Завдання Громадянського Конституційного Комітету полягає не в тому, щоб запропонувати свій варіант Конституції, а в тому, щоб створити чіткі, зрозумілі, прозорі й незмінні «правила гри» заради творення в Україні справедливої соціальної держави.
«Сучасна цивілізація – це несформульована угода владоможців, спрямована на задоволення їхніх претензій. Проте ця угода дійсна лише доти, доки не буде укладена нова угода, щоб здерти з них шкіру» (Луї Повель і Жак Берж’є, «Ранок магів»).
Після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року розвиток українського суспільства відбувався за моделлю, успадкованою від СРСР. У 1996 році ця модель була зафіксована в Конституції України. Згідно з нею держава не має чітко визначеної мети, зарплата керівництва не залежить від рівня життя керованого ним народу, керівники не несуть матеріальної відповідальності за допущені провали, у державі відсутня контролююча гілка влади, оскільки всі контрольні органи призначаються Президентом і Верховною Радою, тобто тими, кого вони повинні контролювати.
Уже на 19-й рік незалежності стало очевидним, що проблема не в окремих «поганих політиках», а в усій системі. Остаточно вичерпавши свій потенціал, вона почала розпадатися. Отже, настав час формувати нову суспільно-політичну модель.
Спочатку відбулась помітна активізація рухів протесту проти діючої влади, які з настанням 2011 року вже охопили всі регіони України. При цьому ще відкрито не ставилося питання про зміну державної моделі, скоріше йшлося про вдосконалення вже існуючої. Через це протестні рухи мимоволі працювали на збереження системи, хоча б тому, що не давали їй застоятися і стримували владну верхівку від надмірно руйнівних кроків.
Ситуація кардинально змінилася після того, як частина протестних рухів об’єдналася і 11.11.11 р. в Українському домі в Києві заснувала Громадянський Конституційний Конгрес, що проголосив курс на перезаснування держави. Ідея полягає в розробці й ухваленні нової Конституції або внесенні до нинішньої Конституції деяких суттєвих змін. Запропоноване Конгресом конституційне закріплення нових «правил гри» передбачає зміну головних «гравців», тобто суттєве оновлення владної верхівки.
Сила запропонованої ідеї Конституційних зборів полягає в тому, що народна енергія замість системоконсервуючого руху ПРОТИ спрямовується в системотворчий рух ЗА – за творення справедливих, розумних і прозорих «правил гри» в інтересах усього суспільства.
Створення справедливої держави – це мета, яка приваблива для переважної більшості громадян, незалежно від їхніх світоглядних, етнічних, культурних чи інших уподобань.
Наявність об’єднуючої мети – це обов’язкова і головна умова творення нової системи, адже «система – це сукупність елементів, що взаємодіють один з одним і з навколишнім середовищем заради досягнення спільної мети».
Проголошуючи згадану мету, Громадянський Конституційний Конгрес створює об’єднуючу платформу задля цивілізованого обговорення варіантів майбутнього України та їх чесної змагальності. Концепція держави, що знайде найбільшу підтримку, буде ухвалена Конституційними зборами. Після цього ВСІ співзасновники нової держави – учасники Конституційного процесу, виборці і делегати – зобов’язуються долучитися до реалізації ухваленого більшістю варіанту нової Конституції.
Отже, завдання Громадянського Конституційного Комітету полягає не в тому, щоб запропонувати свій варіант Конституції, а в тому, щоб створити чіткі, зрозумілі, прозорі й незмінні «правила гри» заради творення в Україні справедливої соціальної держави.
Це дозволить:
1. Долучити до Конституційного процесу всі зацікавлені сторони з їхніми концепціями держави та наявним інтелектуальним потенціалом. У процесі змагальності зможуть взяти участь будь-які проекти: демократичний і монархічний, гетьманський і олігархічний, етнічний і поліетнічний, прозахідний і просхідний, локальний і глобальний, консервативний пострадянський і футуристичний «піратський», екологічний і технократичний тощо. Інтелектуальні дискусії, критика і пропозиції дозволять взаємно збагатитися всім проектам, подолати слабкі місця, уточнити формулювання.
2. Різко активізувати процес громадянського структурування суспільства, адже за кожним делегатом Конституційних зборів має стояти організована громада виборців.
3. Долучити до Конституційного процесу світове українство, адже одним з варіантів держави обов’язково буде проект глобальної української етнічної духовно-економічної держави-корпорації. Ця модель виглядає найперспективнішою в умовах глобалізації, проте в її доцільності треба переконати співзасновників нової держави, тож не факт, що вона переможе.
Вироблення чітких і прозорих правил забезпечить довіру учасників Конституційного процесу, надасть йому легітимність і початковий поштовх для енергійного розгортання.
Якщо до процесу долучиться хоча б 100 тисяч співзасновників – він стане незворотнім. Долучення до Конституційного процесу означає прийняття «правил гри» з зобов’язанням їх дотримуватися.
Отже, формуємо «правила гри»! Саме з них і почнеться Нова Суспільна Угода.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Конституційний процес: погоджуємо правила гри
Світ:
Завдання Громадянського Конституційного Комітету полягає не в тому, щоб запропонувати свій варіант Конституції, а в тому, щоб створити чіткі, зрозумілі, прозорі й незмінні «правила гри» заради творення в Україні справедливої соціальної держави.
11121105e.jpg
Після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року розвиток українського суспільства відбувався за моделлю, успадкованою від СРСР. У 1996 році ця модель була зафіксована в Конституції України. Згідно з нею держава не має чітко визначеної мети, зарплата керівництва не залежить від рівня життя керованого ним народу, керівники не несуть матеріальної відповідальності за допущені провали, у державі відсутня контролююча гілка влади, оскільки всі контрольні органи призначаються Президентом і Верховною Радою, тобто тими, кого вони повинні контролювати.
Уже на 19-й рік незалежності стало очевидним, що проблема не в окремих «поганих політиках», а в усій системі. Остаточно вичерпавши свій потенціал, вона почала розпадатися. Отже, настав час формувати нову суспільно-політичну модель.
Спочатку відбулась помітна активізація рухів протесту проти діючої влади, які з настанням 2011 року вже охопили всі регіони України. При цьому ще відкрито не ставилося питання про зміну державної моделі, скоріше йшлося про вдосконалення вже існуючої. Через це протестні рухи мимоволі працювали на збереження системи, хоча б тому, що не давали їй застоятися і стримували владну верхівку від надмірно руйнівних кроків.
Ситуація кардинально змінилася після того, як частина протестних рухів об’єдналася і 11.11.11 р. в Українському домі в Києві заснувала Громадянський Конституційний Конгрес, що проголосив курс на перезаснування держави. Ідея полягає в розробці й ухваленні нової Конституції або внесенні до нинішньої Конституції деяких суттєвих змін. Запропоноване Конгресом конституційне закріплення нових «правил гри» передбачає зміну головних «гравців», тобто суттєве оновлення владної верхівки.
Сила запропонованої ідеї Конституційних зборів полягає в тому, що народна енергія замість системоконсервуючого руху ПРОТИ спрямовується в системотворчий рух ЗА – за творення справедливих, розумних і прозорих «правил гри» в інтересах усього суспільства.
Створення справедливої держави – це мета, яка приваблива для переважної більшості громадян, незалежно від їхніх світоглядних, етнічних, культурних чи інших уподобань.
Наявність об’єднуючої мети – це обов’язкова і головна умова творення нової системи, адже «система – це сукупність елементів, що взаємодіють один з одним і з навколишнім середовищем заради досягнення спільної мети».
Проголошуючи згадану мету, Громадянський Конституційний Конгрес створює об’єднуючу платформу задля цивілізованого обговорення варіантів майбутнього України та їх чесної змагальності. Концепція держави, що знайде найбільшу підтримку, буде ухвалена Конституційними зборами. Після цього ВСІ співзасновники нової держави – учасники Конституційного процесу, виборці і делегати – зобов’язуються долучитися до реалізації ухваленого більшістю варіанту нової Конституції.
Отже, завдання Громадянського Конституційного Комітету полягає не в тому, щоб запропонувати свій варіант Конституції, а в тому, щоб створити чіткі, зрозумілі, прозорі й незмінні «правила гри» заради творення в Україні справедливої соціальної держави.
Це дозволить:
1. Долучити до Конституційного процесу всі зацікавлені сторони з їхніми концепціями держави та наявним інтелектуальним потенціалом. У процесі змагальності зможуть взяти участь будь-які проекти: демократичний і монархічний, гетьманський і олігархічний, етнічний і поліетнічний, прозахідний і просхідний, локальний і глобальний, консервативний пострадянський і футуристичний «піратський», екологічний і технократичний тощо. Інтелектуальні дискусії, критика і пропозиції дозволять взаємно збагатитися всім проектам, подолати слабкі місця, уточнити формулювання.
2. Різко активізувати процес громадянського структурування суспільства, адже за кожним делегатом Конституційних зборів має стояти організована громада виборців.
3. Долучити до Конституційного процесу світове українство, адже одним з варіантів держави обов’язково буде проект глобальної української етнічної духовно-економічної держави-корпорації. Ця модель виглядає найперспективнішою в умовах глобалізації, проте в її доцільності треба переконати співзасновників нової держави, тож не факт, що вона переможе.
Вироблення чітких і прозорих правил забезпечить довіру учасників Конституційного процесу, надасть йому легітимність і початковий поштовх для енергійного розгортання.
Якщо до процесу долучиться хоча б 100 тисяч співзасновників – він стане незворотнім. Долучення до Конституційного процесу означає прийняття «правил гри» з зобов’язанням їх дотримуватися.
Отже, формуємо «правила гри»! Саме з них і почнеться Нова Суспільна Угода.
В тему:
Нова угода снайперів
Схема порятунку мурашника
Три поверхи Великого Переходу: соціальний, національний, магічний
Порядок формування делегатів Конституційних зборів України
Конституційні збори будуть скликані 12 грудня 2012 року
Реформація: 25 пунктів
Раціоналізація держави
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта