Згадаймо дитинство і друзів своїх. Чому з одними нам хотілося спілкуватися, а інші відштовхували? Навіть у класі – багато начебто хлопців і дівчат, а про романтичні стосунки мріяли з кимось невідомим досі. А коли з ’ являлося почуття кохання, чомусь обов ’ язково щось не влаштовувало у стосунках. І людина подобалась, і симпатія до неї була, і почуття ніжні, але відчувався невидимий бар ’ єр нерозуміння… І здавалося, що кожен по суті самотній – з ким би не був, бо розкрити повністю душу не вдається, і зрозуміти та відчути душу іншого, як не намагаєшся, не виходить… А час летить, і пора сім’ю створювати. З ким? Хто потрапить. З тим, з ким легше спілкуваттися, з ким немає напруження і проблем порозуміння, хто пропонує одружитися, з ким є можливість жити окремо від батьків – приводів може бути безліч, і у кожного вони свої…
