доволі недобра сила, з полюсу мороку, скориставшись моментом хаосу,  просто за ноги намагається стягнути того, хто схибив, у прірву інволюції…

Такі непрості речі. Але все спрощується, коли людина уже пробуджена у своїй свідомості і контролює, і відслідковує усі свої внутрішні, а відтак і зовнішні процеси. Тоді вона вже не паперовий кораблик, гнаний течією, а капітан, що управляє усіма рухами мудрого механізму корабля – свого власного тіла, у всьому складному представництві його нижчих і вищих рівнів свідомості.

Повертаючись все ж таки до основного. Запитаємо себе: що ж, власне, таке ця негативна карма? Наближаючись до сучасної зрозумілості, можна дуже приблизно визначити її так: це ніби власне творення людиною  шкідливих вірусних програм, які проникають у систему організму (будь-якого, бо соціальне життя  – це також наш спільний організм) і заважають функціонуванню її цілісності та ладу. Що роблять з вірусами, коли вони потрапляють до комп'ютерної системи? Їх знищують. Карма ж – бо це закон, який діє незалежно, –  працює самотужки проти того, хто її створив. Не тому, що вона «зла» або свідома своїх дій: закон нейтральний, він просто працює на захист системи, її головної програми. Чи часто ми згадуємо про те, яка у нас ГОЛОВНА програма? А це Любов. Дуже проста програма – й водночас найскладніша до виконання, як підтверджується загалом не дуже щасливим історичним досвідом колективного життя людства.

Основний закон, основна програма й основна складність – любити. Любити – означає бути відкритими до найвищої божественної вібрації творення; це означає приймати і віддавати, генерувати із себе у світ Любов, багатократно примножену від отриманої. Діючи за основним законом Безумовної Любові, ми ніколи не зробимо ні ближньому, ні дальньому навіть подумки якоїсь шкоди. Взагалі Безумовна Любов - це любов Божественної Свідомості, коли любиш без причини і не чекаєш наслідку, просто тому, що не можеш інакше, бо Любов є твоя природа. Це зовсім інший рівень стосунків – і зовсім інший рівень життя. Багато хто з нас уже готовий жити за такою програмою, бодай уже на підступах до неї…

Якщо щось твориться всупереч основній  програмі - загальній (вселенській) любові, гармонії та ладу, воно має бути самоочищеним чи самознищеним. Якщо раптом  людина за життя не встигає скуштувати плодів посіяного і переходить у тонкий світ, не розрахувавшись, свій борг вона тягне у наступне втілення; більше того, цей борг лягає також на долі тих у її роду, хто залишився у фізичному світі: діти, онуки, правнуки і т.д. Вважається – до 7 коліна. Але в наш час  «розкрутка карми» відбувається напрочуд швидко. Не встигла дія бути запущеною, як у навдивовижу короткий термін уже спокутуються її наслідки. Дуже часто люди не співвідносять того, що з ними (або їхніми близькими, часто з дітьми) трапляється злого, і тим, що вони учинили перед тим – більш-менш за якийсь час до спокути наслідку.  Але якщо навчитися бути уважним до себе (а головне – усвідомлювати усі свої дії), то ці речі видно наочно, все стає прозоро і зрозуміло.

Як спокутується карма? Посередництвом таких речей, як  катаклізми, катастрофи, наслідкові хвороби, каліцтва, нещасні випадки, неможливість шлюбних стосунків чи важкі шлюбні стосунки, «важкі» діти, нужда, різні «криві доріжки», смерть в ранньому віці, надбані невиліковні хвороби тощо – в залежності від ваги тягаря скоєного.  Ми, у більшості своїй,  закону карми не знаємо, і тому багато речей робимо бездумно – несвідомо, а тому немудро. А мудрість нам ой як потрібна, щоб не страждав, в першу чергу, наш рід, адже якими б ми не були, а своїх дітей любимо завжди – кожен по-своєму, правда; наскільки маємо доладним і розвиненим той орган - інструмент, яким люблять. Маю на увазі серце, його відкритість і здатність до любові.

Борючись проти чогось чи за щось, ми також неминуче творимо   власну й колективну карму. Чи можна досягти мети і взагалі не наповнити одночасно свого жбану карми негативними наслідками? Цим знанням досконало володіли індійці, коли, згадаймо, під проводом Махатми Ґанді виборювали незалежність своєї країни від британського колоніалізму. Явище так званої «сатьяґрахи Ґанді» - це така штука, яку годилося б, на моє переконання, вивчати у школі. Сатьяґраха – святий спротив (буквально с санскриту: впертість в істині). Наголошуване слово – сатья – святий, істинний. Спротив у любові – лише задуматись! - це вищий пілотаж у досягненні своєї мети: без насилля, без жертв, жодної пролитої краплини крові. Лише свідомий, упертий, суцільний і повсюдний бойкот; мітинги, демонстрації й відмова від будь-якого співробітництва з ворогом  – шаленою силою духу, залізною дисципліною опору і беззаперечним авторитетом лідера. У індійців таким лідером був Махатма Ґанді...

Нам є чому вчитися, і є над чим замислитися. Вчитися відповідальності: не тільки за кожну дію, а й кожну думку… Не кажучи вже про відповідальність за людей, які тим чи іншим чином залежать від нашої поведінки чи наших дій. Зробити так, щоб весь час тримати контроль над емоціями і бути у своїх діях розумно поміркованими, не творити хаос панічними настроями, не порушувати  сумнівними діями лад у просторі, а навпаки – собою, свідомою волею, власне й творити навколо себе лад і гармонію. Ніякі зміни у соціумі неможливі, допоки не змінена  - не пробуджена! - масова свідомість. Отже, еволюційні зміни, в першу чергу, мають статися всередині кожного з нас.

В Україні нині твориться власний духовний досвід перемагати волею,  наш рух недарма і назву має одухотворену - Революція Гідності.  Наш досвід не схожий на інші. Навіть у запеклості ситуацій ми ніби дерзновенно граємо. Як Світло грає з тінню, весь час виринаючи наверх. Ми й на мить не сумніваємося у своїй духовній звитязі. Бо ми самі природним чином, своєю сутністю, є власне нею... 

11 лют. 14 р.

Коментарі

Зображення користувача Оксана Лутчин.

Дуже добру науку нам подаєте, п. Наталю. Це те, що б ми мали вивчати, як Ви зауважуєте, ще зі шкільної лави... Основні закони життя - закони любові.
Деякі мовні рекомендації:
“У даному втіленні” - у цьому втіленні. Даний — це той, що хтось дав. Також дані - це відомості (напр., математичні).
“сосуд карми” - І це наповнює  нашу «посудину карми»...
Дякую!

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.

Вітаю, пані Оксано! Дякую за відгук і мовні рекомендації. Дещо пояснюю. Про втілення говорити "дане" є правомірним, тому що в більшості люди не вибирають його самі, а воно їм дається згідно того завдання/уроку, який вони мають на землі відпрацювати. Самостійно вибирають втілення душі найвищого рівня свідомості: пророки, святі, втілені божественні сутності. Проте навіть у таких високих душ в оболонці матерії пам"ять тимчасово блокується, аж поки хтось певним знаком чи дією її не розбудить.
Про "посудину" як варіант перекладу сосуду мені відомо (джбан також може бути), але посудина карми звучить якось, імхо, недолуго. Тож залишила сосуд.
Ще раз дякую.

Sapienti sat.

Зображення користувача Оксана Лутчин.

Мене довгий час непокоїть думка: чому в свій час так безглуздо загинули такі славетні українці, як В. Стус, Б. Лепкий, О. Тихий, Алла Горська й тисячі інших світлих особистостей, закатованих сатанинською владою. Хіба такою була карма тих просвітлених людей? Чи, може, коли крутяться безжалісні жорна смерті, розкручені Молохом, то перемелює всіх...

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.

Знаєте, пані Оксано, в цьому випадку, як відчувається, справа не в особистій кармі цих прекрасних українців. Є такі поняття, як карма роду, карма країни, карма нації. Людина бере на себе хрест відробляти карму - шляхом її очищення через власні страждання і підйом свідомості - за цілий історичний пласт. Це під силу тільки дуже високим духам. І вони знають, на що йдуть. Тільки, як мені завжди здавалося, перебуваючи у тонкому тілі, душа не знає страждань матерії і бере на себе часом більше, ніж то під силу винести тут, на землі, в одежі тіла... До того ж на землі - такій, як ми її знаємо, - буття тече не в істинній, не в одухотвореній матерії. До істинної ми ще не доеволюціонували свідомістю. Тому стільки страждань, поки світом править "мара". В ідеалі це має бути Свідомість-Істина. І так буде, неодмінно.

Sapienti sat.

Зображення користувача Олег Подорожній.

Це екзамени які ми здаємо, є думка що карма визначає які вони будуть... Хоча голодомор 1933 року, був дуже важким для українців і в мене особисто є сумнів, що всі хто помер тоді мали таку карму. Це один з світоглядів, який впорядковує все в систему і пояснює чому це є.

Братайтеся, єднайтеся зі світлими - це сила!

Зображення користувача Михайло Харачко.

Карма може реалізовуватись протягом одного втілення як причина - наслідок. Причиною голодомору став світогляд "моя хата скраю", який проявився у відсутності національної єдності, коли більшість пасивно дивилась на ліквідацію інтелектуальної і комерційної інтелігенції, а потім черга дійшла й до них. Тому теза "! Організовуйся, озброюйся, плодися !" так актуальна.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Михайло Харачко.

Також щастя і процвітання є наслідком життя за Правилами Творця.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Ірина Висота.

Така ви Мудра жінка, пані Наталка. Згодна з усім, що Ви написали.

Твори!!!

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.

Щиро вдячна за високий відгук, пані Любаво Мирна. Шануймося, бо ми того варті :)!

Sapienti sat.

Зображення користувача Нео Фіт.

1)...карма - це зовсім не закон...це один з інструментів закону "причини-наслідку"...
2)...карма не буває "негативною" чи позитивною....
3) ...карма не спокутується через настання певних наслідків....
4)...карма спокутується тільки шляхом її метаної/усвідомлення/осознания (причин)
5)...і яке ж співвідношення гармонії-дисгармонії вашого "золотого перерізу" ?..., доречі, правильніше сказати не "золотого перерізу", а "золотого січення"...)

...минуле неможливо змінити, але можна змінити своє відношення до нього,- а відтак, змоделювати своє майбутнє...

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.

Шановний пане Нео Фіт, дозвольте пояснити, що кожна річ або явище може розглядатися з певною метою, на певному рівні, для певної аудиторії. І залежно від названих чинників характеристики чи категорії одного й того ж явища будуть класифікуватися по-різному. Тобто в одному середовищі послуговуємось теоремою Піфагора, а в іншому говоримо про теорему Ферма. І якщо метою є донести певні тонкі речі мовою не суто езотеричною, а більш зрозумілою широкому загалу, то можуть бути допущені певні спрощення. Ви, мабуть, не дуже уважно читали написане, бо саме перед "негативною" чи "позитивною" кармою було наголошено саме те, що усі речі/явища взагалі не мають у собі закладених позитиву чи негативу: такими чи іншими якостями наділяє їх наш розум. Але для того, щоб ми розуміли, про що йдеться, часом ми вдаємося до тих чи інших умовних визначень. Те ж саме стосується вашого закиду щодо пункту 4: саме про усвідомлення як головний чинник "нетворення" людиною негативу і йдеться в публікації; якщо ви цього не помітили, не бачу, чим можу вам ще допомогти. Взагалі певні "тонкі" речі читаються не в словах, а в пустоті між словами, в тому, що скрито від ока. Мудрість саме там. Той, хто говорить чи пише, дає лиш імпульс, пунктирно намічає, для того, щоб хтось підхопив і пішов шляхом власного пошуку, на ще більшу глибину.
Щодо карми... власне, її можна розглядати на різних рівнях свідомості, доходячи аж до того, де її взагалі немає. Це так, як з розумом: для того, щоб його відкинути і не послуговуватися ним (а брати знання-мудрість безпосередньо з Джерела), треба попередньо його розвинути до найвищої позиції...
Далі. Можна говорити "золотий переріз", "золотий перетин", "золота пропорція", "Золоте відношення" - усі ці визначення є в математичному обігу. Вам подобається "золоте січення" (це, до речі, переклад-калька з російської), будь ласка, послуговуйтеся ним.
На ваше останнє питання про співвідношення "гармонії-дисгармонії": очевидно, числове значення з. п. вам відоме, це приблизно 1,618. Трохи вбік від центру. (У парку на лавку ви ніколи не сідаєте по центру, а завжди трохи вбік від нього, не помічали?)
Якщо проеціювати це на людські стосунки, то це виходить зона найбільшої комфортності. Один з варіантів її прояву: коли ти, наприклад, внутрішньо відчуваючи свою правоту, тим не менше, трохи відступаєш вбік і не доводиш з піною коло рота її співбесідникові, а даєш йому, як кажуть японці, "зберегти обличчя"...
В будь-якому випадку у істини багато аспектів, а цілісно її охопити можна тільки з рівня Божественного, а хто з нас нині є там?
Дякую за увагу. Шануймося.

Sapienti sat.

Зображення користувача Явсе Світ.

"Космічний закон, якому нас не вчили. "-дуже важко навчити тому,що не передається словами.Пані Наталі бажаю наснаги на цьому тернистому шляху..Дякую..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.

У кількох реченнях таке глибоке розуміння речей. Насправді я не переслідую мети навчати ( бо завжди у всіх ситуаціях лише вчуся сама; хоча часом ділюся досвідом). Скоріше - передати імпульс до пізнання, часом - підняти вище ліхтар, щоб освітити затемнені місця і дати побачити, що там дещо є.
Вдячна за Ваші слова, шановний пане Явсе Світ.

Sapienti sat.

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Дякую за статтю, пані Наталю :).

Цитата:
...Це під силу тільки дуже високим духам. І вони знають, на що йдуть...

Це саме вчора почув коли слухай книгу Юрія Шилова "Брама безсмертя". Це ж саме він казав про Т.Шевченка та інших Велетів Духу. Ю.Шилов висловлюється, що роблять вони це бо власною жертовністю стимулюють народ до покращення, щоб "привести до тями". Я назвав це "струс свідомості".

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.

Так, пане Арсен. Поки людство загалом непробуджене і живе рефлексами нижчої природи, воно потребує таких "струсів свідомості", тож і має їх. Коли людство доросте, хоча б у критичній масі пасіонаріїв, до необхідності Свідомої Еволюції, потреба у таких струсах, скоріш за все, відпаде.
Дякую за Вашу думку.

Sapienti sat.

Зображення користувача Альберт Саїн.

Буду вам вдячним пані Наталка, якщо ви мені допоможете більш детальніше зрозуміти ось цей уривок з публікації:

"Як спокутується карма? Посередництвом таких речей, як катаклізми, катастрофи, наслідкові хвороби, каліцтва, нещасні випадки, неможливість шлюбних стосунків чи важкі шлюбні стосунки, «важкі» діти, нужда, різні «криві доріжки», смерть в ранньому віці, надбані невиліковні хвороби тощо – в залежності від ваги тягаря скоєного. Ми, у більшості своїй, закону карми не знаємо, і тому багато речей робимо бездумно – несвідомо, а тому немудро. А мудрість нам ой як потрібна, щоб не страждав, в першу чергу, наш рід, адже якими б ми не були, а своїх дітей любимо завжди – кожен по-своєму, правда; наскільки маємо доладним і розвиненим той орган - інструмент, яким люблять. Маю на увазі серце, його відкритість і здатність до любові."

А конкретніше ось такі речі як:
1. Карма спокутується ... в залежності від ваги тягаря скоєного.
2. Ми, у більшості своїй, закону карми не знаємо, і тому багато речей робимо бездумно – несвідомо, а тому немудро.
3. Маю на увазі серце, його відкритість і здатність до любові.

То виходить, що карма спокутується невиліковною хворобою, через не усвідомлені, бездумні вчинені речі, по тій причині що серце не здатне бути відкритим до любові. Я все вірно зрозумів з того уривка публікації?

Фанатизм псує знання!

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.

Добрий день, пане Альберт Саїн! Знаєте, відповідати на те, що було написано кілька місяців тому, це так само як вступати в ту річку, якої сьогодні вже нема)) Тобто вода в річці уже не та сама:)

Цитую Вас:

Цитата:
То виходить, що карма спокутується невиліковною хворобою, через не усвідомлені, бездумні вчинені речі, по тій причині що серце не здатне бути відкритим до любові. Я все вірно зрозумів з того уривка публікації?

Намагалася писати якомога більш спрощено, зрозуміло для широкого загалу, так би мовити, базове розуміння питання. Але бачу, кожен розуміє у своїй точці свідомості по-своєму. Це нормально, тому що поняття карми - об'ємне, неоднозначне і сприймається/трактується кожною свідомістю по-своєму.

Важливо зрозуміти, що карма - це взагалі не караючий меч. Це просто нейтральний закон: зробив - отримай. Закон причини-наслідку, регулюючий процес життя. Про це ж і наші прислів'я: що посіяв - те й пожнеш, не плюй у колодязь і т.д. Кожне без винятку наше діяння має свій заряд: + чи -. Воно може мати як один плюс, так і п'ять плюсів, так само і з мінусами. В залежності від величини заряду причини (позитивної чи негативної) - отримуємо величину заряду наслідку відповідно.
Про невиліковні хвороби був просто приклад для зрозумілості. Але хвороба може мати і іншу природу: наприклад, душа вибрала пройти через цей досвід на землі, випробувати себе і т.д. Тут треба ще вміти розрізняти і розглядати той чи інший випадок об'ємно і в комплексі з усіма додатковими чинниками.

Взагалі все в нашій еволюції відбувається дуже цікаво. Ми з великими зусиллями і старанно опановуємо глобальні речі, щоб потім їх... відкинути. Але відкинути можливо лише після ПОВНОГО опанування. Бо тоді стається розширення свідомості і "вихід за межі".

Так само і з механізмом карми. На певному (вищому) етапі свідомості, коли людина усвідомлює себе як Я... карма для неї взагалі зникає. Тому що карма працює тоді, коли людина усвідомлює себе як тіло, що має дух (а це більша частина людства так себе позиціонує). Коли свідомість виходить за межі тіла і з'являється розуміння, що ти є власне дух, на якийсь момент вічності одягнений в тіло... і ЧИМ саме є оцей дух... Тобто свідомість розширюється до космічної, до величини Істинного Я. На тому рівні механізм карми перестає бути владним. Чи може бути карма у Бога?

Sapienti sat.

Зображення користувача Олег Подорожній.

Мені здається що карма не діє грубо, наприклад в цьому житті ти комусь зробив підлу річ то в майбутньому або майбутньому втіленні тобі хтось зробить щось подібне. Думаю тут іде комплексний підхід з урахуванням рівня духу, душі людини та бажанням проходження нею відповідних тренувань-вдосконалень. Для людей, які не бажають вдосконалюватись в напрямку світла - інший шлях, перехід.

Братайтеся, єднайтеся зі світлими - це сила!

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.

Так, закон діє не грубо, але в тому випадку, що ви навели:

Цитата:
наприклад в цьому житті ти комусь зробив підлу річ то в майбутньому або майбутньому втіленні тобі хтось зробить щось подібне.

тут якраз наслідки можна відчути блискавично, не чекаючи майбутнього втілення), буквально на другий день або в той же тиждень. Людина, яка вміє спостерігати ці речі, одразу встановить зв'язок. Зараз час плине пришвидшено, і якщо раніше на наслідок треба було чекати довго, то зараз ці наслідки проявляються просто дуже скоро. Люди в основному не пов'язують їх з своїми попередніми вчинками, але від того дія закону не стає іншою.
Щодо "душ, які йдуть в напрямку світла"... дія закону не менш інтенсивна. Я б сказала, що вона більш явна, тому що ти можеш її простежити і зв'язати кінці з кінцями. Але точно скажу, що про послаблення для "своїх" не йдеться))

Sapienti sat.

Зображення користувача Нео Фіт.

Альберте, читай мій коментар вище, стосовно спокутування карми...там я дав відповіді на помилки в статті...

Олег подорожній, так, дійсно, приймається до уваги все (комплексний підхід)...якщо дірка велика, то туди можна камаз гною насипати, а якщо маленька тріщинка - ну то дуже малу порцію....і це ще не все, далі слід розуміти механіку процесу - як це все відбувається...

...минуле неможливо змінити, але можна змінити своє відношення до нього,- а відтак, змоделювати своє майбутнє...

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.

Добрий день, пане Альберт Саїн! Знаєте, відповідати на те, що було написано кілька місяців тому, це так само як вступати в ту річку, якої сьогодні вже нема)) Тобто вода в річці уже не та сама:)

Цитую Вас:

Цитата:
То виходить, що карма спокутується невиліковною хворобою, через не усвідомлені, бездумні вчинені речі, по тій причині що серце не здатне бути відкритим до любові. Я все вірно зрозумів з того уривка публікації?

Намагалася писати якомога більш спрощено, зрозуміло для широкого загалу, так би мовити, базове розуміння питання. Але бачу, кожен розуміє у своїй точці свідомості по-своєму. Це нормально, тому що поняття карми - об'ємне, неоднозначне і сприймається/трактується кожною свідомістю по-своєму.

Важливо зрозуміти, що карма - це взагалі не караючий меч. Це просто нейтральний закон: зробив - отримай. Закон причини-наслідку, регулюючий процес життя. Про це ж і наші прислів'я: що посіяв - те й пожнеш, не плюй у колодязь і т.д. Кожне без винятку наше діяння має свій заряд: + чи -. Воно може мати як один плюс, так і п'ять плюсів, так само і з мінусами. В залежності від величини заряду причини (позитивної чи негативної) - отримуємо величину заряду наслідку відповідно.
Про невиліковні хвороби був просто приклад для зрозумілості. Але хвороба може мати і іншу природу: наприклад, душа вибрала пройти через цей досвід на землі, випробувати себе і т.д. Тут треба ще вміти розрізняти і розглядати той чи інший випадок об'ємно і в комплексі з усіма додатковими чинниками.

Взагалі все в нашій еволюції відбувається дуже цікаво. Ми з великими зусиллями і старанно опановуємо глобальні речі, щоб потім їх... відкинути. Але відкинути можливо лише після ПОВНОГО опанування. Бо тоді стається розширення свідомості і "вихід за межі".

Так само і з механізмом карми. На певному (вищому) етапі свідомості, коли людина усвідомлює себе як Я... карма для неї взагалі зникає. Тому що карма працює тоді, коли людина усвідомлює себе як тіло, що має дух (а це більша частина людства так себе позиціонує). Коли свідомість виходить за межі тіла і з'являється розуміння, що ти є власне дух, на якийсь момент вічності одягнений в тіло... і ЧИМ саме є оцей дух... Тобто свідомість розширюється до космічної, до величини Істинного Я. На тому рівні механізм карми перестає бути владним. Чи може бути карма у Бога?

Sapienti sat.