Image

Максиміліан Олександрович Волошин (прізвище при народженні – Кирієнко-Волошин; 16 [28] травня 1877, Київ, Російська імперія – 11 серпня 1932 Коктебель, Кримська АРСР, СРСР) – російський поет, перекладач, художник-пейзажист, мистецький та літературний критик.

«Держава будується відмовою від особистих пристрастей і інстинктів, тобто самозреченням і самопожертвою. Будь-який егоїзм веде не до закріплення громадського суспільства, а до його руйнування.

Для того, щоб особистість не згасла, в масі виникає індивідуалізм. Але для того, щоб індивідуалізм не прийняв форм чисто руйнівних (анархічних), він повинен бути просвітлений законом жертви: в цьому можливості хрестиянської держави. Самопожертва – ось фундамент, на якому може будуватися громадське суспільство, і якість, якою повинен володіти кожен покликаний до управління або до представництва. Тим часом, в сучасному парламентському ладі система підбору громадських діячів будується якраз на протилежному: на виживанні пристосованих, егоїстичних. Доступ до суспільних посад повинен бути обумовлений зростаючим рядом обітниць і зречення, подібним чернечим» [1].

(Максиміліан Волошин, Росія, 1917 рік)

Image

Адольф Гітлер (нім. Adolf Hitler) (20 квітня 1889, Браунау-на-Інні, Австро-Угорщина — 30 квітня 1945, Берлін, Німеччина) — політичний та державний діяч Німеччини, райхсканцлер від 1933 до 1945 року, провідник Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), один з ідеологів національного соціалізму.

«Під ідеалізмом ми розуміємо здатність окремої особи приносити себе в жертву навколишньому світу» [2].

(Адольф Гітлер, Німеччина, 1924 рік)

«Тільки ідеалізм і створив поняття «людина». Тільки цьому почуттю арійці зобов'язані всім своїм становищем в цьому світі, тільки завдяки цьому почуттю на нашій землі і існує людина. Тільки завдяки цьому почуттю і могла викуватися та творча праця, яка в поєднанні з простою фізичною силою і геніальним інтелектом створила видатні пам'ятники нашої людської культури» [3].

(Адольф Гітлер, Німеччина, 1924 рік)

«Найпершою передумовою істинно людської культури є перш за все саме наявність таких настроїв, коли люди готові пожертвувати інтересами свого власного «я» на користь суспільства.

Тільки в цьому випадку і можуть виникати ті великі цінності, які самим їх творцям обіцяють лише дуже невелику нагороду, але зате приносять неоціненну користь майбутнім поколінням. Тільки звідси і можна зрозуміти, як багато безкорисливих людей, що самі ведучи життя, повне позбавлень, віддають себе цілком на те, щоб створити забезпечене життя суспільства» [4].

(Адольф Гітлер, Німеччина, 1924 рік)

«Люди існують для того, щоб служити високим ідеалам, але в той же час ми маємо право сказати, що без високих ідеалів немає і самої людини. Так замикається коло» [5].

(Адольф Гітлер, Німеччина, 1924 рік)

«Виконувати обов'язок – це означає обслуговувати не самого себе, а служити суспільству» [6].

(Адольф Гітлер, Німеччина, 1924 рік)

«Хто дійсно любить свій народ, той завжди повинен бути готовий підтвердити це справжньою жертвою» [7].

(Адольф Гітлер, Німеччина, 1924 рік)

«На державі лежить прямий обов'язок систематично і планомірно вишукувати у всій масі народу найбільш здібних та обдарованих людей і ставити цих людей на службу суспільству. Держава і державні посади повинні існувати не для того, щоб забезпечувати хороше життя окремого класу, а для того, щоб виконувати свої дійсно високі обов'язки. Але це буде можливо лише тоді, коли носіями державної влади принципово будуть тільки найздібніші, енергійні і сильні волею люди. Це повинно відноситися не тільки до адміністративних посад, а й до ідейного керівництва нації у всіх без виключення областях. Той народ, якому вдасться поставити найздібніших людей на чолі найважливіших галузей життя, вже в одному цьому отримає найсильніший фактор величі» [8].

(Адольф Гітлер, Німеччина, 1924 рік)

Посилання:

[1] Цит. в перекладі по: Волошин М.А. Стихотворения. Статьи. Воспоминания современников / Вступ. Ст. З.Д. Давыдова, В.П. Купченко; Ил. Н.Г. Песковой. – М.: Правда, 1991. – 480 с., ил. С. 300-301.

[2] - [4] Цит. в перекладі по: «Моя боротьба», кн. 1. гл. 11.

[5] Цит. в перекладі по: А. Гітлер. «Моя боротьба», к. 2. гл. 1.

[6] Цит. в перекладі по: А. Гітлер. «Моя боротьба», к. 1. гл. 11.

[7] Цит. в перекладі по: А. Гітлер. «Моя боротьба», к. 2. гл. 2.

[8] Там само.