Як ми писали раніше, Майкл Флінн пішов у відставку через скандал, пов'язаний з його телефонними розмовами з російським послом про можливе зняття санкцій з Росії. При тому, що він ще не був офіційно призначений на пост, а обраний президент Дональд Трампа ще не пройшов інавгурації. Він також приховав від віце-президента Майка Пенса інформацію про свою розмову з російським послом, тому Пенс сказав CBS в січні, що Флінн ніколи не говорив про санкції.

На відміну від Флінна, який працював минулого року радником у передвиборному штабі республіканців, генерал Макмастер ніяк не пов'язаний з Трампом, пишуть Пітер Бейкер і Майкл Гордон у своїй статті в "The New York Times".  

Макмастер перевірений в боях під час війни у Перській затоці і у другій іракській війні, вважається людиною з незалежними поглядами, що часом відбивалося на його кар'єрі.

Такий вибір обрадував республіканців, які захоплюються генералом МакМастером. Вони проводили закулісну кампанію, намагаючись переконати Трампа зупинити свій вибір на ньому.

«Його дуже поважають всі в армії, і його згода на посаду – це велика честь для нас», - сказав Трамп.

54-річний генерал Макмастер став відомий ще на початку своєї офіцерської кар'єри, коли він різко критикував Об'єднаний комітет начальників штабів за помилки у В'єтнамі. Пізніше він критикував адміністрацію Буша за те, як вона почала війну в Іраку.

Кремезний, розумний, з м'яким голосом і почуттям гумору, генерал Макмастер має мало політичного досвіду, і це може бути проблемою для нього у його новій ролі.

Його завданням буде взяти під контроль  деморалізований апарат Ради з національної безпеки, який наїжачився на керівництво пана Флінна і не розуміє свого місця у Білому домі з огляду на інтереси зовнішньої політики Стівена Беннона, головного стратега  президента Трампа.

Генерал Макмастер подякував Трампу, але про свої плани нічого не розповів. «Я вдячний вам за цю можливість, - заявив він президенту, - і з нетерпінням чекаю того моменту, коли зможу приєднатися до команди з національної безпеки, щоб робити все від мене залежне для просування і захисту інтересів американського народу».

Генерал Макмастер з 2014 року служив директором центру з інтеграції сил і засобів сухопутних військ в Форт-ЮСТІС, штат Віргінія. Він випускник Вест-Пойнта, захистив дисертацію з військової історії в Університеті Північної Кароліни. Генерал Макмастер командував підрозділом, який в 1991 році воював з іракською республіканською гвардією в ході одного з найбільших танкових битв війни в Перській затоці. За це він був нагороджений Срібною зіркою.

Широку популярність він отримав у 1997 році, написавши книгу «Порушення військового обов'язку» (Dereliction of Duty). У ній він піддав критиці Об'єднаний комітет начальників штабів за те, що той не виступив проти президента Ліндона Джонсона під час війни у ​​В'єтнамі. Він зміцнив свою репутацію в 2005 році під час другої іракської війни, коли під його командуванням 3-й бронекавалерійський полк взяв місто Таль-Афар.

Маккейн, який в останні дні різко критикує Трампа, позитивно відгукнувся про нове призначення і сказав: «Не можу собі уявити кращу, більш дієву команду національної безпеки, ніж та, яку ми отримали».