Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Гігер. Механік злого добра

Ганс Руді Гігер, художник-сюрреаліст і скульптор. Його біомеханічні конструкції, мешканці інших світів і темних закутків людської психіки, знайомі глядачам всього світу за фільмами Alien (1979), Poltergeist-2. The other side (1986), Alien-3 (1992), Spices (1995), Alien Resurection (1997). Разом з Сальвадором Далі та Алехандро Ходоровським Гігер працював над екранізацією шедевра Френка Герберта „Дюна” (1976).
Через серію незабутніх робіт, особливо ділогії Necronomicon (1977, 1985), Giger’s Alien (1980), Biomechics (1985), ARH+ (1991) Гігер стоврив торгівельну марку естетики, що вплинула на творчість багатьох художників-окультистів, включно з Diabolos Rex Church і Тімоті Патріка Батлера, а також ритуали, що їх практикують Church of Satan і Temple of Set.

„Біомеханоїд” – гармонійний гібрид технології і плоті, вперше з’являється на над реалістичних полотнах художника наприкінці 60-х. Визначається одна з ключових тем творчості Гігера – механізовані ембріони, народження, роди.

На думку трансперсонального психолога Станіслава Грофа, творчість Гігера – апокаліптичний сплав агресії, смерті і сексуальності демонструє пренатальні переживання, болючий процес народження. Бо досвід перебування в материнському череві та процес родів значною мірою визначає структури особистості.

Звинувачувати художника в богохульстві, означає ігнорувати біологічне підґрунтя його мотивів. Дивні інсектоїдні образи Гігера – не що інше, як еволюційний спадок нашого колективного несвідомого.

„Творчість Гігера турбує та жахає нас тому, що охоплює величезний еволюційний період. Вона демонструє нам – і навіть надто чітко – звідки ми прийшли і куди підемо. Вона занурюється в наші біологічні спогади. Вона робить наші дитячі фото за 8 місяців до нашого народження. Гінекологічні пейзажі. Внутрішньоматочні листівки. Гігер рушає навіть ще глибше – до ядерної структури наших клітин. Хочете знати, як виглядають ваші ланцюги ДНК? Гляньте на його роботи. Відтягуючи нас назад – до нашого болотистого, слизького, вегетативного, комахоподібного минулого, він завжди штовхає нас вперед – в космос. Його кінцева перспектива – позаземна. Він вчить нас любити наші слизькі, ембріональні, комахоподібні тіла – щоб ми змогли перевтілювати їх”. (Тімоті Лірі).

І.Г., з сайту Grayland
В тему: 
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ельфи або смерть: Хто будуватиме новий світ після апокаліпсису? (подкаст)

Чому нову цивілізацію зможуть побудувати ТІЛЬКИ ті, хто прагне вічної молодості? Як керувати ШІ, не ставши його рабом? І чому тральфамадорський оптимізм важливіший за політичні програми?

Останні записи