Warning: DOMDocument::loadHTML(): ID __RefHeading___Toc11103_3391134941 already defined in Entity, line: 14 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): ID __RefHeading___Toc11105_3391134941 already defined in Entity, line: 26 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): ID __RefHeading___Toc11107_3391134941 already defined in Entity, line: 34 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): ID __RefHeading___Toc11109_3391134941 already defined in Entity, line: 46 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): ID __RefHeading___Toc11111_3391134941 already defined in Entity, line: 63 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): ID __RefHeading___Toc11113_3391134941 already defined in Entity, line: 79 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): ID __RefHeading___Toc11115_3391134941 already defined in Entity, line: 93 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): ID __RefHeading___Toc11117_3391134941 already defined in Entity, line: 113 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
6. Три варни і п'ять секторів у структурі демосів Третього Гетьманату – читаємо Білу книгу
Третій Гетьманат створюється як держава шляхетних людей, де статус визначається особистим внеском і відповідальністю за долю нації. Суспільство структурується на три природні варни – брахманів, кшатріїв та господарів – через п’ять функціональних секторів управління. Кожен громадянин обирає свій стан добровільно, спираючись на власні природні таланти та практичне випробування в громаді. Горизонтальні мережі варнових побратимів замінюють стару бюрократію та роблять систему стійкою до зовнішніх викликів. Така мережева структура забезпечує меритократію та перетворює державу на єдиний інтелектуальний організм із миттєвим зворотним зв’язком.
Зміст
Початок:
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)
1. Метаполітика Третього Гетьманату: Пролог Великої Гри – «Проблема 5/95» та її розв’язання
2. Архітектура Третього Гетьманату: традиційна соціальна структура – сім'я, громада, держава
3. Демоси: структура, чисельність, типи, моделі управління, еволюційність, захист від психопатів
4. Ієрархія демосів: від сотні до держави – Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»
6. Відродження варн – шляхетних станів
Добре управління залежить не стільки від законів, скільки від особистих якостей правлячих. Механізм управління завжди підпорядковується волі тих, хто керує цим механізмом. Отже, найважливіший елемент управління – це метод добору лідерів.
(Френк Герберт, «Месія Дюни», 1969)
Третій Гетьманат – це не просто об’єднання українських громад в Україні й діаспорі, а держава шляхетних людей. Шляхетність тут не є спадковим привілеєм чи формальним титулом. Це стан духу, що здобувається через чин – активну участь у житті демосу та взяття на себе відповідальності за долю нації.
Основним інструментом формування нової шляхти є варнова структура, яка реалізується всередині кожного демосу, починаючи з сотенного.
Варнове структурування є законом природи – у вільному суспільстві воно відбувається невимушено, природним чином, автоматично. Знання про варни виступає лише в ролі каталізатора, який прискорює самоорганізацію та зменшує кількість помилок.
6.1. Традиційні варни
Згідно з Традицією, народ є колективною істотою. Для свого розвитку йому потрібно: 1) творити нове, 2) масштабувати сотворене і 3)
захищати його. Для виконання цих трьох системних функцій народ природним чином структурується на три спеціалізовані підсистеми. Їх заведено позначати санскритським терміном «варна» (якість, барва).
На санскриті згадані три варни називаються: «брахмана» (від Брахма – «бог неба і землі» – це титул Творця Всесвіту), «ксатрія» (від кореня *кес – меч, звідси «кіш» – військова одиниця), «вайсія» (від кореня *віс – діловитість, бізнес). Ці терміни збереглися в українській мові у словах «врахман, рахман» («святий мудрець»), «рахманний» (мудрий), «козак» (мечник, воїн), «косак» (великий ніж), «весь» – село, господарство (лат. vici – селянське господарство, староангл. bisig – активність, діловитість, бізнес).
Отже, є три варни – три організовані підсистеми етносу. Люди, які входять до цих трьох шляхетних організацій, отримують традиційні назви «брахмани», «кшатрії», «господарі».
Член етносу, який ще не увійшов до жодної варнової організації, перебуває у неструктурованому соціальному середовищі, тому його статус позначається загальним словом «громадянин».
6.2. Варни в Козацькій державі
При формуванні варнової структури ми безпосередньо спираємося на історичний генезис Козацької держави, де суспільний статус людини визначався не спадковістю, а її функцією та персональним чином. Гетьманат XVII століття був унікальною «державою чину», де провідний стан – козацтво (кшатрії) – добровільно формувався з людей, які брали на себе обов’язок захисту та управління. Так само вільно формувалися два інші шляхетні стани – духовенство (брахмани) та міщани (вайш’ї).
Третій Гетьманат масштабує цей досвід на все суспільство: долучення до демосу та випробування себе у базових п’яти секторах (політика, наука, право, безпека, економіка) є сучасною формою козацького самовизначення. Після свідомого обрання спорідненої варни та прийняття до неї, громадянин стає частиною нової шляхти, а його варна – це сфера його найвищої компетентності, самореалізації та служіння нації.
Отже, у Третьому Гетьманаті шляхтичем є той, хто знайшов своє місце у варновій структурі демосу і приносить користь громаді згідно зі своїми природними талантами. Ми не чекаємо на героїв – ми створюємо умови, в яких кожен стає шляхетним через працю та відповідальність.
6.3. Три варни та п’ять секторів
Кожен демос є первинним зразком варнової структури суспільства. Він передбачає наявність п’яти секторів управління, які очолює п’ятірка, тобто лідер та старшИна. Ці сектори є функціональними проекціями трьох варн:
Варна Брахманів (політична, наукова та правова влада): представлена в п’ятірці лідером, писарем та суддею. Вони відповідають за стратегію, сенси, ідеологію та справедливість. Це, умовно кажучи, розум демосу.
Варна кшатріїв (силова влада): представлена в п’ятірці осавулом. Він відповідає за безпеку, вишкіл, дисципліну, культуру зброї. Це «сила» демосу.
Варна господарів (економічна влада): представлена в п’ятірці скарбником. Він відповідає за ресурси, логістику та економіку. Це «опора» демосу.
Варнова система знаходить своє довершення на рівні Гетьманату: генеральний писар є головою варни брахманів, генеральний осавул – головою варни кшатріїв, а генеральний скарбник – головою варни господарів. Гетьман стоїть над варнами і здійснює узгодження інтересів, тобто виконує політичну функцію (етимологічно слово «політика» означає узгодження інтересів).
6.4. Шлях до себе: природовідповідне самовизначення
Всі мислячі істоти народжуються нерівними. Досконале суспільство дає кожному рівну можливість плавати на його власній глибині.
(Френк Герберт. «Діти Дюни», 1976)
Новий лад (гармонія) починається з того, що людина знаходить у суспільстві своє покликання і своє природне місце. Демос працює як тренажер талантів: кожен член громади має можливість спробувати себе в кожному з п’яти секторів, після чого здійснити вибір. Зазвичай це стратегічний вибір, хоча історія знає багато випадків, коли міщани ставали козаками, а козаки – священниками.
Отже, через реальну роботу у певному секторі під керівництвом відповідного члена старшини людина усвідомлює свої природні нахили. Долучення до варни відбувається не через призначення «згори», а через внутрішнє пізнання своєї природи. Коли людина знаходить свій споріднений сектор, вона стає максимально ефективною, життєрадісною та корисною для громади. Так формується природна аристократія.
Важлива перевага такого підходу – динамічне самовизначення. Демос працює як тренажер з профорієнтації.
Етап пошуку: кожен новий член демосу проходить стажування у кожному з п’яти секторів.
Етап усвідомлення: людина розуміє, де її таланти розкриваються найкраще.
Етап самореалізації: після визначення людина долучається до відповідної варни, здобуваючи майстерність під наставництвом члена старшини. Навчання розвиває не лише учня, а й учителя. Як казав римський філософ Сенека: «Навчаючи інших, ми вчимося самі» (лат. Docendo discimus). Принцип варнового самовизначення ідеально лягає в концепцію Тотальної освіти: «Навчайся працюючи!»
6.5. Горизонтальний магнетизм та варнові побратимства
Варнова структура не лише організовує демос вертикально, а й пронизує все суспільство по горизонталі. Це створює ефект «соціального магніту».
Резонанс побратимів: кожен член демосу знає, що в інших громадах діють такі ж самі «варнові побратими», які мають подібну психологічну природу та дотримуються ідентичного Кодексу Честі.
Варнові мережі: лідери утворюють єдину політичну спільноту всіх демосів, писарі та судді – єдине інтелектуально-правове поле, осавули – горизонтальну мережу безпеки, скарбники – єдину логістичну мережу.
Цей горизонтальний зв’язок робить державу антикрихкою. Антикрихкість – це властивість систем, людей і організацій не просто витримувати хаос, стрес і невизначеність, а ставати сильнішими, кращими та розвиватися завдяки ним. Це протилежність крихкості, яка руйнується під тиском; замість цього, антикрихкість дозволяє використовувати непередбачувані події та помилки як джерело для вдосконалення та зростання.
У Третьому Гетьманаті варнові побратимства, навіть за відсутності центрального управління, продовжують діяти та розвиватися як єдиний організм, оскільки їх об’єднує не наказ начальника, а спільна природа та етичний код. Антикрихкість – не те саме, що гнучкість чи міцність. Гнучке витримує удар і лишається таким самим; антикрихкому ж удар іде на користь, воно стає досконалішим.
Кожний демос – це локальна організація, натомість варна – це всепроникна братерська мережа. Суддя з Полтавщини та суддя з Галичини, зустрівшись, миттєво знайдуть спільну мову, бо їхній приціл – справедливість, а їхня зброя – слово і закон. Осавули різних демосів формують спільну систему безпеки, проводять спільні вишколи, обмінюються тактиками. Для них кодекс честі воїна є універсальним паролем. Так само братство скарбників: господарі створюють спільний економічний простір і довіряють один одному, бо знають: «мій побратим-скарбник в іншому демосі так само дбайливо примножує ресурси громади, як і я».
Якщо вертикальна структура (сотня – полк – кіш – гетьманат) забезпечує адміністративну стійкість, то горизонтальна варнова прошивка забезпечує ідеологічну та етичну єдність – соціальний магніт.
6.6. Шлях до вищих рівнів
Горизонтальна подібність демосів знімає страх перед масштабуванням. Коли сотенні демоси об’єднуються в полк, вони не «зливаються» – вони синергують. Наприклад, осавули всіх демосів природним чином формують осавульську службу полку, а скарбники формують його виробничо-логістичний вузол.
Так виникає природна ієрархія, заснована на професіоналізмі та варновій природі, а не на призначенні «згори».
По суті, йдеться про заміну бюрократичних «міністерств» на варнові братерства:
замість Міністерства науки – мережа писарів;
замість Міністерства юстиції – мережа суддів;
замість МВС та МО – мережа осавулів;
замість Міністерства економіки – мережа скарбників.
Це робить державу невразливою: у неї нема «центру», який можна знищити. Кожен «варновий вузол» у кожному демосі тримає частину загальної конструкції. У результаті будівництво держави відбувається не через примус, а через резонанс і притягування подібних до подібних.
6.7. Чотири стовпи солідарності
Кожен член демосу, що визначився з варновою спеціалізацією, тобто увійшов до одного з п’яти секторів (старшИни), отримує розширену ідентичність. На відміну від «атомізованої особистості» старого світу, шляхтич інтегрований у чотири контури солідарності, що забезпечує йому абсолютну стійкість та всебічну підтримку.
1. Лояльність до свого демосу (братерська солідарність). Сенс: «Свої люди поруч». Це безпосередня довіра особисто знайомих людей. Це лояльність до конкретних облич.
2. Лояльність до варни (варнова солідарність). Сенс: «Вірність своїй природі». Це солідарність людей однакового призначення. Наприклад, скарбник демосу відчуває солідарність з усіма скарбниками всіх демосів, незалежно від того, чи вони особисто знайомі. Варнова солідарність гарантує, що шляхтич діє згідно зі своїм «Я», зберігаючи високий етичний стандарт своєї варни.
3. Лояльність до секторальної вертикалі (фахова солідарність). Сенс: «Єдність майстрів». Це професійний ліфт та обмін ідеями. Наприклад, осавул сотні відчуває фахову солідарність з осавулами свого полку та свого коша. Це створює «залізобетонні» вертикалі, через які ідеї з низів миттєво стають надбанням усієї держави.
4. Лояльність до всього етносу (етнічна солідарність). «Етнос – це група своїх людей». Це найвищий рівень ідентичності. Шляхетний етнос складається виключно з громадян демосів. Це нова якість українського народу. Будь-який громадянин будь-якого демосу, навіть на іншому кінці світу, сприймається як своя людина. Це створює простір тотальної внутрішньої довіри, де транзакційні витрати дорівнюють нулю, а безпека гарантована самою належністю до етносу шляхетних людей.
У результаті шляхтич ніде не почувається чужим. У будь-якому куточку Мережевої Держави він перебуває серед «своїх».
Напад на один демос сприймається як напад на весь етнос, адже етнічна солідарність вмикає ресурси всієї системи для захисту кожного вузла.
Шляхетний етнос – це не просто «населення», це згуртована армія інноваторів та воїнів, яка виступає у глобальній Грі як єдиний суб’єкт.
Мій демос – моя сім’я, моя варна – моя честь, мій сектор – моя сила, мій етнос – мій світ.
6.8. Ефект «мережевого кристала»
Завдяки лояльності етносу, демосу, сектору та варні, система отримує унікальні властивості:
Захист від некомпетентності. Якщо голова демосу приймає помилкове рішення, фахівці його п’ятірки можуть отримати консультацію та підтримку по своїй вертикалі (наприклад, скарбник напряму звертається до скарбника вищого рівня).
Меритократичний ліфт. Найкращі фахівці секторів природним чином підносяться вгору по своїй вертикалі, формуючи кадровий резерв Гетьманату.
Інформаційна прозорість. Секторальні вертикалі працюють як нервові волокна – сигнал про проблему чи успіх у будь-якому демосі миттєво доходить до стратегічного центру через відповідний сектор. Розум Гетьманату – це не просто 100 кошових, а й 5 потужних професійних вертикалей, які їх підтримують.
Секторальна солідарність фахівців (писарів, суддів, осавулів та скарбників) усуває головну проблему старих держав – відірваність еліти від реальності. Завдяки прямим зв’язкам усередині кожної вертикалі, Третій Гетьманат стає системою з миттєвим зворотним зв’язком.
Механізм «прямого ліфта» для інновацій. Коли писар у звичайній сотні (низовому демосі) генерує геніальну ідею або знаходить ефективне рішення проблеми, це рішення не застрягає в межах його громади. Завдяки лояльності до своєї вертикалі, він транслює цей досвід «вгору». Скарбник коша або писар Гетьманату мають прямий доступ до бази знань та ідей, згенерованих на самому низу. Вища старшина бачить «теплову карту» ідей по всій країні. Найкращі практики автоматично стають загальнодержавним стандартом.
Перевага над бюрократією. В етатичних державах чиновник боїться розумних ідей знизу, бо вони загрожують його кріслу. У Гетьманаті фахівець вищого рівня (наприклад, осавул полку) кровно зацікавлений у сильних осавулах у кожній сотні, бо від їхньої ефективності залежить його власна ефективність, слава та зростання.
Колективний розум. «Мережевий кристал» перетворює державу на єдиний нейрокомп’ютер. Гетьманат – це не «командний пункт», який лише віддає накази. Це «процесор», який обробляє найкращі імпульси, що йдуть від кожної клітини-демосу. Таким чином, голос одного талановитого шляхтича може бути почутий і впроваджений у масштабах всієї нації протягом лічених днів.
Це дає кожному громадянину відчуття реального впливу: ти знаєш, що твій розум буде затребуваний, навіть якщо ти щойно приєднався до нового демосу.
Це важливо для загальної стабільності: система автоматично «виловлює» помилки та знаходить кращі рішення без втручання зовнішніх регуляторів.
Досліджуємо біосоціальну базу Третього Гетьманату, відроджуємо природну структуру суспільства на сучасному рівні знань та технологій.
Зверніть увагу
Куди спрямовано спис Одіна? Езотерика для героїв (подкаст)