Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 232
  • Переглядів: 260

28 чеснот Великого Переходу – навички, вміння, нідги та сідги (7х4)

Категорія:

Розвиток людини відбувається шляхом накопичення корисних звичок. Соціально важливі звички називаються чеснотами. Кожний з чотирьох компонентів людини – плоть, душа, дух і бог – має 7 головних чеснот. Духовні та божественні чесноти традиційно позначаються термінами «нідги» та «сідги».

230725yevanalavandovomupolirivnenskyyrayon.jpg

Єва на лавандовому полі (Рівненська область)
Єва на лавандовому полі (Рівненська область)

Попередні статті:

Обов’язковою умовою переходу до нової цивілізації Золотої ери є формування людини четвертого рівня розвитку – універсальної людини, у термінах арійської традиції – «лебедя». Формування нової людини і нової цивілізації – це єдиний процес. Його здійснення вимагає низки послідовних кроків, які полягають у виробленні чеснот – соціально важливих корисних звичок.

Три типи людини

Людиною ми називаємо представників виду «Homo sapiens», що етимологічно означає «носій духу»: «гомо» – це людиноподібна оболонка, житло, дім (англ. Home), а «сапієнс» – «розумна» або «мудра»).

Будь-яка людина є втіленою божественно-духовною сутністю, тому має чотири складники, які наче вкладені одне в одне:

  • плоть (фізичне тіло, зовнішня оболонка);
  • душа (психіка);
  • дух (духовна істота);
  • бог (внутрішня божественна сутність, іскра Божа, божественне ядро), звідси євангельське «Люби господа, бога твого» (не «нашого», а «твого», тобто внутрішнього бога). Натомість до Творця всесвіту (соборної істоти, організації багатьох богів) застосовуємо «Отче наш». Тому що внутрішній бог індивідуальний у кожної людини, а Творець всесвіту (Бог-Творець, Бог) спільний для всіх.

У залежності від того, який з цих складників керує людиною, вона належить до одного з трьох типів:

Гомо сімплекс (людина проста, Homo simplex, «гобіт») – керується душею;

Гомо дуплекс (людина подвійна, Homo duplex) – керується духом;

Гомо триплекс (людина потрійна, Homo triplex) – керується внутрішнім богом.

Чесноти: навички, вміння, нідги та сідги

У попередніх статтях ми говорили про те, що для ефективного здійснення будь-якої конкретної діяльності треба виробити до неї звичку. Що більше корисних індивідуальних звичок виробить людина, то вона продуктивніша.

Деякі звички є дуже важливими для розвитку соціуму (народу, корпорації, ордену, товариства). Такі соціально важливі звички називаються чеснотами. Вони заохочуються і плекаються соціумом, відтак стають складниками культури, тобто «того, що культивується, плекається, вирощується». Щоб розвиватися і ставати щораз культурнішою людиною, треба виробляти в собі чесноти.

Кожен з чотирьох компонентів людини – «плоть», «душа», «дух» і «бог» – розвивається шляхом накопичення власних звичок і чеснот. У цій статті нас цікавлять лише чесноти. Кожний компонент людини має 7 головних чеснот, відтак всього маємо 28 головних чеснот. Розвиток від сімплекса до боголюдини відбувається шляхом накопичення («збирання») цих чеснот, тобто їх вироблення та плекання (культивації).

Сім чеснот плоті: базові соціальні інстинкти

Навичка – це така звичка, яка робиться автоматично, не задумуючись, на рівні інстинктів. Якщо використовувати комп’ютерні аналогії, то це «апаратний софт» – програми, зашиті в «залізо» – мікропрограми, драйвери, BIOS тощо.

Ті навички, які є соціально важливими та обов’язковими для плекання, називаємо «чеснотами плоті», хоча для цього поняття бажано знайти коротший термін у вигляді одного слова. До чеснот плоті (базових соціальних інстинктів) відносимо:

1. Розбірливість – звичка розрізняти своїх і чужих, безпечне і небезпечне, корисне і шкідливе («цяця», «ляля», «кака», «бєка», «вава»). Відповідно, ця навичка допомагає брати корисне й уникати шкідливого. Науковий термін для цього соціального інстинкту – «споріднена консолідація та неспоріднена ізоляція».

2. Вдячність – звичка виражати почуття цінування отриманого добродійства.

3. Працелюбність – звичка допомагати іншим і ретельно виконувати доручену роботу.

4. Слухняність – звичка слухатися старших, відчувати своє місце в ієрархії («вертикальна консолідація»).

5. Ввічливість – звичка викликати приязність і уникати марних конфліктів («горизонтальна консолідація»).

6. Охайність – звичка підтримувати чистоту, носити чистий одяг, підтримувати лад.

7. Дисциплінованість – звичка дотримуватися встановленого порядку та норм поведінки («конформна консолідація»).

Описані навички називаються «чеснотами плоті» тому, що вони проявляються навіть у маленьких дітей, які ще тільки вчаться думати й говорити. За великим рахунком, подобу цих автоматичних навичок можна виробити навіть у домашніх тварин, тому що це, по суті, соціальні інстинкти. Завдання правильного виховання полягає в тому, щоб розкрити ці вроджені інстинкти, окультурити та спрямувати на спільне благо.

Таким чином, сім чеснот плоті – сім базових соціальних інстинктів – це головні соціально важливі навички, які виробляються навіть при несформованій душі, зокрема у маленьких дітей і навіть у тварин. Це, до речі, критерій, за яким ми відрізняємо «чесноти плоті» від «чеснот душі», адже «чесноти душі» вже потребують розвиненої психіки. Якщо ж подобу відповідної чесноти (корисну звичку) можна виробити у тварини, то це «чеснота плоті».

Найскладнішою є остання, сьома «чеснота плоті» – дисциплінованість, адже вона передбачає початкові уявлення про соціальні норми. Дисциплінованість є «трампліном» для переходу до вироблення чеснот вищого рівня – чеснот душі.

Сім чеснот душі: головні вміння – «septim artes»

Вміння є ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ навичками, тому це вже не рівень плоті, а рівень душі (психіки, від гелленського ψυχή – псюхе, псіхе), частиною якої є інтелект. Вироблення вмінь полягає в засвоєнні вже НАЯВНИХ соціальних норм та правил, тому вміння не потребують творчості.

Головні соціально важливі вміння – «сім чеснот душі» – відповідають європейській традиції «septim artes liberalis» у середньовічній середній школі. Цю семерицю перекладають з латини як «сім вільних мистецтв». Насправді йдеться не про мистецтва (адже поняття «мистецтво» передбачає наявність творчості), а саме про вміння, адже латинське слово «ars» первинно означало «ремесло», «майстерність». Отже, «сім чеснот душі»:

1. Мова – вміння розуміти мову і висловлювати свої думки.

2. Письмо – вміння читати й писати.

3. Логіка – вміння виробляти правильні рішення та вести діалог.

4. Арифметика – вміння рахувати, тобто оперувати числами.

5. Геометрія – вміння визначати довжини, площі та об’єми.

6. Навігація – вміння орієнтуватися у просторі.

7. Музика – вміння співати або грати на інструментах.

Наголосимо, що на відміну від НАВИЧОК («апаратного софту»), ВМІННЯ є проявами нашої душі, передусім її інтелекту. Вміння – це складні програми людського біокомп’ютера. Найскладнішим умінням є музика, адже вона здійснює дотик до якостей вищого рівня – краси, гармонії, цілісності, творчості – а це вже духовні якості, тому музичне вміння є трампліном до вироблення духовних чеснот.

Чесноти душі доступні навіть інтелектуальним тваринам – інтелісам (Гомо інтеліс), людиноподібним істотам, розмовляючим тваринам. І це є критерієм, за яким ми відрізняємо «чесноти душі» від «чеснот духу»: якщо чеснота доступна інтелектуальним тваринам, то це не духовна чеснота. А все тому, що інтеліси не мають духу, тому духовні чесноти їм недоступні.

Сім чеснот духу: нідги – духовні скарби

Для позначення головних чеснот духу індоарійська традиція застосовує термін «нідги» (на санскриті निधि, nidhi), що означає «скарби». Якщо виходити з фоносемантики, то нідги – це «те, що надихає» або «те, що дає надію».

Саме про нідги – духовні скарби – говорив Ісус Хрестос: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробаки нищать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте собі скарби на небесах, де ні міль, ні хробаки не точать і де злодії не проломлюють стін і не крадуть. Бо де твій скарб, там і твоє серце буде» (Матвій 6.19-21). Під «серцем» Ісус розумів серцевину, «нутро» людини (Марко 7.21), тобто її духовно-душевний комплекс, що його складають дух, психіка та канал зв’язку між ними. Саме для розширення доступу душі до її духу й необхідно накопичувати нідги.

Нідги – сім головних духовних чеснот – описані в Нагірній проповіді у вигляді семи так званих «блаженств»:

1. Скромність – звичка позбуватися всього зайвого і здобувати тільки необхідне. Скромність робить людину легкою й динамічною. Але найголовніше в тому, що ця нідга вводить до Царства божого – Простору волі: «Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже». Зверніть увагу: скромні вже – тут і тепер – мають Царство боже, а не колись у майбутньому.

Без скромності Царство боже неможливе. Річ у тім, що в цьому просторі подій нема зовнішніх обмежень, тож для керування собою людина має увімкнути обмеження внутрішні. Якщо їх нема, то для блага самої ж людини всесвіт застосовує обмеження зовнішні. Але як тільки людина бере у свої руки керування власними апетитами та спокусами, то всесвіт знімає зовнішні обмеження і відкриває людині Простір волі. Скромність – це самообмеження, здійснюване духом людини, а не зовнішніми обставинами (звідси конструкція «убогі духом» гелленською мовою). Тому ця чеснота є обов’язковою для переходу у простір Царства божого (Простір волі).

З другого боку, скромність є фундаментальною чеснотою шляхетної людини (реалізованої людини, арія). Фактично, це показник досягнення людиною третього рівня розвитку, тому згадане вище «блаженство» можна перекласти так: «Щасливі шляхетні, бо їхнє Царство боже». Брама до Простору волі відкривається тільки шляхетним.

2. Приязність – звичка дружньої взаємодії з собі подібними. Це обов’язкова умова творення арійських організацій (організацій аріїв), головними з яких є арійські варни – «брахмани», «кшатрії», «господарі».

3. Реалізм – звичка розглядати життя в усій складності, з усіма плюсами та мінусами. Відповідне «блаженство» сучасною мовою звучить так: «Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу».

4. Праведність – звичка знаходити й застосовувати вишні (найвищі, метафізичні) знання, правду – від давньоукраїнського і санскритського «паравіда» – найвищі знання (пара – найвищий, віда – знання). Праведні прагнуть необмеженого доступу до правди.

5. Милосердя – звичка до відкритого, спокійного, неупередженого ставлення до будь-яких джерел знань. Милосердя дає співчуття до будь-якого джерела, а відтак і спроможність витягувати з нього вишні знання – будь-якими мовами, у будь-якій формі.

6. Святість – звичка підтримувати «чистоту серця», тобто чистоту своєї духовно-психічної структури. Кристальна чистота й повна прозорість «серця» відкривають перспективу побачити свого внутрішнього бога: «Щасливі чисті серцем, бо вони бога побачать». Слово «побачать» вказує на те, що наразі святі ще не бачать бога. Вони його побачать тоді, коли зроблять ще один крок і здобудуть наступну, сьому нідгу – чесноту миротворчості.

7. Миротворчість – готовність та компетентність творити новий лад – нові світи, нові цивілізації. Оскільки на досягнення цієї мети може піти кілька століть, то для творення нового миру (нової рівноваги) треба здобути біологічне безсмертя – «вічне життя». Тому миротворці – це вічно молоді «лебеді». Миротворчість – це не миролюбність і лагідність, а рішучість та спроможність творити нові світи.

Навіщо накопичувати нідхи, тобто «збирати небесні скарби»

Вироблення духовних чеснот необхідне для переходу від дуплекса до триплекса. Цей перехід відбувається у Просторі волі (Царстві божому), а починається з рівня шляхетної людини, яка володіє скромністю: «Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже». Далі відбувається поступове накопичення нових духовних чеснот – приязність, реалізм, праведність, милосердя, святість.

Остаточний перехід від дуплекса до триплекса (від арія до «лебедя») відбувається після здобуття чесноти миротворчості. Виробивши цю нідгу, арій отримує доступ до внутрішнього бога, здобуває біологічне безсмертя і перетворюється на «лебедя». Потім ці окремі «лебеді» організовуються у варну «Лебідь» (на санскриті – «Ганса») і починають формувати з аріїв три арійські варни. Заснування системи з трьох арійських варн означає заснування нового світу.

«Лебеді» дуже зацікавлені у творенні нового світу, адже в ході цього творення вони накопичують інші – божественні – скарби, які відкривають їм шлях перетворення на боголюдей.

Як і в попередніх трьох «семерицях», остання духовна чеснота – миротворчість (світотворчість) – служить трампліном для переходу на вищий рівень і вироблення вже не духовних, а божественних чеснот.

Ще раз наголосимо, що перехід від універсальної людини до боголюдини відбувається лише в ході творення нового світу: «Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть». Отже, щоб стати боголюдиною, треба активно творити нову цивілізацію.

Сім божественних чеснот: сідги

Як ми вже знаємо з попередньої статті, для позначення божественних чеснот в індоарійській традиції застосовують термін «сідги», тобто «досягнення» (на санскриті – सिद्धिः, siddhi). Сідга – це стала спроможність здійснення надприродної дії. Це ніщо інше, як ЗВИЧКА до здійснення певної надприродної дії. Чудесні речі з нами інколи відбуваються й на нижчих рівнях розвитку, проте вони мають випадковий характер. Сідга – це гарантоване досягнення успіху – як підняти руку чи випити води.

З погляду фоносемантики, сідга – це «те, що дає силу». Вочевидь, йдеться про божественну силу, яка позначається словом «віра», про що ми вже говорили у статті «Віра – сила, що пересуває гори». З кожною новою сідгою зростає загальний потенціал віри.

У Добрій Новині розповідається про те, що Ісус опанував 7 сідг (божественних чеснот): миттєве зцілення, матеріалізація речей, яснобачення, левітація (ходіння по воді), керування стихіями (вітром і блискавкою), телепортація, воскресіння зі стану смерті, в тому числі самовоскресіння. Отже, ми знову виходимо на сім чеснот, цього разу божественних.

1. Зцілення – спроможність силою слова швидко відновлювати людей чи технічні пристрої, передусім тонку електроніку.

2. Матеріалізація – спроможність матеріалізувати будь-які речі – від харчових продуктів до предметів побуту чи паперових документів.

3. Левітація – спроможність змінювати свою вагу, ходити по воді.

4. Керування стихіями – спроможність керувати вітром, блискавкою, дощем, теплом.

5. Телепортація – спроможність миттєво переміщуватися у просторі.

6. Воскресіння – спроможність повертати життя, тобто відновлювати зі стану смерті.

7. Самовоскресіння є критерієм досягнення рівня боголюдини. Якщо біологічне безсмертя свідчить про досягнення рівня універсальної людини, то самовоскресіння – про досягнення рівня боголюдини.

Для чого потрібні сідги

По-перше, збирання божественних чеснот (сідг) необхідне для перетворення універсальної людини (лебедя) на боголюдину (спаса). Найвищою чеснотою з божественної семериці є сідга самовоскресіння. Людина, що опанувала цю чесноту, стає боголюдиною.

По-друге, сідги полегшують процес заснування нового світу і дозволяють його здійснити за коротший час. Тому миротворці – безсмертні лебеді – виробляють нові сідги, починаючи з базової, яка полягає в миттєвому зціленні.

По-третє, що більше сідг, то цікавіше жити! За наявності сідг творення нового світу – це вже не робота, а захоплива гра.

У наступній статті поговоримо про 5 рівнів розвитку і про те, що Добра Новина про них розповідає і яку для цього використовує термінологію. Це дуже важливо для ввімкнення віри – головного чинника здобуття біологічного безсмертя і перетворення на вічно молодих «лебедів».

Висновки

1. Розвиток людини відбувається шляхом накопичення корисних звичок.

2. Соціально важливі звички називаються чеснотами.

3. Кожний з чотирьох компонентів людини – плоть, душа, дух і бог – має 7 головних чеснот.

4. Духовні та божественні чесноти традиційно позначаються термінами «нідги» та «сідги».

5. Шлях від простої людини до боголюдини передбачає послідовне накопичення 28 чеснот.

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
 
Наші інтереси: 

Досліджуємо Євангеліє, рішуче підіймаємось до рівня універсальної людини – безсмертної та святої.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Юлія Гаркуша.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Дякую за статтю, важливість якої важко переоцінити!) Завжди вважала, що віра – це талант, який дається (або не дається) з народженням. А зараз з радістю дізналася, що віру можна здобути шляхом поступового вдосконалення. Цей новий погляд на віру дарує надію на те, що будь-яка людина може повірити в можливість здійснення нею надприродних дій. І тут переді мною знову постає питання, на яке я завжди шукала відповідь: Як пробудити в людях віру, як викликати в них бажання ставати активними творцями нового світу? Адже українці мають величезний потенціял віри!

З подякою чекаю на подальші статі!)

Коментарі

Зображення користувача Юлія Гаркуша.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Дякую за статтю, важливість якої важко переоцінити!) Завжди вважала, що віра – це талант, який дається (або не дається) з народженням. А зараз з радістю дізналася, що віру можна здобути шляхом поступового вдосконалення. Цей новий погляд на віру дарує надію на те, що будь-яка людина може повірити в можливість здійснення нею надприродних дій. І тут переді мною знову постає питання, на яке я завжди шукала відповідь: Як пробудити в людях віру, як викликати в них бажання ставати активними творцями нового світу? Адже українці мають величезний потенціял віри!

З подякою чекаю на подальші статі!)

Зображення користувача Володимир Самотий.
0
Ще не підтримано

В природі не буває надприродних дій. Є дії до яких ми не доросли і не можемо пояснити. Це зовсім не означає що вони надприродні

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

З першою половиною Скромності зрозуміло: якщо не маєш внутріннього обмеження, то отримуєш зовнішнє (і це не карма, як хтось може подумати). Але як позбутись чогось непотрібного тепер, бо заощаджуєш його на мінливе майбутнє. І дійсно існує правило: тільки-но щось викидаєш, як миттєво воно тобі знадобується. Тому варто це робити не постійно, а по графіку: італійці, наприклад, викидають медлі під Новий рік, а ми можемо робити генеральну чистку щомісячно чи раз у два роки... .
Дякую за думки.

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Цю проблему ми вирішимо трохи пізніше – коли перейдемо на новий сайт і організуємо систему внутрішньої бартерної торгівлі за «галію» (валюту облікованого дарування). Докладніше про це у статті Економіка дарування планети «Приязність»: здійснення бажань, розподілений банк, пенсійний фонд

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Стосовно милосердя: "руській мір" теж є джерелом деякої інформації, то будемо його допускати у свій світ і неупереджено терпіти?

Все починається з Любові.

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

<blockquote><strong>Ігор Каганець wrote:</strong> Цю проблему ми вирішимо трохи пізніше – коли перейдемо на новий сайт і організуємо систему внутрішньої бартерної торгівлі за «галію» (валюту облікованого дарування). Докладніше про це у статті Економіка дарування планети «Приязність»: здійснення бажань, розподілений банк, пенсійний фонд</blockquote>

Позбуватись зайвого треба лише за гривні чи галії, а я думав, що безкорисно?

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Щоб позбуватися зайвого і здобувати необхідне застосовуємо будь-який доречний спосіб.

В будь-якому разі це обмін.

Якщо комусь просто даруємо, то обмінюємо подарунок на вдячність і взаємну радість. Якщо використовуємо обліковане дарування (за галію) або продаємо за гроші, то збільшуємо свої можливості здобувати те, що вважаємо необхідним.   

Сергій Ждан wrote: Позбуватись зайвого треба лише за гривні чи галії, а я думав, що безкорисно?

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

До яснобачення я б ще додав уміння не лише розуміти думки, але й говорити незнайомою мовою. Як у тому ж фільмі "Кін Дза-дза" це роблять і сапієнси, і інтеліси (а це властивість уже не лише духу, а і душі, що дивно). До речі в ньому багато речей для обговорення, наприклад, лаколічність.

Все починається з Любові.

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Миротворчість – готовність та компетентність творити новий лад – нові світи, нові цивілізації. Оскільки на досягнення цієї мети може піти кілька століть, то для творення нового миру (нової рівноваги) треба здобути біологічне безсмертя – «вічне життя». Тому миротворці – це вічно молоді «лебеді». Миротворчість – це не миролюбність і лагідність, а рішучість та спроможність творити нові світи.-
Це вже компетенція не окремої людини, хоча і Сина Божого, а спільноти таких людей! Окремий миротворець здатен лише створити один новий соціальний інститут. А, ось, наприклад, Ісус Хрестос та Братство апостолів вже створили нову (відносно античної) цивілізацію - нашу теперешню.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Певно спів птахів є гармонійним, та не творчим, а лише проявом душі.

Все починається з Любові.

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Приязність до кого: ближніх, собі подібних, сапієнсів, тварин, рослин? Певно до ближніх (з другої заповіді)

Все починається з Любові.

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Щодо нідгив маємо настанови Ісуса, а як набувати сідги незрозуміло. Вони теж рухаються від попередньої до наступної чи стихійно?
Почнімо з першої. Як зцілювати себе зрозуміло, а інших та ще й миттєво? Читати їм ЖС?

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

На нинішньому етапі ми можемо про це лише здогадуватися, але з поступовим піднесенням до рівня універсальної людини нам поступово відкриватиметься розуміння сенсу божественних чеснот (сідг) та послідовності їх вироблення. З Євангелія випливає, що першою є сідга зцілення, а у виробленні наступних нема чіткої послідовності. Можливо, вироблення наступних сідг прив'язане до характеру людини, а також до вимог навколишньої ситуації. 

Спроможність до миттєвого зцілення інших людей виробляється шляхом накопичення досвіду поступового зцілення і підвищення рівня власних вібрацій.   

 

Сергій Ждан wrote: Щодо нідгив маємо настанови Ісуса, а як набувати сідги незрозуміло. Вони теж рухаються від попередньої до наступної чи стихійно? Почнімо з першої. Як зцілювати себе зрозуміло, а інших та ще й миттєво? Читати їм ЖС?

 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

У ході дослідження Євангелія з'ясував, що воскресіння інших людей і самовоскресіння — це окремі сідги. Відобразив це в даній статті.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Володимир Самотий.
0
Ще не підтримано

Єсть Бог і єсть Він Богом моїм!
Його я в серці своїм чую,
В Ньому я днюю, з Ним ночую,
Він береже мене , мов мати:
Що я роблю, Він мусить знати,
Що я роблю і що говорю.
Він в моїх радощах і горю,
Він в моїх думах, в моїх мріях
І моїх жалощах, надіях.
На нього я поклав надію,
І все, що дію, з Ним я дію;
Що мовлю – в Ньому коріниться,
Всіх моїх мислей Він криниця,
І кожний відрух серця мого
Почався в Нім і йде до Нього,

Іван Франко

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Дивовижно! Схоже, що Іван Франко стояв на аріянських позиціях. 

Володимир Самотий wrote: Єсть Бог і єсть Він Богом моїм! Його я в серці своїм чую, В Ньому я днюю, з Ним ночую, Він береже мене , мов мати: Що я роблю, Він мусить знати, Що я роблю і що говорю. Він в моїх радощах і горю, Він в моїх думах, в моїх мріях І моїх жалощах, надіях. На нього я поклав надію, І все, що дію, з Ним я дію; Що мовлю – в Ньому коріниться, Всіх моїх мислей Він криниця, І кожний відрух серця

 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Виходячи з фрази Ісуса «і нічого не буде для вас неможливого» (Матвій 17.20), виходить що сідг безліч, а не 7 (і чому власне 7, за аналогією чи для гармонії?). Це і відоме нам передвигання гір, згадуване мною здатність розуміти і говорити невідомою раніше мовою, і багато, чого тільки забажаємо. Можливо з часов вияснимо, що є 7 або більше-менше компонентів отримання бажаних сідгів, серед яких будуть ті ж самі компоненти, що і для курованої молодості (принаймні, мотивація + решта шість).
Це захоплівача перспектива.

Все починається з Любові.

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Брати Стругацікі у повісті "Понеділок починається в суботу" показують, як проводити матеріалізацію. Також демонструється долання матеріальних перешкод (стін) та аспект телепортації, коли можливо не просто переміщуватись у просторі, а відправляти замість себе "Дубля" (біоробота) з певною пограмою дій і дістанційним контролем за ним (або й ними). І це ще не все, тож у Стругацьких можна начитатись не мало.

Все починається з Любові.

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Якщо заснування Нового Світу без лебедів не можливе, то цей процес може тягнутись не просто роки, а десяткі, сотні, а то і тисячі років. А ми певно сподіваємось, принаймні на роки. Чи можна сказати, що до заснування Нового Світу Російсько-Українська війна не завершиться?

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Хвороба містить у собі засоби зцілення. Криза несе в собі засоби її розв'язання. Вікно можливостей для творення нового світу, яке вже відкрилося, водночас є вікном можливостей для перетворення аріїв на "лебедів". Тобто перехід частини людства з третього на четвертий рівень відбудеться дуже швидко. Озирнімось довкола: соціальні процеси прискорилися в сотні разів. Порівняймо себе з тими, якими ми були ще два роки тому – різниця дуже суттєва. Наш розвиток різко прискорився – це вже очевидно.

Сергій Ждан wrote: Якщо заснування Нового Світу без лебедів не можливе, то цей процес може тягнутись не просто роки, а десяткі, сотні, а то і тисячі років. А ми певно сподіваємось, принаймні на роки. Чи можна сказати, що до заснування Нового

 

Все, що робиться з власної волі, – добро!