Минулого разу ми з’ясували, що є три базові ідеології: націоналізм, етатизм і лібералізм. Фундаментальна відмінність між ними в тому, ЩО вони вважають джерелом влади. Для націоналізму джерелом влади є нація, для етатизму – правляча верхівка і державний апарат, для лібералізму – кожна окрема людина.

Сьогодні ми спробуємо дослідити, яким чином народ є джерелом влади. Але спочатку треба з’ясувати, що таке влада?

Аудіозапис розмови

Почнімо з того, що влада – це: 1) те, що веде до ладу (гармонії), 2) спроможність керувати. Отже, влада – це спроможність правильно керувати, тобто керувати так, щоб поширювати лад.

– Хто може поширювати лад?
Той, у кого в душі є гармонія.

– Де найбільше гармонії?
У Творця Всесвіту і божественних істот, які складають Його соборну особистість.  

– А якщо нація не має божественного монарха, а складається з недосконалих людей?
Недосконалість окремих людей можна компенсувати правильною організацією.

Така 5-членна структура демосів відповідає структурі філософії і мистецтва, євангельській і козацькій традиції, сучасній науці.   

Так, сучасна соціальна психологія розрізняє малі, середні та великі групи. Далі починаються натовпи.

Гармонія в демосах досягається через добровільне об’єднання за спільними інтересами – територіальними, бізнесовими, духовними, ігровими, відпочинковими.

Розвиток демосам дає висока спільна мета і спільний Учитель.

Що більша чисельність правильної організації, то вона повніша і ближча до ідеального носія влади – боголюдини, божественного монарха.

В ідеалі постіндустріальна нація з власною державою  перетворюється на  колективну боголюдину, колективного божественного монарха.  

Наполеон Гілл: «Коли дві душі зливаються воєдино, вони створюють третю, невидиму та нематеріальну силу, яка в результаті може уподібнитися до третьої душі» («Думай і багатій», 1937).

Ісус Хрестос: «Де двоє або троє зібрані в Моє ім’я, там Я серед них» (Матвій 18.20).

Українці люблять говорити: «Де два українці, там три гетьмани».
– Хто цей третій гетьман?
– Ісус Хрестос.

Докладніше: Демоси – осередки ладу, зародки влади, генератори соціальної енергії