Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець

Де Кабміну взяти гроші, щоб розрахуватися з боргами та фінансувати "ковідні" програми

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

Уряду України цього року потрібно не тільки багато позичати, щоб фінансувати "ковідні" програми, а й багато віддавати кредиторам. Україна розраховує восени отримати транш від МВФ, заявив Володимир Зеленський. Якщо ж грошей не буде, країна все одно уникне глобальних проблем, упевнений він. Проте, найбільші у цьому році виплати за держборгом припадають на вересень.

А враховуючи сказане Зеленським, уряду доведеться платити кредиторам без допомоги МВФ, і вже скоро шукати "вікно" для позик на зовнішніх ринках, пише Ростислав Шаправський, РБК-Україна.

Через три місяці Мінфін має повернути близько 3 млрд доларів зовнішніх боргів. Усього ж вересневі платежі з урахуванням інших зобов'язань сукупно складуть 104 млрд гривень. Це шоста частина всіх витрат за держборгом із запланованих на 2021 рік.

Майже 2 млрд доларів – це погашення двох випусків єврооблігацій 2015 і 2016 років. Кабмін Володимира Гройсмана тоді направив гроші на соціальні та пенсійні виплати.

Ще минулого року голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія допускав, що влада зможе домовитися з адміністрацією Джо Байдена про нові гарантії з боку США, щоб Україна могла рефінансувати борг 2016 року. Більше українська сторона до цієї теми не поверталась, принаймні, публічно політики не говорили про наміри звертатися до Вашингтона з таким проханням.

Застрибнути в останній вагон

Куди важливіше для команди влади було заручитися підтримкою МВФ, завершивши перегляд програми та отримавши транші, у тому числі й для виплати раніше взятих боргів. Але історія зі скасуванням електронного декларування Конституційним судом, конфлікти навколо НАБУ і зволікання з судовою реформою максимально загальмували переговори з Фондом.

Українська влада, з одного боку, декларує прихильність раніше взятим на себе зобов'язанням перед Фондом, але з іншого – напівнатяками дорікає кредитору у надмірній непоступливості та небажанні увійти у непросте становище країни у стані війни. Володимир Зеленський в інтерв'ю іноземним ЗМІ цього тижня заявив, що транш від МВФ Україна розраховує отримати "на початку осені або восени". Якщо ж цього не станеться, країна впорається, запевнив президент.

"Є "маяки", які МВФ очікує від України, зокрема судова реформа, і ще багато питань. Сьогодні транш прив'язаний до таких "маяків". Я ще раз повторю: вважаю, що це несправедливо, коли у нас йде війна, коли ми боремося з олігархатом, коли ми боремося з корупцією і реально це робимо. Однак – це їх (МВФ, - ред.) право", – сказав Зеленський.

Шанс домовитися з Фондом перед вересневими виплатами залишиться до кінця липня, поки рада директорів МВФ не піде у відпустку, говорить глава аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

"Якщо ні, то у вересні буде складно все зробити, тим більше, що почнеться бюджетний процес. Потрібні дуже серйозні підстави – якась нова криза – щоб МВФ терміново дав гроші, поки не затверджений бюджет", – упевнений аналітик.

На його думку, восени вже доведеться домовлятися про нову програму або остаточно закривати відносини з МВФ.

Чиновники поки налаштовані більш оптимістично. У Мінфіні кажуть, що запас ліквідності, динаміка внутрішнього ринку запозичень та менший, ніж планувався на цей період дефіцит держбюджету, дійсно дозволяють їм бути готовими до "деяких затримок в отриманні чергового траншу від МВФ".

"Проте державний бюджет цього року побудований на основі пропущення про отримання траншів за програмою МВФ і у найближчому майбутньому ми очікуємо виконання всіх необхідних умов для прогресу у програмі МВФ", – сказали у міністерстві.

Що ж стосується джерел коштів для розрахунку за боргами, у Мінфіні вказали, що провели проактивну роботу з викупу єврооблігацій, які погашаються у вересні цього року на суму 435 млн доларів і мають достатньо інструментів, щоб стабільно пройти пікові виплати.

Хай там як, тепер в уряді змушені думати про інші джерела, де можна взяти у борг. І, за великим рахунком, варіантів у них небагато. Ставка у будь-якому випадку буде робитися на іноземних кредиторів, говорить Паращій.

"Варіант один – просити в іноземців. Або вони будуть місцеві папери купувати – ОВДП, або – міжнародні бонди", – вважає він.

Варіант з євробондами, на думку аналітика, виглядає більш реальним, враховуючи, що попиту на валютні ОВДП серед іноземців немає (тому що єврооблігації торгуються за більш високими ставками, ніж внутрішні облігації).

"Якщо буде розуміння, що з МВФ до вересня не встигають, то, напевно, доведеться розміщувати євробонди. Ставки у світі досить низькі. Якщо розміщуватися зараз, це навіть може бути рекордно низька ставка, попри всі невирішені питання з МВФ", – розмірковує експерт Concorde Capital.

Ставки можуть зрости через інфляцію по всьому світу, але поки грошей на фінансових ринках дійсно дуже багато, говорить заступник директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко.

"Паркувати" гроші інвесторам дуже хочеться під високу прибутковість. Ми бачимо серйозний попит на активи країн, що розвиваються. Якщо не буде якихось відверто проблемних ситуацій, надзвичайної кризи, ескалації на сході, то Україна цілком здатна вийти з позикою на ринок єврооблігацій", – погоджується заступник голови ЦЕС.

Цього року ситуація з виплатами пом'якшується тим, що Україна має отримати приблизно 2,7 млрд доларів від розподілу спеціальних прав запозичень МВФ, які можуть бути спрямовані на потреби Міністерству фінансів, уточнив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Для розуміння: Фонд готовий розподілити між країнами в цілому 650 млрд доларів, які вони можуть витратити на свій розсуд. Втім, за словами Котовича, навіть цей ресурс – 2,7 млрд доларів, не дозволить Мінфіну уникнути ще одного виходу на міжнародні ринки капіталу.

"Навіть, допускаючи прихований секвестр бюджету і зменшення дефіциту до 3% ВВП, повне рефінансування виплат за валютними ОВДП, Мінфіну доведеться ще розмістити приблизно 1 мільярд доларів єврооблігацій", – сказав Котович.

Марія Репко підтверджує, що загалом ситуація з держфінансами виглядає оптимістично, враховуючи непогану динаміку по зборах до бюджету, зокрема, з митниці.

"Імпорту більше, ніж розраховували, також досить висока інфляція. Держфінанси себе почувають непогано. Це означає, що запланований високий як для року відновлення економіки дефіцит держбюджету можна звузити, тут є простір для зниження запозичень", – каже вона.

Дорого і мало

І хоча президент не бачить особливих проблем у відсутності фінансування від МВФ, експерти нагадують, що заміщення дешевих офіційних позик ринковими робить подальше обслуговування боргу більш дорогим для країни. До того ж, за словами Тараса Котовича, без програми МВФ ринкові запозичення вже обходяться Україні дорожче.

"Ми вважаємо, що Україна вже платить високу ціну за слабке впровадження програми МВФ, оскільки спред до бенчмарку для українських єврооблігацій становить близько 500 базисних пунктів. Тому припускаємо, що без траншів МВФ Україні доведеться виплачувати ще додаткову премію інвесторам", - сказав Котович виданню.

Більшою мірою ціна розміщення, як кажуть у Мінфіні, залежить від загальної ситуації на ринку та настроїв інвесторів щодо купівлі чи продажу цінних паперів емітентів з країн, що розвиваються, та схильності інвесторів до ризику.

"Якщо дивитись на історичні дані, то важко оцінити вплив виходу позитивних новин про перебіг програми з МВФ на спреди суверенних єврооблігацій України, оскільки очікування ринку щодо того чи іншого перебігу подій у взаємодії з МВФ вже закладено в ціну до цього моменту", – уточнили у міністерстві.

Чи можна знайти гроші всередині країни? Мінфіну, крім турбот по виплаті держборгу, також потрібно фінансувати дефіцит держбюджету. Іншими словами, брати в борг, щоб фінансувати бюджетні програми – пенсії, медицину, оборону і т.д. І потенціал внутрішнього ринку, в тому числі й банків, у цьому плані дещо обмежений, навіть якщо держава підвищить ціни на свій борг.

Щоб збільшити залучення коштів у валюті на внутрішньому ринку, Мінфіну доведеться запропонувати більш високі процентні ставки – хоча б на 50 б.п. вище, ніж зараз, говорить Тарас Котович. Але таким чином, акцентував експерт, Мінфін збільшить вартість обслуговування боргу і погіршить його структуру за термінами погашення через збільшення частки короткострокових облігацій.

"Крім того, щоб профінансувати дефіцит бюджету без дешевого зовнішнього фінансування, уряд буде змушений активно залучати гривневі кошти від банків та інших вітчизняних інвесторів, як це було в кінці 2020 року. Але тут велику допомогу можуть надати нерезиденти, які у червні активізувалися і поступово нарощують свій портфель", – додав Котович.

Фактор нерезидентів, на його думку, дещо спрощує завдання уряду і може дозволити найближчим часом не підвищувати процентні ставки хоча б за гривневим боргом.

Попит на гривневий борг, на думку Марії Репко з ЦЕС, може зростати на тлі очікувань інвесторів про зміцнення гривні, чому сприяє сприятлива ситуація з цінами на товари українського експорту. Разом з тим, як вважає Репко, не менш важливо, як країна дотримується взятих на себе зобов'язань, і чи не відлякує потенційних інвесторів ідеями, як, наприклад, недавня пропозиція народних депутатів не платити борги МВФ.

"Україна ніколи не вийде за межі "сміттєвої", спекулятивної категорії, де інвестори хочуть заробити багато грошей і швидко втекти, поки все не розвалилося, якщо політики не зрозуміють просту річ: обіцянки потрібно виконувати, політика має бути стабільною, стійкою, зрозумілою і прогнозованою", – резюмувала Репко.

Наші інтереси: 

Розуміти, що ковідовакцинація висмоктує з державного бюджету колосальні кошти, а при тому є безглуздою, неефективною та навіть шкідливою. Розуміти, що за все колись доведеться платити. Наприклад, за соціальні та пенсійні виплати 2016 року і підняття мінімальної зарплати Україна мусить платити вже цього року.

Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Творимо!

Наш розвиток у жовтні 2021: теологічна конференція спільноти НО, люди і тварини, оновлення сайту

У жовтні маємо остаточно завершити тему Homo intelis, опублікувати виступи учасників 41 конференції, оновити сайт і продовжити роботу над новою редакцією книги «Пшениця без куколю» (2022).

Останні записи