Категорія:

Еквілібріум

«Еквілібріум» (англ. Equilibrium від лат. Aequus - рівний, лат. Libra - ваги: рівновага)

 

Натисніть сюди, щоб відкрити чи закрити спойлер

 

Чим геніальніший твір, тим більш він інформаційно ємний. Зворотнє правило звучить ще більш інформативніше). В дитинстві я вважав, що в творах містяться ідеї і інформація. Пізніше я усвідомив, що форма є всього лиш ситом, яке пропускає крізь себе ідеї і інформацію. Автор твору просто створює форму, яка буде яскраво пропускати крізь себе ідеї автора, буде дозволяти їм проходити крізь твір назовні, до сприймача. Це як форма отвору, крізь який попадає проміння - воно відбиваєтсья певним візерунком на протилежній стіні, на сприймачі. І чим геніальніше творець, тим його твір дозволяє проявитись більшій кількості ідей і інформації, яка слідує за ними. Інформація, до слова сказати, взагалі, завжди слідує за ними.

Сприймач, дивлячись на твір і сприймаючи ідеї і інформацію, впадає в оману: починає вважати вікно світлом. Якщо сприймач сліпий - то він не сприйме навіть світла широко відкритих вікон в обідню пору. Бувають різноманітні хвороби чи слабкості очей. В один момент ми бачим розмито світлову пляму, пізніше - якщо краще - починаєм помічати крізь старі форми чіткіші узори, на плямі, виявиться, є візерунок, і сама пляма має форму. Це перечитування однієї ж книги зі знаходженням все нової інформації, це перегляд улюбленого фільму і помічання "явних" ідей і нюансів, яких ми ще ніколи не помічали. Віди стверджують, що всього в людини може бути 20 видів бачення. Уявіть, скільки всього ми не бачимо. Я кажу не про грубий зір - бачити грубу матерію, а про тонкий, про ті інші 19 видів бачення. Щоб хоч умовно пояснити: собака бачить як одна жива істота знаходиться біля іншої, а людина бачить як люди сидять один біля одного і їм більше нічого в світі не потрібно, інша людина бачить ємку циркуляцію енергій і сплески ен.тіл, ще інша - бачить, як міняється карма тих двох людей і т.д. - і таких 19 видів. Чим чистіші і наповненіші будемо - тим більше будемо бачити. Але зараз не про це.

Автори свідомо запаковують, закодовують певну інформацію в свої твори, але порівняно з формою - це дрібниці. Є твір - форма, крізь неї можемо побачити те, що ми здатні побачити в цей момент, з того, що дає нам форма. Чим ідеальніша/геніальніша форма - тим більше вона дає змогу побачити. Інколи, відчуваючи це, людина переживає ефект зіткнення з чимось вищим, прекрасним, незвіданим. Це внутрішній зір, який поки-що покритий грубою пеленою, підказує, що крізь ту форму є що побачити. Тому підсвідомо ми прилипаємо вухом/оком/тілом до форми. Прагнення до розвитку керує істинним мистецтвом. А свідомо ми вважаєм, що це "естетичне відчуття прекрасного".

Я налаштувався на критику фільму "Еквілібріум". Вирішив перед написанням передивитись фільм, мабудь в двадцять шостий раз. І почав помічати досить важливі і цікаві моменти, які не помічав в попередні умовні 25 переглядів! Першою ж ідеєю було відразу по ходу фільму підмічати моменти в блокнот, щоб потім їх сповна описати, потім я захвилювався, що стаття вийде довжелезною, а фільм прийдеться постійно зупиняти, так як кожну сцену можна "копати", і нарешті третя думка - я радію і насолоджуюсь шедевром, який бачив до того багато разів, і збираюсь описати всі моменти, що побачив... Навіщо? Навіщо людям про них знати і забирати в них приємний смак відкриттів? Ще далі я подумав, що хай яким-би якісним був-би опис, він дасть читачу не більше, ніж читач здатен сам "вийняти" з форми. Це логічно. Тобто, або критика частково не сприйметься, а комусь виявиться і примітивною, або ж це буде критика того, що автор сам міг би програти в себе в голові від переглядів. Тоді навіщо критика? Тому ця стаття не про критику фільму "Еквілібріум". А про що тоді? Про рекомендацію. Рекомендую переглянути цей фільм. А хто бачив - переглядати час від часу. Шедеври не приїдаються. Геніальний твір дає універсальні форми, крізь які можна вгледіти що завгодно, тут вже залежність від можливостей сприймаючого.

Єдине, про що згадаю, так як тема у нас музична: звертайте увагу на роль тих чи інших відчуттів (слух, тактильні, зір, смак, запах), їх систему, яка свідомо чи несвідомо була вимальована творцями фільму. Саме музика стала пробивним елементом в світі почуттів Престона...

Приємного перегляду і повного прослуховування композицій! Дофаміну вам!

Людвіг ван Бетховен - Симфонія №9 ре мінор, Op.125 (I ч. - Allegro ma non troppo, un poco maestoso)

На ВК в нормальній якості фільм можна переглянути ТУТ.

 

Сподобалось? Подякуй: ПБанк № картки 5168 7556 1183 5782   Богдан Б.В.
Це допоможе робити такі матеріали частіше і ще якісніше! Деталі

 

Гравець: 
Богдан ДуБ

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка