Хто виступатиме на “Країні Мрій”

Знайомимо наших читачів з учасниками Фестивалю “Країна Мрій”, що проходитиме 10-11 липня 2004 року на території Печерського ландшафтного парку “Співоче поле” у вигляді музичного фольклорного дійства – святкового народного гуляння–ярмарку.

Олег Скрипка

Керманич культового українського рок-гурту «Воплі Відоплясова» Олег Скрипка, як ініціатор і головний куратор етно-фестивалю «Країна Мрій» готує на свій виступ, що відбудеться 11-го липня на вечірній сцені, спеціальну етнічну програму. В неї ввійдуть, як і пісні, що раніше виконувались на сольних виступах Олега, так і нові, які він власноручно почув і записав у фольклорній експедиції на початку цього року на Полтавщині. До спільної участі рокер запрошує етнічні інструменти: цимбали, скрипку, духову секцію, фольклорні підспівки, контрабас.



Ніна Матвієнко

Ніну Матвієнко (Народна артистка України) - знакова фігура, яка через терени радянських часів пронесла первісну чистоту українського співу. З 2000 року - Президент українського відділення Міжнародної ради організацій фольклорних фестивалів та народного мистецтва. «Країна Мрій» має за честь виступом Ніни Матвієнко відкрити свій перший фестиваль.



“Čankišou” (Чехія)

“Чанкішоу” згуртовались у 1999 році з музикантів, які до того часу грали в різних колективах. Захоплення етно, world music вилились спільними зусиллями у власний та неповторний шлях. Гурт віднайшов старовинну легенду про людей-чанків, вивчив їхню мову та зібрав інструменти з усього світу – діджеріду, джембе, яббара, флейти, саксофони, перкусію, мандоліну, бас-гітару, барабани та ін. Зацікавленість різними етно-культурами – арабською, африканською, балканською. Всі ці впливи разом з рок- минулим кожного учасника гурту створили новий стиль: етнобігбітовий духовий гурт. Музика “Чанкішоу” грунтується на енергії духових інструментів, що змушує танцювати кожного.



“Zdob Si Zdub” (Молдова)

Група “Zdob si Zdub” (“бий барабан”) була створена у 1994 році в Республіці Молдова. Стиль “здубів” з часом трансформувався від російськомовного екстримального хардкору до етно-року з текстами молдовською і румунською мовами. В Росії і Румунії вийшло 5 дисків “Zdob si Zdub”. Гурт користується шаленою популярністю в сусідній Румунії, де посідає почесну сходинку у місцевому шоу-бізнесовій ієрархії. Достатньо сказати, що “Здуби” представляли Румунунський MTV у Барселоні, а цього року на церемонії нагородження MTV Romanian Music Awards група вже п’яте виграла в номінації “Best ethno”. Пріоритет в етнічному звучанні і контракт з потужним видавцем – мейджором Warner Music сприяли просуванню молдовського етно-року в Європі. Останній альбом “450 овець” займає перші позиції в World Music Chart Europe, чартах Угорщини, Словаччини і Чехії.



“Палац” (Білорусь)

Культовий в себе на батьківщині, білоруський фольк-роковий гурт “Палац” був створений у 1992 році професійними музикантами, справжніми фахівцями в різних музичних стилях, що об’єдналися для виконання автентичного білоруського фольклору в оригінальному звучанні і стильових обробках. “Палац” користується заслуженим авторитетом на білоруській етно- і рок-сценах. На початку 1990-х гурт започаткував цілу хвилю виконання сплаву етніки і сучасності, що зараз є ледь не домінуючою в сучасній білоруській музиці. “Палац” - традиційні автентичні - ліра, дуда, цимбали, жалєйка, дудка, сурми. У своїй творчості група використовує рідкісний матеріал, власноруч зібраний під час фольклорних експедицій. Водночас “Палац” не уникає сучасних нововведень та експериментів, проте до сих пір група залишається відданою своєму фірмовому стилю – фольк-рок, в якому і зіграє на головній сцені фестивалю “Країна Мрій” 11 липня.



“Spontaani Vire” (Фінляндія)

“Спонтаані Віре” – фінський квартет, що виконує музику, інспіровану традиційним фольклором Фінляндії з елементами різних музичних стилів world music – від джазу до прогресивного року. Для українських меломанів виступ цього колективу на фестивалі “Країна Мрій” у Києві – справжній шанс познайомитися з яскравими представниками унікальної скандинавської нео-етнічної сцени, що має прихильників по всьому світу. Музиканти із “Spontaani Vire” - випускники Академії Сібеліуса у Гельсінкі – справжні віртуози і знавці своєї справи. У 1996 році гурт був визнаний національними мас-медіа “найкращим традиційним колективом року”.



Ishbel MacAskill (Шотландія)

Ішбел МакAскілл – гельська співачка, носій справжньої гельської культури. В її репертуарі – старі шотландські пісні на вічні теми – кохання, війна, море, поневіряння. Автентичний, без впливу цивілізованої стилізації колоритний спів Ішбел презентує маловідому в Україні культуру стародавньої Європи. На фестивалі “Країна Мрій” співачка виступить як сольно, так і в дуеті з українським колективом “Ghurt Yo’Ghurt”, котрий захоплюється шотландською та ірландською культурою. Їхній спільний виступ з Ішбел – своєрідний міжнародний проект, що засвідчує духовну близкість та порозуміння різних

етносів.



“Intakas” (Литва)

Фольклорний гурт “Інтакас” під керівництвом Рітіса Амбразевічуса був заснований 1989 року. З самого початку гурт співав, грав та танцював традиційний репертуар з різних етно-культурних регіонів Литви. Вагома частина репертуару відібрана з матеріалів, зібраних керівником гурту в експедиціях, переважно в регіонах Aukštaitija (Аукштайтія) та Dzūkija (Дзукія) (Східна Литва). Чоловічий склад гурту виконує пісні, що належать до особливих “чоловічих жанрів”, наприклад, valiavimai (пісні косарів), lalavimai (Великодні привітальні пісні), військові пісні, а також пісні, що якось належать до чоловічої сфери (сватівські пісні, любовна лірика тощо). Гурт намагається перейняти і повністю відтворити автентичну вокальну техніку та манеру виконання, відмінності у музичних діалектах. Це вважається найбільш важливим у творчості литовського колективу .



“Kapela Drewutnia” (Польща)

“Капела Древутня” з Любліна – один з найцікавіших учасників фестивалю, що виступатимуть на денній, фольклорній сцені. Виступи “Древутні” завжди супроводжує успіх колектива, що може донести до глядачів дещо незбагненне. П’ятеро сліпців-музикантів і дві дівчини творять своєю музикою на сцені справжню містерію, бо... бачать далі, ніж звичайні зрячі люди. Справа у особливому погляді музикантів на фольк народів Польщі при дбайливому ставленні до такої унікальної особливості слов’янської культури як багатоголосний спів. У репертуарі гурту – пісні, що співали по селах представники різних етносів, що населяли Польщу часів Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр.) – лемки, гуцули, кашуби, силезьці. Цікаво, що левова частка пісень - українського походження (лемківського субетносу). Причина криється не лише у походженні гурту з Любліна – міста, що безпосередньо межує з Лемківщиною – український фольклор, на відміну від польського, не зазнав згубного впливу урбанізації і зберігся у архаїчно-чистому вигляді.



“Мандри” (м.Київ)

В сучасній українській молодіжній культурі група “Мандри” займає своєрідну музичну нішу. Завдяки неповторному синтезу національних українських фольклорних традицій, сучасній ритмічній основі, елементам міського романсу, французького шансону і традицій музики реггей, блюзу та року - група має найрізноманітнішу та різновікову аудиторію слухачів. Незважаючи на хитросплетіння стилів, музика “Мандрів” залишає враження цілісності та неповторності манери виконання; пісні насичені численими образами, але їх емоційність та мелодійність дозволяє зрозуміти пісенну поезію навіть слухачам інших культурних та мовних традицій. Репертуар групи постійно поповнюється не тільки новими авторськими піснями, але й популярними українськими народними піснями, котрі “Мандри” виконують у власній інтерпретації. Сьогодні “Мандри” це: Фома - вокал, гітара; Леонід Бєлєй - акордеон; Сергій Чегодаєв - бас-гітара; Андрій Занько - барабани; Салман Салманов Мамед огли - перкусія. Практично всі тексти та музику для групи пише сам Фома, за виключенням декотрих інструментальних композицій. Аранжування всіх пісень група робить спільно.



“Карпатіянs” (м.Київ)

“Карпатіянs” - проект американського музиканта - гітариста і бандуриста Юрія Фединського. Юрко, українець американського походження, мешканець Нью Йорка, рік тому змінив місце проживання на Київ. Тут він встиг пограти у відомому фольк-роковому гурті “Гайдамаки”, а також створив кілька музичних фолк-проектів. В останньому, названному “Карпатіянs”, до нього приєдналися найкращі представники фольклорної сцени Києва - кобзар і лірник Тарас Компаніченко, скрипаль гурту “Древо” Сергій Охрімчук, співак з фольклорного колективу “Божичі” Валерій Гладунець. Основою репертуару стали матеріали, зібрані під час фольклорних експедицій до різних куточків України, найперш - Карпат, де українська коренева музика збереглася найкраще. У виконанні гурту традиційні обрядові пісні і танцювальні мелодії отримали нове оригінальне звучання і сучасне аранжування. Стиль “Карпатіянs” – modern folk - дозволяє сміливе поєднання саунду традиційних старовинних інструментів (кобза, бандура, ліра, цимбали, скрипка) з сучасними електричними - гітарою і басом, а також барабанами. При цьому, за словами самих музикантів, вони уникають простого схрещування етніки з сучасними стилями, а інструментальні нововведення мають оживити фолк, додати йому свіжої крові.



Енвер Ізмайлов (Крим)

Енвер Ізмайлов – унікальний віртуоз з Криму – справжня гордість вітчизняної етно-джазової сцени і об’єкт захоплення меломанів по цілому світу. Народився в Фергані в родині репатрійованих кримських татар. Вже у молодому віці став відомим в Узбекистані джазовим гітаристом. В 1988 році, після трагічних подій в Фергані, Енвер Ізмайлов повернувся на історичну батьківщину, в Крим (де й досі мешкає в селищі поблизу Джанкоя). З того часу він грав сам - гітарний фолк-джаз Ізмайлова та його унікальна техніка гри – теппінг (прийом гри, при якому пальці обох рук лежать на грифі гітари, як на клавіатурі, і звуки видобуваються швидким притисканням струн) - не мають світових аналогів. Кримський віртуоз – постійний учасник джазових і етнічних фестивалів по цілому світі, брав участь у незліченній кількості міжнародних проектах, записі 9 компакт-дисків. На фестиваль “Країна Мрій” обіцяє привезти етнічну програму, інспіровану фольклором народів світу, найперш – Криму, а також одночасно репрезентувати кримсько-татарські танці.



“Древо” (м.Київ)

Ансамбль дослідників і виконавців української народної музики, піонер фольклорного руху в Україні (групу засновано у 1979 р.). Керівник ансамблю – етномузиколог Є.Єфремов. Від початку діяльності учасники “Древа” поставили за мету глибоко вивчити й правдиво представити сучасним городянам давню традиційну музику, котра ще збереглася у надрах сільської культури. Основною науковою і репертуарною базою ансамблю є активна експедиційна робота його учасників. Ансамбль є неодноразовим учасником міжнародних проектів – фольклорних фестивалей і концертов у Бельгії, Грузії, Латвії, Литві, Польщі, Росії, Франції. Учасники “Древа” проводять майстер-класи українського фольклорного співу у країнах Європи.



“Божичі” (м.Київ)

Фольклорний ансамбль “Божичі” достеменно репрезентує вокальну та інструментальну сільську музику Подніпров’я України, насамперед, Лівобережжя. Репертуар ансамблю записаний його учасниками власноруч у чисельних фольклорних експедиціях. Вокальну частину репертуару складають обрядові та “вуличні” (“застольні”) протяжні й жартівливі пісні, пісні солдатського та чумацького середовища, пісні дівчат, що працювали у наймах (строку). Інструментальний репертуар становлять танці у виконанні на старовинній гармоні-“вєнці” та тамбуроподібному бубоні. Пісні виконуються із збереженням музично-стилістичних та мовно-діалектних особливостей, у притаманній народним співакам звуковій манері.



“Буття” (м.Київ)

Ансамбль традиційної музики “Буття” створений у 2000 р. Назва ансамблю походить від першого слова в ряду синонімів: буття, існування, матерія, природа, що на противагу небуттю є символом життя. Власне, ансамбль дає нове життя сільській культурі, що має тенденцію до занепаду та виродження. Виконувані твори записані членами ансамблю у фольклорних експедиціях. Основою репертуару є традиційні весільні награвання, супровід до танців, ліричні пісні, колядки й щедрівки. Збереження і продовження гри на музичних інструментах і співу “автентичного” напрямку в умовах сучасного міста – мета сім'ї Бутів та інших учасників ансамблю.



“Марій памаш” (Російська Федерація, Республіка Марій Ел)

Народний фольклорно-етнографічний ансамбль “Марій памаш” (“Марійске джерело”) – один з найвідоміших самодіяльних фольклорних колективів Республіки Марій Ел. Він був створений в 1974 році на базі Республіканського центру народної творчості. Основним завданням колективу є пропаганда фольклорних, художніх традицій марійського музичного, інструментального й танцювального мистецтва. За час своєї творчої діяльності ансамбль досяг високого рівня виконавської майстерності, став відомим як в Республіці Марій Ел, так і за її межами. Колектив активно займається ознайомленням глядачів з усім розмаїттям та багатством традиційної марійської народної культури.



“Мережка” (м. Харків)

Дитячий фольклористичний гурт “Мережка” веде етномузикологічну роботу і репрезентує пісенний фольклор Слобідського краю. Колектив створений в 1992 року в українській гімназії №6 м. Харкова з метою комплексного вивчення традиційної народної культури. “Мережка” займається науково-дослідною, експедиційною і виконавською діяльністю. За період 1992 – 2003 р.р. здійснено понад 150 експедицій по Харкіщині, Полтавщині, Сумщині з метою запису фольклорно-етнографічних матеріалів.



“Муравський шлях” (м. Харків)

Дослідницько-виконавчий фольклористичний гурт “Муравський шлях” Харківського обласного центру народної творчості репрезентує найкращі зразки пісенного фольклору, фрагменти народних обрядів, ігор, танців Лівобережної України (зокрема Слобожанщини та Полтавщини), зібрані у власних фольклорно-етнографічних експедиціях. Кредо колективу – збереження та відтворення локальної пісенної традиції без будь-якої стилізації. Пісні виконуються в автентичній манері, що пов’язана з певним місцем в обряді та з часом виконання. Місцевий діалект, традиційні костюми, танцювальні рухи та атрибути фольклорного обряду пильно зберігаються учасниками гурту у недоторканому вигляді. Народившись у 1983 році, як ансамбль “Слобожани” Харківського державного університету, гурт впродовж двох десятиліть об’єднує представників міської інтелігенції, людей різних професій та віку, які захопившись неповторною красою шедеврів автентичного співу, відчули потяг до наслідування традиції ще живих носіїв пісенної спадщини. На жаль, з великою швидкістю це покоління стареньких бабусь та дідусів відходить до іншого світу, забираючи з собою ту частину духовної культури українців, яка зветься “усна традиція”.



“Вербиченька” (смт. Нова Водолага Харківської області)

Дитячий фольклоно-етнографічний колектив “Вербиченька” працює з 1992 року, вивчає та виконує пісенний фольклор Східної України (Слобожанщини). Колетив досліджує та відроджує традиційну народну обрядовість, вивчає промисли та ремесла Слобожанщини, займається вишивкою, писанкарством, за власними ескізами створює обереги. До складу колективу входять учні 1-11 класів, студенти. Репертуар “Вербиченьки” складає більш, ніж 100 ліричних, козацьких, календарно-обрядових, весільних, колискових пісень, що виконуються в автентичній манері, має понад 20 пізнавальних програм та обрядових дійств, які складені на основі дослідницьких фольклорних експедицій по Слобожанщині. Кредо “Вербиченьки”: розвивай особисту внутрішню культуру, вивчай, продовжуй і примножуй культурні надбання українського народу, впроваджуй у сьогодення загальнонаціональні цінності фольклорної традиції.



“ДахаБраха” (м.Київ)

“ДахаБраха” (етно-хаос) - складова нового проекту Владислава Троїцького “Україна Містична”. Владислав Троїцький називає себе режисером “жорсткого монтажу”, цей талан полягає у мистецькому сполученні ніби несумісного. Він вважає, що привнесення в українську народну пісню обертонів іншої музичної культури, а також інших жанрів, наприклад – неокласики, дозволяє розгерметизувати потенцію українського мелосу, відкрити його не тільки на світ, але насамперед – для себе, для сучасної свідомості. Інструментальний ряд “ДахаБрахи” – індійські табла, будійський гонг, віолончель, маракаси, тріщоткі, гуцульске бухало (великий барабан), рубель палички, малазійський гонг, глиняні свистульки, окарина, індійська тампура.



“Володар” (м.Київ)

Київський гурт автентичного співу, що виконує обрядові та ліричні пісні Прип’ятського Полісся. Фольклорний ансамбль “Володар” утворився у 1993 році в межах течії “автентичного співу”, започаткованої київським фольклорним гуртом “Древо”. В складі фольклорного ансамблю “Володар” – студенти і випускники Національної музичної академії України, Київського Національного університету культури і мистецтв. Ансамбль виконує традиційну вокальну музику північно-українських земель – Прип’ятського Полісся, Берестейщини, Підляшшя, та зі Східного Поділля. Збір матеріалу в цих теренах відбувався у 1978-2000 рр. Головними для прип’ятських поліщуків є пісні, пов’язані з віхами землеробського календаря: колядки, щедрівки, Проводи зими, весняні заклички і хороводи, купальські, обжинкові... “Володар” у своєму репертуарі опирається саме на такі мелодії, виконуючи їх у відповідні пори року разом з ритуалами, забавами. У традиційній музиці молодих співаків захоплює магія колективного співу – унісонне злиття яскравих голосних тембрів справляє містичне враження як на самих виконавців, так і на їхніх слухачів. Принцип “Володар” – відтворювати те, що записано у власних етнографічних експедиціях. Учасники ансамблю працюють з останнім поколінням носіїв етнічної музики, котре ще пам’ятає, за яких обставин та яким чином виконувались найдавніші ритуальні мелодії давньоукраїнських свят. Ранньотрадиційна музика в автентичному виконанні завершує довгу епоху свого існування. Ми ще маємо можливість спостерігати свою традиційну музичну культуру в “живому звучанні”.



“Z Drogi” (Польща)

Гурт існує з 1999 року, виконує фольклорні пісні Польщі, України та Росії. Головною метою колективу є вивчення найціннішого феномену східно-слов’янської фольклорної культури та наслідування традиційного стилю виконання пісень, який зберігався у селах впродовж більш як 1000 років. Репертуар гурту складається з пісень Полісся (Західна Україна), Полтавщини (Центральна Україна) та Південної Росії. Він був зібраний у численних експедиціях та доповнений з матеріалів, віднайдених у існуючих фольклорних архівах. Репертуар включає як старовинні пісні, присвячені обрядам землеробства та сімейного життя (наприклад, весна, Купала, весільний обряд тощо), так і більш пізні козацькі пісні, що виникли в минулому столітті. Учасники ансамблю – студенти та випускники Варшавського Університету – вважають, що сучасні зміни негативно впливають на старовинну фольклорну традицію, яка нещодавно трансформувалась у міську та масову культуру. Але поки живі носії традиції, є ще можливість вберегти та донести красу старовинної пісні для сучасного мистецтва.

Гравець: 
Народний Оглядач
61

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка