Зображення користувача Володимир Федько.
Володимир Федько
1258

Гібридна війна Московії: Вкрадена пісня УПА (аудіо)

Моя оцінка корисності цієї статті: 
2 - Точно колись знадобиться.

Василь Лютий, виконавець пісні, розповідає, що автор її музики і слів - український повстанець Микола Матола, написана вона була у 1949 р., а вже потім, в 60-і роки, перероблена російськими виконавцями і стала «білогвардійською».

02v-kuk.jpg

Василь Степанович Кук (псевдо: «Василь Коваль», «Юрко Леміш», «Ле», «Медвідь») (* 11 січня 1913, Красне, нині Буський район, Львівська область — † 9 вересня 2007, м. Київ) — генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА з 1950 (після загибелі Р. Шухевича).
Василь Степанович Кук (псевдо: «Василь Коваль», «Юрко Леміш», «Ле», «Медвідь») (* 11 січня 1913, Красне, нині Буський район, Львівська область — † 9 вересня 2007, м. Київ) — генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА з 1950 (після загибелі Р. Шухевича).

Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
...Бо дуже нелегко й мені самому.
Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.
Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
Зсивіла дружина приходить у сні.
А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
Ізнову прикрили московські полки.
І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!

Прослухати пісню можна тут:

 

 

 

 

 

Наші інтереси: 

Знати правдиву історію визвольних змагань за незалежність і державність України!

Коментарі

Зображення користувача Ія Подолянка.

Дякую.Володимире,за Вашу працю.Чого тільки не крали у нас москалі!

Зображення користувача Володимир Федько.

Крадуть там, де погано зберігається !!!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Володимир Федько.

Вчора у Фейсбуці, під посиланням на цей блог, отримав такий коментар від друга:
"Родомисл Баганецький // А от повідав Василю Лютому про існування цієї пісні - Родомисл Баганецький у Черкасах, десь у 2002. Нема зараз на жаль того блокнотика поблизу, де вона записана ще у далекому 1991 (списана з івано- франківської газети, яких багато передавали потягами для совкового забамбуленого Сходу за кілька місяців до референдуму за Незалежність). Ось така історія, ФБ-друзі...

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

"Так званий міський романс, пісня «Поручик Голіцин» була запозичена у Миколи Матола. А точніше кажучи - «здерта» з пісні «Друже Ковалю».

Василь Лютий, виконавець пісні, розповідає, що автор її музики і слів - український повстанець Микола Матола. І написана вона була в 1949 році."

Більше про пісню читайте у дописі Шлягер «Поручик Голіцин» здерли з української пісні «Друже Ковалю» від 04.04.2015 - 13:54

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Арсен Дубовик.

До теми:

"Любо, братці, любо... Пісня яку любив співати і сам Нестор Іванович. Національний склад у військах Батька Махно був дуже простим: 98%-українців, 2%-решта. Нестор Іванович вільно розмовляв як українською, так і російською мовами. В своїх мемуарах будучи в Парижі шкодував що його роботи не були перекладені українською мовою.

«Нічого не маючи проти варіантів на різних мовах, де люди гарно виконують цю пісню, поміж тим горджусь що БОГ поміг мені знайти і заспівати цю пісню де бється серце, де живе душа. Велика сила духу, козачий характер мого народу.» Тарас Житинський
P.S. Пісня була записана в 1997 році під час етнографічної експедиції на півдні України Олександром Грибом. Фільмована на Львівському телебаченні 2007 році режисером Софією Кохмат."

Тарас Житинський - "Любо, братці, любо" (відео з YouTube_ua)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Арсен Дубовик.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)