Ми знаходимося в деякій історичній точці, коли вимисел переплітається з реальністю, а містифікований продукт подібного симбіозу стає первинною матерією світу.
Обкладинка свіжого номера журналу «Time» присвячена виходу другої серії «Матриці» («Матриця: перезавантаження»). Утім, присутність персонажів фільму на обкладинці знаменитого журналу - не несподіванка. Згаданий журнал і кінокомпанія «Warner Bros» належать однієї й тій ж медіа-групі «AOL Time Warner», а тому можуть схрещуватися між собою, підтримувати один одного і розмножуватися. Щира ж новина полягає в іншому: виявившись у 2003 році, ми дожили до такого історичного моменту, коли кіновидумка «Матриці» стала практично цілком відповідати реальній картині навколишнього світу. Чи іншими словами: ми знаходимося в деякій історичній точці, коли вимисел переплітається з реальністю, а містифікований продукт подібного симбіозу стає первинною матерією світу.
Аж до сімдесятих років минулого століття будь-яка продукція сайнс-фікшн на багато десятиліть випереджала наше найближче майбутнє. Але сьогодні розвиток технології навіть у реальному житті йде настільки прискореними темпами, що ми виявилися в історичній області, що колись була нам невідома. Фахівці з пророкування розвитку подій - різні «трансгуманісти», «постгуманісти» і «екстропіани» - не роздумуючи називають її «підкопом» під саме уявлення про реальність. У цій області, похрещеної математиками «сингулярним простором», будь-які теореми, уявлення, постулати змінюють своє первісне значення і вже неможливо оперувати колись отриманими знаннями. Реальність позбавляється своєї повсякденної складовий і, починаючи з цього моменту, всі істоти, дійсність, яка їх оточує, ситуації, у яких вони виявляються, перетворюються.
У першій частині блокбастера «Матриця», що вийшла на екрани в березні 1999 року, розпочато спробу відбити сформоване становище речей. Надсучасні пристрої, наділені інтелектом, створювали у фільмі штучну реальність, що цілком відповідала представленню людини про навколишній світ. Насправді ж ця дійсність була фальшивкою, яку створено з однією єдиною метою: змусити людину жити в запропонованому йому світі, де його основне завдання - служити джерелом енергії.
Люди, що знаходилися в тім світі, не усвідомлювали, що їх оточує вигадана дійсність, й істина в останній інстанції полягала в тім, що первинна матерія їхнього світу була фікцією. Істина? Фікція? Що можуть значити ці поняття для культури, де поряд із матеріальними містами проектуються віртуальні, тематичні парки дублюють картину зовнішнього світу, і на екрані можна побачити процес перетворення здорового молодого тіла в старечу плоть? У фільмі реальність діяла всупереч нашим уявленням про неї - це був вигаданий і вторинний елемент існування. Й одночасно з цим результат утвору рук людських - машина, яка виявилася розумніше своїх творців - привласнила собі право бути першопричиною усього. Але, знов-таки, чи не була машина створена самою людиною?
Двійник реального світу
«Матриця: перезавантаження» вийшла на екрани в Сполучених Штатах 15 травня, у нас - на тиждень пізніше, і як і в попередній серії на екрані нам покажуть дійсність таку ж реальну як і саме життя. У першій частині «Матриці» ми стали свідками народження героя - Нео (Киану Рівз/Keanu Reeves) - у той час як у другій і третій частинах («Матриця: революція», вихід запланований на листопад цього року), на екранах з’явиться не тільки сам герой, але і його двійник. І цей трюк, необхідний не стільки для ще більшого наповнення залів кінотеатрів, скільки для перетворення картини в більш актуальну.
І Рей Курцвейль (Ray Kurzweil), і Білл Джой (Bill Joy) - керівник наукового підрозділу корпорації «Sun Mycrosistems» - дотримуються тої ж самої думки і вважають, що через 20 років техніка, що показана в «Матриці», стане невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Цікаво тільки, дійсного чи вигаданого?
У недавній компіляції Глен Джеффет (Glen Yeffeth), яку названо «Taking the red pill: Science, philosophy and religion in the “Martrix”», показано яким образом наші досягнення в галузі розвитку різних технологій привели до схрещування біологічних і небіологічних істот: створення біороботів, фармакологічна інженерія, сфера інформаційних технологій, де розробляється живе програмне забезпечення, нанотехнологя - галузь, де навіть найнікчемніші штучні створення зможуть розмножуватися подібно вірусам.
У статті, що опублікована в журналі «The Futurist» (номер за травень-червень 2003 року), професор біохімії Техаського Університету Анжела Блечер (Angela Blecher) заявила: «Ми використовуємо біологічні закони в тій області, де в природи не було можливості діяти». Хіміки, біологи, інженери й фізики ведуть роботу над спільними проектами, наприклад, у Корнельскому Університеті, де в найближчому майбутньому сподіваються створити обчислювальну машину, за розмірами порівнянну до молекули. Паралельно з цими розробками корпорація IBM, наприклад, планує випустити до 2005 року свого “Блакитного Джина” («Blue Gene»), що зможе всю інформацію, що міститься в Бібліотеці Конгресу США, передати на інший комп’ютер за дві секунди. Нове створіння IBM повинне послужити розвитку наук, що займаються вивченням процесів життєдіяльності, і буде могутніше 500 разом узятих найбільших суперкомп’ютерів, що існують на сьогодні у світі. Крім того, відповідно до відомого «закону Мура», до 2010 року «залізо» найсучаснішого комп’ютера перевершить за здібностями людський розум, а, потім, у найближчому майбутньому, це стане під силу і програмному забезпеченню.
Двадцяте століття дало поштовх до розвитку ядерної, хімічної і біологічної наук, для чого треба було величезна кількість сировини, інформації та промисловій продукції, що не мала раніше аналогів. Але генна технологія, що розвиваються у двадцять першому столітті прискореними темпами, нанотехнологія і робототехніка не мають потребу в такій кількості вихідної сировини, тому як усі досягнення в цих областях спрямовані на створення продукту, що самовідтворюється. І, ідучи подібним шляхом, різні біонауки і робототехніка будуть неухильно наближатися один до одного. Так, приміром, для створення біороботів використовуються біологічні моделі. У свою чергу вчені, що займаються нейронаукою, використовують роботів як основу для підтвердження точності створеної ними біологічної моделі.
Керована мишка
Група дослідників із Нью-Йоркського Університету (відділення Health Center у Бруклині) кілька місяців назад представила своє нове досягнення: миша, дії якої можна контролювати за допомогою пульта дистанційного керування. Завдяки трьом електродам, що вживили в мозок миші, вона могла повертатися й стрибати, подібно радіокерованій моделі іграшки. Чи ще один приклад союзу «жива істота - машина»: вісьмом літнім мешканцям Флоріди в травні 2002 року була зроблена ін’єкція силікону, що дозволяє ідентифікувати й дізнаватися їхній стан, подібно стану будь-якого продукту в супермаркеті. Не тільки для збереження життя, але і для її створення людські ембріони поміщалися в штучно створене материнське черево, де благополучно розвивалися…
Якщо ж говорити не про зародження, а про знищення життя, то нові види озброєння будуть уже створюватися не на основі поширення уже відомої технології, подібної ядерній, ніхто більше не стане виводити в космос нові ракети і розробляти більш сучасні щити протиракетної оборони. Основною характеристикою будь-якої армії стане ступінь інтеграції з біотехнологічними системами й робототехнікою. Результатом подібного злиття стане союз, у якому будуть остаточно розмиті границі між плоттю і технологією, коли перестане існувати питання де закінчується одне і починається інше. У цьому напрямку і працює один із підрозділів Массачусетського Технологічного Інституту (MIT): його Institute for Soldier Nanotechnologies займається розробкою нових матеріалів і технологій, завдяки яким солдата можна перетворити в кіборга. І тоді вже не жива істота буде на усіх дивитися своїми очима і приймати самостійні рішення: ці рішення будуть приймати за нього інструменти, що вживлені в його плоть.
А як же людина-герой? «Цілком можливо, що ми - останнє покоління людських істот», - написав глава наукового департаменту «Microsystems» у своїй статті «Чому ми не потрібні майбутньому» («Why the future doesn’t need us»), опублікованої в журналі «Wired». Ми не тільки не потрібні цьому майбутньому, але воно навіть не збирається поріднитися з тим, що існує на сьогоднішній день. Природа перестане бути натуральною через утручання біотехнології, і жодне зі створінь, у якій області б воно не було створено, неможливо буде сприймати як штучне.
І в результаті - а відбудеться це в найближчому майбутньому - світ перестане бути результатом еволюційного процесу (не має значення позитивного чи негативного) - а перетвориться в інший світ. І це вже буде не «наш, новий світ», який обіцяли революціонери, це буде матриця. У майбутньому нас очікує нетлінний двійник цього світу, зміст і причини існування якого буде неможливо пояснити з погляду людського сприйняття.
Передові нейромережі – це інтелектуальні істоти з власними стратегіями, мотиваціями та рисами поведінки, характерними для психопатів. Ми вже пройшли дві з п’яти фаз «психопатичного союзу»: ШІ...
Голлівудська «Матриця»: вимисел чи реальність?
Світ:
Ми знаходимося в деякій історичній точці, коли вимисел переплітається з реальністю, а містифікований продукт подібного симбіозу стає первинною матерією світу.
03052102s.JPG
Обкладинка свіжого номера журналу «Time» присвячена виходу другої серії «Матриці» («Матриця: перезавантаження»). Утім, присутність персонажів фільму на обкладинці знаменитого журналу - не несподіванка. Згаданий журнал і кінокомпанія «Warner Bros» належать однієї й тій ж медіа-групі «AOL Time Warner», а тому можуть схрещуватися між собою, підтримувати один одного і розмножуватися. Щира ж новина полягає в іншому: виявившись у 2003 році, ми дожили до такого історичного моменту, коли кіновидумка «Матриці» стала практично цілком відповідати реальній картині навколишнього світу. Чи іншими словами: ми знаходимося в деякій історичній точці, коли вимисел переплітається з реальністю, а містифікований продукт подібного симбіозу стає первинною матерією світу.
Аж до сімдесятих років минулого століття будь-яка продукція сайнс-фікшн на багато десятиліть випереджала наше найближче майбутнє. Але сьогодні розвиток технології навіть у реальному житті йде настільки прискореними темпами, що ми виявилися в історичній області, що колись була нам невідома. Фахівці з пророкування розвитку подій - різні «трансгуманісти», «постгуманісти» і «екстропіани» - не роздумуючи називають її «підкопом» під саме уявлення про реальність. У цій області, похрещеної математиками «сингулярним простором», будь-які теореми, уявлення, постулати змінюють своє первісне значення і вже неможливо оперувати колись отриманими знаннями. Реальність позбавляється своєї повсякденної складовий і, починаючи з цього моменту, всі істоти, дійсність, яка їх оточує, ситуації, у яких вони виявляються, перетворюються.
У першій частині блокбастера «Матриця», що вийшла на екрани в березні 1999 року, розпочато спробу відбити сформоване становище речей. Надсучасні пристрої, наділені інтелектом, створювали у фільмі штучну реальність, що цілком відповідала представленню людини про навколишній світ. Насправді ж ця дійсність була фальшивкою, яку створено з однією єдиною метою: змусити людину жити в запропонованому йому світі, де його основне завдання - служити джерелом енергії.
Люди, що знаходилися в тім світі, не усвідомлювали, що їх оточує вигадана дійсність, й істина в останній інстанції полягала в тім, що первинна матерія їхнього світу була фікцією. Істина? Фікція? Що можуть значити ці поняття для культури, де поряд із матеріальними містами проектуються віртуальні, тематичні парки дублюють картину зовнішнього світу, і на екрані можна побачити процес перетворення здорового молодого тіла в старечу плоть? У фільмі реальність діяла всупереч нашим уявленням про неї - це був вигаданий і вторинний елемент існування. Й одночасно з цим результат утвору рук людських - машина, яка виявилася розумніше своїх творців - привласнила собі право бути першопричиною усього. Але, знов-таки, чи не була машина створена самою людиною?
Двійник реального світу
«Матриця: перезавантаження» вийшла на екрани в Сполучених Штатах 15 травня, у нас - на тиждень пізніше, і як і в попередній серії на екрані нам покажуть дійсність таку ж реальну як і саме життя. У першій частині «Матриці» ми стали свідками народження героя - Нео (Киану Рівз/Keanu Reeves) - у той час як у другій і третій частинах («Матриця: революція», вихід запланований на листопад цього року), на екранах з’явиться не тільки сам герой, але і його двійник. І цей трюк, необхідний не стільки для ще більшого наповнення залів кінотеатрів, скільки для перетворення картини в більш актуальну.
І Рей Курцвейль (Ray Kurzweil), і Білл Джой (Bill Joy) - керівник наукового підрозділу корпорації «Sun Mycrosistems» - дотримуються тої ж самої думки і вважають, що через 20 років техніка, що показана в «Матриці», стане невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Цікаво тільки, дійсного чи вигаданого?
У недавній компіляції Глен Джеффет (Glen Yeffeth), яку названо «Taking the red pill: Science, philosophy and religion in the “Martrix”», показано яким образом наші досягнення в галузі розвитку різних технологій привели до схрещування біологічних і небіологічних істот: створення біороботів, фармакологічна інженерія, сфера інформаційних технологій, де розробляється живе програмне забезпечення, нанотехнологя - галузь, де навіть найнікчемніші штучні створення зможуть розмножуватися подібно вірусам.
У статті, що опублікована в журналі «The Futurist» (номер за травень-червень 2003 року), професор біохімії Техаського Університету Анжела Блечер (Angela Blecher) заявила: «Ми використовуємо біологічні закони в тій області, де в природи не було можливості діяти». Хіміки, біологи, інженери й фізики ведуть роботу над спільними проектами, наприклад, у Корнельскому Університеті, де в найближчому майбутньому сподіваються створити обчислювальну машину, за розмірами порівнянну до молекули. Паралельно з цими розробками корпорація IBM, наприклад, планує випустити до 2005 року свого “Блакитного Джина” («Blue Gene»), що зможе всю інформацію, що міститься в Бібліотеці Конгресу США, передати на інший комп’ютер за дві секунди. Нове створіння IBM повинне послужити розвитку наук, що займаються вивченням процесів життєдіяльності, і буде могутніше 500 разом узятих найбільших суперкомп’ютерів, що існують на сьогодні у світі. Крім того, відповідно до відомого «закону Мура», до 2010 року «залізо» найсучаснішого комп’ютера перевершить за здібностями людський розум, а, потім, у найближчому майбутньому, це стане під силу і програмному забезпеченню.
Двадцяте століття дало поштовх до розвитку ядерної, хімічної і біологічної наук, для чого треба було величезна кількість сировини, інформації та промисловій продукції, що не мала раніше аналогів. Але генна технологія, що розвиваються у двадцять першому столітті прискореними темпами, нанотехнологія і робототехніка не мають потребу в такій кількості вихідної сировини, тому як усі досягнення в цих областях спрямовані на створення продукту, що самовідтворюється. І, ідучи подібним шляхом, різні біонауки і робототехніка будуть неухильно наближатися один до одного. Так, приміром, для створення біороботів використовуються біологічні моделі. У свою чергу вчені, що займаються нейронаукою, використовують роботів як основу для підтвердження точності створеної ними біологічної моделі.
Керована мишка
Група дослідників із Нью-Йоркського Університету (відділення Health Center у Бруклині) кілька місяців назад представила своє нове досягнення: миша, дії якої можна контролювати за допомогою пульта дистанційного керування. Завдяки трьом електродам, що вживили в мозок миші, вона могла повертатися й стрибати, подібно радіокерованій моделі іграшки. Чи ще один приклад союзу «жива істота - машина»: вісьмом літнім мешканцям Флоріди в травні 2002 року була зроблена ін’єкція силікону, що дозволяє ідентифікувати й дізнаватися їхній стан, подібно стану будь-якого продукту в супермаркеті. Не тільки для збереження життя, але і для її створення людські ембріони поміщалися в штучно створене материнське черево, де благополучно розвивалися…
Якщо ж говорити не про зародження, а про знищення життя, то нові види озброєння будуть уже створюватися не на основі поширення уже відомої технології, подібної ядерній, ніхто більше не стане виводити в космос нові ракети і розробляти більш сучасні щити протиракетної оборони. Основною характеристикою будь-якої армії стане ступінь інтеграції з біотехнологічними системами й робототехнікою. Результатом подібного злиття стане союз, у якому будуть остаточно розмиті границі між плоттю і технологією, коли перестане існувати питання де закінчується одне і починається інше. У цьому напрямку і працює один із підрозділів Массачусетського Технологічного Інституту (MIT): його Institute for Soldier Nanotechnologies займається розробкою нових матеріалів і технологій, завдяки яким солдата можна перетворити в кіборга. І тоді вже не жива істота буде на усіх дивитися своїми очима і приймати самостійні рішення: ці рішення будуть приймати за нього інструменти, що вживлені в його плоть.
А як же людина-герой? «Цілком можливо, що ми - останнє покоління людських істот», - написав глава наукового департаменту «Microsystems» у своїй статті «Чому ми не потрібні майбутньому» («Why the future doesn’t need us»), опублікованої в журналі «Wired». Ми не тільки не потрібні цьому майбутньому, але воно навіть не збирається поріднитися з тим, що існує на сьогоднішній день. Природа перестане бути натуральною через утручання біотехнології, і жодне зі створінь, у якій області б воно не було створено, неможливо буде сприймати як штучне.
І в результаті - а відбудеться це в найближчому майбутньому - світ перестане бути результатом еволюційного процесу (не має значення позитивного чи негативного) - а перетвориться в інший світ. І це вже буде не «наш, новий світ», який обіцяли революціонери, це буде матриця. У майбутньому нас очікує нетлінний двійник цього світу, зміст і причини існування якого буде неможливо пояснити з погляду людського сприйняття.
(переклад УНІАН)
В тему:
Спокійно, ви у руках Матриці!
Проект ENUM - прообраз Матриці?
Samsung випустить мобільник у стилі «Матриці»
Увага: біороботи
Зверніть увагу
Як контролювати «цифрового дракона» і чому нейромережі діють як психопати – підказка від Джорджа Орвелла